Що нового на Балканах? Хорватія

Огляд за 1-7 грудня 2025 року

Андрей Пленкович  про заборону імпорту російського газу

Прем’єр‑міністр Хорватії Андрей Пленкович прокоментував угоду Європейського Союзу та Європарламенту про поступове повне припинення імпорту російського природного газу (як трубопровідного, так і зрідженого) — назвав це рішення «корисним для всіх».

Він звернув увагу, що Хорватія вже має власну інфраструктуру — термінал для зрідженого газу в Омішалі, на острові Крк,  чия пропускна спроможність зараз перевищує потреби країни. Це, на його думку, робить державу енергетично безпечною і здатною забезпечити власні потреби в умовах нових енергетичних викликів ЄС.

Зустріч прем’єр-міністра з Папою Римським у Ватикані

5 грудня прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович зустрівся у Ватикані зі Святим Отцем, Папою Левом XIV. Під час зустрічі вони підтвердили міцні відносини між Хорватією та Святим Престолом і регулярний діалог уряду з Конференцією єпископів Хорватії щодо ключових питань для Католицької Церкви та хорватського суспільства.

Обговорювалися глобальні виклики, що потребують відданості миру, демократичним цінностям, солідарності та поваги до міжнародного права. Особливу увагу приділили необхідності швидкого припинення війни в Україні та встановлення справедливого миру, а також стабілізації ситуації на Близькому Сході. Пленкович підкреслив важливість підтримки Боснії та Герцеговини, де хорвати є одним із трьох конституційних народів.

Хорватія на саміті The Economist: безпека, ЄС та стратегічні напрямки

На другому щорічному Croatia Summit, організованому The Economist, Андрей  Пленкович детально окреслив головні напрямки роботи свого уряду на другу половину поточного мандату. Серед пріоритетів — демографічна реанімація, енергетичний перехід, цифровізація, освіта та підвищення рівня життя.

Особливу увагу він звернув на питання безпеки: уряд має намір запустити оплачувану базову військову підготовку (8 тижнів) для охочих — як відповідь на зміни в глобальній безпековій ситуації і зростання загроз після агресії росії проти України.

Пленкович також наголосив, що сьогодні в ЄС існує «справжня політична воля» до розширення: при технічній готовності кандидатів — рішення щодо вступу може бути прийнято до 2030 року. Хорватія готова підтримати країни Західних Балкан, а також Україну та Молдову.

Феміцид у Хорватії: питання, що більше не можна ігнорувати

Рієка та вся Хорватія сколихнуті після чергового випадку феміциду: молодого чоловіка, який убив свою партнерку, після надання медичної допомоги перевели на психіатричне лікування. Трагедія продовжує низку смертей жінок у країні та загострює суспільну дискусію про недоліки у відповідях держави на домашнє насильство.

Психолог Дін Айдуковіч наголошує, що феміцид рідко є раптовим вчинком — зазвичай це результат тривалого, систематичного насильства, яке включає контроль, залякування та поступову ескалацію агресії. Експерт підкреслює, що суспільство має навчитися розпізнавати ранні ознаки небезпеки, адже більшість таких випадків можна було б попередити.

На площі Бана Єлачича в Загребі мисткиня Аріяна Лекіч Фрідріх уже три роки щомісяця проводить перформанс «Tiha misa», який нагадує про масштаби феміциду в Хорватії. Цього разу було покладено 38 троянд — по одній за кожну жінку, убиту за останні три роки. Акція покликана зберігати пам’ять про жертв і наголошувати на нагальності системних рішень.

Правозахисниця і омбудсменка за рівність можливостей Хелена Любічіч заявляє, що феміцид — це не індивідуальна трагедія, а суспільна поразка, адже більшість убивств жінок можна було передбачити й запобігти, якби система реагувала вчасно. Вона закликає до посилення міжвідомчої співпраці, кращого захисту жертв та серйознішого ставлення до сигналів про домашнє насильство.

Хорватська армія готується до найбільшого прориву за 20 років

Міністр оборони Хорватії Іван Анушич заявив, що Збройні сили країни невдовзі здійснять «найбільший прорив за останні два десятиліття». Найближчим часом до оснащення хорватської армії надійдуть нові танки Leopard, які міністр назвав «найсучаснішими та найякіснішими». Паралельно триває ширша програма модернізації, що охоплює оновлення техніки та систем оборони.

Анушич також повідомив, що з 1 січня стартує проект базової військової підготовки, який має повністю змінити вигляд хорватської армії. За його словами, вже через два роки Збройні сили Хорватії стануть «зовсім іншими, ніж ті, до яких ми звикли», а повне оновлення очікується впродовж чотирьох років.

Хорватський уряд оголосив чотири проєкти стратегічного значення для діаспори

Влада Республіки Хорватія оголосила чотири проєкти стратегічного значення для хорватів за межами Хорватії,— у Баня Луці (Боснія і Герцеговина), Любляні (Словенія), у громаді хорватів у Мілвокі (США) та для хорватської католицької місії в Брюсселі (Бельгія) — проєктами стратегічного значення для хорватів за кордоном.

Загалом на реалізацію цих ініціатив у 2025 році виділено 1 775 000 євро.

Проєкти передбачають: будівництво культурно-пасторального студентського центру при францисканському монастирі в Баня Луці; створення хорватського культурного центру в Любляні; зведення павільйону у «Хорватському парку» у Мілвокі; а також ремонт та облаштування церковних, пасторальних і громадських приміщень для хорватської католицької місії в Брюсселі.

 

Підготувала Дар’я Щербакова,

стажерка Аналітичного центру балканських досліджень