НОВИЙ ВИБОРЧИЙ ЦИКЛ У РУМУНІЇ ЯК ВИКЛИК ДЛЯ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ

Публікуємо наукові тези стажера Аналітичного центру балканських досліджень Олександра Коптєва, який брав участь у І Міжнародній науковій студентській конференції з балканістики.  Науковий керівник: к.і.н., керівник Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич

світлина з відкритих джерел

Румунія – східнобалканська держава, яка, разом із південною сусідкою Болгарією, стала членом ЄС у 2007 році та членом НАТО у 2004. Сьогодні країна є осередком стабільності в регіоні, а також, що особливо важливо в контексті глобальної зміни балансу сил, стала форпостом на східному фланзі Північноатлантичного альянсу. 

2024 охрестили «роком виборів», що не оминули й Румунію. Наприкінці року в державі пройшли парламентські та президентські вибори, де останні стали резонансною подією. У першому турі, попри всі соціологічні прогнози, переміг ультраправий незалежний кандидат Келін Джорджеску, що стало шоком для політичного істеблішменту Бухаресту. Після розслідування спецслужб з’ясувалося, що політик використовував переважно китайську платформу для відео TikTok, яка відмовилася позначати його контент як політичний і відповідно обмежувати. Окрім цього, у звіті було вказано, що вибори зазнали зовнішнього втручання – із натяком на РФ. Як результат, результати першого туру президентських виборів було скасовано Конституційним судом [1].

Ще до виборів Келін Джорджеску відзначався проросійськими поглядами і заявами, постійною критикою ЄС і НАТО,  ідеєю переорієнтації Румунії на Схід. Зокрема, політик зустрічався з головним ідеологом сучасної РФ Алєксандром Дугіним, а в 2018 р. він похвалив Путіна та назвав «справжнім лідером» [8]. Уже в часи пандемії COVID-19 політик притримувався конспірологічних теорій і поширював наративи проти вакцинації. Після початку повномасштабного вторгнення Москви в Україну, неодноразово виступав проти надання підтримки Києву, називаючи Україну «штучно створеною державою» [6].

Важливо зазначити, що інші представники ультраправих сил також здобули популярність у країні, що підтверджують результати парламентських виборів. До румунського парламенту увійшли 3 такі партії: «Альянс за єдність румунів» (AUR), лідеру якого, Джордже Сіміону, заборонено в’їзд на територію України та Молдови через підозру у зв’язках з російськими спецслужбами; SOS Romania, очолювана одіозною Діаною Шошоаке, яка закликала до окупації територій України, та Партія молодих людей (POT) під керівництвом Анамарії Гавріле. Обидві політикині є колишніми депутатками від AUR [3]. Подібні зміни в Румунії стали можливими через невдоволення населенням політикою «мейнстрімних» партій – Соціал-демократичної (PSD) та Націонал-ліберальної (PNL), які є «важковаговиками» у Румунії та сформували коаліцію в попередньому парламенті. Ці дві партії змінюють одна одну протягом тривалого часу, але не вирішують нагальних проблем країни. Регулярні корупційні скандали, постійне внутрішнє протистояння і «поливання брудом» одне одного під час передвиборчої кампанії сприяли зростанню популярності «несистемних кандидатів», у цьому випадку ультраправих, що відобразилося й на президентських виборах [2]. 

Попри те, що Румунія є парламентською республікою, президент має кілька важливих повноважень: (1) є Верховним головнокомандуючим ЗС Румунії та відповідає за оборону країни; (2) відповідає за зовнішню політику; (3) за особливих обставин, може розпустити парламент.

Таким чином, потенційний прихід до влади в якості президента ультраправого й проросійського політика (що є синонімічним у румунському випадку) може спричинити щонайменше частковий розворот Румунії на Схід, що є небезпечним для регіональної безпеки. Попри те, що парламент усе ще матиме шанс блокувати цей розворот, проросійський президент, ймовірно, зможе створити прецедент для тих самих «особливих обставин» і розпустити парламент [11]. 

У березні 2025 р. ЦВК Румунії відмовила в реєстрації двом ультраправим – Діані Шошоаке та Келіну Джорджеску [10]. Якщо з лідеркою SOS Romania така ситуація відбувається не вперше, то відмова Джорджеску лише загострила внутрішньополітичну ситуацію. Протести, які тривали від кінця 2024 р., розгорнулися з новою силою та регулярністю, а кількість інформаційних атак продовжує зростати. Як результат, електорат ультраправих кандидатів перетік в основному до Джордже Сіміона, якому соціологічні опитування прогнозують щонайменше перемогу в першому турі виборів [9]. Його політична сила «Альянс за об’єднання румунів» просуває реваншистську ідеологію, що також включає «повернення» територій сусідніх держав до складу Румунії – це стосується всієї Молдови та Чернівецької й частини Одеської областей України [7]. Така риторика є небезпечною та підриває регіональну безпеку, оскільки суперечить принципам суверенітету й територіальної цілісності держав.

Іншою прямою загрозою є втрата НАТО надійного союзника в Чорному морі. Враховуючи проросійські тенденції та складну політичну ситуацію в сусідній Болгарії, Румунія є надзвичайно важливою для навчань та потенційних операцій Альянсу. Окрім цього, конфіденційність співробітництва сьогодні відіграє не останню роль. Враховуючи зустрічі та ймовірну співпрацю Джорджеску з російським ГРУ, існує велика вірогідність «злиття» даних Москві [5]. Останнім, проте не менш важливим ризиком є потенційна шкода дієздатності Європейського Союзу. Попри те, що левова частка рішень у блоці приймається шляхом голосування кваліфікованої більшості, для 6 сфер політики потрібне одностайне рішення [12]. Сюди входить і розділ Спільної зовнішньої та безпекової політики, який у тому числі займається санкціями проти РФ та можливим створенням європейської армії. Сьогодні найбільшою проблемою для Брюсселя залишається Угорщина, чия позиція періодично підсилюється Словаччиною. Тим не менш, за умови зміни влади в Румунії та Чехії [4], де вибори призначені на жовтень 2025 р., проросійський блок зможе спробувати сформувати блокуючу меншість, паралізувавши здатність ЄС приймати важливі рішення. 

Як бачимо, сьогодні Румунія бореться за збереження демократичного ладу й цінностей. Аналізуючи кількість ресурсів, використаних зовнішніми акторами, у першу чергу РФ, для дестабілізації й поляризації суспільства, можна зробити висновок, що Бухарест є справді важливим гравцем для регіональної стабільності. Потенційний прихід до влади в якості президента ультраправого кандидата несе ризик не лише руйнування відносної стабільності, а й підриву регіональної безпеки. Проєвропейському політикуму Румунії важливо згуртуватися й подолати цю загрозу, яка здатна завести їхню державу на чорну сторону історії. 

 

 

Використані джерела:

1.    Вертуха Д. «Переможний» алгоритм: як TikTok вплинув на президентські вибори в Румунії. Медіамейкер. URL: https://mediamaker.me/news/peremozhnyj-algorytm-yak-tiktok-vplynuv-na-prezydentski-vybory-v-rumuniyi/?utm_source=telegram&utm_medium=news&utm_campaign=tiktok-vybory-v-rumuniy.

2.    Герасимчук С., Клімов Р. Зупинити проросійський розворот: чи зможе Румунія відстояти свій європейський шлях. Європейська правда. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2024/11/26/7199248/.

3.    Ban C. Romania's far-right surge. Foundation for European Progressive Studies. URL: https://feps-europe.eu/romanias-far-right-surge/.

4.    Beck R. Czech Republic Faces an Uncertain Political Future. Foreign Policy Research Institute. URL: https://www.fpri.org/article/2024/12/czech-republic-faces-an-uncertain-political-future/.

5.    Bonea M. Surse: SIE va cere Ucrainei și R. Moldova să desecretizeze documentele privind interdicția lui George Simion în cele două țări. Digi24. URL: https://www.digi24.ro/stiri/actualitate/politica/surse-sie-va-cere-ucrainei-si-r-moldova-sa-desecretizeze-documentele-privind-interdictia-lui-george-simion-in-cele-doua-tari-3006639.

6.    Dunai M. The far-right Romanian outsider backed by Washington and Moscow. Financial Times. URL: https://www.ft.com/content/6b89410a-4f8e-41c5-8827-1864a0afe900.

7.    Fornusek M. Romanian far-right leader lays claim on Ukrainian regions, Moldova. The Kyiv Independent. URL: https://kyivindependent.com/romanian-far-right-leader-lays-claim-on-ukrainian-regions-moldova/.

8.    Goat E. Calin Georgescu: the 'Putin of Romania'. The Week. URL: https://theweek.com/politics/calin-georgescu-the-putin-of-romania.

9.    Ilie L. Romanian hard-right leader Simion leads opinion poll before election. Reuters. URL: https://www.reuters.com/world/europe/romanian-hard-right-leader-simion-leads-opinion-poll-before-election-2025-03-31/.

10. Le Monde with AFP. Romania election commission excludes second far-right presidential candidate. Le Monde. URL: https://www.lemonde.fr/en/international/article/2025/03/15/romania-election-commission-excludes-second-far-right-presidential-candidate_6739184_4.html.

11. Role and responsibilities. President of Romania. URL: https://www.presidency.ro/en/president/role-and-responsibilities.

           Unanimity. EUR-Lex.URL: https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=LEGISSUM:unanimity.

Ознайомитися зі збірником наукових тез І Міжнародної наукової студентської конференції з балканістики