Що нового на Балканах? Хорватія

 Огляд за 6-12 січня 2025 року

Протест посла Сербії через лист

Посол Сербії у Хорватії Єлена Міліч демонстративно покинула традиційний прийом Сербської національної ради з нагоди православного Різдва. Причиною тому, як стверджує пані посол, став лист лауреатів премії Светозара Прибичевича.

Цього річ премію Светозара Прибичевича, яка видається за покращення хорватсько-сербських відносин, отримали Ясмінка Петрович, сербська письменниця для дітей та молоді, і Радивой Раша Андрич, режисер і сценарист за їх спільний твір: книгу та екранізацію «Літо, коли я дізнався Летіти». Лауреати не змогли прибути на церемонію нагородження, але взамін надіслали листа подяки, який був зачитаний під час церемонії, а після опублікований у Facebook. Цей лист було завершено наступними словами: «Дякуємо дітям області, які бачать далі і прекрасніше за нас. І дякую молодим людям у Сербії, які навчають нас у ці дні, як літати та як сяяти».

Пані посол Сербії у Хорватії обурилась цим словам, вбачаючи у них приховану відсилку до студентських протестів у Сербії. Вона наголосила, що підтримує молодь, яка бореться за свої права. Проте засуджує, коли ця молодь безпідставно блокує інституції, звинувачує уряд Сербії у тиранії та зневажливо ставиться до посадових осіб, в тому числі Президента Сербії Александара Вучича.

Нова транспортна артерія: від Метковича до Дубровника

У Хорватії розпочався процес будівництва нового шосе, яке з’єднає крайній південь з рештою країни. Сам маршрут буде пролягати від Метковича до Дубровника.

Загалом від Метковича до Дубровника буде побудовано 47 кілометрів автомагістралі. Також буде збудовано майже 15 кілометрів сполучних доріг. Основна перепона – рельєф. Автомагістраль пролягатиме по вузькому узбережжю, де з однієї сторони пролягатиме кордон з БіГ, а з іншого – Адріатичне море. Як приклад, на одному з відрізку, який складатиме 27 кілометрів, 19 пролягатимуть через віадуки та тунелі. Все це прямо впливає на вартість. Вже наразі відомо, що вартість проекту 1,2 мільярда євро. Це буде найдорожча автомагістраль у Хорватії.

Наразі проект перебуває у стані тендеру. За оптимістичним розкладом, до будівництва планують приступити під кінець місяця, коли буде відібрано найліпшого підрядника. Проект планують завершити до 2029 р. Незважаючи на вартість, експерти наголошують, що швидкісний та безперебійний дорожній зв’язок Дубровника з Хорватією – безцінний.

Російський гібридний слід у виборах Президента Хорватії

Лондонський Center for Information Resilience (CIR) опублікував звіт, в якому йдеться про сильний вплив проросійських бот-мереж на президентські вибори в Хорватії.

У досліджені було проаналізовано поведінку облікових записів у соціальних мережах, таких як X, Facebook, Reddit, TikTok та інших за останній місяць. Серед іншого, було зафіксовано сплеск діяльності таких мереж припав на дві події: перемогу Зорана Мілановича у першому турі президентських виборів та заяву Мілановича, про те, що він не допустить участі хорватського контингенту у можливій миротворчій місії НАТО в Україні. Після цього підставні облікові записи почали просувати контент у підтримку Мілановича. Серед іншого: поширення дописів з посиланням на невідомі джерела, просування контенту через написання численних коментарів, репости тощо. Більшість з облікових записів, які займаються цією діяльністю, були скомпрометовані.

Також було проведемо моніторинг низки відкрито проросійських ЗМІ. До прикладу, RT Balkans за грудень 2024 р. опублікувало 14 дописів про Мілановича, 10 з яких мали сприятливий або нейтрально-прихильний тон.

Ексгумація останків з братської могили біля Вуковара

Наразі триває процес ексгумації останків, щонайменше, десятьох жертв Вітчизняної війни у Хорватії, які були знайдені на звалищі на Петровачці Долі біля Вуковара.

Пошуки зниклих безвісти під час Вітчизняної війни у Хорватії на сміттєзвалищі Вуковара тривають з квітня 2022 року. І лише у червні 2024 року було знайдено масове поховання з останками. Наразі, перед процедурою ексгумації, відбулось спеціальне засідання у Міністерстві хорватських ветеранів. У зустрічі також взяли участь Міністерство оборони Хорватії, Міністерство внутрішніх справ, Директорат поліції, Міністерство охорони навколишнього середовища та зеленого перетворення та інші компетентні установи.

Основною перепоною в ексгумації створює те, що поховання знаходиться посеред сміттєзвалища. Наразі існує нагальна потреба знайти місце, куди можна було б звести усе сміття. У Міністерстві хорватських ветеранів висловило думку, що факт розміщення на цьому місці звалища, може бути спробою приховування злочинів.

Нова політика Meta ставить «великий виклик демократичному суспільству»

Міністерство культури та ЗМІ та Агентство електронних медіа відреагували на заяву директора Meta Марка Цукерберга, щодо нової політики свободи слова у Facebook та Instagram, яка впроваджується для США. Міністерство та Агентство розцінили ці зміни як такі, що ставлять можливий «великий виклик демократичному суспільству».

Ажіотаж стосується питання скасування фактчекінгу у соцмережах компанії Meta. На думку Агентства електронних медіа, це може спричинити до напливу дезінформації у ці соцмережі. Також стурбованість викликало послаблення або скасування обмежень на різні «шкідливі» форми лексики. Серед іншого, це «відкриває двері для переслідувань, залякування та інших шкідливих висловлювань на платформах Meta».

Наразі ці зміни торкнуться лише США, проте Хорватія занепокоєна можливим розширенням цих змін за межі США, особливо в Європі. У ЄС діє Закону про цифрові послуги (DSA), який зможе протидіяти суттєвим порушенням своїх положень на будь-яких платформах. Проте на національному рівні існують труднощі. Хорватський парламент досі не виконав імплементацію цього закону ЄС. Через це Хорватська асоціація журналістів (HND) і Хорватська спілка журналістів (SNH) звернулись у листі до Прем’єр-міністра Андрея Пленковича та компетентних установ, попросивши їх прискорити процес імплементації цього закону.

Другий тур виборів: Міланович переміг

12 січня у Хорватії відбувся другий тур президентських виборів. У другому турі участь узяли два кандидати: Зоран Міланович та Драган Приморац.

Станом на 22-гу годину було оброблено майже 99% голосів, згідно з якими Зоран Міланович отримав рішучу перемогу та був обраний Президентом Хорватії у друге. Міланович отримав 1 119 770 (74,68%) голосів, а Приморац – 379 711 (25,32%).

Варто підкреслити, що Зоран Міланович притримується холодної політики щодо України. Нещодавно він повідомив, що виступає проти будь-якого втручання у війну в Україні хорватських сил. Навіть на умовах миротворчої місії. Через цю та інші заяви, Мілановича позиціонують, здебільшого, як проросійськи налаштованого політика.

Підготував Гліб Михайлик,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень