Хорватія у 2025. Річний огляд коротко
Світлина з відкритих джерел
Європейський союз і НАТО. Хорватія продовжує активну участь у
структурах ЄС та НАТО. У 2025 році оборонні витрати становили 2,08% ВВП (1,931
млрд євро), причому 34% бюджету було спрямовано на модернізацію армії.
Прем’єр-міністр відзначив, що країна вже перевищила зобов’язання НАТО щодо 2%
ВВП і інвестує у власну обороноздатність.
Західні Балкани і сусідство. Хорватія послідовно підтримує євроінтеграцію
країн Західних Балкан. На осінніх зустрічах урядовців в Сараєво та Брюсселі
2025 р. міністр закордонних справ Гордан Грліч Радман наголошував на
пріоритеті пришвидшення розширення ЄС і необхідності покращення добросусідських
відносин. Особливу увагу приділено Боснії і Герцеговині: Хорватія наполягає на
внесенні змін до виборчого законодавства для забезпечення рівності трьох
конститутивних народів (зокрема хорватів) і сприянні її прагненням до членства
у ЄС. Хорватський уряд посилює регіональну співпрацю через макрорегіональні
стратегії (Наприклад, Дунайська стратегія ЄС) та підтримує формати, як-от
«Адріатична хартія», обмін досвідом з балканськими партнерами та регіональними
організаціями. Хорватія активно підтримує євроінтеграційний
курс Албанії, розглядаючи її як одного з лідерів реформ у регіоні та важливого
партнера з безпеки в рамках НАТО.
Глобальні партнерства. Хорватія зберігає традиційно тісні
трансатлантичні відносини (співпраця зі США, співробітництво в рамках НАТО) і
активно розвиває економічну дипломатію. Так, у липні 2025 року міністр
закордонних справ відвідав Китай і акцентував увагу на зростанні торгівлі та
залученні інвестицій у «зелену» енергетику і інфраструктуру. Китайська сторона
висловила задоволення конструктивним та збалансованим підходом Хорватії до КНР
у рамках ЄС. У листопаді 2025 р. хорватський міністр також взяв участь у саміті
ЄС–Індійсько-Тихоокеанського регіону, де провів двосторонні зустрічі з
представниками Сінгапуру, В’єтнаму та Сомалі для розширення торгівлі та
співпраці. Паралельно Хорватія залишається активною у вирішенні світових криз:
у Брюсселі 2025 року під час засідання Ради ЄС з закордонних справ урядовець
повторив незмінну підтримку суверенітету України та потребу довгострокової
європейської допомоги (включно з енергетичною безпекою), а також закликав до
посилення ролі ЄС у миротворчому процесі на Близькому Сході (реалізація палестинського
мирного плану, двохдержавне вирішення). Усі ці кроки демонструють, що сучасна
хорватська зовнішня політика будується на принципах «модерного суверенізму» (зміцнення державного суверенітету без відмови від
європейської інтеграції та союзницьких зобов’язань) за кордоном і
солідарності всередині країни.
Підтримка України. З початку повномасштабної агресії росії у
2022 році Хорватія послідовно підтримує Україну політично, дипломатично та
військово. У 2025 році країна надіслала кілька пакетів військової допомоги: у
березні – 13-й пакет, у жовтні – 14-й пакет, включно з польовими гаубицями,
танками Leopard 2A8, артилерією, боєприпасами та засобами
захисту; загалом з початку війни загальна вартість військової допомоги
перевищила 300 млн євро. Через PURL-ініціативу НАТО Хорватія виділила 14 млн євро
на закупівлю американського озброєння для передачі Україні, а також надала технічне
обладнання для відновлення інфраструктури та гуманітарну допомогу.
2. ВНУТРІШНЯ СИТУАЦІЯ: ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
Політична стабільність. Парламентська більшість забезпечує підтримку
уряду прем’єр‑міністра Андрея Пленковича, що дозволяє ефективно реалізовувати
державні програми та стратегічні пріоритети. HDZ залишається провідною
політичною силою, а коаліція з невеликими партнерами гарантує стабільність
голосувань у парламенті. Конституція країни забезпечує врівноваженість влади, а
уряд відкритий до співпраці з опозицією та активної участі суспільства у
формуванні політики. Пріоритети внутрішньої політики 2025 року включають
соціальну справедливість, захист вразливих верств, підвищення зарплат і пенсій,
стимулювання економічного зростання та зміцнення державних інституцій, що разом
створює умови для стійкої політичної та соціальної стабільності.
Соціально-економічна обстановка. У 2025 році Хорватія демонструє стійке покращення
соціально-економічних показників попри глобальні виклики. За даними Державного
статистичного бюро, рівень зайнятості населення віком 15–64 років у третьому
кварталі 2025 року досяг 69,4 %, що є одним із найвищих показників в історії
країни, а рівень безробіття знизився до 4,2 %. Державні програми
працевлаштування та соціальної підтримки продовжують відігравати важливу роль у
стабілізації ринку праці, а урядові ініціативи щодо підвищення соціальних
виплат і пенсій свідчать про системний підхід до підтримки добробуту населення
та зміцнення соціальної стабільності.
Кризова політика. З огляду на коливання світових цін на
енергоносії, хорватський уряд продовжує впроваджувати антикризові пакети
допомоги. У 2025 році було запроваджено вже дев’ятий такий пакет обсягом 175
млн євро, спрямований на захист добробуту громадян і конкурентоспроможності
підприємств. Він зосереджений насамперед на «доступній енергії» (115 млн євро
для субсидування тарифів на електрику, газ і тепло) і поширюється на всі
домогосподарства та соціальні установи (дитсадки, школи, лікарні тощо). Прем’єр
зауважив, що навіть поступово скасовуючи державні субсидії (в міру стабілізації
ринку енергії), середні рахунки залишатимуться нижчими, ніж за відсутності державної
підтримки. Уряд також продовжує фіскальні заходи: зокрема, запроваджено податок
на надприбутки, за рахунок якого планується перерозподілити 245 млн євро
найбільш вразливим групам населення. Завдяки цим і іншим адміністративним
заходам, офіційна інфляція знизилася до 6,7% у вересні 2025 р. – це найнижчий
показник з початку російської агресії проти України.
3. ЕКОНОМІЧНИЙ ОГЛЯД:
Економічне зростання. У 2025 році економіка Хорватії демонструє
стабільне та помірне зростання, незважаючи на глобальні економічні виклики.
Згідно з офіційними даними уряду, валовий внутрішній продукт (ВВП) зріс на 4,1%
у річному обчисленні, що підтверджує стійкість макроекономічної політики.
Валовий внутрішній продукт на душу населення продовжує наближатись до
середнього європейського рівня, а інфляція залишається під контролем на рівні
5,3%, завдяки збалансованій бюджетній і грошово-кредитній політиці .
Секторально найбільший внесок у зростання забезпечують туризм, промисловість та
сільське господарство, а також розширення інвестицій у зелену енергетику та
інфраструктуру.
Фіскальна та монетарна політика. У 2025 році економіка Хорватії демонструє
стійке зростання: ВВП зріс на 4,1%, а валовий внутрішній продукт на душу
населення продовжує наближатись до середнього європейського рівня . Інфляція
залишалася під контролем на рівні 5,3%, що стало можливим завдяки збалансованій
бюджетній і грошово-кредитній політиці Нацбанку Хорватії . Уряд ухвалив бюджет
2025 року з дефіцитом близько 2,9% ВВП, спрямувавши видатки на підвищення
соціальних виплат, підтримку зайнятості та інвестицій у розвиток малого і
середнього бізнесу, одночасно зберігаючи фіскальну дисципліну . Основні сектори
економіки, які забезпечують зростання, – туризм, промисловість, сільське
господарство та інвестиції у зелену енергетику.
Ринок праці та доходи. У 2025 році Хорватія демонструє стабільне покращення
соціально-економічних показників. Рівень зайнятості досяг близько 68–69%, а
безробіття знизилося до 4–5%, що є одним із найнижчих показників за останні
десятиліття . Державні програми підтримки праці та зайнятості охоплюють сотні
тисяч людей, сприяючи збереженню робочих місць і зростанню доходів населення.
Мінімальна заробітна плата у 2025 році становила 970 євро брутто, а пенсії та
соціальні виплати були підвищені, що забезпечує підтримку купівельної
спроможності громадян навіть за тиску високих світових цін на енергоносії .
Уряд поєднує заходи соціальної підтримки з фіскальною дисципліною, підтримуючи
економічну стабільність і поступове зростання внутрішнього попиту.
Галузеві тренди. Торговельний баланс Хорватії у 2025 році
помірно покращується: за даними Державного статистичного бюро, експорт товарів
зріс приблизно на 5% до €23,1 млрд у січні–листопаді 2025 року, а частка
покриття імпорту експортом становила близько 56% . Важливою складовою
зовнішньої економіки залишається туризм, який 2025 року встановив рекорди за
кількістю прибуттів і ночівель іноземних гостей, що сприяло зростанню доходів
сектора (міністр туризму). Хорватія також веде переговори з китайськими
авіакомпаніями щодо можливого встановлення прямих рейсів із Китаєм, що
потенційно може сприяти розширенню туристичних і торговельних зв’язків у
майбутньому .
4. ЗАГАЛЬНІ ПІДСУМКИ ТА ОЦІНКИ
За підсумками 2025 року Хорватія підтверджує
стійкі зовнішньополітичні та економічні позиції. Країна продовжує реалізовувати
європейський курс, укріплюючи партнерство з ключовими союзниками та одночасно
посилюючи регіональні ініціативи в Західних Балканах і рамках Дунайської
стратегії ЄС. Активна зовнішня політика дозволяє Хорватії виступати
посередником у розв’язанні регіональних і глобальних питань, зокрема безпеки в
Східній Європі та розвитку співпраці на Балканах.
Внутрішньополітична ситуація характеризується
формальною стабільністю: уряд прем’єр-міністра Пленковича реалізує чітко
окреслені пріоритети через комплекс реформ, акцентованих на соціальному захисті
та економічному розвитку. За офіційними даними, урядові програми підтримки
населення та бізнесу у 2025 році сприяли зниженню тиску інфляції (6,7% р/р у
вересні 2025 року) та запобігли макроекономічним дисбалансам.
Економіка демонструє стабільне зростання та
рекордні показники зайнятості: рівень зайнятості досяг 68–69%, а безробіття
знизилося до 4–5%. Мінімальна заробітна плата у 2025 році становила 970 євро
брутто, а соціальні виплати та пенсії були підвищені, що підтримує купівельну
спроможність населення. Торговельний баланс помірно покращується завдяки
зростанню експорту товарів і рекордному туристичному потоку — понад 21,6 млн
прибуттів і 110 млн ночівель .
У цілому, Хорватія у 2025 році демонструє
модель “сучасного суверенізму”, поєднуючи активну зовнішню політику з
консолідованими внутрішніми реформами. Урядові дії забезпечують умови для
подальшої трансформації економіки, особливо у сферах енергетики, технологій та
інвестицій, і зменшення залежності від зовнішніх шоків, створюючи базу для
збалансованого розвитку у 2026 та наступних роках.
стажерка Аналітичного центру балканських досліджень
Коментарі
Дописати коментар