Аналітичний центр балканських досліджень

  Болгарія. 10 грудня 2025   © Stoyan Nenov / Reuters Політична криза, що розпочалася у Болгарії наприкінці 2025 року та завершилася відставкою уряду прем’єр-міністра Росена Желязкова, стала кульмінацією тривалих процесів внутрішньої нестабільності, корупційних скандалів та суспільного невдоволення. Вона вкотре продемонструвала крихкість болгарської політичної системи, що протягом останнього десятиліття характеризується частими виборами, нестійкими коаліціями та слабкою спроможністю урядів проводити послідовні реформи. Відставка кабінету Росена Желязкова на тлі масових протестів, звинувачень у непрозорості влади та зростання впливу олігархічних груп стала віддзеркаленням глибших структурних проблем, що виходять далеко за рамки поточної політичної кризи. Варто звернути увагу на те, що прем’єр-міністр Росен Желязков став шостим прем’єр-міністром за п’ять років, який пішов у відставку на фоні невдоволення громадськості корупцією та погано функціонуючою демократією. Отож однією...

  Світлина з відкритих  джерел 1 серпня цього року Апеляційний палата Суду БіГ, розглянувши апеляцію сторони захисту президента РС Мілорада Додіка, підтвердив вирок першої інстанції щодо засудження Додіка до одного року позбавлення волі та шести років заборони обіймати державні політичні посади. Надіславши вирок стороні захисту та обвинувачення, суд зазначив, що це рішення є остаточним і більше не підлягає оскарженню. Відтак, Додіка було офіційно засуджено і він мав піти з посади президента ентитету Республіка Сербська. 6 серпня 2025 року Центральна виборча комісія БіГ (ЦВК БіГ) ухвалила рішення про скасування президентського мандату Додіка. Юридично Додік припинив бути Президентом цього ентитету з моменту прийняття рішення ЦВК. Утім, екс-президент РС категорично відмовився виконувати вирок Суду БіГ та рішення ЦВК БіГ. Для цього, насамперед, Мілорад Додік звернувся до Суду БіГ з проханням замінити 1 рік ув’язнення грошовим штрафом. Кримінальний кодекс БіГ передбачає таку м...

Політична ситуація в Румунії стає все більш напруженою з наближенням до нової дати президентських виборів. Попри все, за час від скасування результатів виборів Конституційним судом у грудні 2024, популярність праворадикальних сил у країні росте, а розкол у лінії їхніх проєвропейських опонентів продовжується. Світлина з відкритих джерел Не дивно, що в такому випадку влада Румунії почала шукати легальних заходів для боротьби з проросійськими діячами. Зокрема, 9 березня ЦВК країни відмовила Келіну Джорджеску в реєстрації на вибори, посилаючись на невідповідність декларації реальним фінансам політика.  Боротьба з силами, які прямо загрожують національній безпеці країни, свідчить про розуміння румунським істеблішментом небезпеки. Тим не менш, ефект таких дій на громадську думку виявився діаметрально протилежним — прихильники Джорджеску та ультраправих виходять на масові акції протесту й намагаються штурмувати урядові будівлі, а саме суспільство стає дедалі більше поляризованим.  Пр...

У гонитві за «легкими рішеннями» адміністрація Трампа може поставити у скрутне положення не тільки Україну. Ситуацію коментує стажер аналітичного центру балканських досліджень Гліб Михайлик. Дональд Трамп, президент США. Світлина з відкритих джерел Питання нормалізації відносин між Косово та Сербією було на порядку денному США за часів минулої каденції Трампа. Наразі, якщо Президент США знов візьметься «укладати угоди», але вже щодо Косова, то останнє можуть чекати суворі умови щодо поступок: За першим сценарієм, Косово буде зобов'язане повністю  виконати положення Брюсельської угоди 2013 року .Мова йде про створення Асоціації сербських муніципалітетів на півночі держави. Тобто, громадам з сербською більшістю буде надана певна автономія. В обмін на це, Сербія мала б частково визнати юрисдикцію Косова у деяких сферах політики. Наразі Косово ухиляється від виконання цього зобов'язання. За другим сценарієм, може відбутись перегляд кордону Косова з Сербією. Цей варіант вперше було ...

Ситуація в Боснії і Герцеговині досить напружена і вже потрапила в центр уваги представників США, Великої Британії, Євросоюзу, Німеччини. Остання почала погрожувати санкціями. Ситуацію коментує керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич. Мілорад Додік, президент Республіки Сербської (ентитет БіГ) Ескалація трапилася 5-7 березня через підписання Мілорадом Додіком законів про заборону діяльності суду та прокуратури БіГ, Державного агентства з розслідування та захисту, Агенції розвідки та безпеки на території ентитету РС. Зранку працівники Державного агентства з розслідування та захисту залишили офіс в Баня Луці, куди мали увійти представники МВС Республіки Сербської. По суті, почався етап імплементації законів, ухвалених Додіком. І він приступив до виконання своїх погроз. Діяльність Додіка має повну підтримку президента Сербії Вучича, президента рф владіміра путіна, прем'єра Угорщини Віктора Орбана. Додік попросив Вучича передати путіну прохання про допомо...

  Дана публікація готувалася для ЗМІ Сербії Російський диктатор і воєнний злочинець (Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за викрадення українських дітей)  Владімір Путін провів щорічну свою пресконференцію. Під час свого чотиригодинного виступу він натякнув, що знову може вдарити по Україні балістичною ракетою середньої дальності «Орешнік». Перший раз такою ракетою 21 листопада 2024 року обстріляли місто Дніпро – великий обласний центр на Сході України з густотою населення 2 394 осіб/км². Зі своїми погрозами диктатор не забарився. І вже наступного дня, 20 грудня 2024 року, вся Україна була під ракетним ударом, щоправда, до «орешніка» справа не дійшла. За повідомленнями Повітряних сил України, о 7:00 РФ запустила по Києву 5 балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23. Пуски здійснювалися із Воронезької та Брянської областей РФ. А в цей день після ракетного нападу новий посол Сербії в Україні Андон Сапунджі вручив копії вірчих грамот заступнику міністра закордон...

  Огляд 26 серпня - 1 вересня 2024 Участь Президента Якова Мілатовича в GLOBSEC -2024 Президент Чорногорії Яков Мілатович взяв участь у Форумі GLOBSEC -2024, який проходить у Празі 30-31 серпня 2024 р. За даними кабінету Президента Чорногорії він виступив на тематичній панелі, присвяченій європейській інтеграції регіону Західних Балкан. Також на полях форуму плануються зустрічі Якова Мілатовича з Головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та новим Спецпредставником США на Західних Балканах Александром Касаноффим. Окрім того, за даними ЗМІ, в заході брав участь колишній Президент Чорногорії Міло Джуканович.   Уряд обмежив маржу на низку товарів Уряд Чорногорії 28 серпня 2024 р. ухвалив рішення про обмеження максимальної маржі (націнки) на низку товарів у великих магазинах (понад 600 квадратних метрів) з огляду на дедалі стрімкіше зростання цін. Згадані обмеження стосуються 66 позицій і діятимуть до 31 січня 2025 р. При цьому представники більшості торгівельних м...

 Огляд за 29 липня - 4 серпня 2024 року Допомогу українським біженцям продовжено до кінця року Тимчасовий уряд продовжив прийняту у 2022 році програму гуманітарної допомоги біженцям з України з тимчасовим захистом у Болгарії до кінця року на нинішніх умовах. Термін дії програми неодноразово подовжувався. Як повідомляє журнал «Міст: Україна – Балкани», з’ясувати кількість українців, які мають статус тимчасового захисту на червень-липень 2024 року у Болгарії не вдалося, оскільки посольство України в Болгарії на час публікації дайджесту так і не відгукнулося на інформаційний запит редакції. Болгарія буде в єврозоні не пізніше 2026 року, повідомляє Moody’s Поява індикаторів ослаблення інституційної бази в Болгарії або подальше затягування процесу прийняття євро буде сприйматися як причина для зниження кредитного рейтингу Болгарії. Про це йдеться в повідомленні рейтингового агентства «Moody ’ s» з нагоди періодичного перегляду рейтингу Болгарії. Це процедура оновленої оцінк...