Що нового на Балканах? Словенія

 Огляд за 17 - 23 березня 2025 року

Університет Любляни ще раз підтримав сербських студентів

Університет Любляни надіслав сербським студентам та Белградському університету лист підтримки під назвою «Університет Любляни підтримує вас».

Ректор Університету Любляни Грегор Майдік разом з освітянами звернувся до сербських студентів з такими словами: «Ми захоплюємося вашою наполегливістю, енергією та організованістю. Свобода вираження поглядів є однією з основ демократії, в якій ніхто не повинен вам заперечувати, тому ми рішуче засуджуємо насильство проти вас і спроби змусити вас замовкнути».

Це вже другий раз, коли Університет Любляни виказує підтримку сербським студентам. До цього вони робили схоже звернення у січні цього року.

Словенія надає невідкладну допомогу вже 4 постраждалим з Північної Македонії

Університетський клінічний центр Любляни та Марібора прийняли 4 важких пацієнтів, які були доставлені до Словенії з Північної Македонії.

В усіх пацієнтів сильні опіки з ураженням дихальних шляхів та багатьох органів. У медичних центрах їм надають усі необхідну допомогу, але реабілітація займе значний термін. Для евакуації постраждалих з Північної Македонії були залучені військово-транспортні літаки ВПС Словенії.

Нагадаємо, що через пожежу у нічному клубі у Північній Македонії, загинуло 59 осіб і ще 150 отримали опікові поранення. На заклик Північної Македонії, допомогу постраждалим надають деякі країни ЄС.

Словенія та Португалія: співпраця та підтримка України

Президентка Словенії Наташа Пірц Мусар зустрілась зі своїм португальським колегою Марселу Ребелу де Соза. Зустріч була присвячена питанням економічної співпраці та спільної позиції, щодо України.

Було підписано протокол про наміри між туристичними організаціями двох країн зі створення прямого авіасполучення між Любляною та Лісабоном. Після цього відбувся бізнес-форум з акцентом на співпраці у галузі охорони здоров’я та автомобільної промисловості. Розглядається співпраця у академічній та науковій сферах.

Словенія та Португалія виразили єдність в міжнародних та європейських питанням. Серед іншого, вони підтримали розширення ЄС та Україну, наголосивши, що ЄС має брати участь у переговорах, оскільки наразі стоїть питання загальноєвропейської безпеки.

Національна консультація щодо посилення стійкості Словенії

Прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб виступив перед натовпом під час національної консультації щодо посилення стійкості Словенії, говорячи про виклики та перспективи розвитку оборонної сфери.

Голоб підкреслив, що інвестиції в оборону не будуть робитись за рахунок доброту населення. Проте, Голоб запевняє, що інвестиції в оборону матимуть гарний вплив на економіку Словенії. Серед іншого, планується інвестиції у засоби подвійного використання, сферу охорони здоров’я, інфраструктуру, кібербезпеку, космічну галузь та цивільний захист.

Голоб вважає, що «оборона – це не лише зброя, а також компоненти безпеки та стійкості» і що Європа, в питаннях оборони, має розраховувати лише на себе.

Мітинг під будівлею МЗС з закликом до ембарго Ізраїлю

Представники Amnesty International Словенії та Руху за права палестинців влаштували мітинг перед будівлею МЗС Словенії з закликами ввести часткове ембарго для Ізраїлю.

Серед іншого, протестувальники вимагають запровадити ембарго на експорт, імпорт і транзит зброї та військового обладнання до та з Ізраїлю, призупинити дипломатичні контакти з Ізраїлем, запровадити економічні заходи проти Ізраїлю.

До протестувальників вийшла Міністерка закордонних справ Словенії Таня Файон та запросила їх до будівлі на консультацію. Файон засудила загострення бойових дії за участі Ізраїлю у Газі та на Західному березі Йордану. Вона наголосила, що у МЗС роблять усе можливе, проте, коментуючи вимоги протестувальників, Файон нагадала, що в питаннях торгівлі Словенія має узгоджувати свою політику з ЄС. Це ускладнює процес введення обмежень на торгівлю з Ізраїлем.

Нагадаємо, 7 жовтня 2023 року палестинське ісламістське терористичне угрупування ХАМАС, яке створено в 1987 році і ставить собі за мету повне знищення держави Ізраїль, здійснило напад на Ізраїль. Вбито більше 1200 осіб за одну добу. У відповідь Ізраїль розпочав військову операцію в Газі. 19 січня 2025 року розпочалося перемир’я строком на 42 дні. 1 березня 2025 року – дата закінчення угоди, планувався другий етап, але переговори зайшли у глухий кут. Станом на зараз Ізраїль відновив військову операцію. Як зазначалося, у 2006 році ХАМАС посилив свої позиції, вигравши парламентські вибори і відтіснивши ФАТХ. Раніше у 2005 році Ізраїль вивів свої війська та евакуював усі свої поселення з Гази.

Запропоновані зміни до закону про дичину та полювання турбують словенських мисливців

Мисливська асоціація Словенії виразила занепокоєння через нові пропозиції до закону «Про дичину та полювання», які були прийняті урядом.

Перш за все, Мисливська асоціація стурбована, що її не залучили до підготовки законопроекту. Асоціація оцінює правки як непрофесійні та шкідливі. Серед іншого, зміни передбачають електронне звітування щодо вилученої (впольованої) дичини,  дозвіл на використання мисливських собак тощо. Мисливців найбільш стурбували положення про облік вилученої дичини, які, на їх думку, можуть мати під собою підстави для подальшої матеріальної компенсації державі за впольовану дичину. Асоціація стверджує, що це фінансово «знищить» частину мисливських сімей.

В Уряді стверджують, що такі припущення є безпідставними. Закон не передбачає жодної компенсаційної відповідальності для мисливців. Щодо інших питань, Уряд готовий вирішити їх за спільним столом та розглянути імплементацію законодавства на користь мисливців, фермерів і довкілля.

Якщо миттєвий вступ до ЄС можливий для України, він має бути таким і для Західних Балкан

Під час інтерв’ю в межах програми «Політично», колишній Президент Словенії Борут Пахор висловив думку, що сучасна політика розширення ЄС є фундаментально неправильною.

Пахор підкреслює, що ЄС має тяжіти до прийняття країн Західних Балкан до спільноти якомога швидше. Він наголосив, що якщо ЄС припускає можливість «миттєвого» вступу України до ЄС до 2030 р., то правильним було б надати цю можливість і країнам Західних Балкан, які вже декілька десятиліть чекають на рух у інтеграції.

Пахор не виключає необхідність проведення реформ країнами Західних Балкан і наголошує, що вони мають приступити до цього просто зараз. Також він зробив акцент на важливості інтеграції Сербії до європейської спільноти.

Нагадаємо, у другому номері журналу «Міст: Україна – Балкани» опубліковано матеріал Катерини Шимкевич «Балканський досвід євроінтеграції». У третьому номері можна прочитати матеріал про шлях Балканських країн до НАТО. Придбати можна за покликанням або звертайтеся на електронну пошту Центру: balkanskihdoslidzen@gmail.com

Підготував Гліб Михайлик,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень