Що нового на Балканах? Болгарія

 Огляд за 24 лютого- 2 березня 2025 року

Президент Р. Радєв: Ще раз повторюю – конфлікт в Україні не може знайти військового вирішення

«Через три роки після початку війни, після сотень тисяч жертв і спустошення – я повторюю те, що я завжди говорив – цей конфлікт не може знайти військового вирішення», - сказав журналістам президент Румен Радєв. Він висловив сподівання, що розум візьме гору і розпочаті дипломатичні зусилля рухатимуться набагато інтенсивніше.

«Вся ця сліпа віра в перемогу, у військовий розв’язок, це заохочення українського керівництва низкою керівників – замість побудови стійких рубежів оборони для збереження потенціалу збройних сил країни, це поштовх до контрнаступу без необхідних умов – призвело до катастрофи для України і для всієї Європи», – додав він.

Р. Желязков В. Зеленському та ЄС: Стратегія – досягти миру шляхом зміцнення України

Прем'єр-міністр Росен Желязков підтвердив підтримку Болгарією незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час участі у зустрічі, ініційованій Володимиром Зеленським, з нагоди третьої річниці початку повномасштабної війни з росією, повідомили в уряді.

На форумі, в якому також взяли участь президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської ради Антоніо Коста та інші, Р. Желязков зазначив, що з самого початку війни Болгарія надає Києву військову, фінансову, політичну та гуманітарну допомогу в рамках міжнародної підтримки. Він також зазначив, що без неї та ЄС не повинно бути мирних переговорів в Україні. «Досягнення миру шляхом зміцнення» – це стратегія, щоб поставити Україну в найсильнішу позицію перед мирними переговорами», – додав прем’єр-міністр.

МЗС Болгарії засудило військову агресію Росії, закликало її припинити війну

Міністерство закордонних справ оприлюднило позицію до третьої річниці початку повномасштабної війни в Україні, в якій засудило військову агресію росії, закликало її припинити війну та взяти на себе зобов’язання «закласти основи міцного і справедливого миру».

МЗС Болгарії використовує для дій росії слово «агресія», на відміну від адміністрації США на чолі з Дональдом Трампом. «Український народ пережив понад тисячу днів страждань і руйнувань, захищаючись від російської агресії. Масштаби руйнувань, спричинених росією, є величезними та неприпустимими в 21 столітті. Грубо порушуючи ключові принципи міжнародного права, росія вдалася до навмисних військових дій проти критично важливих об’єктів цивільної інфраструктури в Україні, таких як атомні електростанції та греблі, повністю ігноруючи можливі серйозні наслідки для довкілля та цивільного населення далеко за лінією фронту, – йдеться у позиції, наполягаючи, що без неї та ЄС не може бути переговорів щодо України.

Цього року Болгарія матиме шість пожежних вертольотів, повідомив А. Запрянов

Болгарія матиме загалом шість протипожежних вертольотів цього року, оголосив міністр оборони Атанас Запрянов, уточнивши, що це стало можливим завдяки прийнятому 25 лютого урядовому рішенню про виділення 1 мільйона левів на придбання підвісних систем пожежогасіння. Міністр пояснив, що минулого року таке рішення було, але оскільки під час процедури було оскарження, договір не укладено. Апеляцію відхилено, і тепер Міноборони може приступити до укладення контракту.

Болгарія закупить протитанкові ракети Javelin на 153 мільйони левів

Уряд ухвалив проект рішення про внесення до Народних Зборів ратифікації контракту на придбання керованих протитанкових ракет Javelin, повідомив міністр оборони Атанас Запрянов після засідання Кабміну 25 лютого. Контракт на 153 мільйони левів, а оплата за нього розподілятиметься на кілька років. «У бюджеті цього року ми повинні виплатити 55,8 млн левів», - уточнив А. Запрянов.

Європейська прокуратура висунула звинувачення двом болгарам у шахрайстві майже на 70 тисяч євро

Європейська прокуратура в Софії висунула звинувачення двом особам, підозрюваним у шахрайстві на 66 750 євро, повідомляє установа на своєму сайті. Гроші надходили із Європейського соціального фонду та державного співфінансування. Керівника болгарської компанії та його спільника, який діяв як керівник проекту, звинувачують у наданні неправдивої інформації для отримання грошей, призначених для підтримки працевлаштування безробітних та неактивних осіб. Проте слідство встановило, що у 2021 р. та 2022 р. фальшиві документи були виготовлені, щоб створити враження, що цілі проекту не були досягнуті. Це підроблені трудові договори та підписи, які були надані в той час як частина фінансових і технічних звітів, необхідних для остаточного розрахунку.

62% молодих болгар готові захищати свою батьківщину на війні

Болгарія залишається однією з найбільш вразливих країн-членів НАТО та ЄС до російської дезінформації, а повідомлення, які поширює кремль, домінують як у традиційних ЗМІ, так і в соціальних мережах. Про це повідомляє Центр вивчення демократії.

Зазначається, що кремль і проросійські місцеві організації та окремі особи використовують політичну нестабільність навколо виборів, популістську риторику та теорії змови для маніпулювання громадською думкою, користуючись відсутністю досвіду та слабкою спроможністю інституцій цивільної безпеки захищати свободу слова та національний інформаційний простір.

Війна, що триває в Україні, посилила ці цілеспрямовані дії москви, яка використовує дезінформацію, щоб зобразити Захід слабким і непостійним. Центр вивчення демократії повідомляє, що на тлі низької обізнаності про міжнародні конфлікти та хвилі кремлівської дезінформації, яка представляє ЄС слабким, 62% молодих болгар все ж висловлюють готовність захищати свою країну військовими засобами, якщо на неї нападуть.

Зазначається, що через те, що росія постійно посилює свій гібридний тиск, поширення дезінформації в Болгарії не тільки впливає на демократичну стабільність, а й послаблює довіру до НАТО, ЄС і західних альянсів. Подолання цих вразливостей має важливе значення для захисту інформаційного простору Болгарії від зовнішніх маніпуляцій.

Б. Борисов: Має бути негайний саміт між США та Європою

Кожна спроба розділити Європу робить нас усіх слабшими. ЄС потребує реакції не через свій вплив, а через принципи, які його заснували. Це можна зробити лише за допомогою негайного саміту між Сполученими Штатами, європейськими країнами та союзниками, на якому будуть викладені всі точки зору. Зустріч, щоб відверто поговорити про те, що буде далі.

Р. Желязков після зустрічі Трампа із Зеленським: Україно, будь сміливою!

«Україно, будь мужньою, будь сильною! Ми з тобою!», - написав прем'єр-міністр Росен Желязков у своєму профілі X щодо зустрічі Дональда Трампа та Володимира Зеленського, яка завершилася скандалом.

На думку БСП, Україні потрібні «неупередженість і сила розуму»

З нагоди зустрічі Дональда Трампа та Володимира Зеленського в Білому домі БСП виступила з позицією, в якій йдеться про те, що «Україні потрібна неупередженість і сила розуму, яку їй може дати Європа, щоб гідно вийти з конфлікту».

«Підливання олії у вогонь і поляризація - це інструменти, які призведуть до протилежного. Ми не повинні дозволити військовим фінансовим фондам поглинути освіту, охорону здоров'я та соціальну відповідальність європейських країн», - наполягають у БСП.

«Ми віримо, що лідерський потенціал старої Європи, заснований на цінностях, розумі та історичній мудрості, має бути пробуджений і використаний як контрапункт крайнощам усіх сторін конфлікту», – додається в позиції. У партії переконані, що «Європа знову отримає історичний шанс стати союзом рівноправних держав».

Позиція Кабміну Росена Жерязкова щодо війни в Україні є програшною

Про це заявив президент Румен Радєв щодо суперечки між лідерами США та України Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським у Вашингтоні. Він наполягає на припиненні вогню в Україні, а потім шукати мирний вихід із конфлікту. За його словами, Європа повинна знайти своє місце за столом переговорів.

«Трамп став маріонеткою путіна. Яка ганьба!». «Як можна без його участі вести мирні переговори на континенті?», - висловив здивування президент і додав, що європейські лідери повинні бути більш адекватними реаліям. «Вчорашня зустріч у Білому домі повернула правду про війну в Україні. Вона об’єднала два підходи до пошуку вирішення цієї війни. Один, висловлений Дональдом Трампом, - це негайне припинення божевільного кровопролиття та пошук шляхів до миру через посилену дипломатію. Інший - продовження війни за будь-яку ціну, незалежно від жертв і руйнувань, з відкритими спробами втягнути НАТО у війну та ризик Третьої світової війни», - прокоментував Р. Радєв засідання.

Він висловив жаль, що багато політиків не можуть усвідомити ризики та перспективи, але продовжують вірити, що росію можна перемогти, і штовхають Україну до катастрофи. Р. Радєв попередив, що продовження війни супроводжується ще більшою кількістю смертей і руйнувань, а також ще більшими втратами територій.

«Ми наближаємося до найважчого моменту, коли людей на полі бою не буде. І ми точно не будемо посилати людей в Україну, тому що це означає глобальне зіткнення. Чому після сотень тисяч жертв довелося дійти до цього, хто відповідальний?», - зазначив президент.

 На запитання, чи варто скликати екстрений саміт за участю європейських країн і США, він відповів, що така зустріч неминуча, і запитав, чому її не провели раніше. Президент також запитав, чому знадобилося три роки, щоб повернутися до плану Генрі Кіссінджера, де чітко було зазначено, чим усе це закінчиться.

Івайло Мірчев: Р. Радєв на боці Кремля, його позиція максимально безхребетна

Депутат від Демократичної Болгарії Івайло Мірчев прокоментував БНТ, що президент Румен Радев «перебуває на боці Кремля» щодо війни в Україні. «Його позиція насправді є найбільш безхребетною з можливих, яку може дати болгарська інституція, і є однією з причин, чому Болгарія сьогодні не присутня на зустрічі в Лондоні», – прокоментував І. Мірчев, маючи на увазі зустріч, на якій європейські лідери обговорюватимуть Україну.

«Він нам каже, що коли путін кудись заходить з військами - прийміть мир, який вам пропонує путін. Це говорить президент Радєв і, мабуть, його обурює позиція прем'єр-міністра (Желязкова), який підтримує Україну і єдність Європи», - також зазначив він.

На кінець грудня короткострокові зобов'язання становили 9,444 млрд. євро

Валовий зовнішній борг Болгарії становить 49,019 млрд. євро до кінця грудня 2024 року, згідно з попередніми даними Національного банку Болгарії (БНБ). Це означає збільшення на 8,7 відсотка порівняно з минулим роком або зростання на 3,939 мільярда. євро. Для порівняння, на кінець грудня 2023 року рівень валового зовнішнього боргу сягнув 45,079 млрд. євро. Рівень валового зовнішнього боргу на кінець 2024 року дорівнює 47,9 відсотка розрахункового валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. Роком раніше цей показник становив 47,6% ВВП.

Наприкінці грудня 2024 р. короткострокові зобов'язання становлять 9,444 млрд. грн. євро (19,3 відсотка валового боргу, 9,2 відсотка ВВП) і збільшились на 1,013 млрд. євро (12 відсотків) порівняно з груднем 2023 року. (8,431 млрд євро, 18,7% боргу та 8,9% ВВП). Довгострокові зобов'язання складають 39,574 млрд. євро (80,7 відсотка валового боргу, 38,7 відсотка ВВП) на кінець грудня 2024 року, збільшившись на 2,926 млрд. євро (8 відсотків) порівняно з кінцем грудня 2023 року. (36 648 мільярдів євро, 81,3 відсотка боргу та 38,7 відсотка ВВП). До кінця грудня 2024р 30,027 мільярда євро (61,3 відсотка) валових зовнішніх зобов'язань мають залишковий термін погашення понад один рік.

Міністр енергетики: В енергетиці драматична ситуація з грошима з Європи

«Поштучна оплата і втрачений час є основною причиною, чому кошти в рамках Плану відновлення та сталого розвитку знаходяться під загрозою. В енергетичному секторі ситуація критична, навіть драматична», - повідомив 28 лютого на БНТ міністр енергетики Жечо Станков.

За його словами, запропонований урядом Кирила Петкова план у галузі був нездійсненним, оскільки він не захищав національні інтереси та загрожував енергетичній безпеці країни. «Вони нічого не зробили, і тепер треба намагатися врятувати другий платіж», – резюмував Станков.

У відповідь Василь Пандов, депутат від «Продовжуємо зміни – демократична Болгарія», зазначив, що План відновлення та стійкості існує завдяки зусиллям уряду Кирила Петкова.

Підготував Євген Лизень,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень