«Епоха трансформацій». 2BS Forum у Будві

 

3–4 жовтня 2025 року в Будві відбувся 15-й ювілейний форум безпеки 2BS Forum під гаслом «Епоха трансформацій». Захід, організований Атлантичною радою Чорногорії, зібрав близько 400 учасників, включаючи дипломатів, експертів, представників медіа, академічних кіл, військових та представників спецслужб. Форум позиціював себе як платформу для аналізу європейської та регіональної безпеки на Західних Балканах, ролі країн Південно-Східної Європи у формуванні нових стандартів безпеки та відповіді на глобальні виклики.

Відкриття форуму ознаменувалося музичним перформансом із чорногорськими мотивами, після чого виступили голова Атлантичної ради Чорногорії Саво Кентера та Посол США Джуді Райзінг-Рейнке. Остання зосередилася на військових досягненнях Чорногорії в НАТО, уникаючи згадок про Україну.

Цьогорічне представництво політичних лідерів було скромнішим порівняно з попередніми роками, обмежившись Президентом Чорногорії Яковом Мілатовичем, віце-прем’єр-міністром і міністром закордонних справ Ервіном Ібрахімовичем, міністром закордонних справ Хорватії Горданом Грличем-Радманом і колишнім президентом Словенії Борутом Пахором. Також на заході був присутній держсекретар Міністерства закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Старай.

Ключові теми форуму відображали сучасні виклики: цифрова безпека, гібридні загрози, енергетична стабільність і роль НАТО в умовах глобальних трансформацій. Особлива увага приділялася російській агресії проти України та її наслідкам для східного флангу НАТО, а також зростанню «м’якої сили» Китаю. Панель про інформаційну безпеку, слід наголосити, вирізнялася виступом Кирила Вікторова з українського Центру протидії дезінформації. Він акцентував увагу на унікальному досвіді України в інформаційній війні та ІТ-безпеці, заявивши, що Україна готова ділитися цим досвідом із союзниками та партнерами. Цей виступ підкреслив потенціал України як експортера ноу-хау в боротьбі з дезінформацією, що контрастує з обмеженим фокусом інших спікерів на цій темі.

Виступ Президента Якова Мілатовича став центральною подією, поєднавши амбітну риторику з внутрішньополітичною критикою. Він підтвердив мету Чорногорії стати членом ЄС до кінця 2028 року, наголосивши, що євроінтеграція є ключем до верховенства права, ефективних інститутів і добробуту. Заклик розпочати підготовку Договору про приєднання відображає впевненість у прогресі переговорів із ЄС, але критика правлячої коаліції за спроби політичного впливу на інститути вказує на внутрішні напруження в країні, які складно остаточно владнати. Ця суперечність між зовнішніми амбіціями та внутрішньою політикою може ускладнити досягнення заявленої мети, особливо з огляду на присутність у нинішній правлячій в країні коаліції з просербських, в т.ч. відверто проросійських, політсил.

Президент також підтвердив незмінну підтримку Чорногорією суверенітету та територіальної цілісності України, наголосивши, що російська агресія, яка почалася у 2014 році, призвела до зміцнення євроатлантичної єдності, розширення НАТО та поновлення процесів євроінтеграції на Балканах. Він зазначив, що війна РФ проти України стала каталізатором для об’єднання демократичних країн і посилення безпеки в Європі. На думку Я.Мілатовича, агресивна політика Москви лише прискорить зміцнення та розширення Альянсу, а членство Чорногорії в НАТО залишається найкращою гарантією її національної безпеки.

Панель за участю Ервіна Ібрахімовича, Гордана Грлича-Радмана та Борута Пахора була присвячена прогресу Чорногорії до ЄС і двостороннім відносинам із Хорватією. Ібрахімович виглядав менш упевненим, уникаючи питань про просербських партнерів у коаліції та покладаючись на похвалу щодо поступу країни на європейському шлях від колег із ЄС. Г.Грлич-Радман чітко артикулював підтримку Хорватією євроінтеграції Чорногорії, але делікатно наголосив на невирішених питаннях, пов’язаних із проблемною спадщиною часів розпаду Югославії (право власності на судно «Ядран», відшкодування хорватським в’язням табору в Моріні, майнові питання хорватів з регіону Боки-Которської, морський кордон біля півострова Превлака та ін). За словами хорватського урядовця, усі поточні питання двостороннього характеру країнам слід закрити до набуття Чорногорією членства в ЄС. При цьому тон Глави МЗС Хорватії був, попри чутливість тематики, порушеної ним, підкреслено дружнім. Б.Пахор критикував Брюссель за повільність у розширенні ЄС, пропонуючи прискорити інтеграцію Західних Балкан. Як приклад невдалої політики зволікання з боку Брюсселя екс-президент Словенії назвав Північну Македонію. За його словами, лише повна інтеграція всіх країн Західних Балкан до ЄС може забезпечити непорушний мир, безпеку та стабільність у цьому регіоні.

Панель про європейську безпекову політику, де дискутували Петер Старай і експерти з Німеччини та Естонії, виявила розбіжності в поглядах на військово-технічну й фінансову підтримку України, але залишилася в межах дипломатичного тону. Угорський урядовець, на відміну від представників інших європейських країн, наголошував на пріоритетності фінансування власне оборонних потреб НАТО, а не України. Інша панель, за участю знаменитого підприємця-інвестора з ОАЕ Мохаммеда Алабара, підняла питання інвестиційної привабливості Чорногорії, вказавши на потребу чіткої стратегії для залучення іноземного капіталу.

2BS Forum 2025 підкреслив роль Чорногорії як вагомого регіонального гравця в європейських і євроатлантичних процесах, але обмежена присутність високопосадовців і брак нових ініціатив свідчать про певну стагнацію формату. Захід зміцнив діалог, але його вплив на практичні зміни в безпековій політиці залишається під питанням, особливо в контексті внутрішньополітичних викликів Чорногорії. Окрім того, тема війни РФ проти України цього року на заході не набула першочергової уваги.

 Антон Дружківський