Що нового на Балканах? Північна Македонія

 Огляд за 3 - 9 лютого 2025 року

Міністр закордонних справ Тимчо Муцунський 2 лютого зустрівся з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку

Під час зустрічі міністр Т. Муцунський наголосив на значній ролі ООН у вирішенні складних глобальних викликів, зокрема збройних конфліктів, порушень прав людини, тероризму, насильницького екстремізму, впливу нових технологій та зміни клімату, йдеться у повідомленні МЗС.

Щодо Порядку денного на період до 2030 року та цілей сталого розвитку, Т. Муцунський підкреслив, що цей документ створює основу для конкретних глобальних дій і прокладає шлях для зміцнення багатосторонності, причому Республіка Північна Македонія готова зробити активний внесок у ці зусилля.

Як новий член Ради ООН з прав людини, міністр Т. Муцунський підтвердив прихильність Республіки Північна Македонія просуванню багатосторонніх рішень, заснованих на принципах Статуту ООН, верховенства права, демократії та поваги до прав людини.

О. Муртезані: З болгарської сторони надходять повідомлення про готовність до діалогу

«Представник Болгарії в Робочій групі з розширення ЄС сказав мені, що болгарська сторона готова до переговорів і надсилає позитивні меседжі для налагодження діалогу», - повідомив МІА міністр з європейських справ Орхан Муртезані, який 5-6 лютого перебував з дводенним робочим візитом у Брюсселі.

«Я думаю, що створюється хороше середовище, яке ми повинні використовувати не лише для встановлення діалогу, а яке має існувати між сусідніми країнами для побудови добросусідських відносин, але також простір, який приведе нас до взаємоприйнятного рішення, яке нарешті приведе нас до ЄС», - підкреслив О. Муртезані.

У рамках візиту 5 лютого О. Муртезані зустрівся з комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос, де вони обговорили порівняння Порядку денного реформ, а також саміт Західних Балкан, який заплановано провести в Скоп'є в другій половині березня.

«Ми також обговорили всі необхідні технічні процедури, які ми завершуємо, щоб бути формально та юридично готовими до початку переговорів, а також усі шляхи налагодження діалогу та те, як за допомогою ЄС ми можемо досягти взаємоприйнятного рішення», - додав О. Муртезані.

А. Ніколоський: Досі немає домовленості з Болгарією про спільне будівництво тунелю на залізничному коридорі 8

«Ідея полягає в тому, щоб досягти угоди, яка з’єднає Скоп’є та Софію, а не залишить їх роз’єднаними, як зараз, на жаль. Угода має містити три сегменти, першим з яких є будівництво спільного тунелю, який має з’єднати дві країни. На жаль, в попередньому проекті тунель закінчився буквально на півдорозі, в глухий кут або тупик, друга частина – це чітке зобов’язання для Софії побудувати ділянку від кордону з Македонією до Гюешево, а також реконструювати ділянку від Гюешево до Софії, щоб з їхнього боку також була сучасна залізниця, і третє зобов’язання – це наше, переглянути проект, який ми вже робимо, тому що це неможливо для цього проекту бути настільки дорогим, щоб за таку малу кількість кілометрів було витрачено стільки грошей», - наголосив А. Ніколоський.

«Угоди поки немає, якби вона була, ми б про це оголосили», - зазначив 5 лютого віце-прем'єр-міністр і міністр транспорту Александар Ніколоський, відповідаючи на запитання журналіста щодо спільного будівництва тунелю на залізничному коридорі 8 з боку Македонії та Болгарії.

Як констатував А. Ніколоський, це правда, що ведуться інтенсивні переговори, і це питання часу, тижнів, а не місяців, коли з'являться позитивні новини, якщо буде добра воля з боку Болгарії.

О. Муртезані зустрівся із заступником міністра закордонних справ Греції Александрою Пападопулу

Міністр європейських справ Республіки Північна Македонія Орхан Муртезані зустрівся 7 лютого в Афінах із заступником міністра закордонних справ Грецької Республіки, послом Александрою Пападопулу.

Під час зустрічі було підтверджено спільну прихильність сприянню добросусідським відносинам і поглибленню співпраці в ключових сферах, що становлять взаємний інтерес. Міністр О. Муртезані підкреслив, що Північна Македонія та Греція, як дві сусідні країни-партнери та союзники по НАТО, повинні продовжувати працювати над зміцненням регіональної стабільності та економічного розвитку, приділяючи особливу увагу торгівлі та енергетичному зв’язку, інфраструктурним проектам та галузевій співпраці.

У центрі уваги переговорів були європейська інтеграція Північної Македонії, План зростання ЄС на Балканах і Програма реформ у країні. Міністр О. Муртезані висловив подяку за підтримку, яку Греція надає нашому процесу євроінтеграції. Співрозмовники дійшли висновку, що понад два десятиліття після історичного саміту ЄС-СБ у Салоніках у 2003 році, коли Союз підтвердив європейську перспективу регіону, потрібні сильніші та ефективніші дії для забезпечення того, щоб інтеграція залишалася надійним і життєздатним процесом.

У цьому контексті О. Муртезані та А. Пападопулу відкрито обговорили виклики, з якими стикається Північна Македонія на шляху до повноправного членства, включаючи необхідність подолання відкритих питань, які впливають на динаміку переговорів. Співрозмовники також обговорили імплементацію Преспанської угоди, обмінявшись думками щодо викликів, а також щодо механізмів, за допомогою яких обидві сторони можуть активно вирішувати проблеми, що виникають у зв’язку з її імплементацією.

Міністр О. Муртезані подякував за відкриту та конструктивну дискусію та підтвердив готовність Північної Македонії поглибити двосторонню та регіональну співпрацю з Грецією, а також продовжити реформи, які прискорять процес євроінтеграції.

Македонці в Албанії отримали підтримку македонських парламентських партій

Про співпрацю з албанським урядом для покращення ситуації та збереження ідентичності македонської меншини в Албанії, оголосив заступник міністра закордонних справ і зовнішньої торгівлі Зоран Дімітровський на зустрічі 8 лютого в Корчі, організованій партією македонців в Албанії – Македонським альянсом за європейську інтеграцію (MAEI).

«Якщо у наших македонців в Албанії буде хороша економічна ситуація, вони не візьмуть болгарські паспорти і не виїдуть за кордон». Ми також повинні працювати з албанським урядом, що дуже важливо, щоб інвестувати в цей регіон. Що стосується інфраструктури, проектів зайнятості, будівництва заводів», - наголосив З. Димитровський.

Македонська опозиція і влада сіли за один стіл і почули проблеми македонців в Албанії. Вони нарікали, що агресивна болгарська асиміляція в Албанії безпосередньо підтримується албанською владою, а становище македонців вкрай незавидне. Люфтім Спахіу, виконувач обов’язків посла Північної Македонії в Албанії, сказав на зустрічі в Корчі, що «якщо до вчорашнього дня ми говорили, що основні права людини також повинні стосуватися «нашого народу» в інших регіонах, а не лише в регіоні Мала Преспа, то сьогодні ми говоримо, що наш народ стикається з тиском і загрозами з боку дуже агресивної політики, і це політика асиміляції».

«Посольство в Тирані щодня повідомляло про цю агресивну політику в минулому та пропонувало заходи для подальших дій, щоб запобігти діяльності болгарських емісарів». «Були проведені зустрічі з албанськими інституціями, з Міністерства Європи та закордонних справ (MENR), Інституту статистики (INSTAT), Міністерства внутрішніх справ і у співпраці з MAEI та лідером Василем Стержовським ми досягаємо арешту та затримання кількох муніципальних чиновників в Албанії», - сказав Л. Спахіу.

Д. Трамп видворив майже 900 людей вихідців з Балкан, більшість з них – 341 з Північної Македонії!

В Америці десятиліттями діють закони про арешт і депортацію порушників імміграційної політики. Згідно з даними Імміграційної служби США за січень цього року, громадяни країн Західних Балкан також були призначені для депортації, незалежно від того, перебувають вони під вартою чи на волі. На даний момент в списку неутримуваних осіб перебуває приблизно 1 млн 445 тис. іноземних громадян, щодо яких існують розпорядження про депортацію.

Згідно з даними Імміграційної служби США за січень цього року, до депортації також призначені громадяни з країн Західних Балкан, незалежно від того, перебувають вони під вартою чи на волі: Боснія і Герцеговина – 185, Косово – 118, Чорногорія – 68, Північна Македонія – 341, Хорватія – 126, Сербія – 50 і Словенія – 16.

Гевгелія – місто культури 2025 року

Гевгелія є містом культури 2025 року, оголосив міністр культури і туризму Зоран Лютков, який разом із державним секретарем Марією Гьорговою відвідав культурні установи цього міста. Міністр З. Лютков нагадав, що Гевгелія приймає цю подію вдруге, після 2011 року, і це підтверджує прагнення міста знову бути в центрі культурних подій Північної Македонії. «Це визнання – не лише честь, а й обов’язок. Це підтвердження того, що Гевгелія з її багатою культурною традицією знову буде в центрі культурних подій Македонії. Міністерство культури і туризму підтримує вас і підтримує цю подію трьома мільйонами денарів, щоб створити програму з понад 140 подіями протягом року, програму, яка оновить культурне життя в цьому місті», - сказав міністр З. Лютков. Він також відвідав старий базар у Гевгелії, на повну реставрацію якого з державного бюджету було виділено 40 675 095 денарів, що надасть Гевгелії новий візуальний та функціональний вимір.

Х. Міцкоський: ВМРО-ДПМНЄ та коаліція стануть абсолютним переможцем на місцевих виборах

«Я справжній оптиміст, що ВМРО-ДПМНЄ та коаліція, яку вона очолюватиме, стануть абсолютним переможцем на місцевих виборах, які мають відбутися в першій половині жовтня цього року», - сказав прем’єр-міністр Христіян Міцкоський, посилаючись на партійні опитування громадської думки, згідно з якими їх перевага становить 4:1 над партією, що посідає друге місце.

Г. Силяновська-Давкова з Бітоли: Ми повинні любити, плекати і зберігати македонську мову

Урочистою академією, що відбулася 9 лютого в Культурному центрі, середня школа «Йосип Броз Тіто» в Бітолі відсвяткували «80 років викладання сучасною македонською мовою». На заході, який відвідала велика кількість гостей, грамотами за особливий внесок у розвиток сучасної македонської мови були нагороджені президентом Республіки Північна Македонія проф. д-р Гордана Силяновська-Давкова, мер Тоні Коняновський, науковий радник Інституту македонської мови, проф. д-р Веселинка Лаброська, академік і президент MANU, проф. д-р Живко Попов і академік проф. доктор Владо Камбовський.

У своєму зверненні до присутніх президент Г. Силяновська-Давкова підкреслила, що македонці повинні любити, плекати і зберігати македонську мову, тому що так ми збережемо наш спільний дім Македонію.

Підготував Євген Лизень,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень