Що нового на Балканах? Боснія і Герцеговина

 Огляд за 2 - 9 грудня 2024 року

Альбін Курті у БіГ

До БіГ, з запланованим візитом, прибув Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті. У Сараєво його зустріли Члени президії БіГ Желько Комшич і Денис Бечірович.

Головною темою обговорення став Берлінський процес, а саме – скасування візового режиму між країнами. Члени президії БіГ підкреслили те, що Косово зробило перший крок та зобов’язалась припинити візовий режим для громадян БіГ з 1 січня 2025 року. Наразі БіГ планує зробити свій крок на зустріч Косову, проте є одна проблема.

Представники Республіки Сербської (БіГ) негативно відреагували на візити Курті. Деякі урядовці від РС відмовились бути присутніми на зустрічі, а Мілорад Додік заявив, що візит Курті «ускладнить ситуацію в БіГ».

Представники РС (БіГ) блокують будь-яке визнання суб’єктивності Косова збоку БіГ. Проте, питання безвізового режиму є однією з умов Берлінської угоди, яку, раніше, підтримав і сам Мілорад Додік.

Провал тендерів загрожує національній пам’ятці

Неподалік від міста Цазин у селі Острожець розташована одна з національних пам’яток БіГ - Острожецька фортеця. Наразі ця пам’ятка перебуває в аварійному стані через провал тендерів на її відновлення.

Острожецька фортеця – це середньовічна фортеця, яка розташована на березі річки Уна. Фортеця, окрім дивовижних краєвидів, відкриває відвідувачам свою багату історію. Саме тому цей об’єкт архітектурного мистецтва вже 11 років є національною пам’яткою БіГ.

Не дивлячись на високий охоронний статус, фортеця перебуває в аварійному стані. За словами місцевих мешканців: стіни споруди поволі руйнуються, невідремонтований дах спричиняє підтікання води, а у деяких місцях залишились «шрами» з часів війни у БіГ.

Влада намагалася розпочати відновлення споруди, але вже три тендери були провалені через порушення процедури подання документів та відсутності консенсусу щодо ціни. Невідомо, чи буде четвертий тендер, але споруда потребує швидкої реставрації.

Лідери партій – вирішують, а депутати – натискають кнопки

Радіо Вільна Європа (РВЄ) опублікувало цікавий допис про кулуарне життя законодавчої гілки влади у БіГ, про те, як насправді у країні приймаються закони.

Про це виданню розповів колишній член Президії від хорватів Драган Чович. Наразі у БіГ склалася така ситуація, коли «депутати ухвалювали законопроєкти лише після того, як партійні лідери узгодили всі деталі на зустрічах у пабах, партійних штабах і навіть у своїх приватних маєтках». Він підкреслив, що ця практика зберігається вже понад 30 років.

Така ситуація призводить до того, що вся законодавча влада концентрується в руках малої кількості осіб, які можуть робити рішення, виходячи зі своїх інтересів. Це також обумовлює безпосередній вплив на міністерства, які пропонують законопроекти до розгляду: вони розуміють, що їх пропозиції, формально, розглядаються обмеженим колом осіб.

Наразі БіГ стоїть перед важливими законодавчими змінами. Серед іншого – це питання прийняття Закону про Конституційний суд БіГ, яке є дуже політизованим. Прийняття цього та інших поточних законів це, серед іншого, одна з умов отримання Плану зростання (у 6 млрд. євро) та початок переговорів про вступ до ЄС.

Севдалинка – частина культурної спадщини ЮНЕСКО

4 грудня, на сесії Міжурядового комітету з питань нематеріальної культурної спадщини у Парагваї, до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО було віднесено севдалинку – традиційний жанр міської народної пісні у БіГ.

Подання седавлинки до списку ЮНЕСКО було ініційовано ще в 2017 р. Асоціацією музичних артистів з Тузли за підтримки Державної комісії зі співробітництва БіГ з ЮНЕСКО та Міністерства цивільних справ. Як підкреслила Міністерка цивільних справ Дубравка Бошняк: «Севдалинка - це універсальне вираження людських почуттів, свідок нашої історії та ідентичності, міст між різними культурами».

Це вже п’ятий об’єкт нематеріальної спадщини БіГ. До інших чотирьох було віднесено: розведення коней породи Ліпіцанер, кінна різьба по дереву, збір трави верби на Озрені, косіння на Купресі та Зміянському везі.

Посольство США закликає БіГ ухвалити закон про Південний газопровід

Заступник помічника держсекретаря США у справах Європи Александр Касаноф і посол США в БіГ Міхал Мерфі провели зустріч у Сараєво з представниками партій парламентської більшості у Федерації БіГ. На зустрічі було наголошено на важливості початку будівництва Південного газопроводу.

Цей газопровід має стати альтернативним джерелом газопостачання до БіГ, який замінить собою Турецький потік, через який у БіГ потрапляє російський газ. Турецький потік ставить БіГ у положення енергозалежності від Росії. До того ж, цей потік проходить через Зворник – частину ентитету Республіка Сербська (БіГ). Це зумовлює можливість тиску збоку РС на Федерацію БіГ через газопостачання. Прецеденти такого тиску були відомі і раніше.

На шляху побудови Південного газопроводу стоять декілька перепон. Одна з них – прийняття відповідного закону. Цей закон вже декілька років блокує Хорватський демократичний союз (ХДС). Наразі представники цієї партії не з’явились на зустріч з представниками США, які закликали їх припинити блокувати цей закон.

Після прийняття закону буде створено окрему компанію-підрядника у Мостару. Вартість проєкту сягне 100 мільйонів євро, а його протяжність – 180 км.

Марш проти насильства над жінками

4 грудня, у місті Мостар, громадське об’єднання «Новий шлях» долучилось до глобальної ініціативи 16 днів активізму проти гендерного насильства, яка триває з 25 листопада по 10 грудня. У місті пройшов марш проти насильства над жінками.

Активістки «Новий шлях» наголошують, що їх акції, це перш за все звернення до жінок, які зазнали насильства, з закликом: не мовчіть. Вони наголосили на тому, що у БіГ є реальна проблема домашнього та гендерного насильства. За їх підрахунком, лише цього року було вбито 9 жінок. Одне з вбивств відбулось нещодавно, за кількасот метрів від їхнього офісу.

Кількість звернень за консультацією до таких центрів, як «Новий шлях», збільшується. Варто також зазначити, що за даними ОБСЄ, майже половина жінок у БіГ зазнають тієї чи іншої форми насильства з 15 років.

Підготував Гліб Михайлик,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень