Що нового на Балканах? Косово

 Огляд за 13 - 19 січня 2025 року

Початок голосування поштою для діаспори та перші труднощі

9 січня розпочалось голосування поштою для громадян Косово, зареєстрованих за кордоном, на парламентських виборах 9 лютого цього року. Воно триватиме майже місяць: до 8 лютого.

Процедура наступна: усіх зареєстрованим виборцям ЦВК Косова поштою розіслано персоніфікований лист, де також є бюлетень, який вони можуть завантажити та роздрукувати. Загалом було розіслано повідомлення 84 519 виборцям за кордонами Косова.

Проте, без казусів не обійшлось. У соцмережі ТікТок було опубліковано фото та відео, на яких видно, як люди заповнюють бюлетень, який потім кладуть у конверти. Також на відео видно квитанцію та реєстраційний номер документів, які надсилали громадянам. Перед деякими громадянами були помічені одразу декілька бюлетенів. Нараз Прокуратура Косова взялась за цю справу.

Символічна акція протесту албанців у Прешевській долині

Албанці Перешвської долини знов провели символічну акцію протесту проти дискримінації, якій піддається албанська меншина у цій частині Сербії.

Акція пройшла під будівлями поліцейського відділку та загального суду у місті Буяновац. Як повідомляє Голова Албанської національної ради Невзад Лютфіу, акція була спровокована тим, що одного з представників албанської меншини було засуджено за коментар у мережі Facebook до одного місяця ув’язнення та «сотень тисяч» динарів штрафу. Одночасно з цим, сербськими правоохоронцями не було вжито жодних заходів задля притягнення до відповідальності серба, який закликав «підірвати» будівлю Національної асамблеї Албанської національної ради. Також не було притягнуто до відповідальності сербського поліцейського, який назвав албанців «пацюками».

Акцій протесту албанців у Прешевській долині відбуваються час від часу із закликами до припинення їх дискримінації. Схожі акції вчиняють і серби на півночі Косова.

Посилення EULEX

Місія ЄС з питань верховенства права в Косово (EULEX) оголосила, що посилює спеціалізований поліцейський підрозділ шляхом тимчасового розміщення членів Європейських сил жандармерії.

Очікується, що найближчими днями до Косова прибуть додаткові сили з Франції, Італії, Литви та Португалії, які доповнять підрозділ, виділений поліцією Польщі для виконання мандату місії у Косово.

Це буде вже п’яте розгортання підрозділів місії EULEX у Косово. EULEX виконує функції другого рівня реагування в Косово. Перший рівень – це поліція Косова, а KFOR – третій.

День пам’яті жертв геноциду Сербії в Косово

Щороку, 15 січня, у Косово вшановують пам’ять жертв війни у Косово. Цей день приурочений до подій різанини в Рачаку і одночасно є днем пам’яті жертв геноциду Сербії в Косово.

Пам’ятним символом цієї дати є червоний мак з чотирма пелюстками. Кожна з червоних пелюсток символізує чотири форми скоєння актів геноциду: вбивства, сексуальне насильство, етнічні чистки та знищення албанської культурної та етнічної спадщини. Традиційно, громадськість організовує в цей день низку заходів.

16 травня 2019 року Асамблея Косова прийняла резолюцію про визнання злочинів проти косовських албанців геноцидом і визначила 15 січня Днем пам’яті жертв геноциду. Проте, досі цей день не був внесений до офіційного державного календаря. Формально, цей день залишається недержавним.

15 січня 1999 р. у місті Рачак було скоєно масовий розстріл косовських албанців силами СРЮ. За різними джерелами, під час війни у Косово було вбито від 7 до 9 тисяч косовських албанців.

Спільна косовсько-сербська комісія з питань зниклих безвісти

У Брюсселі почала працювати Спільна косовсько-сербська комісія з питань зниклих безвісти. Наразі проходить перше установче засідання.

Створення цієї комісії є реалізацією положень «Декларації про зниклих безвісти» затвердженої 2 травня 2023 року. Основною місією існування цієї комісії є вирішення питання, щодо зниклих безвісти. За даними, які наводить Червоний Хрест, наразі 1612 осіб вважаються зниклими безвісти під час війни в Косово. Також комісія є одним з майданчиків розбудови діалогу між Сербією та Косово, для загального врегулювання відносин між країнами.

На першому засіданні заплановане визначення плану роботи на наступні сесії, а також вирішення деяких важливих питань щодо проблеми зниклих безвісти, зокрема йдеться про звернення до Александара Вучича із запитом відкрити югославські архіви, які можуть містити важливу інформацію про зниклих безвісти албанців.

Підготував Гліб Михайлик,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень