Що нового на Балканах? Північна Македонія

 Огляд за 12 - 18 травня 2025 року

Х. Міцкоський: ЄС залишається нашою метою, але потрібно навчитися перемагати у Вашингтоні, Брюсселі, Берліні, Парижі

«ЄС був, є і залишатиметься нашою метою, але, на жаль, ми єдина країна в Європі, яка не має викликів, заснованих на досягненнях чи інших критеріях, що застосовуються до інших країн, які стали або перебувають у процесі вступу до ЄС», - заявив 12 травня на саміті «Македонія 2025» прем’єр-міністр Христіян Міцкоський.

«Наша стратегія полягала в тому, щоб вийти на поле та представити свої аргументи. Це демократичний інструмент, який ми маємо в своєму розпорядженні, іншого у нас немає. Ми одна з найменших націй і держав у Європі, і це єдиний шлях. Це означає, що нам потрібно бути вдвічі, втричі кращими за всіх інших, якщо ви хочете звучати логічно та бути зрозумілими для інших, і вам потрібно навчитися перемагати у Вашингтоні, Брюсселі, Берліні, Парижі та Римі,... якщо ви хочете надіслати інше повідомлення, ніж те, яке лунає роками», - наголосив прем'єр-міністр.

Реорганізації уряду не буде, лише зміна міністрів

Реконструкції уряду не буде, а лише зміна міністрів, повідомив уряд МІА після заяви 12 травня Арбена Тараварі про те, що Альянс албанців (АА) залишає його. Альянс албанців має дві міністерські посади в уряді – охорони здоров'я, яку очолює А. Тараварі, та посаду віце-прем'єра та міністра з питань належного управління, яку наразі обіймає Арбен Фетай. У парламенті партія має шістьох депутатів.

Наразі невідомо, як відбудеться зміна міністрів, чи піде у відставку хтось з членів АА, чи звільнить Уряд міністрів та інших посадовців з крила АА. Також невідомо, скільки з шести депутатів АА залишаться з А. Тараварі. 

Уряд не підтверджує інформацію для МІА про те, що може відбутися зміна портфелів між ВМРО-ДПМНЄ та Вреді, як натякнув 11 травня один з лідерів коаліції «Вреді» Білал Касамі. Щодо кількості депутатів, лідер BESA заявив, що незабаром, можливо, вже цього тижня, кількість депутатів, які перейдуть до правлячої більшості, збільшиться. 

«Я можу гарантувати, що ми вже ведемо серйозні переговори з кількома депутатами парламенту як від албанської опозиції, так і з іншими членами інших громад, які входять до складу нинішнього «Європейського фронту», – сказав Б. Касамі.

Арбен Тараварі: Альянс албанців переходить в опозицію

Після зустрічі Альянсу албанців президент Арбен Тараварі заявив на прес-конференції, що вони виходять з урядової коаліції та переходять в опозицію. За його словами, рішення було одноголосним у партії на цих зборах, на яких були присутні партійні чиновники та голови осередків. Він каже, що вони пишаються змінами в албанському політичному блоці, яких вони здійснили після двох десятиліть, але цих змін було недостатньо. А. Тараварі оголосив, що проведе ще одну зустріч з прем'єр-міністром Християном Міцкоським.

За його словами, тепер партія краще функціонуватиме поза урядом, буде з громадянами та дослухатиметься до їхніх голосів. А. Тараварі стверджує, що серед усіх громадян, але особливо серед албанців, існує величезне невдоволення тим, як «Вреді» керує цим урядом.

«На місцевих виборах ми очікуємо, що АА буде одним із важливих факторів серед албанців. У всіх муніципалітетах, де потрібно підтримати албанського кандидата, ми його підтримаємо. Наша парламентська група компактна, вам доведеться запитати у Прем'єр-міністра, як функціонуватиме Уряд. Я сподіваюся, що у нас буде якомога більше радників та якомога більше якісних кандидатів на посаду мера. Ми також розглядаємо кандидата від муніципалітету Тетово», – відповів А. Тараварі на запитання журналістів щодо майбутніх дій.

Проблематично, коли хтось вважає, що перешкоди можна подолати за допомогою конституційних змін, каже Г. Сильяновська-Давкова

«Інші стикалися з перешкодами та долали їх, але коли ви постійно стикаєтеся з перешкодами, і коли хтось вважає, що перешкоди можна подолати за допомогою конституційних змін, а Конституція – це найглибший внутрішній акт держави, закон над законами, соціальна хартія – тоді це проблематично. Звісно, як і раніше, я просто цитую фундаментальні цінності та принципи з установчих актів ЄС і запитую, чи стосуються вони нас», – сказала президент держави Гордана Сильяновська-Давкова.

Щодо умови Болгарії щодо внесення конституційних змін для початку переговорів про членство в ЄС, президент 15 травня в інтерв'ю в програмі «Win-Win» на телеканалі Telma TV заявила, що серед нас є «виправдане побоювання, чи це справді будуть останні конституційні зміни, чи ми зіткнемося з новими й новими вимогами».

Щодо прохання включити болгар до македонської Конституції, вона сказала, що «ми не можемо зробити телефонний довідник з Преамбули та перерахувати все», навівши як приклад Словенію, де згадані не всі етнічні групи, а перелічені в розділі «інші». За словами Г. Сильяновської-Давкової, найважливіше щодо прав меншин не те, чи перелічені меншини в Преамбулі, а те, що нормативний текст містить статтю, яка гарантує права всіх. У болгарській конституції немає жодного слова про гарантування прав меншин.

Вреді сформувала нову парламентську групу, скільки з А. Тараварі залишиться депутатів?

15 травня в парламенті сформовано нову депутатську групу Вреді. Він складатиметься з дев’яти членів: Афрім Гаші, Аднан Азізі, Бекім Коку, Калтріна Бекірі, Імерлідже Салі, Саранда Імері, Феріде Хаджіу, Меріта Колчі Коджаджіку та Бекім Салі.

З іншого боку, невідомо, чи подасть крило Альянсу албанців Арбена Тараварі запит на створення нової парламентської групи та чи матиме воно щонайменше п'ять депутатів.

Г. Силяновська-Давкова: Блокаду щодо ЄС можна подолати за допомогою креативної інтерпретації рамок переговорів

Оцінка прогресу країни має бути меритократичною (гідною), з акцентом на виконання Копенгагенських критеріїв, а заперечення національної та культурної ідентичності суперечить європейським фундаментальним цінностям та принципам, заявила президент Північної Македонії Гордана Силяновська- Давкова спеціальному посланнику Великої Британії з питань Західних Балкан Карен Пірс.

На їхній зустрічі 15 травня в Скоп'є, яка, за словами Г. Сильяновської-Давкової, є показником британського інтересу та відданості Західним Балканам, вона вказала на деструктивність двосторонності переговорного процесу під загрозою вето. Можливим способом подолання блокади, як зазначено у заяві Офісу Президента, є творче тлумачення Переговорної рамкової програми та компетенції Змішаної комісії з історичних та освітніх питань.

Спеціальний представник Карен Пірс висловила розуміння необхідності подолання блокади євроінтеграції Північної Македонії. Співрозмовники оцінили британсько-македонську співпрацю як успішну, висловивши готовність до її поглиблення та розширення. Обоє очікують важливих переваг для регіону від майбутнього саміту Берлінського процесу в Лондоні.

В. Місайловський зустрівся з Карен Пірс: Ми залишаємося твердо відданими співпраці в обороні, що означає сильніший Альянс і безпечніший регіон!

«Сьогодні (14 травня) в Міністерстві оборони я поспілкувався з новим спеціальним представником Великої Британії на Західних Балканах, Карен Пірс, у супроводі посла Метью Лоусона та аташе з питань оборони, підполковника Едварда Джона Гріна. Вітаємо Карен Пірс з обранням на цю посаду, що є доказом того, що розвиток взаємної союзницької співпраці є пріоритетом Сполученого Королівства. Вдячний за всю підтримку, надану досі Македонській армії, яка значно зміцнила зв'язки між двома арміями та їхніми військовослужбовцями. Ми залишаємося твердо відданими співпраці в галузі оборони, що означає сильніший Альянс і безпечніший регіон!», – написав міністр оборони Владо Місайловський на своїй сторінці у Facebook.

Х. Міцкоський: Попередній уряд визнав двостороннє питання частиною нашого європейського майбутнього

«Моя позиція така ж, а саме, що європейська інтеграція має ґрунтуватися на цінностях, а не на двосторонніх питаннях. На жаль, попередній уряд визнав двостороннє питання частиною нашого європейського майбутнього. Я не можу цього прийняти. І я ніколи цього не прийму. Я буду боротися якомога довше, щоб знайти вихід із цього процесу, в якому ми зараз перебуваємо: у мене немає совісті виходити перед громадянами Македонії та говорити їм, що конституцію буде змінено, забуваючи, що існує щонайменше 14 рішень Страсбурга для македонців по той бік кордону, які Болгарія ігнорує. Я ніколи не зможу погодитися ні на що, пов'язане зі зміною Конституції, якщо знаю, що держава-член ставить під сумнів мою рідну македонську мову та ідентичність. Коли ми матимемо чітку позицію ЄС та всіх держав-членів щодо багатовікової македонської ідентичності та мови, а також щодо справжнього бажання бути частиною європейської родини, а також поваги до європейських інституцій, таких як Європейський суд з прав людини, я буду готовий обговорювати будь-що та в будь-який час, щоб показати, що ми можемо і будемо йти цим шляхом разом. Ви коли-небудь задавалися питанням, чому громадяни Македонії нічого не мають проти того, щоб частина хорватського народу, яка тут проживає, була включена до конституції? Ніхто не проти. Або чорногорці та словенці, або португальці, або іспанці, і в цьому є щось своє. У цьому і полягає проблема. Вирішення проблем полягає в тому, щоб ми їх ідентифікували, а якщо ми дотримуємося формальностей, ми ніколи їх не вирішимо.», – чітко заявив прем’єр-міністр Х. Міцкоський на зустрічі з головою Європейської ради Антоніо Костою.

Антоніо Коста проти Каї Каллас: для Північної Македонії немає плану «Б»

Президент Європейської Ради Антоніо Коста спростував заяву Верховного представника Кайї Каллас, яка кілька днів тому заявила, що ЄС має план «Б» для України, якщо Угорщина заблокує її членство. Для Північної Македонії, за словами А. Кости, немає плану «Б», але потрібна зосередженість на плані «А».

«Нам не слід недооцінювати план «А», і ми повинні зосередитися на його реалізації. Ми знаємо, що таке Копенгагенські критерії, ми знаємо попередні рішення Ради, ми знаємо, що було домовлено у 2022 році, і ми повинні це виконати. Я чудово розумію, коли прем'єр-міністр каже, що прапор, назва, поправки до Конституції вже змінені, і нам потрібно бути впевненими, що ніхто не прийде і не вимагатиме чогось більшого, ніж те, що було домовлено раніше. Те, про що було домовлено, і що тепер нам потрібно виконати, нам не потрібен план «Б». Нам потрібно реалізувати план «А», - наголосив А. Коста.

А. Коста сказав Х. Міцкоському, що обіцяне у 2022 році має бути виконане, але він знає, як це складно

Президент Європейської Ради Антоніо Коста під час зустрічі 15 травня з прем'єр-міністром Х. Міцкоським наголосив, що процес європейської інтеграції є складним, часом розчаровуючим, але всі попередні кандидати пройшли через нього. За його словами, реформи необхідні, і обіцяне має бути виконане.

«Настав час досягати результатів, а для їх досягнення нам потрібно одночасно рухатися у двох паралельних вимірах. Йдеться про конкретні результати для Північної Македонії та її громадян. Ось чому порядок денний реформ такий же важливий, як і план зростання. Потрібні реформи, але також і те, що було домовлено у 2022 році. І я знаю, як це складно. Вітаю вас із величезними зусиллями, які ви доклали в минулому для руху вперед. Тепер час завершити всю справу наступними кроками. Коли ви запитуєте, які у нас є гарантії, стає зрозуміло, що те, що було домовлено, те домовлено, і нам більше нічого не потрібно домовлятися, окрім як виконати це, і немає місця для чогось більшого», - констатував А. Коста.

А. Коста: Майбутнє Північної Македонії –  у Європейському Союзі

Тривалий, але дуже конструктивний візит та розмова. Так оцінив сьогоднішню зустріч (15 травня) із прем'єр-міністром Північної Македонії Христіяном Міцкоським президент Європейської Ради Антоніо Коста.

«Я твердо переконаний, що розширення – це спільна мета, яку ми поділяємо, і це найкраща геостратегічна інвестиція у мир, стабільність та безпеку, яку ми всі можемо зробити. Я вітаю чудову роботу, виконану Північною Македонією, вашим урядом, щодо порядку денного реформ, та досягнутий прогрес. Ми повинні скористатися цією можливістю, щоб зробити стратегічні інвестиції, завершити їх, такі як коридори 8 та 10. Під час нашої зустрічі я ще раз наголосив, що майбутнє Північної Македонії –  у Європейському Союзі. Ми вже досягли чимало та обговорили кроки, які необхідно зробити для завершення цього процесу», – сказав А. Коста. Президент Європейської Ради закликав Х. Міцкоського докласти всіх зусиль для подальшого прогресу.

А. Коста оцінив процес вступу як марафон, а не швидкісні перегони. Він сказав, що цей процес є складним і може бути неприємним, але завдяки рішучості та наполегливій праці Північна Македонія досягне успіху до кінця, подолавши перешкоди.

Ми не повинні бути побічними жертвами вето, – сказала Г. Силяновська- Давкова Антоніо Кості

У процесі європейської інтеграції ми не повинні бути побічними жертвами вето та двосторонності процесу європейської інтеграції, наголосила Президент Гордана Силяновська-Давкова на зустрічі з Президентом Європейської Ради Антоніо Костою.

Наголосивши, що країна зосереджена на впровадженні порядку денного реформ для досягнення європейських стандартів, Г. Силяновська-Давкова, наголосила, що Копенгагенські критерії є і повинні залишатися єдиними умовами членства в Європейському Союзі. Г. Силяновська-Давкова зазначила, що лише за умови доброї волі, взаєморозуміння та поваги можна вирішити болгаро-македонські непорозуміння та суперечки.

Наголосивши, що інтеграція Західних Балкан є чітким пріоритетом для ЄС, Президент Європейської Ради А. Коста висловив розуміння національних настроїв та ситуації, в якій опинилася країна, і висловив думку, що не очікує додаткових політичних умов на шляху Північної Македонії до ЄС.

Цінуючи зусилля, докладені протягом останніх двох десятиліть, А. Коста вважає, що македонцям слід скористатися моментом підвищеного інтересу ЄС до розширення, щоб забезпечити більшу безпеку, а також європеїзацію регіону.

Х. Міцкоський оголосив про модернізацію збройних сил, глибшу інтеграцію зі стандартами НАТО, посилення безпеки кордонів, боротьбу з контрабандою та посилення співпраці в освіті

Прем'єр-міністр Христіян Міцкоський оголосив про модернізацію збройних сил, глибшу інтеграцію зі стандартами НАТО, посилення безпеки кордонів, боротьбу з контрабандою та посилення співпраці в освіті. Він сказав, що це станеться завдяки новій стратегічній угоді з Великою Британією.

«Цей акт є незворотним кроком вперед у побудові майбутнього. Наші дві країни пов'язані спільними цінностями – свободою, демократією, верховенством права, глибокою відданістю процвітаючій Європі, це набагато більше, ніж двостороння співпраця. Ми розпочинаємо співпрацю в галузях оборони, освіти, охорони здоров'я, культури, економічного розвитку та інвестицій. Цей документ підкреслює, що громадяни є найважливішими. Ця угода – наша робота на місяці», - сказав Х. Міцкоський.

Він оголосив, що партнерство з Великою Британією стане основою інвестиційного циклу в розмірі 6 мільярдів євро, які будуть використані для інвестицій в інфраструктуру, будівництва сучасної вантажної та швидкісної пасажирської залізниці від Табановце до Гевгелії, інвестицій в охорону здоров'я, завершення проекту лікарні в Штипі разом зі студентським гуртожитком, будівництва лікарні в Кічево, реконструкції лікарні в Тетово.

Х. Міцкоський: Разом з Албанією ми впевнено йдемо шляхом до ЄС

«Завжди приносить особливе задоволення, коли ми будуємо порозуміння та спільне бачення з нашими сусідами. Сьогодні (16 травня) в Тирані ми мали надзвичайно конструктивну та дружню розмову з прем'єр-міністром Рамою, сповнену взаємної поваги та прагнення до прогресу. Разом ми впевнено йдемо шляхом до Європейського Союзу, віддані майбутньому, яке ми будуємо з партнерством, діалогом та спільними цінностями», - написав прем'єр-міністр Христіян Міцкоський у Facebook.

А. Ніколоський: Дві угоди з Великою Британією повністю змінять Північну Македонію

Віце-прем'єр-міністр та міністр транспорту уряду Александар Ніколоський у своєму останньому інтерв'ю згадав про угоду, досягнуту з Великою Британією.

Можливо, громадськості невідомо, що Велика Британія не має такої угоди ні з ким у всій Південно-Східній та Східній Європі, наголосив А. Ніколоський, додавши: «Отже, Македонія буде першою країною, з якою Велика Британія підпише угоду про стратегічну співпрацю, і я думаю, що це чіткий політичний сигнал. Позиція Македонії як перехрестя двох пан'європейських коридорів, коридору 10 та коридору 8, які перетинаються саме в Македонії, є геостратегічним положенням, до якого нам потрібно підходити розумно та використовувати його переваги, і я думаю, що ми робимо це найкращим чином з цією угодою».

А. Ніколоський повідомив, що з Великою Британією досягнуто двох угод, одна угода стосується стратегічного партнерства між Великою Британією та Північною Македонією, а друга, як він сказав, є унікальною угодою.

«Перша – це Угода про стратегічне партнерство, яка визначає політичні контури співпраці та включає глобальну співпрацю, співпрацю в галузі оборони та безпеки, співпрацю в галузі міграції, судову реформу, боротьбу з організованою злочинністю та корупцією, економічну співпрацю та розвиток, молодь, культуру, освіту, належне управління та правосуддя. Це та політична співпраця, і це єдина угода. Друга угода, яка є унікальною і яка буде найбільшою угодою, яку Сполучене Королівство досягло у фінансовому плані з будь-якою країною Європи, – це міжурядова угода між Сполученим Королівством та Македонією, яка точно визначає сектори співпраці та чітко зазначає у статті 1, що партнерство буде встановлено для підтримки та реалізації інфраструктурних проектів, проектів у сфері охорони здоров’я, проектів у сфері транспорту, технологій, енергетики та інших критично важливих секторів. Крім того, у статті 3 тієї ж угоди зазначено, що уряд Сполученого Королівства через свій механізм, який називається зовнішнім фінансуванням, надає Македонії ліміт у розмірі 5 мільярдів фунтів стерлінгів, що в перекладі означає «Десь близько 6 мільярдів євро», – повідомив віце-прем’єр-міністр А. Ніколоський.

Підготував Євген Лизень,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Розпочалася Міжнародна сертифікатна програма з балканістики (другий набір)

Колишній миротворець Олег Мартиненко: "Залишайтеся людьми навіть на війні і буде вам мир та злагода поруч"

Оголошується третій набір на Міжнародну сертифікатну програму з балканістики