Що нового на Балканах? Боснія і Герцеговина

 Огляд за 23 - 29 вересня 2024 року

Заява БіГ у Генасамблеї ООН.

У середу, 25 вересня, Голова Президіуму БіГ Денис Бечирович виступив на 79-тій Генасамблеї ООН.

Провідною темою промови стало наголошення на тому, що Сербія загрожує суверенітету і територіальній цілісності БіГ. У цьому контексті загрозу представляють великодержавні зазіхання Сербії на території сусідніх країн. Особливу увагу Бечирович звернув на Декларацію Всесербського собору, ухвалену в Белграді 8 червня. Одночасно з цим, він наголосив, що БіГ залишається міцним прихильником співпраці між державами Західних Балкан.

Також Бечирович висловив велику вдячність ООН за прийняття Резолюції по Сребрениці, яка закріплює 11 липня як Міжнародний день пам’яті геноциду у Сребрениці. За його словами, таке рішення є важливим не лише для регіону, але і для ООН, оскільки воно має високоморальний характер. Серед іншого, Бечирович згадав і про Україну. Він наголосив, що дії ООН для України недостатні. Таку ж думку він висловив і щодо подій у Газі.

Поступки БіГ щодо розгляду воєнних злочинів.

У понеділок головний прокурор Міжнародного залишкового механізму для кримінальних судів Серж Браммерц і президент Вищої судової та прокурорської ради БіГ Халіл Лагумджія повідомили про бажання БіГ передати деякі справи, що стосуються воєнних злочинів у БіГ до судів сусідніх країн – Сербії та Хорватії.

Вся справа у тому, що більшість підозрюваних або обвинувачених у судах БіГ за воєнні злочини осіб ховаються у сусідніх країнах – Хорватії та Сербії. Ці країни відмовляються екстрадувати своїх громадян і тому єдиним способом притягнути їх до відповідальності – є передача таких справ на розгляд у національні суди цих країн.

Єдиною проблемою стає те, що Сербія не визнає факту геноциду у Сребрениці. Обвинувачення в Сербії будуть виноситися лише за статтею про воєнні злочини, а не за вчинення геноциду. Схожа колізія з кримінальним правом БіГ присутня і в Хорватії.

Проте, як наголошують у БіГ, навіть невідповідна кваліфікація є кращою, ніж залишення злочинців без покарання взагалі.

Серед жертв у Сребрениці ідентифіковано ще одну особу.

У вівторок з’явилось повідомлення від Інститут зниклих безвісти Боснії і Герцеговини про те, що було ідентифіковано ще одну жертву геноциду у Сребрениці.

Нею виявився Сенаджид Авдіч 1976 р. народження. Як стверджує Інститут, Авдіч зник у 1995 р. в районі Побудже в Братунаці, муніципалітеті на сході БіГ, що межує зі Сребреніцею. На момент зникнення йому було лише 19 років. Його залишки знайшли лише через 15 років, у жовтні 2010 року, в Сулічі в тому ж муніципалітеті.

Останки Авдіча офіційно ідентифікували його родичі в Меморіальному центрі в Тузлі.

Пам’ятник королю Твртку І у Баня-Луці.

У середу в центрі міста Баня-Лука, був відкритий пам’ятник королю Боснії Твртку І Котроманичу.

За правління Твртка І Боснія досягла найбільшого розквіту та стабільності. Він був останнім баном та першим королем Боснії. За його часів Боснія мала стрімкий економічний розвиток, чудову дипломатію та стабільний кордон під охороною.

Встановлення пам’ятника викликало дискусію серед громадськості та експертів не лише щодо місця, дизайну та видатків на встановлення пам’ятки, але і щодо приналежності Твртка І: чи був він бошняком, сербом чи хорватом? Але, незважаючи на це, Твртко І залишається консолідуючою постаттю для БіГ, і тому встановлення пам'ятки не викликало значних суперечностей у суспільстві. 

Штраф за прославляння Младича на 10 000 євро.

У п’ятницю з’явилась новина, що за рішенням засідання Центральної виборчої комісії БіГ було оштрафовано одного з кандидатів на посаду мера Каліновіка від Партії демократичного прогресу Влада Сладоя. Сума штрафу склала 20 000 марок (приблизно 10 000 євро)

Причиною такого суворого штрафу стало те, що на агітаційних плакатах кандидата він був зображений у військовій формі Армії РС, а також робив заяви, де називав Каліновік  - «Младичево», відсилаючись до генерала Армії РС Ратко Младича, який був засуджений за вчинення воєнних злочинів та геноциду у БіГ.

Загалом, за цей період ЦВК наклали штрафи на деяких інших учасників виборчого процесу. Серед іншого: штраф у розмірі 3000 марок (приблизно 1500 євро) для Партії демократичного прогресу; штраф у розмірі 5000 марок (приблизно 2500 євро) для Альянсу незалежних соціал-демократів за недоречні висловлювання Мілорада Додіка та Люба Нінковича. Останнього оштрафували додатково на суму 7000 марок (приблизно 3500 євро).

Засудження колишніх військовослужбовців Армії РС за воєнні злочини.

У п’ятницю Рада Апеляційного відділу Суду Боснії і Герцеговини винесла вердикт другої інстанції, щодо обвинувачених у вчиненні злочинів проти людяності поблизу села Зецові у 1992 р., неподалік м. Прієдор.

За рішенням апеляційної інстанції, було змінено термін покарання для Душана Мілуніча, Зорана Стойніча, Ілії Зорича та Зорана Мілуніча так, що час, проведений ними під вартою, зараховується до призначених термінів ув'язнення. Терміни ув’язнення, за вироками першої інстанції, які було винесені 22 грудня минулого року, сягають: 12, 8, 20 та 14 років позбавлення волі.

Також судом першої інстанції було притягнуто до покарання ще одну особу - Любіша Четич. Його було засуджено до 5 років позбавлення волі. Ще 6 фігурантів справи було виправдано.

Біля села Зецові протягом 1992 р. члени Армії Республіки Сербської, поліції та Кризового штабу вбили понад 150 боснійців. У самому місті Прієдор було вбито 3176 осіб, а приблизно 30 000 осіб несербської національності пройшли через табори Трнопольє, Омарська та Кератерм.

Підготував Гліб Михайлик,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень