Що нового на Балканах? Хорватія

 Огляд за 17 - 23 березня 2025 року

Великий страйк працівників освіти та реакція влади

Три великі освітянські профспілки повідомили, що 19 березня влаштують великий страйк у понад тисячі початкових і середніх шкіл, а також коледжів та університетах.

Причиною для невдоволення є зарплата та статус працівників освіти, які, на думку профспілок, є нижчими, ніж у інших держслужбовців. Проте влада не розділяє їх погляди. У Міносвіти наголосили, що діти мають право на освіту, а от приводів для страйку нема. Свою позицію Міносвіти підкріпило даними центрального фонду оплати праці, які демонструють зростання заробітних плат у сфері освіти. Реакцією профспілок на це стало звинувачення Міносвіти у маніпулюванні даними.

Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович підкреслив, що уряд вже підвищив заробітні плати викладачами та робити це знов – не збирається. Наразі триває відкорегування системи коефіцієнтів, щоб зробити оплату праці більш справедливою. Пленкович наголосив, що зараз час діалогу, а не страйку.

Фотовиставка до 5-тої річниці Загребського землетрусу як знак важливості ЗМІ у кризовий час

У нещодавно реставрованій штаб-квартирі організації «Hina» відкрилась фотовиставка, присвячена п’ятій річниці землетрусу, який зачепив Загреб та Бановину, забравши 1 життя та залишивши значні руйнування.

Фотовиставка складається з 58 фотографії, зроблених репортерами «Hina» під час землетрусу. На відкриті був присутній Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович, який подякував усім фоторепортерам та наголосив, що ця виставка демонструє важливість роботи ЗМІ, особливо у кризовий момент. Збірка фотографій задокументувала руйнування та є способом оцінити, наскільки Загреб та інші міста оговтались від цього за 5 років.

Пленкович наголосив, що роботи з реставрації більшості цивільних будівель у Загребі триватимуть до 2027 р., а загальна реконструкція завершиться до 2030 р. Наразі у відновлення Загребу інвестовано 2 мільярди євро, а у Бановину – 1,5 мільярди. Нові будівлі зводяться за стандартом сейсмостійкості.

Евакуація та лікування важкопоранених осіб з Північної Македонії до Хорватії

Уряд Хорватії, за попередньою згодою з Президентом Зораном Мілановичем, надіслав до Північної Македонії військовий гелікоптер для евакуації важкопоранених осіб, які зазнали шкоди під час трагедії у Кочані.

Ця допомога була надана після активації Північною Македонією механізму цивільного захисту ЄС з проханням надати евакуацію та лікування важкопораненим пацієнтам. Останні – це жертви трагедії у Кочані, коли внаслідок пожежі в одному з нічних клубів, загинуло 59 осіб а ще 150 отримали опіку різного ступеня тяжкості.

У рамках місії було задіяно один військовий гелікоптер Мі-171Ш ВПС Хорватії, який здійснив два рейси разом з медпрацівниками до Скоп’є та назад до Хорватії. Наразі Хорватія надала лікування 6 пораненим північно-македонцям.

Загреб, Тирана та Приштина разом, а також занепокоєння Белграда

Хорватія, Албанія та Косово підписали декларацію про посилення оборонної співпраці. Згідно цієї декларації, держави визнають важливість спільної відповіді на випадок виклику безпеці, у вигляді гібридних загроз або інших ризиків, які можуть загрожувати регіональній стабільності. Країни зобов’язуються обмінюватись досвідом та разом співпрацювати над реформами.

Майже одразу на підписання декларації відреагував Президент Сербії Александр Вучич. Він розкритикував цю декларацію, ствердивши, що Хорватія, Албанія та Косово порушили так звану субрегіональну угоду про контроль над озброєнням 1996 р. Вучич пожалівся, що це початок нової гонки озброєнь в регіоні.

У відповідь на це Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович заявив, що Вучич намагається шукати проблеми там, де їх немає, а новий оборонний союз – не має ворожого характеру.

Новий «герб» Загребу як поле політичної битви перед місцевими виборами

У Загребі завершився конкурс на нову візуальну ідентичність міста. Переможцями конкурсу стала концепція «Вільна людина у вільному місті» з мінімалістичним гербом «Zagreb volim te!». Переможці отримали приз у розмірі 15 тисяч євро.

Усього в конкурсі було 59 учасників. Натхненням для нового гербу став перформанс у якому Том Готовац ходив голим центром Загребу та цілував бруківку. Незважаючи на екстраординарне підґрунтя, герб вподобав чинний мер Загреба Томіслав Томашевич. Він підкреслив, що це перший крок у створені візуальної ідентичності міста і ще раз наголосив, що обраний символ не є заміною чинному гербу. Символ використовуватиметься для брошур, реклами тощо.

Майже одразу розпочались інтернет-дебати, а опозиція почала критикувати рішення чинного мера Загреба. Все це відбувається на фоні підготовки до місцевих виборів у Хорватії.

Євростат: Хорватія – перша у ЄС за запасами води.

За даними Євростат, Хорватія посідає перше місце в ЄС за запасами води - в середньому 30 700 кубометрів води на душу населення, а за даними ЮНЕСКО - 5 місце в Європі і 42-е місце в світі.

Міністерство охорони навколишнього середовища та зеленого переходу підкреслило, що Хорватія активно турбується про захист своїх водних джерел. Постійно ведуться програми з поліпшення якості постачання води громадянам, очистки стічних вод, захисту від повеней, відродження та підтримання іригаційної інфраструктури. Для цього активно залучаються гранти ЄС на загальну суму понад 3,9 млрд. євро.

Наразі основною загрозою для водного багатства Хорватії є зміни клімату. Постійні посухи на Західних Балканах можуть виснажувати гідроресурси Хорватії. Наразі ключовими завданнями є раціоналізація водоспоживання та впровадження необхідних реформ.

Підготував Гліб Михайлик,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень