Що нового на Балканах? Боснія і Герцеговина

 Огляд за 16-22 вересня 2024 року

Воєнні злочинці Караджич та Младич у підручниках навчальної програми Республіки Сербської.

У понеділок 13 членів Парламенту БіГ подали апеляцію до Конституційного суду Боснії і Герцеговини щодо вивчення нової навчальної програми Республіки Сербської для 9 класу, де відбулась згадка Радована Караджича та Ратко Младича.

У нових підручниках для 9 класу, де вивчається період війни у Боснії, відбулася згадка двох діячів Республіки Сербської, які були визнанні воєнними злочинцями та засуджені до довічного позбавлення волі. Серед іншого підручники акцентують увагу лише на діяльності цих діячів, при цьому не згадуючи, за що саме їх було притягнуто до відповідальності Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії. Також у новому підручнику висвітлювалася тема страждання сербського народу та інші наративи.

 Армія БіГ буде забезпечувати транспортування бюлетенів на виборах.

У вівторок Міністр оборони Боснії і Герцеговини Зукан Хелез оголосив про прийняття рішення, згідно з яким Армія БіГ буде забезпечувати транспортування бюлетенів для прийдешніх виборів.

Таке рішення було прийняте після звернення Центральної виборчої комісії (ЦКВ) з проханням допомоги у перевезеннях бюлетенів. Вся справа у тому, що ЦВК БіГ не має відповідного транспорту та структур, які могли б забезпечити безпечне та вчасне транспортування бюлетенів до та з виборчих дільниць.

Оскільки два тендери з обрання підрядників, які зайнялись би транспортуванням бюлетенів, провалились, відповідальність за збереження та своєчасне транспортування візьме на себе Армія БіГ.

Суд над Додіком і Лукічем продовжується.

У середу 18 вересня 2024 року продовжився судовий процес над Президентом Республіки Сербської (БіГ) Мілорадом Додіком та в.о. директора «Офіційний вісник РС» Мілошем Лукічем.

Справа розпочалась 11 серпня минулого року, коли М.Додік підписав два закони, а саме Закон про публікацію законів та інших нормативних актів РС та Закон про невиконання рішень Конституційного суду Боснії та Герцеговини. Обидва були скасовані Верховним представником Крістіаном Шмідтом. Цим самим М.Додік порушив відносини субординації, які передбачені Дейтонськими угодами. У свою чергу в.о. директора «Офіційний вісник РС» Мілоша Лукича звинувачують у тому, що він уможливив оприлюднення цих законодавчих актів, що формально привело їх в силу.

Колишні в’язні концтаборів вимагають соціального захисту.

У четвер, перед будівлею уряду Федерації БіГ у Сараєво відбулись демонстрації, які влаштували колишні в’язні концтаборів, які діяли на території БіГ протягом війни.

Причиною для початку акції стало те, що підготовка закону про в'язнів у Федерації Боснії та Герцеговини, який би захищав жертв тортур під час війни, не відбулась. Як зазначає президент Асоціації таборів ув'язнених БіГ, Сеїд Омерович, наразі 95% законів, які гарантують права жертв воєнних злочинів, не визнаються в жодному з утворень БіГ.

У судах БіГ та сусідніх країн ведеться понад 20 тисяч спорів, де колишні жертви воєнних злочинів намагаються добитися допомоги від держави. І, незважаючи на випадки задоволення таких позовів, багато хто все одно залишається без належної допомоги від держави.

Закон про вибори РС визнаний неконституційним

У четвер Конституційний суд Боснії і Герцеговини визнав неконституційним Закон про вибори Республіки Сербської (БіГ).

У своєму рішенні суд посилався на те, що цей Закон суперечить Конституцій Боснії і Герцеговини а також Закону про вибори БіГ. Основною суперечністю є те, що виборчі органи РС беруть на себе повноваження інституцій БіГ. Як приклад наводиться те, що виборча комісія РС, за цим Законом, мала б право організовувати не лише місцеві вибори у РС, але і загальні вибори президента та віце-президентів РС, а також парламенту РС. На цей час такі вибори має організовувати виключно Центральна виборча комісія (ЦВК) БіГ.

Цей Закон був прийняти у РС 19 квітня цього року. 24 липня його дія була тимчасово припинена Конституційним судом БіГ, а зараз остаточно скасована.

Недостатні реформи у БіГ призвели до відкладання Плану зростання Західних Балкан.

У вівторок, 17 вересня, БіГ подала до Європейської комісії документ, що мав засвідчувати рівень виконання реформ, для отримання виплат з Плану зростання, який передбачає виділення 6 млрд. євро для розвитку країн Західних Балкан.

Але після подання документу, з’ясувалось, що він є «неповним». Через це реалізацію Плану зростання для країн Західних Балкан довелося відкласти до жовтня цього року. Уся справа у тому, що країни-члени Європейського Союзу (ЄС), а також Комітет з питань передвступної допомоги (IPA) мають дати позитивну відповідь на хід виконання програм реформ. Лише після цього План зростання може перейти до стадії безпосередніх виплат.

Відповідно, несвоєчасне або неповне подання звітів з виконання програм реформ хоча б однією з країн Західних Балкан, призвело б до заморожування допомоги усім іншим країнам регіону. Що і сталось на прикладі з БіГ.

Інші країни Західних Балкан, а це Сербія, Чорногорія, Албанія, Косово та Північна Македонія змушені чекати ще місяць, допоки БіГ не владнає справи з реформами.

 Підготував Гліб Михайлик,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень