Україногорці. Розповідь від першої особи

-

До Дня державності Чорногорії  - 13 липня - публікуємо шматок матеріалу Ірини Кучми у першому номері журналу "Міст: Україна - Балкани".

Українці в Чорногорії. Світлина з архіву Ірини Кучми

Від редакції журналу "Міст: Україна - Балкани". За даними Міжнародної організації з міграції, в перші місяці повномасштабного вторгнення Росії до України – 24 лютого 2022 року – кордони Західних Балкан перетнуло 40 тисяч українців. 10 000 громадян України потрапили до Чорногорії. Як повідомляє Посольство України в Чорногорії, станом на червень 2024 року 4 276 осіб продовжили тимчасовий захист для громадян України у Чорногорії. А від початку застосування урядом Чорногорії рішення про тимчасовий захист для осіб з України станом на червень 2024 року 11 476 українців подали прохання про тимчасовий захист, з них 10 688 схвалено. Українська діаспора розрослася. Ірина Кучма представляє одну з громадських об’єднань українців у Будві – «Україногорці». 


Моє активне волонтерство розпочалося в березні 2022 року. За два дні до повномасштабного вторгнення я потрапила у справах до Києва. А далі мій шлях уже лежав на Балкани, у Чорногорію. Перший рік перебування в іноземній державі  став випробуванням на витривалість. У курортній столиці Чорногорії, місті Будва, опинилося близько третини від загальної кількості українців у цій державі. 

 

Чорногорія - маленька, проте дуже гостинна і відкрита країна. Завдяки небайдужості центральної влади, а також її представників на місцях українці мали і мають змогу отримувати тимчасовий захист за спрощеною процедурою. Їм відкривають рахунки в банках, дають змогу офіційно працювати, отримувати медичну допомогу, безкоштовно навчати дітей та ін. Завдяки підтримці місцевого населення українці можуть реалізуватися в різних сферах життя без обмежень, не втративши звʼязок з Батьківщиною. Це важливий момент, котрий дозволяє витримувати психологічне навантаження та полегшити соціалізацію у новому суспільстві. 

 

Три роки поспіль Будванська громада є найбільшою.


____________


Бажаєте передплатити журнал? Підтримайте авторів часопису та редакцію! 


Передплатити можна тут поточний номер, а також найближчі номери у жовтні 2024 року та у січні 2025 року.



Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Колишній миротворець Олег Мартиненко: "Залишайтеся людьми навіть на війні і буде вам мир та злагода поруч"

-
Зображення
  У 90-х роках ХХ століття Югославію охопило полум’я численних воєн, спопеляло території майже всієї держави. Розгорілися конфлікти в Боснії і Герцеговині та в Косові з численними жертвами цивільних людей та руйнаціями інфраструктур. Постало питання введення міжнародних миротворчих сил.  Рада Безпеки ООН в грудні 1995 року ухвалила резолюцію №1035. У цьому документі було затверджено діяльність Спеціальних міжнародних поліцейських сил Організації Об’єднаних Націй (СМПС) і Відділень з цивільних питань Організації Об’єднаних Націй на території Боснії й Герцеговини. СМПС перебрали на себе повноваження від Сил ООН по охороні (СООНО) і отримали назву Місія ООН у Боснії і Герцеговині (МООНБГ / UNMIBH ). 10 червня 1999 року Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію №1244, якою створювалася тимчасова адміністрація в Косові під управління ООН – Місія ООН в Косові (МООНК /UNMIK ). Україна як член ООН взяла участь у миротворчих кампаніях в Боснії і Герцеговині та Косові.  Олег Мартиненк...
Докладніше

Розпочалася Міжнародна сертифікатна програма з балканістики (другий набір)

-
Зображення
Розпочала свою роботу Міжнародна сертифікатна програма з балканістики для другого набору слухачів. Програму започаткував Аналітичний центр балканських досліджень. Міжнародна сертифікатна програма з балканістики має академічний характер і прагне поширювати знання про історію, культуру країн Балканського регіону, розповідати про сучасні двосторонні відносини між Україною та Балканськими державами, а також акцентувати увагу про давні історичні зв'язки. В рамках програми слухачі прослухають наступні теми: "Вступ до балканістики", "Балкани у ХХ столітті", "Війни Югославії", "Євроінтеграційні процеси на Балканах", "З історії Сербії, Греції, Болгарії, Румунії, Чорногорії, Північної Македонії, Боснії і Герцеговини, Хорватії", "Ідентичність македонців: від минулого до сучасного", "Османи на Балканах" та інші. Цього року на програму зареєструвалися слухачі з Харкова, Одеси, Черкас, Ужгорода, Запоріжжя, Києва, а також з Брн...
Докладніше

Підписано Меморандум про співпрацю з Інститутом філології КНУ імені Тараса Шевченка

-
Зображення
Олена Дзюба-Погребняк , завідуюча кафедри слов'янської філології ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка (ліворуч),  Катерна Шимкевич , керівнииця Аналітичного центру балканських досліджень (праворуч) ГО "Аналітичний центр балканських досліджень" підписав Меморандум про співпрацю з Навчально-науковим інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Документ підписали директор ННІФ Григорій Семенюк та керівниця Центру Катерина Шимкевич. Аналітичний центр балканських досліджень вітає таку співпрацю. Адже на кафедрі слов'янської філології Інституту навчаються майбутні знавці  мов балканських народів - болгар, сербів, хорватів.  Меморандумом передбачено проведення спільних освітніх заходів: лекцій, семінарів, тренінгів, наукових конференцій, зустрічей, а також розроблення та втілення навчальних, інформаційних програм, курсів і різноманітних проєктів. (зліва направо) Леся Стеблина, викладач кафедри, викладає хорватську та сербську мови; Олена Дзюба-...
Докладніше