Що нового на Балканах? Туреччина

 Огляд за 7 - 13 квітня 2025 року

Передача Мальдівам турецького швидкохідного корабля

У рамках двосторонньої угоди про зміцнення інфраструктури морської оборони Мальдівської Республіки, Туреччина має намір передати острівній країні швидкісний штурмовий корабель класу Dogan — TCG Volkan (P-343). Дане пожертвування є частиною меморандуму про взаєморозуміння обох країн.

Наразі проводиться навчання ВМС Мальдів із використання катеру, що почалося 7 квітня та закінчиться 9 травня. Після прибуття корабля у води країни Індійського океану, турецькі військово-морські інструктори проведуть двотижневу поглиблену бортову оперативну підготовку для всього екіпажу на Мальдівах. Саме судно планується транспортувати за допомогою десантного корабля з квітня по червень 2025 року.

Початок переговорів між Туреччиною та Ізраїлем

В середу, 9 квітня, турецькі та ізраїльські посадовці розпочали низку переговорів в Азербайджані з метою запобігання небажаних інцидентів у Сирії, де діють армії обох держав.

Турецькі джерела повідомили, що технічні переговори в Азербайджані ознаменували початок спроб створити канал, щоб уникнути потенційних зіткнень або непорозумінь щодо військових операцій у регіоні.

Офіс премʼєр-міністра Ізраїлю підтвердив, що делегація держави на чолі з радником з національної безпеки Цахі Ганеґбі провела переговори з турецькими офіційними особами.

Ця ініціатива з’явилася через тиждень після того, як Ізраїль посилив авіаудари по Сирії, назвавши це попередженням новоствореному уряду в Дамаску. Він також звинуватив Туреччину в спробі перетворити Сирію на турецький протекторат.

Ізраїльське політичне джерело повідомило, що «Ізраїль однозначно дав зрозуміти, що будь-яка зміна в розгортанні іноземних сил в Сирії – і, зокрема, створення турецьких баз в районі Пальміри – є червоною лінією і буде вважатися порушенням правил».

Візит міністра закордонних справ України до Туреччини

На Анталійському дипломатичному форумі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів понад 20 зустрічей з представниками африканських країн, підкресливши, що Україна планує розширювати свою присутність на африканському континенті.

Міністр також наголосив, що безпека в Україні безпосередньо впливає на ситуацію в інших регіонах світу — зокрема в Африці, на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні. За його словами, міжнародні партнери визнають принципову позицію України й підтримують її у протистоянні агресії.

Окрему увагу Сибіга приділив співпраці з Туреччиною, яку назвав одним із ключових стратегічних партнерів України. Під час зустрічей було обговорено безпеку в Чорному морі, можливу участь Туреччини в майбутній безпековій архітектурі та підтримку мирних ініціатив Києва.

«Ключовий висновок, який ми можемо зробити з двосторонніх і багатосторонніх зустрічей, а також з участі в дискусійних панелях, полягає в тому, що всі розуміють необхідність і важливість припинення війни в Україні справедливим шляхом. Вони підтримують досягнення всеосяжного і справедливого миру для України, а також необхідність підтримки зусиль України на цьому шляху, щоб припинити цю неспровоковану війну і зупинити російську агресію» — Сибіга в інтервʼю Укрінформ

Підписання низки угод між Індонезією та Туреччиною

У рамках першого засідання Ради високого рівня співпраці між Туреччиною та Індонезією, яке відбулося після особистої зустрічі президентів Реджепа Таїпа Ердогана та Прабово Субіанто, було підписано низку двосторонніх домовленостей між країнами. Сторони уклали угоди у сферах охорони здоров’я, енергетики, сільського господарства, промисловості, торгівлі, вищої освіти, релігії та оборонної промисловості.

Зокрема, було підписано Угоду про співпрацю у сфері охорони здоров’я, Меморандум про енергетичне партнерство, а також Лист про наміри щодо заохочення інвестицій. Сторони домовилися про створення спільного комітету з промислового співробітництва, а також уклали угоди щодо взаємодії у сфері сільського господарства та торгівлі. Угода про співпрацю в галузі вищої освіти передбачає тісніший академічний обмін, а угода між релігійними відомствами — спільні ініціативи в галузі релігійної освіти.

«Я тут не лише як президент, але й як найкращий друг і брат. Туреччина продовжує спадщину Османської імперії та Османської цивілізації», — висловився Прабово про Турецьку Республіку.

Париж надав почесне громадянство турецькому опозиціонеру Імамоглу

Міська рада Парижа надала почесне громадянство арештованому меру Стамбула Екрему Імамоглу. Французька столиця приєдналася до міжнародного осуду дій Анкари, які багато хто розцінює як спробу придушити одного з найвідоміших опозиційних політиків Туреччини та головного суперника президента Реджепа Таїпа Ердогана.

Мер Парижа Анн Ідальго у зверненні до міської ради заявила, що Імамоглу несправедливо позбавлений можливості представляти свою партію та мільйони громадян, які його підтримують. Вона наголосила, що Париж, як «столиця прав людини», не може залишатися осторонь і має продемонструвати свою підтримку демократичним силам у Туреччині.

Рішення про арешт Імамоглу викликало масові протести в Туреччині та критику з боку міжнародної спільноти. Надання почесного громадянства стало символічним жестом солідарності з тими, хто виступає за демократію та верховенство права в Туреччині.

Суперечки у Північному Кіпрі щодо носіння хіджабів у школах

У вівторок 8 квітня почалися масові протести у північній Нікосії близько 13 тисяч турків-кіпріотів, що виступили проти спроб влади легалізувати носіння хіджабів неповнолітнім у школах. До протесту приєдналися високопоставлені особи з усього політичного спектру турків-Кіпріотів, включаючи лідера опозиційної партії CTP і кандидата на виборах Туфана Ерхурмана та діячів з інших опозиційних партій TDP і Volt, а також з безлічі профспілок і промислових гільдій.

Постанова, введена в березні, пізніше скасована, а потім знову введена цього тижня, говорить, що хіджаби — хустки, які носять мусульманські дівчата та жінки — дозволені в школах за умови, що шкільна форма «ні в якому разі не прикрита». Раніше хіджаби були під забороною.

Протест розпочався біля вогнів Citroen на північному кінці головної магістралі Нікосії Деребою, а потім поширився на південь, а згодом на схід до старого міста Нікосії та офіційної резиденції лідера турків-кіпріотів Ерсіна Татара на бастіоні Квіріні.

У середу контрпротест за участю 300 осіб був організований у Нікосії міністром транспорту Ерханом Аріклі, щоб висловити «повагу до батьківщини», Туреччини.

«Я приїхав сюди, щоб турки-кіпріоти могли існувати за власним бажанням. Я приїхав сюди, щоб сказати "ні" всім видам політичного гноблення», — сказав колишній лідер турків-кіпріотів Мустафа Акінджі, що підтримав 13-тисячний протест проти носіння хіджабів у школах.

Підготував Ярослав Куртов,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень