Публікації

Показано дописи з міткою "медійна діяльність Центру"

Катерина Шимкевич в ефірі радіо "Культура" розповіла як у 1995 році українські миротворці у м. Жепа, БіГ, врятували місцеве населення

Зображення
Співзасновниця і керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич в ефірі програми "Ранок культурної людини" null на хвилях Радіо "Культура" розповіла про роботу українських миротворців у 1995 році в м. Жепа, Боснія і Герцеговина. За її словами, українські військовослужбовці чітко діяли відповідно до мандату ООН, тому тисячі цивільних з Жепи дісталися на територію, підконтрольну Армії Республіки Боснія і Герцеговина, і, таким чином, їхні життя було врятовано. Нагадаємо, 29 травня відзначають Міжнародний день миротворців ООН. Як повідомлялося раніше, Аналітичний центр балканських досліджень випустив заяву щодо неправдивої та маніпулятивної інформації про українських миротворців у м. Жепа, БіГ, на сторінках соціальної мережі Інституту вивчення геноциду (Канада). У заяві наголошується, що д езінформація в стилі російської, та ранішої сербської пропагандистської машини, не відповідає роботі, яку проводить Інститут вивчення геноциду. Даний допис...

"Кривавий Великдень". Випуск подкасту "Балканські пазли"

Зображення
Черговий епізод подкасту "Балканські пазли" присвятив подіям 31 березня 1991 р. у національному природному парку "Плітвицькі озера" на Великдень за західним обрядом. Про це говорили з експертом Аналітичного центру балканських досліджень, кандидатом історичних наук Анатолієм Демещуком. Слухайте і дізнавайтеся, чому Кривавий Великдень розкрив плани сербів щодо агресії на Хорватію за декілька місяців до відкритого нападу Югославії на вже незалежну Хорватію. 

Новий випуск подкасту "Балканські пазли", присвячений заявам Александара Вучича щодо тиску на Сербію

Зображення
Новий випуск подкасту присвячений заявам сербського президента Александара Вучича стосовно тиску на Сербію, серйозним змінам в країні та необхідності захищати сербів. Увага приділена і таким аспектам, як майбутнє голосування в ГА ООН щодо геноциду в Сребрениці, та бажанню прем'єра Косова Альбіна Курті почати нові розслідування сербських воєнних злочинів 1990-х рр. на території самопроголошеної республіки.

Коментар Катерини Шимкевич щодо дострокових виборів у Хорватії

Зображення
 14 березня 2024 року парламент Хорватії на вимогу опозиційних сил був розпущений. На країну очікують дострокові парламентські вибори, які відбудуться 17 квітня. Про можливі наслідки для України у зв’язку з потенційною зміною влади в Хорватії команда Групи аналізу гібридних загроз УКМЦ поспілкувалась з Катериною Шимкевич, керівницею Аналітичного центру балканських досліджень

На "Торонто ТБ" Катерина Шимкевич розповіла про українських миротворців у БіГ у 1995 році

Зображення
У 1995 році українські військові були у складі миротворчого контингенту у Боснії і Герцеговині. Вони розташовувалися у місті Жепа і врятували місцевих мешканців від геноциду, який влаштовували серби в інших населених пунктах, наприклад, в Сребрениці.  Дивитися програму

Катерина Шимкевич розповіла про російську агресію проти України на хорватському ТБ

Зображення
 Керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич взяла участь у записі телевізійної програми на тему: "російська агресія проти України" на "Portal Zagrebancija". Дивитися запис (хорватською мовою)

Презентовано рейтинг країн-партнерів та міжнародних лідерів за рівнем допомоги Україні у 2022-2024 роках

Зображення
Ілюстрація з відкритих джерел Український кризовий медіа-центр з 13 лютого по 23 лютого 2024 року провів експертне опитування щодо країн-партнерів та міжнародних лідерів за рівнем допомоги Україні у 2022-2024 роках. Катерина Шимкевич, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень,  взяла участь в цьому опитуванні. Всього пройшли анкетне опитування 50 експертів у сфері міжнародних відносин, безпеки, економіки, енергетики, зокрема, відомі українські дипломати, науковці, журналісти. "Метою формування рейтингу є оцінка сприйняття українським експертним середовищем рівня допомоги окремих країн-партнерів та іноземних діячів з моменту широкомасштабного російського вторгнення в Україну (з лютого 2022 року до лютого 2024 року)", - йдеться у пресрелізі. А також зазначається, що за рамками опитування залишилася оцінка внеску міжнародних організацій (зокрема, таких як ЄС, НАТО, ООН, МФВ тощо), хоча допомога, що надійшла від окремих країн через такі організації, також бралася експе...

Злочини Російської Федерації в Україні: від замовчування до міжнародного покарання - для видання NOVA, Сербія

Зображення
Десять років тому Росія почала війну проти України. Хоча у 2014 році світова спільнота була готова лише висловлювати стурбованість, ухвалювати резолюції із засудженням порушення Російською Федерацією Женевської конвенції та відправляти місію ОБСЄ на лінію розмежування у східних регіонах України, настав час для щоб світ зрозумів, що Путіна потрібно судити за злочини та геноцид, скоєні в Україні, зараз у 2024 році. Про це пише Катерина Шимкевич, к.е.н., керівник Аналітичного центру балканських досліджень, доцент кафедри права та державного управління Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій для видання NOVA, Сербія. Читати матеріал сербською мовою тут .

Як десять років війни прискорило консолідацію української нації? - для видання NOVA, Сербія

Зображення
Світлина з відкритих джерел Кінець лютого – визначна дата для України. Це почалося 20 лютого 2014 року з російської окупації Криму, яка відкрила двері для тривалого збройного конфлікту між двома сусідніми країнами. 24 лютого виповнюється 2 роки від початку тотальної агресії Росії проти України. Що змінилося в Україні за ці 10 років і як війна прискорила консолідацію української нації? Про це пише для видання NOVA, Сербія, Андрій Омельченко, доктор наук, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету, асоційований експерт Аналітичного центру балканських досліджень. Читати публікацію сербською мовою тут .

"Як рф використовує поштову продукцію у гібридній війні проти України" - для видання NOVA, Сербія

Зображення
Поштова марка держави-агресора та окупанта рф Наталія Малиновська, журналістка, співзасновниця Аналітичного центру балканських досліджень підготувала матеріал для видання NOVA, Сербія, про те, як рф використовує поштові марки у  гібридній війні проти України. У матеріалі вона проаналізувала всі поштові марки за період 2014-2024 роки, які росія присвятила темі Криму та іншим тимчасово окупованим територіям України. Журналістка також звернула увагу на те, як рф втягує іноземні держави у свої ігрища, а також зазначила реакцію України та світової спільноти на таку поштову продукцію. Читати матеріал сербською мовою тут .  

"Кусочєк русского міра". Як рф просуває гуманітарну експансію на Балканах

Зображення
Пам'ятник В. Чуркіну, екс-представник рф при ООН Співзасновниця Аналітичного центру балканських досліджень, журналістка Наталія Малиновська для "Політика і культура" підготувала матеріал про те, як російська федерація здійснює гуманітарну експансію на Балканах, зокрема в Сербії та Чорногорії. Авторка фокусує увагу на останньому проєкті "россотруднічєства" "Балканський цикл". Прочитати матеріал можна тут  .

Як велика війна в Україні змушує Болгарію посилювати свою оборону?

Зображення
 Слухач Міжнародної сертифікатної програми з балканістики Євген Лизень підготував для видання "Політика і культура" аналітичний матеріал "Як велика війна в Україні змушує Болгарію посилювати свою оборону?" .  Світлина з відкритих джерел. Болгарія протягом тривалого часу відкладала модернізацію власних збройних сил. Попри те, що країна є членом НАТО з 2004 року, армія Болгарії все ще покладається на стару радянську зброю. Проте повномасштабна війна, розв’язана росією проти України 24 лютого 2022 року, схоже, стала тим чинником, через який низка великих закупівель західної зброї може бути реалізована в короткотривалій перспективі. Війна росії проти України, яка разом з іншими зростаючими ризиками та загрозами безпеки ставить перед болгарським вищим керівництвом виклик швидко побудувати та розвинути міцну оборону Болгарії в рамках НАТО та ЄС.   Болгарія швидко модернізує власні збройні сили на тлі агресії росії проти України «Сьогодні ми повинні рішуче інвестуват...

Як працює російська пропаганда на Балканах?

Зображення
 Катерина Шимкевич у Кризовому медіа-центрі розповіла про те, як російська пропаганда впливає на громадську думку в країнах Західних Балканах. На пресконференцію також були запрошені наступні спікери:  Самір Ібішевіч, політичний експерт, президент PROI; Єгор Брайлян, PhD, Аналітик Центру досліджень ГО, "Детектор медіа" ;  Дарко Обрадовіч, експерт із національної безпеки та гібридних загроз Центру стратегічного аналізу (онлайн); Любомир Філіповіч, політолог, Чорногорія (онлайн); Володимир Соловʼян, PhD, керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру, модератор. Під час пресзаходу учасники обговорили питання: чи залежить євроінтеграційний шлях України від успіху країн-кандидатів Західних Балкан? Як діє російська пропаганда на Балканах? Потенціал РФ в контексті дестабілізації регіону та зриву діалогу між Сербією та Косово;  Інформаційні виклики Росії в БіГ; Російський інформаційний вплив в Чорногорії. 

"Погляд з України - правда про Євромайдан" для Центру стратегічного аналізу (Сербія)

Зображення
Ілюстрація з відкритих джерел Керівниця аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич підготувала аналітичний матеріал "Погляд з України - правда про Євромайдан" для Центру стратегічного аналізу (Сербія). Читати матеріал сербською мовою тут

Євроінтеграція Західних Балкан в прицілі російської пропаганди - пресконференція

Зображення
Учасники конференції.  Український кризовий медіа-центр 9 лютого 2024 року 0 16:30  Катерина Шимкевич, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень, візьме участь у пресконференції на тему: " Євроінтеграція Західних Балкан в прицілі російської пропаганди". Захід організовує   Група аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру. На пресконференцію також запрошені наступні спікери:  Самір Ібішевіч, політичний експерт, президент PROI; Єгор Брайлян, PhD, Аналітик Центру досліджень ГО, "Детектор медіа" ;  Дарко Обрадовіч, експерт із національної безпеки та гібридних загроз Центру стратегічного аналізу (онлайн); Любомир Філіповіч, політолог, Чорногорія (онлайн); Володимир Соловʼян, PhD, керівник Групи аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру, модератор. Під час пресзаходу учасники обговорять питання: чи залежить євроінтеграційний шлях України від успіху країн-кандидатів Західних Балкан? Як діє російська пропаганда на Балкана...

Чергове напруження між Сербією та Косово. Чи варто нервувати?

Зображення
Ілюстрація з відкритих джерел Сербія та Косово знову з'ясовують відносини між собою. Цього разу каменем спотикання стала одностороння ініціатива Косово. З 1 лютого 2024 року Центральний банк вводить Постанову, за якою    в північній частині Косово скасовується сербська грошова одиниця – динар. Саме в цьому регіоні компактно проживає косовська сербська громада. Чим ця ситуація може закінчитися читайте у матеріалі Наталії Малиновської "Неспокійні Балкани. Скандал вже є і привід ось знайшовся" для видання "Політика й культура"

Презентовано щорічне дослідження "Індекс війни" (розділ Балкани)

Зображення
Експерти Аналітичного центру балканських досліджень взяли участь у презентації щорічного дослідження "Індекс війни". Даний проєкт започатковано Недержавним аналітичним центром «Українські студії стратегічних досліджень». "Індекс війни"  - моніторинг воєнних активностей у світі.  "У 2023 році головною подією у глобальному масштабі стала російсько-українська війна, що за інтенсивністю технічних засобів стала однією з наймасштабніших після Корейської війни, а також наймасштабнішим конфліктом Європи з 1945 року", - йдеться у передмові дослідження. Аналітичний центр балканських досліджень підготував аналітичну записку про країни балканського регіону.  Ознайомитися з дослідженням можна тут

Експерти Центру візьмуть участь у презентації "Індексу війни - 2023"

Зображення
23 січня 2024 року о 13:00  в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться щорічна презентація дослідження "Індекс війни". Цього разу підведуть підсумки 2023 року. Щорічне дослідження воєнної активності у світі започатковано  НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень».  Як зазначають організатори, м етодика визначення індексу війни – розгляд наявних у світі конфліктів, що активно проявляються за період дослідження через низку індикаторів, що окреслюють сутність, протікання конфлікту, його значення для регіональної та глобальної безпеки, класифікація їх за рівнем напруги: від найбільш гарячих до протистоянь мінімального рівня. До участі в презентації запрошені: ⦁ Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень", народний депутат України VII скликання, молодший сержант-гранатометник 5 окремої штурмової бригади.  ⦁ Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичног...

Як тенісист Новак Джокович між трьох сосен заблукав

Зображення
Сербський тенісист Новак Джокович.  Світлина:  Francisco Macia   У дитинстві Новак Джокович часто брав до рук одну пластикову іграшку і починав репетирувати промову: «Доброго дня. Мене звуть Новак, і я — переможець Вімблдону». Протягом кар’єри серб перемагатиме у ньому сім разів. 16 липня 2023 року Новак Джокович програв фінал цього турніру амбітному двадцятирічному Алькарасу. Це був прекрасний і видовищний матч, з рахунком 1:6, 7:6, 6:1, 3:6, 6:4 і тривав 4 години та 42 хвилини. Побачимо, що після такого утне Джокович — програвати серб страх як не любить. Родина Новак народився у родині серба Срджана Джоковича та хорватки Дияни Жагар. Батько матері був військовим, тож родина часто переїздила. Батько Новака народився в Косовській Митровиці. Навчався на юриста, але освіту так і не закінчив. Ще в університеті захоплювався лижами і підпрацьовував інструктором на гірських курортах. З дружиною познайомився в Капаоніку (гірськолижний курорт в Сербії). В неї сталася якась ...

Катерина Шимкевич розповіла виданню "Детектор медіа" про основних а́кторів російського впливу на Балканах

Зображення
Зображення з відкритих джерел Катерина Шимкевич, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень   розповіла в коментарі «Детектору медіа» про вплив російської пропаганди на Балканах, особливості висвітлення російсько-української війни й України в балканських медіа, а також про перспективи інформаційного посилення Києва в Балканському регіоні. Вона виділяє чотирьох основних а́кторів російського впливу на Балканах: « Це в першу чергу церква. І це найбільш актуально для Болгарії, Сербії, Чорногорії, Греції, Північної Македонії, де православні церкви несуть російську пропаганду в маси. На другому місці — різні культурні та просвітницькі організації, на третьому — медіа. Четверте — це  російські дипломати , які діють на Балканах як шпигуни. Звісно, є ще російська діаспора  —  теж дуже небезпечний вимір, на який дуже мало хто звертає увагу » . Читайте матеріал Єгора Брайляна "Православ'я, Росія-визволителька, Кустуріца. Як діє російська пропаганда на Балканах"