Катерина Шимкевич розповіла виданню "Детектор медіа" про основних а́кторів російського впливу на Балканах

-

Зображення з відкритих джерел

Катерина Шимкевич, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень розповіла в коментарі «Детектору медіа» про вплив російської пропаганди на Балканах, особливості висвітлення російсько-української війни й України в балканських медіа, а також про перспективи інформаційного посилення Києва в Балканському регіоні.

Вона виділяє чотирьох основних а́кторів російського впливу на Балканах: «Це в першу чергу церква. І це найбільш актуально для Болгарії, Сербії, Чорногорії, Греції, Північної Македонії, де православні церкви несуть російську пропаганду в маси. На другому місці — різні культурні та просвітницькі організації, на третьому — медіа. Четверте — це російські дипломати, які діють на Балканах як шпигуни. Звісно, є ще російська діаспора — теж дуже небезпечний вимір, на який дуже мало хто звертає увагу».

Читайте матеріал Єгора Брайляна "Православ'я, Росія-визволителька, Кустуріца. Як діє російська пропаганда на Балканах"



Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Колишній миротворець Олег Мартиненко: "Залишайтеся людьми навіть на війні і буде вам мир та злагода поруч"

-
Зображення
  У 90-х роках ХХ століття Югославію охопило полум’я численних воєн, спопеляло території майже всієї держави. Розгорілися конфлікти в Боснії і Герцеговині та в Косові з численними жертвами цивільних людей та руйнаціями інфраструктур. Постало питання введення міжнародних миротворчих сил.  Рада Безпеки ООН в грудні 1995 року ухвалила резолюцію №1035. У цьому документі було затверджено діяльність Спеціальних міжнародних поліцейських сил Організації Об’єднаних Націй (СМПС) і Відділень з цивільних питань Організації Об’єднаних Націй на території Боснії й Герцеговини. СМПС перебрали на себе повноваження від Сил ООН по охороні (СООНО) і отримали назву Місія ООН у Боснії і Герцеговині (МООНБГ / UNMIBH ). 10 червня 1999 року Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію №1244, якою створювалася тимчасова адміністрація в Косові під управління ООН – Місія ООН в Косові (МООНК /UNMIK ). Україна як член ООН взяла участь у миротворчих кампаніях в Боснії і Герцеговині та Косові.  Олег Мартиненк...
Докладніше

Розпочалася Міжнародна сертифікатна програма з балканістики (другий набір)

-
Зображення
Розпочала свою роботу Міжнародна сертифікатна програма з балканістики для другого набору слухачів. Програму започаткував Аналітичний центр балканських досліджень. Міжнародна сертифікатна програма з балканістики має академічний характер і прагне поширювати знання про історію, культуру країн Балканського регіону, розповідати про сучасні двосторонні відносини між Україною та Балканськими державами, а також акцентувати увагу про давні історичні зв'язки. В рамках програми слухачі прослухають наступні теми: "Вступ до балканістики", "Балкани у ХХ столітті", "Війни Югославії", "Євроінтеграційні процеси на Балканах", "З історії Сербії, Греції, Болгарії, Румунії, Чорногорії, Північної Македонії, Боснії і Герцеговини, Хорватії", "Ідентичність македонців: від минулого до сучасного", "Османи на Балканах" та інші. Цього року на програму зареєструвалися слухачі з Харкова, Одеси, Черкас, Ужгорода, Запоріжжя, Києва, а також з Брн...
Докладніше

Підписано Меморандум про співпрацю з Інститутом філології КНУ імені Тараса Шевченка

-
Зображення
Олена Дзюба-Погребняк , завідуюча кафедри слов'янської філології ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка (ліворуч),  Катерна Шимкевич , керівнииця Аналітичного центру балканських досліджень (праворуч) ГО "Аналітичний центр балканських досліджень" підписав Меморандум про співпрацю з Навчально-науковим інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Документ підписали директор ННІФ Григорій Семенюк та керівниця Центру Катерина Шимкевич. Аналітичний центр балканських досліджень вітає таку співпрацю. Адже на кафедрі слов'янської філології Інституту навчаються майбутні знавці  мов балканських народів - болгар, сербів, хорватів.  Меморандумом передбачено проведення спільних освітніх заходів: лекцій, семінарів, тренінгів, наукових конференцій, зустрічей, а також розроблення та втілення навчальних, інформаційних програм, курсів і різноманітних проєктів. (зліва направо) Леся Стеблина, викладач кафедри, викладає хорватську та сербську мови; Олена Дзюба-...
Докладніше