Росія безпосередньо керувала болгарською енергетикою під час будівництва "Турецького потоку"
Аналітичний центр балканських досліджень пропонує переклад публікації видання "Капітал"
У період 2018-2020 років, під час
останнього уряду ГЕРБ, Росія взяла під контроль енергетичний сектор
Болгарії. Під тиском Москви порушення болгарського законодавства та
нехтування національними та європейськими інтересами дозволили реалізувати
бажання президента Росії володимира путіна щодо газового маршруту в обхід
України. Йдеться про продовження "Турецького потоку", за який
Болгарія заплатила 3 мільярди левів.
Розроблялися різні варіанти, коли
«Газпром експорт» може взяти проект під контроль, а «Газпромбанк» — профінансувати
його, але залишити формального переможця тендеру — саудівський консорціум
«Аркад». Це підтверджує нова партія витоку нових документів,
розповсюджених InformNapalm і розшифрованих болгарськими хакерами. Вони з
пошти Євгена
Зобніна , який офіційно займає лише посаду помічника
російського політика Олександра Бабакова. Але вони детально показують, як
велися переговори між росіянами, арабами та болгарською стороною, як росія
агресивно нав’язує терміни, фінансує та просуває свої інтереси в Болгарії.
Влітку команда Фонду боротьби з
корупцією (АКФ) оприлюднила
інформацію та фотографії зі зламаної пошти Олександра Бабакова , який з
2014 року неодноразово потрапляв під санкції через російську агресію в Україні
та названий одним із організаторів таємне
фінансування політичних організацій у низці країн . З
них стало зрозуміло, що 1 липня 2019 року в Стамбулі "болгарські,
російські та арабські країни" домовилися, як
саме будувати "Турецький потік" через
Болгарію.
Підкреслена
процедура
Основна частина документів, які є у
розпорядженні «Капіталу», — це інформація про хід переговорів щодо проєкту
продовження «Турецького потоку» через Болгарію (самих по собі неприпустимих
згідно з Законом про публічні закупівлі), які велися влітку та восени 2019 р.
Також є наступні звіти про хід будівництва трубопроводу, включаючи візуальні
матеріали контролю та фінансування.
Причиною всього цього, схоже, є
несподіваний для росіян розвиток замовлення на будівництво "Турецького
потоку" через Болгарію. Його оголосили за кілька днів до Різдва 2018
року, а 3 квітня 2019 року замовник Bulgartransgaz присудив перше місце в
тендері саудівському консорціуму Arkad, оскільки його ціна була значно
нижчою. Але замість того, щоб укласти з ним контракт, 28 травня держкомпанія
вирішила в односторонньому порядку усунути його і обрати друге – пов’язане з
Росією об’єднання, яке в свою чергу, всупереч усім правилам, навіть змінило
цінову пропозицію після подання та відкриття.
Йдеться про асоціацію «Розвиток і
розширення газу в Болгарії». В якому з часткою 50% була люксембурзька
«Комплєшн Девелопмент», довірена особа «Трубної металургійної компанії» - ТМК
Холдинг і ТМК Стіл Холдинг. Крім того, юридичний директор ТМК Андрій Зімін
входив до ради директорів «Комплектації Девелопмент».
Справа дійшла до Комісії із захисту
конкуренції після того, як саудівський кандидат подав скаргу, і наприкінці
червня антимонопольний орган скасував рішення Bulgartransgaz як незаконне –
інакше воно просто підірве систему державних закупівель країни.
Зустрічна апеляція була подана Gas
Development and Expansion in Bulgaria до Вищого адміністративного суду, розгляд
справи було призначено на 24 вересня 2019 року. Однак перед цим було проведено
кілька зустрічей у Софії та Стамбулі, щоб узгодити причетність росіян та
зупинення справ. Головна мета, яка зрозуміла з оприлюднених документів, –
якнайшвидше запустити газопровід, вочевидь, в обхід України.
Вороги проекту
У звіті про зустріч 31 липня 2019 року в Софії
написано, що болгарській стороні були представлені наступні моменти:
·
Попередня
(початкова) схема, в якій консорціум ТМК є головним підрядником
Булгартрансгазу, готова до реалізації та має схвалення банків, незважаючи на її
складність і нестандартність.
·
Нова схема, в
якій консорціум «Аркад» є головним підрядником «Булгартрансгазу», а консорціум
ТМК — субпідрядником «Аркаду», є ще складнішою і не була підтверджена банком
(прим. ред. Газпромбанку), головним чином через юридичні ризики визнання схеми
незаконною.
Для реалізації нової схеми йдеться про
три можливі реалістичні сценарії реалізації проекту:
·
ТМК лише
підписує угоду з Аркадом на постачання труб і кранів, після чого підписується
EPC-контракт (на інжиніринг, постачання та будівництво), а фактично
відповідальність за будівництво всього газопроводу та терміни несе «Аркад», з
болгарської сторони, оскільки у «Аркада», судячи з усього, немає ресурсів, щоб
реалізувати проект самостійно. Ця схема цілком легітимна, але створює
ризики не завершити будівництво вчасно;
·
ТМК змінила
склад консорціуму, виключивши з нього Бонаті і Макса Штрайхера, забезпечивши
тим самим легітимність схеми, в якій «Аркад» є головним підрядником
Булгартрансгазу. У цьому випадку потрібен значний час для (а) повторного
узгодження нового складу консорціуму з банком, а також (б) досягнення
домовленостей з новими партнерами по консорціуму.
·
Консорціум
TMK, Bonati і Max Streicher знову став переможцем тендеру (судом чи іншим
шляхом) і підписав EPC-контракт з Bulgartransgaz, де саудівські компанії можуть
брати участь як субпідрядники. Цей варіант є оптимальним з точки зору часу
реалізації проекту та залучення фінансування для нього.
Також сказано, що в «ситуації, що
склалася, болгарська сторона повинна впливати на арабську сторону як на
корпоративному, так і на політичному рівні і зробити її позицію більш гнучкою,
а також модерувати переговорний процес між TMK і «Аркад».
Від болгарської сторони надійшов
коментар, що «схема, за якою консорціум ТМК, Бонаті та Max Streicher має
договірні відносини з «Аркадом» (субпідрядники, послуги тощо), суперечить
законодавству, чим, безумовно, скористаються вороги». Проте схема, за якою ТМК
продає «Аркаду» лише труби та крани, відповідає закону. Більше того,
виявляється, що болгарська сторона прагне впливати на арабську сторону та
вважає, що є можливість досягти домовленостей та початок реалізації проекту.
Остаточні
домовленості
Фактично незаконні переговори щодо врегулювання
реалізації та фінансування продовжилися в серпні 2019 року, а у вересні того ж
року в документі, який підсумовував прогрес, говорилося, що під час зустрічі
між «прем’єр-міністром Болгарії Б. Борисовим і представником компанії «Аркад»
Ліною Нуреддін 28 серпня болгарська сторона заявила, що хотіла б, щоб «Аркад»
став переможцем тендеру, і цей проект міг би стати першим у розширенні
співпраці між Болгарією та Саудівською Аравією в різних сферах». Також
було сказано, що, на думку болгарської сторони, рішення Верховного суду (прим.
ред. – за апеляцією ТМК на вибір підрядником «Аркаду») у всіх випадках буде на
користь «Аркаду», але час буде витрачено даремно. .
Рішення, яке пропонує болгарська
сторона, полягає в тому, щоб запропонувати «Аркаду» передати будівельні роботи
ТМК, і, таким чином, російська сторона несе відповідальність за недотримання
термінів будівництва, яких на той час було неможливо досягти.
Розв'язка сталася 14 жовтня 2019
року під час візиту президента росії владіміра путіна до Саудівської
Аравії. Саме тоді була досягнута принципова домовленість про передачу
контролю над проектом газопроводу через Болгарію від консорціуму «Аркад»
російській стороні в особі ТМК.
У результаті цих переговорів 18
листопада 2019 року було підписано обов’язкову угоду про управління. Як
компенсацію за це Росія спочатку заплатила саудівцям 50 мільйонів доларів, а
потім ще 35 мільйонів доларів.
У другій половині 2020 року було
задокументовано зміну контролю над «Аркадом»
і взяття під контроль усієї діяльності проекту, включаючи фінансування .
З витоку листування також
з'ясовується, як "Булгартрансгаз"
погоджував російських і білоруських субпідрядників за проектом, щоб зменшити
ризики оскарження схеми реалізації .
Причина полягає в тому, що «Аркад» не вказав субпідрядників у тендерній
документації, а тому затвердження кожного учасників та планується залучення
таких, інакше є високий ризик визнання схеми реалізації проекту незаконною.
Корисно тільки
для Росії
Відколи «Турецький потік» запрацював у Болгарії
(початок 2021 року), він приніс прямі вигоди лише Росії – він забезпечує
коридор для російського газу до Сербії та Угорщини в обхід України та робить
болгарську енергетику дещо залежною. З фінансової точки зору плата за
транзит, яку сплачує «Газпром», ледве покриватиме інвестиційні витрати в
найближчі 15 років. А до того часу немає впевненості, що проєкт взагалі
буде використаний з огляду на війну росії (проти України – коментар К.Ш.) та
нову політику ЄС щодо енергетичної незалежності.
Будучи прем'єр-міністром, Бойко
Борисов наполегливо захищав газопровід на тій підставі, що з ним Болгарія
збереже свої позиції газорозподільного центру, але правда полягає в тому, що
країна не може перерозподіляти російський газ і не може використовувати
трубопровід для транспортування альтернативного газу.
Для болгарських споживачів
продовження "Турецького потоку" не має значення - він не має
відгалуження до національної мережі, а навіть якби воно було,
"Газпром" не дозволяє використовувати транзитний газ для інших цілей.
Всю історію прихованої ціни
«Турецького потоку», включаючи жертви, екокатастрофи та допомогу
армії , «Капітал» описував ще у квітні 2021 року.
Переклала Катерина Шимкевич
Коментарі
Дописати коментар