Що нового на Балканах? Чорногорія

 Огляд за 24 лютого - 2 березня 2025 року

Мандич відреагував на своє «спалення» на карнавалі

Спікер парламенту та очільник Нової сербської партії Андрій Мандич відреагував на те, що його воскову фігуру було спалено під час карнавалу у Которі.

Мандич сказав, що бажає всім, хто бере участь у цьому карнавалі, довгих і щасливих років життя, а громадянам хоче повідомити, що він «на своєму законному місці». Він також додав, що спалене опудало з його зображенням буде «смолоскипом, який висвітлить наш європейський шлях».

Треті роковини повномасштабного вторгнення в Україну

У Чорногорії відбулась низка подій, присвячених третім роковинам повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

На Майдані Незалежності в Подгориці відбувся невеликий мітинг до річниці війни в Україні, на якому були присутні громадяни України. Також були присутні громадяни Росії, які публічно засудили дії власної держави. Посол України у Чорногорії Олег Герасименко виступив на панельній дискусії з нагоди третьої річниці початку повномасштабної війни в Україні, яка проходила в Європейському домі в Подгориці.

Також, під вечір 24 лютого, будівля Уряду Чорногорії була підсвічена у кольори українського прапора.

Пропозиція опозиції для вирішення конституційної та парламентської кризи

Представники парламентської опозиції на зустрічі, організованій головою представництва ЄС у Чорногорії Йоханом Саттлером, представили рішення для подолання конституційної та парламентської кризи.

Ідея полягає в тому, що без досягнення консенсусу, буде заборонено приймати рішення у питаннях, які «розділяють громадськість». Серед іншого, мова йде про внесення змін до Конституції та питання Закону про подвійне громадянство. Угода також передбачатиме спільне визначення конкретного питання, яке буде направлено до Венеціанської комісії, із зобов'язанням для всіх сторін діяти відповідно до отриманої думки.

У разі підписання угоди, опозиція готова повернутись до звичайного режиму роботи у Парламенті Чорногорії.

Новий тендер на ремонт нафтосховища у Барі

Тендер на ремонт нафтосховища у Барі, який було розпочато у грудні минулого року, провалився. Не дивлячись на зацікавленість, на тендер не надійшло жодної пропозиції.

Наразі Міністерство вугільної промисловості, нафти та газу планує оголосити новий публічний конкурс якнайшвидше. Поспіх обумовлений тим, що формування нафтових резервів є необхідний для закриття розділу 15 (енергетика) для вступу Чорногорії до ЄС. Ці резерви формуються та підтримуються для потреб перебоїв у постачанні або надзвичайних ситуацій.

Роковини різанина у Штрпцях

Боснійська рада в Чорногорії провела зібрання у Подгориці та Бієло Полі щоб нагадати про трагедію, яка сталась у Штрпцях та вшанувати пам’яті всіх жертв.

Трагедія відбулась 27 лютого 1993 р. на залізничній станції Штрпці, що у БіГ. Пасажирський потяг «Ловчен 671», який прямував з Бару до Белграду, був зупинений членами армії Республіки Сербської з Вишеграда. Тоді з потяга було знято 18 бошняків, 1 хорвата та ще одну особу невідомої національності, після чого усіх 20 осіб було розстріляно.

Боснійська рада в Чорногорії, разом з Мусульманською народною радою, наголошують, що «Чорногорія не може бути звільнена від цього злочину, оскільки, тодішній режим у Подгориці безпосередньо сприяв злочинному плану Белграда під час агресії проти БіГ». Організації закликають Уряд Чорногорії вжити більше заходів для збереження пам’яті, притягнення винних до відповідальності та захисту родичів жертв тієї трагедії.

Студенти – не «сербські усташі»

Шестеро священиків Сербської Православної Церкви зробили спільну заяву, у якій наголосили, що вони не вважають студентів «сербськими усташами».

Їхню заяву оприлюднила на своєму сайті митрополія Чорногорії і Примор’я (МКП). Заява була зроблена після того, як на офіційному сайті СПЦ було опубліковано текст митрополита Крушевацького Давида, у якому він ставить студентів, якій зараз протестують у Сербії, у контекст «кольорової революції» та називає їх «сербськими усташами».

Заява на захист студентів склали митрополити — Чорногорсько-Приморський Йоаникій, Німецький Григорій, Жицький Юстин і Захумсько-Герцеговинський і Приморський Димитрій, а також архієпископ Західноамериканський Максим і Єпископ Східноамериканський Іриней.

Підготував Гліб Михайлик,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень