Додік: боротьба з вироком суду БіГ
1 серпня цього року Апеляційний палата Суду БіГ,
розглянувши апеляцію сторони захисту президента РС Мілорада Додіка, підтвердив
вирок першої інстанції щодо засудження Додіка до одного року позбавлення волі
та шести років заборони обіймати державні політичні посади. Надіславши вирок
стороні захисту та обвинувачення, суд зазначив, що це рішення є остаточним і
більше не підлягає оскарженню. Відтак, Додіка було офіційно засуджено і він мав
піти з посади президента ентитету Республіка Сербська.
6 серпня 2025 року Центральна виборча комісія БіГ (ЦВК
БіГ) ухвалила рішення про скасування президентського мандату Додіка. Юридично
Додік припинив бути Президентом цього ентитету з моменту прийняття рішення ЦВК.
Утім, екс-президент РС категорично відмовився виконувати вирок Суду БіГ та
рішення ЦВК БіГ.
Для цього, насамперед, Мілорад Додік звернувся до Суду
БіГ з проханням замінити 1 рік ув’язнення грошовим штрафом. Кримінальний кодекс
БіГ передбачає таку можливість, коли особи, засуджені до 1 року ув’язнення,
можуть «відкупитись» за ціною: 1 день ув’язнення – 100 конвертованих марок (~50
євро). Отримавши схвалення від Суду БіГ, Додік сплатив 36 500
конвертованих марок (18 тис. євро). Для Додіка це незначна сума грошей, що
дозволило йому виконати частину вироку і уникнути в’язниці.
Також адвокати Додіка подали оскарження до суду на
рішення ЦВК БіГ. Ймовірно, план полягав у тому, щоб відстояти право «досидіти»
цей президентський мандат і вже після відраховувати 6 років заборони політичної
діяльності. Проте, шансів на скасування рішення ЦВК майже не було. Відтак, Суд
БіГ 18 серпня відхилив оскарження. Допоки звернення адвокатів колишнього
президента РС розглядалось, Додік фактично залишав за собою мандат. Проте, коли
Суд завершив розгляд і остаточно відмовив Додіку, то він втратив свою посаду і
мав повернути дипломатичний паспорт.
Використавши усі легальні методи, Додік та його оточення
повністю проігнорували вирок та перейшли до повної конфронтації з юридичною та
політичною системою БіГ. Для цього Додік фактично «зачинився» у межах
Республіки Сербської, де усі структури
та інституції, включно з парламентом РС і правоохоронцями знаходяться на боці
Додіка. Тому колишньому президенту РС вдалося протягнути до парламенту свою
ідею про організацію двох референдумів – про підтримку своєї легітимності як
президента РС попри рішення ЦВК та вирок Суду БіГ та вихід Республіки Сербської
зі складу БіГ.
Перший референдум щодо легітимності має на меті
продемонструвати, що Додік, не дивлячись на вирок, залишається законно обраним
керівником РС. На референдумі громадяни Республіки Сербської мають висловити
свою прихильність до мандату Мілорада Додіка. Фактично, Додік хоче створити
умовно легальний аргумент для того, щоб залишатись при владі: якщо йому хтось
буде докоряти вироком суду, він просто демонструватиме результат референдуму. Утім
подібні волевиявлення є декларативними в РС і не мають юридичної сили
відповідно до діючого законодавства БіГ. Тому Додік прагне змінити
законодавство на рівні ентитету, щоб хоч якось легалізувати результати
референдуму, який призначений на 25 жовтня 2025 року.
Другий
референдум перебуває на стадії підготовки. Рішення про його проведення ухвалено
на засіданні парламенту РС 22 серпня. Тоді депутати ухвалили документ під назвою
«Висновків щодо інформації про рішення ЦВК Боснії та Герцеговини про припинення
повноважень президента РС Мілорада Додіка». Його проведення буде оголошено,
коли в парламенті розроблять спеціальну Резолюцію про самовизначення
сербського народу і РС. Додік неодноразово підіймав питання
виходу РС зі складу БіГ і раптово відступав, добиваючись певних поступок для
себе. Скоріш за все так і буде цього разу. Чергову заяву Додіка про
відокремлення РС можна вважати маніпуляцією та спробою тиску на владу в Сараєві
шляхом погроз. Додік хоче також домогтися від ЄС виконання його вимог щодо
скасування мандату високого представника Крістіана Шмідта. Колишній президент
РС, скоріше за все, має бажання залишитися при владі. Боротьба за самостійність
боснійських сербів радше є ширмою, ніж його прямою позицією.
Але певні ризики від дії Додіка все ж таки є. Своєю
риторикою «захисника-сербів», він справді може спровокувати радикалізацію
певного прошарку своїх прихильників. Особливо це стосується використання
шовіністичних наративів проти бошняків, яких він звинувачує у нападах на
сербів. Саме тому наразі Додік прагне вкотре у власних інтересах використати
роль захисту інтересів боснійських сербів. Він вважає, що усі боснійські серби
почуваються «пригнобленими в РС» та БіГ, утім він не бере до уваги наявність
опозиції проти нього серед політичних сил і громадян сербської національності.
Якщо серед боснійських сербів немає одностайної підтримки
діям Додіка, то вона присутня з боку сербської влади в Белграді. Авторитарний режим
Вучича може допомогти Додіку утриматись при владі. По-перше, шляхом тиску на
БіГ у економічній сфері, особливо в питаннях ухвалення видатків на реформи і
схвалення бюджету на 2025 рік, який досі не прийнятий в БіГ. По-друге, якщо
президентство у Республіці Сербській повністю залишиться недосяжним, Додік може
отримати політичне місце у самій Сербії, адже він має громадянство цієї країни
і відповідні зв’язки з правлячою елітою там. Відкриті сербські джерела
стверджують, що потенційно Додік може обійняти посаду президента Сербії після
Вучича. Питання тільки в тому, який рівень підтримки самого Додіка в сербському
суспільстві.
Отже, попри зростаючий тиск, Мілорад Додік все ще має
місце для маневру та боротьби за власні інтереси. Його основна мета – не
дестабілізація, а подальше перебування при владі у зручному і комфортному
статусі. Одночасно з цим, Додік повністю нехтує та ігнорує інтереси РС і
загрожує безпеці ентитету та безпеці БіГ. Для досягнення того, що Додік хоче,
він вдається до давно випробуваних методів – провокувати міжетнічну ворожнечу,
радикалізувати суспільство і перешкоджати опозиції об’єднуватися.
Гліб Михайлик,
стажер Аналітичного центру балканських досліджень
Коментарі
Дописати коментар