Як тенісист Новак Джокович між трьох сосен заблукав

Сербський тенісист Новак Джокович.

У дитинстві Новак Джокович часто брав до рук одну пластикову іграшку і починав репетирувати промову: «Доброго дня. Мене звуть Новак, і я — переможець Вімблдону». Протягом кар’єри серб перемагатиме у ньому сім разів. 16 липня 2023 року Новак Джокович програв фінал цього турніру амбітному двадцятирічному Алькарасу. Це був прекрасний і видовищний матч, з рахунком 1:6, 7:6, 6:1, 3:6, 6:4 і тривав 4 години та 42 хвилини. Побачимо, що після такого утне Джокович — програвати серб страх як не любить.

Родина

Новак народився у родині серба Срджана Джоковича та хорватки Дияни Жагар. Батько матері був військовим, тож родина часто переїздила. Батько Новака народився в Косовській Митровиці. Навчався на юриста, але освіту так і не закінчив. Ще в університеті захоплювався лижами і підпрацьовував інструктором на гірських курортах. З дружиною познайомився в Капаоніку (гірськолижний курорт в Сербії). В неї сталася якась халепа на трасі, і він допоміг. Свого первістка вони назвали Новак (у родини є ще двоє синів — Марко та Джордже).

У пресі кочує історія про знайомство невістки з батьками. Останні прийняли її тепло, але (бо справа була наприкінці 80-х, коли в Югославії вже починав кипіти міжнаціональний казан) поцікавилися звідки та родом. Дияна зізналася, що вона «hrvatica» («хорватка»). Свекруха мала проблеми зі слухом, і почула співзвучне «pevačica» («співачка»), тож контроль було пройдено успішно. На початку 2023 року Дияна розповіла, що тридцятиліття тому похрестилася за православним обрядом. Нове ім’я обрав чоловік — Міліца. Жінка сказала, що нове ім’я їй, звісно, дуже подобається, але на публіці так себе називати не дозволяє.

Дитинство

Родина мала піцерію на Капаоніку. Гроші та приносила лише під час лижного сезону, решту року сім’я ледь зводила кінці з кінцями. Батько хотів, щоб син став лижником або хоча б футболістом. Ні з першим, ні другим не склалося. Через дорогу від піцерії знаходився тенісний корт, і малий знайшов дорогу до нього ледь навчився ходити. Першим професійним тренером серба стала Єлена Ґенчич. Вона готувала його не лише як спортсмена, але й прищепила любов до музики та змусила вчити мови — Новак вільно говорить англійською та французькою. Після шести років тренувань з її подачі (вибачте за тенісний каламбур) Новак перебирається в німецький Обершляйсгайм, до школи Ніколи Пілича.

Важка праця незабаром починає приносити плоди. Новак виграє кілька юніорських турнірів і завойовує першу репутацію. Починає заробляти. Мама Джоковича розповідала про перші преміальні сина: «Мене запитали: «Вам ліпше чеком чи готівкою?» А я: «А що таке чек? Давайте готівку». В аеропорту нас ледь не затримали через те, що в моїй сумці було так багато грошей. Довелося пояснювати, що це призові з «Вімблдону».

Легенда

Переповідати кар’єру Новака Джоковича від першого виграного ним турніру АТР (Association of Tennis Professionals — Асоціація тенісистів-професіоналів) до останнього, можна кілька годин. 4 липня 2011року серб уперше очолив ATP Ranking. Відтоді 2011, 2012, 2014, 2015 і 2018 роки завершував на першому місці рейтингу. Всього Джокович (поки що) виграв 23 турніри Великого шолому: 10 Відкритих чемпіонатів Австралії, 3 Ролан Гаррос, 7 Вімблдонів і 3 Відкритих чемпіонатів США, — це абсолютний рекорд у чоловічому одиночному розряді.

Новак безперечна легенда свого виду спорту — окрім трофеїв, там ціла купа рекордів, які говорять самі за себе. Що тут ще додати? Це шалений азарт, працелюбність та жага перемагати не зважаючи ні нащо (як же він витяг здавалося б вже програний фінал Roland Garros в 2022-му).

Дивні дива

Не зважаючи на легендарні спортивні успіхи, практично усю кар’єру Джоковіч потрапляє до скандалів. Дивних і незрозумілих. У Новаку справді сидить чимало протирічь.

Джокович позиціонує себе ревним православним. Має орден Святого Сави, окрім хрестика носить брояніцу — православні чотки поширені на Балканах. У Новака вони мають 33 вузли, щоб відраховувати кількість повторів Ісусової молитви. З іншого боку — з 2011 року під час Вімблдону серб ходить медитувати до буддистського храму Баддхападіла. Як то кажуть, корпоративний релігійний конфлікт виходить. Але це таке, то його справа в якого бога вірити. Здається, що більш за все він вірить лиш сам в себе.

В 2016 році тенісист спілкується з Пепе Імазом, автором доктрини «Любов та світ». Вона закликає вірити в телепатію та левітацію, навчає перетворювати негативну енергію в позитивну. Новак транслював усе це «вчення» на свою немалу аудиторію у соцмережах. Далі, більше. В 2020 році Джокович провів низку ефірів в інстаграмі з таким собі Шервіном Джафарі. Цей пан впевнено говорить про шкоду 5G, засуджує УЗД під час вагітності, а щеплення проти кору та краснухи вважає причиною розвитку аутизму. Не дивно, що після таких бесід Джокович відмовився робити щеплення від коронавірусу, і сам того не бажаючи став знаменом скептиків вакцинації. Коли через це в Австралії Новака помістили до карантину і не допустили до змагань, Срдждан Джокович одразу назвав це «Розп’яттям Ісуса».

Батько Новака теж вміє потрапляти у «цікаві» ситуації. На початку 2023 року він спровокував скандал після перемоги його сина у 1/4 фіналу Australian Open. На одному з проросійських австралійських YouTube-каналів з'явилося відео, де Срджан Джокович стоїть на тлі російського прапора, на якому зображений президент рф владімір путін, поряд із чоловіком, одягненим у футболку з літерою Z. Потім всі довго вибачалися, говорили, що всі не про те подумали.

На початку повномасштабного вторгнення рф на територію України Новак Джокович пропонував фінансову допомогу українському тенісисту Сергію Стаховському. Але вже через пів року серб запропонував українцям, росіянам і білорусам наче й не було нічого разом виступити на Вімблдоні у парному розряді.

Замість епілогу

Кріс Бауерс у книзі «Новак Джокович — герой тенісу і обличчя Сербії» говорить, що серб у певному сенсі грає дві ролі — одну як серб, іншу як громадянин світу. Як громадянин світу той визнає необхідність примирення на Балканах і виступає за все хороше проти всього поганого, але коли Новак на корті в Сербії — нагадує воїна. Він вболіває за «Црвену Звезду», проте його нечасто можна побачити у червоно-білій футболці десь в Європі — репутація у фанатів «звездашів» ще та. Баурес каже: «Можливо, в цьому і є таємниця справжньої величі — тримати свою темну сторону в тіні чи бодай там, де її ніхто не бачить».

На жаль, в тому то й річ, що останнім часом — бачить. Великий спортсмен, який вже вписав своє ім’я в історію спорту і знає про теніс все. Але на жаль, схоже, поки що не розібрався сам з собою.

Ігор Перенесієнко, Аналітичний центр балканських досліджень,

лектор Міжнародної сертифікатної програми з балканістики

Читайте також: Дострокові парламентські виборі в Сербії. Які сюрпризи?