Що нового на Балканах? Огляд Чорногорії

 Огляд за 22 - 28 квітня 2024 року

Оприлюднено звіт Держдепартаменту США про стан захисту прав і свобод людини в країні за 2023 р.    

22 квітня 2024 р. чорногорські ЗМІ широко коментували про оприлюднення звіту Держдепартаменту США про стан захисту прав і свободи людини в Чорногорії за минулий рік. В цілому зміст і тональність звіту мають доволі стриманий характер. За оцінкою Держдепартаменту, протягом 2023 р. в Чорногорії не відбулося істотних змін у сфері захисту прав людини. Серед ключових порушень зазначаються погрози журналістам і обмеження свободи слова, мова ненависті в публічному просторі, сімейне й гендерне насильство, широко розповсюджена корупція в Уряді Чорногорії, існування фактів незаконної дитячої праці. Особливу увагу автори звіту звертають на подальшу присутність масової практики працевлаштування в державних органах за принципом партійної приналежності й лояльності, а також на непотизм/кумівство. Окрім того, у документі згадано, що представники урядових структур не завжди дотримувалися принципу незалежності правосуддя.

Водночас у звіті йдеться про деякі успіхи керівництва Чорногорії в сфері боротьби з організованою злочинністю, а також наголошується, що і президентські, і парламентські вибори в країні в 2023 р. пройшли загалом прозоро та чесно.

Варто зазначити, що представники Руху «Європа зараз», який очолює чинний Прем’єр-міністр Чорногорії М.Спаїч, публічно привітали зміст даного звіту Держдепартаменту США та підкреслили, що він в цілому підтверджує всю нинішню критику роботи попереднього 43-го Уряду Чорногорії на чолі з Д.Абазовичем.

 

Інтерв’ю колишнього Президента країни М.Джукановича

У середу 24 квітня чорногорське опозиційне видання AntenaM оприлюднило відеоінтерв’ю з колишнім Президентом Чорногорії Міло Джукановичем. У своєму інтерв’ю екс-глава держави наголосив на подальшому посиленні впливу просербських та проросійських сил у Чорногорії, включаючи державні структури. За його словами, країна зараз проходить складний період трансформації, а політичні зміни, що сталися за останні 4 роки, з одного боку, «мали рано чи пізно статися», а з іншого – не принесли очікуваного з боку багатьох громадян Чорногорії покращення і поставили під питання ясність зовнішньополітичного курсу держави. Вину за дестабілізацію регіону та підживлення великосербського націоналізму М.Джуканович поклав цілковито на рф. Він заявив про незмінний план Белграда знову поставити Чорногорію під свій контроль. Водночас М.Джуканович зазначив, що Захід, а особливо США, свідомо толерує сербські великодержавні амбіції в регіоні через, мовляв, подальші намагання відвернути Сербію від проросійського курсу. При цьому, за словами екс-президента, західні партнери в цілому не приділяють достатньої уваги Чорногорії та Західним Балканам загалом.

М.Джуканович назвав себе головною ціллю «велокосербських» сил як особи, що відновила державну незалежність Чорногорії, привела країну до членства в НАТО та гарантувала чіткий проєвропейський курс. У цьому контексті колишній Президент Чорногорії заявив, що чинна влада країни займається надмірним політичним реваншизмом. М.Джуканович зазначив, що це є продовженням  старої чорногорської традиції кровної помсти, але у політичному форматі, та висловив, як оцінила низка оглядачів, «завуальовані погрози» чинному політичному керівництву країни (мовляв, «цикл помсти може продовжитися»).

 Окремі представники проросійських сил закликали силові органи відреагувати на «погрози» М.Джукановича, однак жодної офіційної реакції на інтерв’ю М.Джукановича поки що не було. Вища державна прокуратура наразі розпочала перевірку згаданих висловлювань екс-президента на предмет порушень закону.

 

Голова Скупштини Чорногорії відвідав військові навчання в Сербії

Голова Скупщини Чорногорії Андрія Мандич і депутат Мілан Кнежевич (лідер проросійської Демократичної народної партії та багаторічний соратник А.Мандича), 19 квітня відвідали військові навчання Війська Сербії «Вихор 2024» на полігоні Пештер. У навчаннях брали участь понад дві тисячі сербських військовослужбовців та близько 350 одиниць військової техніки. Цей факт обурив чорногорську патріотичну опозицію та викликав резонанс у місцевих ЗМІ.

Окрім того, Президент Чорногорії Яков Мілатович наступного дня, відповідаючи на запитання журналістів про те, як він прокоментує візит голови Скупщини А.Мандича на військові навчання в Сербії, зазначив, що бачив інформацію про це в медіа і не знає жодних подробиць. Він погодився, що А.Мандич, як і М.Кнежевич, мають відповісти громадянам на закономірне питання щодо того, в якому контексті вони були на зарубіжних військових навчаннях. На цю заяву доволі гостро відреагував М.Кнежевич, який нагадав Я.Мілатовичу, що той, мовляв, став Президентом завдяки насамперед  голосам чорногорських сербів, та фактично висміяв стан боєздатності Збройних сил Чорногорії. Зі свого боку, А.Мандич жодним чином не коментував свою поїздку на сербські військові навчання.

 

Візит Президентки Словенії до Чорногорії

Президентка Словенії Наташа Пірц Мусар перебувала 23-25 квітня з офіційним візитом у Чорногорії. Вони зустрілася з вищим політичним керівництвом країни – Президентом Я.Мілатовичем, Прем’єр-міністром М.Спаїчем та Головою Скупштини А.Мандичем. Також під час візиту глава Словенії відвідала регіональний ESG Adria Summit у м.Тіват, присвячений економіці, екології та сталому розвитку. Н.Пірц Мусар висловила під час зустрічей із чорногорськими керівництвом беззаперечну підтримку подальшому європейському шляху Чорногорії з боку Словенії та запевнила у бажанні Словенії ділитися власним досвідом у цій сфері. Було констатовано підкреслено дружній характер та активну динаміку відносин між обома країнами.

Зі свого боку, Я.Мілатович, М.Спаїч та А.Мандич ознайомили Президентку Словенії з досягненнями Чорногорії на шляху європейських реформ (насамперед у сфері верховенства права й боротьби з корупцією) за останні місяці. Під час розмови з М.Спаїчем очільниця Словенії також порушила тему співпраці у галузі кібербезпеки. Окрім того, Н.Пірц Мусар разом із Я.Мілатовичем відкрили 25 квітня бізнес форум Чорногорія-Словенія, який організувала Торгово-промислова палата Чорногорії.

 

Виступ Президента Чорногорії на ESG Adria Summit

Президент Чорногорії Я.Мілатович 24 квітня виступив на відкритті цьогорічного регіонального ESG Adria Summit у м.Тіват та спільно з Президенткою Словенії Н.Пірц Мусар взяв участь у тематичній панелі заходу «Майбутнє нашого регіону», де обговорили насамперед соціально-економічні перспективи країни Західних Балкан. Виступаючи на відкритті заходу, Я.Мілатович наголосив, що майбутнє регіону – інтеграція до ЄС. За його словами, у світлі всіх екологічних, енергетичних та економічних криз необхідно зосередитися на сталому розвитку. На думку Президента, саме зелена економіка, інновації та туризм є основою, на якій Чорногорія може побудувати довгострокову економічну стабільність.

 

Зустріч М.Спаїча з М.Сарацином

Президент Чорногорії М.Спаїч 25 квітня прибув із робочою поїздкою до Берліна. Він провів зустріч зі спеціальним представником Уряду Німеччини на Західних Балканах М.Сарацином. Під час зустрічі співрозмовники констатували, що Німеччина та Чорногорія мають багато спільних безпекових викликів, що додає потреби активнішій співпраці між країнами в згаданій сфері. М.Спаїч розповів М.Сарацину про останні досягнення Чорногорії в сфері боротьби проти організованої злочинності й криміналу, а також забезпечення верховенства права. Чорногорський Прем’єр-міністр висловив переконання, що країна продовжить успішно й швидко просуватися на шляху європейської інтеграції, яка є абсолютним пріоритетом для кабінету, очолюваного М.Спаїчем. Зі свого боку, М.Сарацин в цьому контексті привітав згадані досягнення Чорногорії та висловив подальшу підтримку європейського шляху країни з боку ФРН.

 

Візит голови парламенту Азербайджану до Чорногорії

До Чорногорії 25 квітня на запрошення очільника Скупштини країни А.Мандича прибула з офіційним кількаденним візитом голова Національних зборів Азербайджану С.Гафарова та група азербайджанських депутатів. Під час зустрічей сторони обговорять насамперед міжпарламентський вимір співпраці між Чорногорією та Азербайджаном.

 

Підготував Анатолій Дорошенко,

Аналітичний центр балканських досліджень