Що нового на Балканах? Хорватія

 Огляд за 9 - 15 грудня 2024 року

33-річчя ВПС Хорватії

12 грудня у Хорватії відзначається день військово-повітряних сил (ВПС) Республіки Хорватія. Цього роки цей рід військ відзначає свою 33-тю річницю заснування.

Міністр оборони Хорватії, Іван Анушич, урочисто привітав увесь особовий склад ВПС з цим днем. У своєму зверненні, він підкреслив, що ВПС Хорватії тримаються на плечах відважних пілотів, багато яких є учасниками Вітчизняної війни у Хорватії. Він згадав важливі здобутки ВПС у цій війні, серед яких, активне сприяння обороні Вуковару.

Окрім урочистих привітань, Анушич повідомив про історичні інвестиції у ВПС, які мають статися у наступному році. До кінця квітня наступного року до ВПС надійдуть усі замовлені винищувачі Dassault Rafale у кількості 20 одиниць. До вересня 2025 р. буде закуплено та введено у експлуатацію додаткові БПЛА Bayraktar, а також буде придбано 8 гелікоптерів Sikorsky UH-60 Black Hawk.

Розпочалася підготовка до роботи виборчих дільниць за кордоном

Державна виборча комісія Хорватії оголосила, що цього року хорватські виборці, окрім Хорватії, також зможуть проголосувати за кордоном, у 38 країнах, на 105 виборчих дільницях.

Кількість країн та виборчих дільниць, у порівнянні з минулими виборами, трохи скоротилась: з 47 країн та 124 виборчих дільницях до вище згаданих показників. Серед іншого, дві виборчі дільниці були закриті у БіГ, а п’ять – у Німеччині. Незважаючи на це, більшість дільниць для виборів залишаються саме у цих двох країнах. Через безпекову ситуацію та інші складнощі з 2019 р. було прийнято рішення не відкривати дільниці в Албанії, Алжирі, Бразилії, Фінляндії, Індонезії, Ізраїлі, Японії, ПАР, Україні та Афганістані.

До виборів Президента Хорватії лишаються лічені тижні. Вони заплановані на 29 грудня цього року.

Зменшення трафіку задля безпеки

У невеликому місті Бєловар, у центральній Хорватії, з 13 грудня було заборонено проїзд вантажівок довжиною понад 12 метрів через центр міста. Також було обмежено рух тягачів та вантажівок з причепами.

Відтепер увесь трафік буде здійснюватися через альтернативні маршрути. Справа в тому, що трафік через це невелике місце є дуже жвавим. За підрахунком, щодня більше тисячі вантажівок проїжджає центром міста, що створює загрозу для безпеки, особливо для дітей, навчальні заклади яких розташовані у центрі міста.

Жвавий рух обумовлений тим, що Бєловар розташований прямо на шляху автомагістралі А5 «Славонська». Щодня цією дорогою проїжджає  понад 20 тисяч легкових автомобілів.

Хорватські солдати та «чужі війни»

Президент Хорватії Зоран Міланович на своїй офіційній сторінці у Facebook виклав пост, у якому заявив, що хорватські солдати не будуть брати участь у чужих війнах.

Ця заява стала реакцією на пожвавлення обговорень між країнами НАТО про відправлення миротворчого контингенту у 40 тисяч солдатів в Україну, після можливого припинення вогню. Міланович заявив, що доки обіймає посаду Президента, він буде тримати Хорватію подалі від таких конфліктів. Він наголосив, що Хорватія не буде виконувати чужих рішень без роздумів, але буде намагатись чесною і лояльною відноситись до тих, з ким вона вже перебуває у союзі.

Відповідно, Міланович напряму заявив, що хорватський контингент не буде брати участь у можливій миротворчій місії в Україні.

Курті у Загребі та необхідність усім країнами ЄС визнати Косово

Після БіГ, прем’єр-міністр Косова Альбін Курті прибув з візитом до Загребу. Там він зустрівся з прем'єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем і Спікером парламенту Хорватії Горданом Яндроковичем.

Після зустрічі з колегою та спікером, Курті направився на зустріч з президентом Зораном Мілановичем. Під час зустрічі, Міланович звернувся до ЄС з закликом, щоб усі країни-члени визнали незалежність Косова, оскільки остання виконала всі умови для отримання державності та повного міжнародного визнання. Також Міланович підкреслив, що Косово має покращити відносини з Сербією, що буде сприяти добробуту та стабільності у Південно-Східній Європі, що є частиною національного інтересу Хорватії.

Наразі, з 27 країн-членів ЄС, Косово не визнає Іспанія, Кіпр, Словаччина, Румунія та Греція.

Хорватія блокує Чорногорії шлях до ЄС

Посли держав-членів ЄС офіційно закрили три переговірні пункти з Чорногорією, щодо її вступу до ЄС. Але, незважаючи на формальну готовність до закриття четвертого, Хорватія заблокувала цей процес.

Відповідно, Хорватія відмовилась визнавати, що Чорногорія виконала вимоги, передбачені у четвертому переговорному пункті. Після цього, Хорватія відправила Чорногорії неформальну вимогу. Серед іншого, цей документ передбачає, що дві країни мають врегулювати наступні питання: власності на шкільний корабель «Jadran», демаркація кордонів; переслідування воєнних злочинців; пошуку зниклих осіб та перейменування міського басейну у м.Котор, який названий у честь Зорана Гопчевича. Хорватія вважає останнього причетним до воєнних злочинів, у ролі охоронця у концтаборі Морінь.

Ймовірно, Хорватія узгодить закриття четвертого переговорного пункту, лише після узгодження цих питань.

Підготував Гліб Михайлик,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень