ПРОТЕСТИ В СЕРБІЇ: ЯК СТУДЕНТИ БОРЮТЬСЯ ЗА ДЕМОКРАТІЮ
Публікуємо наукові тези стажера Аналітичного центру балканських досліджень Гліба Михайлика, який брав участь у І Міжнародній науковій студентській конференції з балканістики. Науковий керівник: к.і.н., керівник Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич.
Листопад 2024 р. у Сербії розпочався з трагічної події, яка
мала наслідки для всієї країни. Обвал навісу на нещодавно відреставрованому
вокзалі у Новому Саді призвів до загибелі 15 осіб. Це сталось лише через
кілька місяців після трирічної реконструкції за «європейським» стандартом, як
заявляла сербська влада [1].
Той факт, що трагедія сталась на щойно реставрованому об’єктів,
був розцінений громадськістю як відкритий доказ корупції та халатності [2].
Практично одразу у великих містах Сербії розпочалися протести, організовані
обуреними громадянами [3]. Першочерговими вимогами громадськості були:
початок публічного розслідування інциденту; оприлюднення усієї документації
щодо реконструкції вокзалу; притягнення усіх винних до відповідальності,
включно з «високими» посадовцями. Символом протестів став відбиток скривавленої
руки, а головною рушійною силою – студенти. Обов’язковим елементом протестів,
які швидко стали масовими, стало вшанування пам’яті жертв трагедії у Новому
Саді. Великі антиурядові демонстрації почали проходити щоп’ятниці, у той самий
день тижня, коли сталась трагедія. У рамках акції «Стоп, Сербіє!», громадяни
проводили 15 хвилин у мовчанні, на згадку про 15 жертв трагедії. Частіше за
все, під час таких акції громадяни блокували дорожній рух, пригортаючи до себе
ще більше уваги сербського суспільства та ЗМІ [4].
Звинувачення у бік опозиції, стало початковою реакцією сербської
влади на протести. В свою чергу, опозиційні політичні сили відповіли
дзеркально, хоча студенти першочергово відмежувались від будь-яких партій та
політиків [3]. На заклик влади поліція практично одразу зробила спробу
втрутитися у акції студентів. Зокрема, поліцейські стали використовувати
сльозогінний газ проти демонстрантів. В якості залякування проводилися хаотичні
затримання [5]. На вулицях почали з’являтись невстановлені особи у
«цивільному», які займались залякуванням та спробами розгону протестувальників.
Проте реакція громадськості виявилась кардинально протилежною.
Студенти, на додачу до попередніх вимог, стали вимагати свободи для усіх
затриманих, а також розслідування протиправних дій силових органів та
підставних осіб. Вимоги були підкріплені рішучими діями. По-перше, студенти
розпочали блокади факультетів по всій країні. У захоплених приміщеннях
інститутів почали виникати осередки студентського самоврядування, які
уможливили перехід протестів на новий рівень. По-друге, відбулася координація
дій, що дозволило студентам з різних міст Сербії проводити масові та злагоджені
акції одночасно. До них можна віднести: систематичні блокування важливих
дорожньо-транспортних вузлів [6]; кількісне зростання демонстрацій та масова
підтримка суспільства. По-третє, така згуртованість та демонстрація єдності
призвели до масової підтримки сербської громадськості навколо студентського
ентузіазму, який мав позитивну динаміку до поширення та поглиблення.
Влада була вимушена йти на поступки. Пожвавився процес
розслідування трагедії: відбулись перші арешти підозрюваних та було
опубліковано частину документації по реконструкції на вокзалі в місті Новий
Сад. Затримані студенти були відпущені та помилувані [7]. На вимогу
студентів у відставку пішов прем’єр-міністр Сербії Мілош Вучевич та мер міста
Новий Сад Мілан Джурич. Проте спроба «умиротворення» не вдалась [8].
Громадськість продовжила вимагати оприлюднення усієї документації та реальних
вироків для усіх відповідальних осіб. Окрім того, студенти до своїх вимог
додали й інші – покращення умов освіти та перезавантаження демократичних
цінностей в країні. Реакцією влади на це стала хвиля звинувачень. Вучич
особисто назвав протести «кольоровою революцією», яка була спровоковано
«ззовні» [9]. Звинувачення полетіли у бік Хорватії, Боснії і Герцеговини
та Косово. Після цього влада розпочала ігнорувати протести, намагаючись закрити
на них очі.
Варто наголосити, що сербські студенти надихнули своїх колег та
колежанок за кордоном на проведення акцій протесту проти влади та владних
інституцій. Схожі протести розпочались у Чорногорії та БіГ. Спільною рисою
стало те, що початковою точкою для цих протестів стали трагічні події: у
Чорногорії це стрілянина у Цетинє 1 січня 2025 р. [10], а у БіГ – загибель
людей у наслідок зсуву в Ябланиці та інших містах центральної Боснії на початку
жовтня 2024 р. [11]. Подібні трагедії відкрили низку інституційних проблем, з
якими молодь почала рішучу боротьбу.
Сербські студенти, окрім Чорногорії та БіГ отримали підтримку з
різних куточків світу: Німеччини, Угорщини, Іспанії, Швейцарії, Великобританії,
Канади, США [12], Франції, Бельгії, Словенії [13], Хорватії тощо.
Проте, офіційна реакція ЄС та США на протести у Сербії є дуже
стриманою. Одна з причин цього – небажання студентів позиціонувати себе як
певну політичну силу, що робить протести менш помітними у політичній сфері. Не
дивлячись на великий потенціал, студенти висувають обмежені вимоги уряду, які
можуть не передбачати докорінні політичні зміни. Не дивлячись на це,
студентські протести все одно мають важливе значення, оскільки демонструють
процес формування громадської свідомості серед молоді. Фундамент у цьому
процесі заклали протести 1968 року у Югославії, коли студенти так само
продемонстрували здатність до самоорганізації та почали вимагати кращої долі
для себе та країни [14]. Проте протести у сьогоднішній Сербії стали іншими, ніж
попередні виступи молоді. Наразі студентський рух є більш масовим, більш
організованими, тривалішим, має значний вплив на сербське суспільство та на
увесь регіон. Утім, як і раніше, протести залишаються аполітичними і мирними,
без переходу до гострої фази протистояння з владою.
Використані джерела:
1. Radio Slobodna Evropa. Petnaesta žrtva pada nadstrešnice
Železničke stanice u Novom Sadu. URL: https://www.slobodnaevropa.org/a/novi-sad-zeleznica-zrtva/33205580.html
2. Radio Slobodna Evropa. Zoran Glavonjić: 'Hitno
odgovornost': Protest u Beogradu zbog tragedije u Novom Sadu. URL: https://www.slobodnaevropa.org/a/odgovornost-protest-beograd-novi-sad-stanica/33185821.html
3. Radio Slobodna Evropa. Nevena Bogdanović, Jovana Krstić:
Nakon protesta u Novom Sadu, policija na incidente odgovorila suzavcem i
hapšenjima. URL: https://www.slobodnaevropa.org/a/srbija-novi-sad-protest-incidenti/33189590.html
4. Radio Slobodna Evropa. RSE: Gradovi Srbije 'stali' na 15
minuta, odata pošta žrtvama nesreće u Novom Sadu. URL: https://www.slobodnaevropa.org/a/novi-sad-nesreca-protest-15-minuta-zastani-srbijo/33212411.html
5. Радио Телевизија Србије. Настављене студентске блокаде
факултета и ректората, новосадски средњошколци протестовали на Тргу слободе.
URL: https://www.rts.rs/vesti/drustvo/5602915/nastavljene-studentske-blokade-fakulteta-i-rektorata-novosadski-srednjoskolci-protestovali-na-trgu-slobode.html
6. Radio Slobodna Evropa. Nastavljena akcija 'Zastani,
Srbijo' i studentske blokade na fakultetima. URL: https://www.slobodnaevropa.org/a/srbija-blokade-studenti-zastani-srbijo/33251543.html
7. Radio Slobodna Evropa. Studenti u blokadi tvrde da Vlada
Srbije nije objavila celokupnu dokumentaciju. URL: https://www.slobodnaevropa.org/a/srbija-studenti-u-blokadi-konkretizacija-zahteva/33254079.html
8. BBC. Вучић најавио испуњење студентских захтева, помиловао 13
људи. URL: https://www.bbc.com/serbian/articles/cj48yw57qqko/cyr
9. Radio Slobodna Evropa. Vučić izjavio da je gotovo sa
'obojenom revolucijom' i najavio smanjenje zarada prosvetarima u štrajku. URL: https://www.slobodnaevropa.org/a/vucic-protesti-prosvetni-radnici/33320827.html
10. Vijesti. Nikola Saveljić, Aljoša Turović, B.R.: BLOG Protest
grupe «Kamo Śutra?»: «Zločin na Cetinju posljedica urušenog sistema» URL:
https://uk.vijesti.me/vijesti/drustvo/741036/blog-protest-grupe-kamo-sutra-zlocin-na-cetinju-posljedica-urusenog-sistema
11. Radio Slobodna Evropa. Šetnjom u Sarajevu studenti traže
odgovornost zbog stradalih u poplavama. URL: https://www.slobodnaevropa.org/a/jablanica-protest-kamenolom-sarajevo/33324845.html
12. Радио Телевизија Србије. Скупови подршке студентима у
дијаспори. URL: https://www.rts.rs/vesti/svet/5642439/skupovi-podrske-studentima-u-srbiji-sirom-sveta-.html
13. Aljazeera. Podrška dijaspore srpskim studentima i đacima na
protestima. URL: https://balkans.aljazeera.net/teme/2024/12/16/podrska-dijaspore-srpskim-studentima-i-djacima-na-protestima
14. Cambridge University Press. Madigan Fichter. Yugoslav Protest:
Student Rebellion in Belgrade, Zagreb, and Sarajevo in 1968. URL: https://www.cambridge.org/core/journals/slavic-review/article/abs/yugoslav-protest-student-rebellion-in-belgrade-zagreb-and-sarajevo-in-1968/C2552F4E51C6D6F53F9D1B64F3C35747
Ознайомитися зі збірником тез І Міжнародної наукової студентської конференції з балканістики
Коментарі
Дописати коментар