Що нового на Балканах? Румунія

 Огляд за 29 червня - 5 липня 2026 року

У повіті Тулча виявлені нові уламки безпілотника: військові провели операцію з їх знешкодження

30 червня, у повіті Тулча на сході Румунії місцевий мешканець виявив на полі металеві уламки та повідомив про знахідку екстрені служби, після чого військові ідентифікували їх як частини безпілотника ймовірно російського походження. Спеціалісти Міністерства оборони підтвердили наявність вибухового заряду та провели контрольовану детонацію у спеціально облаштованому місці, дотримуючись усіх процедур безпеки. За попередніми даними, дрон міг бути пов'язаний із масованою атакою РФ на українські дунайські порти у квітні 2026 року, а його уламки виявили в Румунії вже втретє за рік. Від початку війни в Україні було зафіксовано 29 проривів російських безпілотників у повітряний простір Румунії, а цього року – 15 таких інцидентів та 14 випадків виявлення дронів чи їхніх фрагментів на території країни.

Політична криза в Румунії: Парламент країни пішов на канікули, не досягши згоди щодо нового уряду, а AUR відмовився підтримувати будь-який уряд та його голову та розпочав процес імпічменту президента

Попри гостру політичну кризу, внаслідок якої Румунія залишилася без повноважного уряду, румунські парламентарії пішли на канікули з 1 липня до 31 серпня, залишивши низку невідкладних законодавчих питань, зокрема щодо програми SAFE та реформ для отримання останніх 10 млрд євро з програми PNRR. Лідери колишньої коаліції з партій PSD, PNL, USR та UDMR не змогли досягти згоди щодо формування нового кабінету, продовжуючи взаємні звинувачення: соціал-демократи наполягають на своєму прем'єрі, а ліберали вимагають чітких гарантій дотримання майбутніх домовленостей. В цей час Національна рада керівництва правопопулістської партії AUR ухвалила рішення, згідно з яким її парламентарі не будуть присутні в залі та не голосуватимуть за жоден уряд та його голову, що будуть запропоновані президентом Нікушором Даном, а також розпочинають процедуру його відсторонення від посади, звинувативши главу держави у відмові висунути другого кандидата на посаду прем'єра. Процедура імпічменту є складною і вимагає спочатку зібрання 156 підписів парламентарів для ініціювання, а потім щонайменше 233 голосів у парламенті та схвалення на загальнонаціональному референдумі, а наразі AUR має лише 91 мандат, тому успіх ініціативи залежить від підтримки інших політичних сил.

У Румунії та Молдові вшанували пам'ять господаря Штефана Великого

У четвер Румунія та Молдова відзначили 522-гу річницю від дня смерті господаря Штефана чел Маре (Великого). Він керував Молдовським князівством 47 років – з 1457 по 1504 рік, боровся за незалежність країни, зміцнив центральну владу, побудував ключові оборонні фортеці та заснував десятки монастирів, а у 1992 році був причислений до лику святих. Уряд Молдови в посланні до громадян наголосив, що Штефан Великий залишив по собі численні докази того, що молдовани здатні будувати та захищати свою країну, закликавши громадян єднатися та уникати внутрішніх конфліктів. У Кишиневі та інших містах республіки проходять пам'ятні заходи, приурочені до цієї дати. Також пам'ять про господаря вшанували у Румунії, зокрема під час спеціального церковного богослужіння у монастирі Путна, де, окрім релігійної служби, було організовано й військовий церемоніал за підтримки структур Генерального штабу Сухопутних військ, а також у співпраці з підрозділами міністерств внутрішніх справ як з повіту Сучава, так і з Республіки Молдова.

Автомагістраль “унірі”: Румунія та Молдова підписали угоду про важливий інфраструктурний проєкт, що ще більше інтегрує країни

2 липня 2026 року прем'єр-міністр Румунії Іліє Боложан та віцепрем'єр-міністр Молдови Володимир Боля підписали розширену двосторонню угоду про співпрацю в інфраструктурній сфері, яка передбачає будівництво автомагістралі Унгени–Кишинів–Одеса – продовження румунської траси А8 Тиргу-Муреш–Ясси–Унгени. Згідно з документом, Румунія інвестує близько 56 млн євро у зведення мосту через Прут, супутньої інфраструктури, пункту пропуску та 4,7 км автостради на своїй території, тоді як Молдова оплатить будівництво 0,5 км ділянки від мосту до національної траси R16 (близько 5 млн євро). Проєкт, який реалізовуватиме італійський консорціум компаній Itinera, Sapiem та ICM, передбачає також створення мультимодального логістичного хабу, спільний прикордонний контроль та залучення європейського фінансування за програмою SAFE. Реалізація проєкту триватиме 46 місяців, і сторони планують завершити будівництво до 2030 року, а будівельні роботи розпочнуться навесні наступного року після вибору підрядників восени.

Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень