Руслан Цільвік: «Косово може стати для України ключовим логістичним та інвестиційним хабом у Балканському регіоні» - інтерв'ю
Публікуємо частину інтерв'ю із Русланом Цільвіком, представником ТПП УКраїни в Косово та Албанії, що вийшло друком в №4 журналу "Міст: Україна - Балкани". З питань придбання номеру звертайтеся на електронну пошту Центру: balkanskihdoslidzen@gmail.com.
Торгова-промислова
палата України має в Балканському регіоні власних представників. Представник
призначається строком на один рік. Якщо його діяльність є успішною,
повноваження продовжать. В обов’язки представника ТПП України в іноземних
державах входить: просування інтересів України, вивчення та інформування ТПП
про стан економіки країни перебування, про кон’юнктуру ринків товарів і послуг,
організація виставки, конференції, допомога українським підприємцям вийти на ринок
країни перебування представника, а також інформування щодо зацікавленості в
українському ринку іноземного бізнесу. Це не вичерпний список. У зв’язку з
російською агресією проти України ТПП України покладає на свого представника
сприяння в залученні гуманітарної, фінансової, консультативної та іншої
допомоги, зокрема, в питанні відбудови України та турботи про українських
біженців.
Станом на 2025 рік згідно з сайтом
Торгово- промислової палати України нараховується її десять представників на
Балканах. У Сербії та Чорногорії працює Владімір Рібіч, у Хорватії, Словенії,
Боснії і Герцеговині – Івіца
Піріч, у Румунії – Олександр Греченюк, у Молдові – Дмитро Лекарцев, у Північній
Македонії – Олександр Урбанович (див. №2 «Міст: Україна – Балкани» публікацію Олександра
Урбановича), у Греції –
Дімітріос Дімітріадіс, у Болгарії – Пламен Проданов, у Балканських країнах (так
зазначено на сайті ТПП України) – Юрій Куренков, в Албанії (місто
Дуррес та Саранда)
– Ернест Качі, а також
в Албанії представником ТПП України є Руслан
Цільвік, який нещодавно став
представником і в Косово. (Косово* -
відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН № 1244 (1999) та консультативному
висновку Міжнародного суду ООН щодо проголошення незалежності Косово).
В інтерв’ю журналу «Міст:
Україна – Балкани» Руслан Цільвік розповів про можливості розвитку
торговельно-економічних відносин між Україною та Косовом.
Україна не визнає незалежність Косова та
дотримується принципів поваги до суверенітету і територіальної цілісності
держав, але в той же час розвиває торговельно-економічні зв’язки, цього року
ТПП України призначила свого офіційного представника …
Нічого немає дивного чи протизаконного. Практика міжнародних відносин свідчить про можливість економічної взаємодії навіть без офіційного дипломатичного визнання. Одним із таких прикладів є співпраця Європейського Союзу з Косовом, що закріплена у Стабілізаційно-асоціативній угоді (САА) від 2016 року. Попри невизнання Косова п’ятьма державами-членами ЄС, економічні зв’язки активно розвиваються, зокрема, через зону вільної торгівлі та механізми взаємного зниження митних тарифів. Аналогічно ТПП України як незалежна організація може сприяти українському експорту, розширенню економічних зв’язків та підтримці торгівлі з Косовом без порушення офіційної позиції держави.
Аналогія з Тайванем відповідно до принципу «Єдиного Китаю»: Україна не визнає Тайвань як окрему державу, однак дозволяє імпорт товарів з Тайваню під сертифікатами КНР. У 2002 році Державна митна служба України встановила механізм допуску товарів з Тайваню через китайські сертифікати, що забезпечило торговельну співпрацю без офіційного визнання. Подібний механізм може бути застосований і для Косова – через відповідні рішення Державної митної служби України. Таким чином, Україна має можливість посилювати економічну присутність у Косові, розширюючи доступ українських компаній до балканського ринку, не порушуючи при цьому міжнародних зобов’язань та принципів зовнішньої політики.
Відкриття представництва Торгово-промислової палати України (ТППУ) в Косові є стратегічним кроком, що відкриє нові можливості для українських підприємств, які прагнуть вийти на ринки Балкан та ЄС. Косово може стати для України не лише торговельним партнером, а й ключовим логістичним та інвестиційним хабом у регіоні.
Косово є привабливим ринком для українського бізнесу та інвестицій?
Попри відносно малий розмір ринку, країна демонструє стабільний розвиток, а її економіка тісно інтегрована з Європейським Союзом завдяки Стабілізаційно-асоціативній угоді (SAA), підписаній у 2016 році.
До 2022 року імпорт товарів з України до Косова залишався стабільним, однак через війну в Україні відбулося тимчасове скорочення поставок. За даними митних органів Косова, пік імпорту припав на 2021 рік – 36,44 млн євро; у 2023 році він становив 31,86 млн євро, а в 2024 році – 16,16 млн євро.
Основною причиною скорочення імпорту стали логістичні труднощі, спричинені війною. Водночас відновлення поставок вже розпочалося, і на 2025 рік спостерігається позитивна динаміка зростання обсягів торгівлі.
Які основні категорії імпорту з України?
Металургія (сталева продукція, арматура). Зернові культури та агропродукція. Цукор і кондитерські вироби. Промислові та споживчі товари.
__________________________
Ознайомитися зі змістом №3 журналу "Міст: Україна - Балкани"
Ознайомитися з випуском №2 журналу "Міст: Україна - Балкани".
Ознайомитися з випуском №1 журналу "Міст: Україна - Балкани"
Коментарі
Дописати коментар