Що нового на Балканах? Болгарія

 Огляд за 18 - 24 травня 2026

Т. Тагарєв: Поява української балістичної ракети докорінно змінить ситуацію

Росія досягла максимуму виробництва ударної зброї, тоді як в Україні це виробництво все ще розширюється та збільшується як за кількістю, так і за видами зброї. Про це 18 травня в ефірі Болгарського національного радіо розповів колишній міністр оборони та експерт з питань безпеки, професор Тодор Тагарєв. «Здатність України завдавати ударів зростатиме, і ми продовжуватимемо спостерігати удари по енергетичній інфраструктурі Росії, що створить проблеми з постачанням нафти та нафтопродуктів російським підприємствам та громадянам. Але що ще важливіше, це ускладнить експорт нафти та нафтопродуктів, які наповнюють російський бюджет».

          Професор Т. Тагарєв наголосив, що Україна вже досягла значного прогресу в розробці власних балістичних ракет. За словами колишнього міністра оборони, росіяни зрозуміли, що війна вже безпосередньо впливає на них, або що вона може їх торкнутися, і це не може не мати психологічного впливу на російське суспільство.

Прем'єр-міністр Р. Радєв Ф. Мерцу: Для нас важливо мати продовольчу безпеку

          Не випадково перший візит прем'єр-міністра відбувся до Німеччини. Він наголосив, що ця країна є стратегічним партнером Болгарії. Р. Радєв і Ф. Мерц провели приватну розмову. Також відбулося пленарне засідання двох делегацій за участю віце-прем'єр-міністра та міністра економіки та міністра закордонних справ. Основна увага під час переговорів була зосереджена на європейській обороні, військовому виробництві та інвестиціях у Болгарію, а також на політиці сталого згуртування. Болгарія утвердилася не як периферія, а як важливий партнер у Європі, впевнений прем'єр-міністр Р. Радєв.

          Ми повинні мати продовольчий суверенітет, переконаний Р. Радєв. «Для нас важливо мати сталу згуртованість та спільну сільськогосподарську політику. Це означає продовольчу безпеку. Саме так ми гарантуватимемо спільну безпеку Європи, щоб вона стала глобальним фактором», - наголосив Р. Радєв.

          У свою чергу, Ф. Мерц зазначив, що «нам потрібна розумна сільськогосподарська політика. Менше бюрократії та більше відкритих ринків».

У розмові з Ф. Мерцом Р. Радєв висловив сподівання, що переговори з Росією розпочнуться якомога швидше

          Важливо, щоб переговори з Росією розпочалися якомога швидше, неважливо, хто вестиме переговори, але потрібен баланс між військовими та дипломатичними інструментами. Саме це прем'єр-міністр Румен Радєв заявив канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу на прес-конференції 18 травня в Берліні – це був його перший візит з моменту вступу на посаду. Коментар пролунав у відповідь на запитання про діалог між Європою та США (Мерц нещодавно розмовляв телефоном з президентом США Дональдом Трампом) щодо конфліктів в Україні та проти Ірану, а потім на інше запитання про ідею, що виникла в німецькому публічному просторі, що Ангела Меркель має представляти Європу в майбутніх переговорах з Росією.

Міністр Н. Єфремова: Законодавчі зміни гарантують, що з 1 липня мінімальна пенсія зросте до 347,51 євро

          Зміни до закону про продовження бюджету забезпечують, що з 1 липня мінімальна пенсія за страховим стажем та за віком зросте з 322,37 євро до 347,51 євро. Про це заявила 19 травня Міністр праці та соціальної політики Наталія Єфремова під час засідання Національної ради тристороннього співробітництва. Вона зазначила, що Міністерство праці та соціальної політики підтримує зміни до законопроекту. Він передбачає, що мінімальна пенсія за страховий стаж та вік зросте на 7,8%, на таку ж суму, на яку з 1 липня зростуть усі пенсії, призначені до кінця 2025 року, згідно з Кодексом соціального страхування.

Уряд зобов'язав державні підприємства відносити 100% свого прибутку державі

          Рада Міністрів ухвалила Порядок встановлення та сплати державі відрахувань від прибутку за 2025 фінансовий рік державними підприємствами та комерційними товариствами з державною участю в капіталі. Відрахування становлять 100% прибутку за 2025 фінансовий рік. Для комерційних товариств, у яких державні підприємства та комерційні товариства з часткою держави в капіталі понад 50 відсотків володіють акціями або паями, передбачено виплату дивідендів або відрахування з прибутку у розмірі 70 відсотків. Кінцевий термін їх виплати – 29 травня 2026 року, повідомила урядова інформаційна служба. Прийняття розпорядження забезпечує умови для виконання дохідної частини державного бюджету в частині неоподатковуваних дивідендних доходів. Розмір відрахувань від прибутку відповідає потребам бюджету з метою дотримання фіскальних правил та вимог, згідно із Законом про державні фінанси та Пактом стабільності та зростання.

Адмірал Еміль Ефтімов: Болгарія має значний потенціал для розвитку європейської оборонно-промислової бази

          «Своєчасне реагування на загрози, що виникають через погіршення безпекової ситуації, є величезним викликом для всіх держав-членів та партнерів, але завдяки скоординованим діям, розбудові нових можливостей, оперативної сумісності та розвитку оборонно-промислової бази всіх союзників, НАТО посилить свою роль гаранта безпеки та міжнародного правопорядку», – наголосив начальник оборони адмірал Еміль Ефтімов під час своєї участі 20 травня у засіданні Військового комітету НАТО в Брюсселі, Бельгія. Про це повідомив прес-центр Міністерства оборони.

          Начальник Генерального штабу зосередився на викликах, з якими стикаються країни східного флангу Альянсу у розбудові нових можливостей. Він наголосив на важливості спільного фінансування країн-членів на східному фланзі для розбудови інфраструктури військової мобільності, розширення системи паливних трубопроводів НАТО та забезпечення підтримки країною-господарем багатонаціональних формувань, розгорнутих на їхній території. Адмірал Е. Ефтімов висловив підтримку новій системі командування та управління НАТО та відзначив створення штабу багатонаціональної дивізії на сухопутній території в Болгарії як частину внеску в зусилля щодо зміцнення стримуючого та оборонного потенціалу Альянсу. Начальник Генерального штабу наголосив на участі Збройних Сил Болгарії у місіях, операціях та заходах НАТО як елементі колективних зусиль щодо забезпечення безпеки та стабільності в Чорноморському регіоні та на Західних Балканах.

Іліана Йотова: Болгарія повинна розглянути питання взаємності, якщо візи США для болгар не будуть скасовані

          Болгарія, як член Європейського Союзу, повинна розглянути питання взаємності щодо громадян США, якщо американські візи для болгар не будуть скасовані. Так президент Іліана Йотова прокоментувала в Пазарджику розмову прем'єр-міністра Румена Радєва з президентом США Дональдом Трампом щодо питання скасування візових обмежень для громадян Болгарії. «Ви знаєте, що там є певні критерії, згідно з якими їх слід відкинути, розумієте, але ви також знаєте, що дуже важлива умова давно не виконується. І це умова ЄС – якщо державі-члену відмовляють у візах, мають бути відповідні дії проти країни, яка відмовляє у візах. Це питання багато років відкладалося на потім. Тож Болгарія може цілком спокійно висувати свої претензії», – сказав президент.

Р. Радєв: Я розмовляв з Д. Трампом про літаки в аеропорту Софії та візи до США

          «В аеропорту імені Васила Левського розміщені літаки та паливні машини ВПС США – нашого стратегічного партнера та союзника. Вони перебувають там з дозволу кабінету міністрів Желязкова з терміном перебування до кінця травня». Про це заявив 20 травня прем'єр-міністр Румен Радєв перед початком засідання уряду. Він зазначив, що очікує, що американська сторона звернеться з проханням про продовження терміну перебування військової техніки. Р. Радєв додав, що 19 травня мав телефонну розмову з цього питання з військовим міністром США Пітом Хегсеттом, а потім з президентом Дональдом Трампом. Він не надав додаткових подробиць щодо переговорів з цього питання.

Дефіцит і борг Болгарії зростуть ще більше, прогнозує Європейська комісія

          Дефіцит бюджету Болгарії у 2026 році буде навіть більшим, ніж минулого року, на тлі уповільнення економічного зростання, зростання безробіття та майже на 50% вищої частки державного боргу у 2027 році порівняно з 2024 роком. Такі деякі дані містяться у весняному прогнозі Європейської Комісії на 2026 та 2027 роки, опублікованому 21 травня. Гарна новина в ньому полягає в тому, що, незважаючи на всі негативні внутрішні та міжнародні фактори, економіка Болгарії не впаде в рецесію в наступні два роки.

Болгарія може отримати необмежені ресурси на інфраструктурні проєкти, важливі для оборони

          Болгарія може отримати необмежені ресурси на інфраструктурні проєкти. Звіт Європейського парламенту щодо політики згуртованості на період 2028-2034 років передбачає пільгове фінансування для східних регіонів ЄС, які найбільше страждають від наслідків війни в Україні. Про це заявив депутат Європарламенту Андрій Новаков, який брав участь в експертній дискусії, присвяченій європейській співпраці в галузі оборони, повідомляє BNT.

                    Болгарія може отримати необмежені ресурси на інфраструктурні проєкти оборонного значення, якщо представить їх як стратегічні об'єкти для безпеки східного флангу. Через війну в Україні східні регіони отримають пільгове фінансування – ключовими пріоритетами для Союзу є «Коридор 8» та автомагістраль «Чорне море». Андрій Новаков, депутат Європарламенту від ГЄРБ: «Якщо нам вдасться представити болгарські об’єкти як об’єкти національного значення, то ми можемо отримати необмежені ресурси. Наразі в Європі більше грошей, ніж ідей щодо того, що робити в плані оборони».

 М. Доцова: Новий регламент Народних Зборів не обмежує права опозиції

          Зміни до регламенту Народних Зборів не обмежують опозицію та депутатів. Про це заявила спікер парламенту Міхаела Доцова, цитує БТА. Вона зазначила, що поправки спрямовані на пришвидшення законодавчого процесу та повернення до державності, що є нормальним явищем на початку кожного нового парламенту. М. Доцова пояснила, що єдине, що робиться, це скасування слухань, щоб парламентський контроль міг повернутися на своє традиційне місце у п'ятницю. Право опозиції пропонувати законопроекти поза порядком денним залишається повністю захищеним, а звинувачення у позбавленні права голосу надмірно розкриваються, додала вона.

          20 травня більшість партії «Прогресивна Болгарія» (ПБ) обмежила створення тимчасових комітетів та ухвалила деякі зміни до регламенту парламенту.

Болгарія та Велика Британія зміцнюють співпрацю в оборонній сфері

          Болгарія та Велика Британія зміцнюють свою промислову співпрацю в оборонній сфері. Про це було оголошено після зустрічі 21 травня міністра оборони Димитра Стоянова та британського міністра у справах Європи Стівена Дауті. Сторони обговорили безпеку в Чорноморському регіоні, протидію гібридним загрозам та модернізацію збройних сил.

          Д. Стоянов зазначив, що болгарські витрати на оборону досягли 2,13% ВВП. Щодо війни в Україні болгарський міністр заявив, що конфлікт не буде вирішено на полі бою, і що голоси за переговори зростають, тоді як С. Дауті наголосив на ескалації конфлікту з боку Росії та необхідності єдності в рамках НАТО.

Румен Радєв заявив: Немає сенсу у трибуналі проти Путіна – Росія не капітулювала, його не полонили

          «Болгарія завжди була частиною спільних європейських рішень, спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. Болгарія має право на власну думку з цих питань. Моя думка полягає в тому, що такий військовий трибунал має ефект, коли країна зазнає поразки, капітулює, її лідера взято в полон і судять. Цих умов наразі немає і навряд чи вони існуватимуть». Про це сказав прем'єр-міністр Румен Радєв у відповідь на запитання щодо відмови Болгарії підтримати спеціальний трибунал для Путіна разом з Угорщиною, Словаччиною та Мальтою, резюмував bTV.

Міністри закордонних справ Болгарії та Республіки Північна Македонія обговорили регіональну зв'язок

          У рамках зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Гельсінгборзі (Швеція) міністр закордонних справ Веліслава Петрова провела зустріч зі своїм колегою з Республіки Північна Македонія Тимчо Муцунським, повідомив прес-центр МЗС. Акцент було зроблено на покращенні регіонального сполучення, при цьому обидва співрозмовники підтвердили стратегічну важливість прискореного будівництва VIII коридору для процвітання, сталого розвитку та безпеки регіону та Європи. Після набрання чинності Міжурядовою угодою від 6 листопада 2025 року необхідні конкретні кроки для спільного будівництва транскордонного залізничного тунелю.

          Міністр В. Петрова підтвердила послідовну позицію Болгарії про те, що повне виконання зобов'язань, взятих перед ЄС у рамках Європейського консенсусу від липня 2022 року, є єдиною гарантією сталого прогресу Республіки Північна Македонія на шляху до вступу до ЄС. Міністр В. Петрова також заявила, що для Болгарії пріоритетним питанням, як і раніше, залишатиметься повне гарантування прав македонських болгар.

          Міністр закордонних справ Веліслава Петрова порушила питання якомога швидше приєднання Болгарії до Програми безвізового в'їзду США з заступницею з політичних питань Державного департаменту США Елісон Хукер у рамках зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Гельсінгборзі (Швеція), повідомив 21 травня прес-центр Міністерства закордонних справ.

Урсула фон дер Ляєн прийме Румена Радєва в Брюсселі наступного тижня

          Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прийме прем'єр-міністра Румена Радєва у четвер наступного тижня, повідомив 22 травня речник Європейської комісії на черговій прес-конференції установи, повідомляє БТА. Це буде перша зустріч У. фон дер Ляєн з Р. Радєвим з моменту його обрання прем'єр-міністром. Очікується, що болгарський прем'єр-міністр проведе й інші зустрічі з керівниками міжнародних установ у Брюсселі.

На початку місяця міністр закордонних справ Веліслава Петрова оголосила, що в перші дні після вступу на посаду прем'єр-міністр також отримав запрошення від своєї італійської колеги Джорджії Мелоні, президента Франції Еммануеля Макрона та президента Європейської ради Антоніо Кости.

Чотири країни домовилися пришвидшити проєкт «Зелений коридор»

          Для пришвидшення реалізації проєкту «Зелений енергетичний коридор» планується розробка дорожньої карти. Це питання обговорювалося на чотиристоронній зустрічі Болгарії, Азербайджану, Туреччини та Грузії у Стамбулі, повідомило Міністерство енергетики. Зустріч відбулася 23 травня в рамках форуму INRES 2026.

          «Буде підготовлено дорожню карту для визначення та прискорення діяльності з реалізації Зеленого енергетичного коридору між Азербайджаном та Болгарією. Міністерства енергетики Болгарії, Азербайджану, Туреччини та Грузії підтвердили свою відданість проєкту та його ключове значення для розвитку енергетичного зв'язку між Південно-Східною Європою та Каспійським регіоном», – оголосив заступник міністра Кирило Темельков.

Болгарія святкувала День болгарської абетки, освіти та культури

          24 травня Болгарія відзначила День святих братів Кирила і Мефодія, болгарської абетки, освіти та культури та слов'янської писемності. Назву свята було змінено у грудні 2020 року за ініціативою ВМРО. Його попередня назва була День болгарської освіти та культури. Світське свято святих Кирила і Мефодія, яке відзначається сьогодні, сягає часів епохи Відродження. Тоді воно було пов'язане зі шкільними святкуваннями, що влаштовувалися 11 травня, коли церква вже вшановувала творців слов'янської писемності. У 1856 році Йоаким Груєв запропонував відзначати день Кирила і Мефодія як свято для болгарських студентів. З введенням григоріанського календаря у 1916 році свято почали відзначати 24 травня. Після 1969 року відбулася секуляризація, яка відокремила церковний календар від світського, тому сьогодні існує два свята – церковне (11 травня) та світське (24 травня).

          Рішенням Народних Зборів від 30 березня 1990 року 24 травня було оголошено офіційним святом у Болгарії, а з 15 листопада 1990 року є офіційним святом. Низка болгарських науковців, істориків, громадських діячів, діячів культури та політиків порушують питання про те, щоб зробити 24 травня національним святом замість 3 березня, виправдовуючи себе тим, що болгарська писемність є найзначнішим, найуспішнішим і найтривалішим твором у тисячолітній історії Болгарії.

Румен Радев: Наш народ відзначає цивілізаційний внесок Болгарії у світову культуру

          У День святих братів Кирила і Мефодія, болгарської абетки, освіти та культури, а також слов'янської писемності наш народ відзначає цивілізаційний внесок Болгарії у світову культуру, написав прем'єр-міністр Румен Радєв у Facebook.

          «Наша країна не лише зберегла працю слов'янських першовчителів, а й перетворила її на основу для культурного та духовного розвитку багатьох народів», - написав також Р. Радев. «Століттями болгари визнавали послідовників Кирила та Мефодія апостолами та вважають освіту, культуру та писемність найвищою цінністю. Болгарська мова та писемність об’єднують, навчають та надихають покоління долати будь-які омани, невігластво та егоїзм», – заявив прем’єр-міністр.

          Він додає, що впевнений, що «народ, який століттями будував силою слова та духовності, все ще має що дати людству». У глобальному світі знеособлених культур та зникаючих мов болгарська писемність стала нашим щитом, адже писемність та духовність закладені в самі основи нашої державності, також написав прем'єр-міністр. 24 травня ми також віддаємо шану священній праці болгарських вчителів, усім, хто перетворив освіту, культуру, науку та прогрес на свою місію заради гідного майбутнього Болгарії, також зазначив Прем'єр-міністр.

Сильні дощі призвели до надзвичайного стану в муніципалітетах, вода починає відступати

          Після зливових дощів у п'ятницю 22 травня ввечері кілька муніципалітетів оголосили надзвичайний стан, а інші збираються це зробити. Вулиці пошкоджені, будинки затоплені. Надзвичайний стан оголошено для муніципалітетів Велико-Тирново, Горна-Оряховиця та Габрово, а також частково для муніципалітету Лясковец – для сіл Драгіжево та Добрі Дял. У Велико-Тирново та Севлієво активовано систему BG-ALERT (національна система раннього оповіщення населення в Болгарія, призначена для інформування громадян про надзвичайні ситуації та потенційні загрози). Гребля Олександра Стамболійського почала переповнюватися.

        Підготував Євген Лизень,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень