Що нового на Балканах? Північна Македонія
Огляд за 22 - 28 червня 2026 року
Посла Болгарії викликали на переговори до Міністерства
закордонних справ після скандалу з візитом родини прем'єр-міністра Х.
Міцкоського до Болгарії
Міністр
закордонних справ Тимчо Муцунський 23 червня викликав
посла Болгарії в Македонії Єлашко Радукова, щоб висловити серйозну
стурбованість публікацією дипломатичної ноти щодо візиту дружини та сина прем'єр-міністра
Христіяна Міцкоського до Болгарії, в якій також були розкриті персональні дані.
«Якби це було на моєму місці, якби це сталося зі мною, я б вибачився», – сказав
Т. Муцунський 24 червня на прес-конференції, підсумовуючи своє дворічне
перебування на посаді міністра закордонних справ. За його словами, це
неприйнятний спосіб функціонування між двома країнами, він наголосив, що навіть
у країнах, які перебувають у стані війни, таких речей не трапляється.
«Йдеться
про переміщення членів сімей високопоставлених іноземних представників. Такий
документ ніколи не публікувався в нашій країні. І таке може статися, але я
першим вибачуся», – сказав Т. Муцунський, зазначивши, що особливою проблемою є
оприлюднення персональних даних. Він сказав, що зателефонував послу Є. Радукову
та попросив пояснити, як було опубліковано ноту, але досі не отримав відповіді.
Х. Міцкоський про мотиви Болгарії для так званої ноти:
Йдеться про низькі пристрасті та організовану болгарську пропаганду
Прем'єр-міністр
Христіян Міцкоський в інтерв'ю MRT з
нагоди двох років мандата уряду наголосив,
що за провокаціями, що відбувалися в минулий період, стоїть організована
болгарська кампанія в країні, метою якої є просування неприйнятних речей через
одну-дві політичні фігури, йдеться у заяві уряду.
Щодо
суперечки, прем'єр-міністр Х. Міцкоський зазначив, що якщо правило поваги до
угоди застосовується до нас, воно має застосовуватися і до них, але східний
сусід не хоче виконувати свої зобов'язання та виконувати рішення Суду з прав
людини у Страсбурзі, щоб не надати легітимності членам македонської громади в
Болгарії.
Прем'єр-міністр
Х. Міцкоський також зазначив, що болгарські політики не відмовляються від
Протоколів 1 та 2, які заохочують роботу історичної комісії до вступу Північної
Македонії до Європейського Союзу, а також нагадав про промову нинішнього
прем'єр-міністра Болгарії від 2019 року в Санкт-Петербурзі, де він привласнив
Кирила та Мефодія та сказав, що вони вічно святкуватимуть Санстефанську
Болгарію.
«У
політиці потрібно стратегічно дивитися на речі, перш ніж підписувати.
Підписуючи, ви повинні мати передтекст того, що підписуєте, і передбачати
можливі виклики. Коли хтось каже нам змінити Конституцію, добре, але що буде
після цього, бо ми не маємо наміру розпочинати ці перегони, ми маємо намір їх
завершити. Наша мета як уряду – спробувати виправити те, що було зроблено
неправильно, мудро, тактично та стратегічно», – наголосив прем’єр-міністр Х.
Міцкоський.
А. Аліу: У Брюсселі ми підписали угоду про участь у
найбільшій програмі Європейського Союзу в галузі охорони здоров'я
Міністр
охорони здоров'я Азір Аліу разом з європейським комісаром з питань охорони здоров'я
Олівером Варгеї 24 червня в Брюсселі підписали
угоду про участь Македонії в програмі «ЄС заради здоров'я» (EU4Health),
найбільшій програмі Європейського Союзу в галузі охорони здоров'я. На церемонії
підписання міністр А. Аліу наголосив, що приєднання до ЄС у сфері охорони
здоров'я є значним кроком у європейській інтеграції македонської системи
охорони здоров'я та підтвердженням того, що процеси реформ у країні рухаються
відповідно до європейських стандартів та пріоритетів.
Він
зазначив, що підписання угоди є важливим сигналом того, що Північна Македонія
не лише декларує свої європейські зобов'язання, а й втілює їх у конкретну
політику та конкретні можливості для громадян. Участь у програмі дозволить
македонським закладам охорони здоров'я та експертам брати участь у європейських
мережах, спільних проектах та ініціативах, спрямованих на покращення політики
та послуг у сфері охорони здоров'я.
В. Місайловський оголосив про підвищення зарплат та
новий колективний договір для армії
Міністр
оборони Владо Місайловський 25 червня оголосив
про початок переговорів щодо нового колективного договору та підвищення зарплат
в армії, зазначивши, що уряд одночасно працює над обслуговуванням успадкованих
фінансових зобов'язань. Відповідаючи на депутатське запитання в парламенті, В. Місайловський
повідомив, що переговори з профспілками щодо нового колективного договору
розпочнуться в понеділок 29 червня, а підвищення зарплати та збільшення
вартості балу для військовослужбовців очікується з наступного року.
Він
зазначив, що Міністерство оборони продовжує стикатися з фінансовими
зобов'язаннями з минулого, особливо на підставі судових проваджень. Посилаючись
на бюджет, В. Місайловський наголосив, що при поточному ребалансуванні
пріоритетом є покриття старих боргів, але водночас плануються нові інвестиції
для покращення можливостей армії.
У
відповідь на зауваження народного депутата Слав'янки Петровської щодо
скорочення бюджету Міністерства оборони та стагнації зростання базової
зарплати, міністр відповів, що раніше було підписано колективний договір без
передбачених фінансових ресурсів для його виконання, що, за його словами,
створило додаткові зобов'язання для установи. В. Місайловський запевняє, що
новий колективний договір буде результатом угоди з профспілками та матиме на
меті покращити статус та умови праці військовослужбовців.
П. Тошковський та Б. Лямаларі підписали
угоду про створення спільних пунктів пропуску та спільного прикордонного
контролю між Північною Македонією та Албанією
Міністр
внутрішніх справ Македонії Панче Тошковський та міністр внутрішніх справ
Республіки Албанія Бесфорт Лямаларі 27 червня підписали
в Пешкоп'є (Албанія) Угоду про створення спільних пунктів пропуску на кордоні
та здійснення спільного прикордонного контролю між двома країнами.
Угода
передбачає формалізовану інституційну співпрацю, поетапне впровадження за
допомогою протоколів, адаптованих до кожного місця розташування, а також
посилені механізми координації та обміну інформацією між компетентними
службами.
У
своєму виступі міністр П. Тошковський наголосив, що угода є значним кроком до
ефективнішого, безпечнішого та передбачуванішого управління кордонами, що
принесе прямі переваги громадянам, економіці та інституціям.
Підписання
угоди на прикордонному пункті Блато, як заявляє Міністерство внутрішніх справ,
є важливою віхою у двосторонній співпраці між Північною Македонією та Албанією
та підтвердженням спільної відданості сучасному, ефективному та безпечному
управлінню кордонами.
Міністр закордонних справ Північної Македонії:
Болгарія ніколи не зможе силою змінити самосвідомість народу Північної
Македонії
Болгарія
ніколи не зможе силою змінити самосвідомість народу Північної Македонії, вона
має можливість відкрити для країни двері до ЄС, перестати займатися
дріб'язковими питаннями заради майбутнього двох країн і бути найпозитивним
фактором з усіх країн регіону щодо Північної Македонії, заявив
26 червня міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі країни Тимчо
Муцунський.
В
інтерв'ю телеканалу Channel 5 Т. Муцунський
зазначив, що навіть якщо Північна Македонія прийме конституційні зміни, які
включатимуть болгар до основного закону країни, «Софія відкрито заявляє, що
одразу, в перший же момент, ми зіткнемося з питаннями двостороннього характеру,
які 26 держав-членів та європейські інституції стверджують, що не є частиною
переговорної рамки, але офіційна Софія каже, що є частиною переговорної рамки».
За
його словами, це стосується протоколів між двома країнами, і особливо другого
протоколу, підписаного міністрами закордонних справ Болгарії Теодорою
Генчовською та Північної Македонії Буяром Османі у 2022 році. За словами
Муцунського, цей протокол є «проблематичним і несе ризики» для Північної
Македонії, зазначає БТА.
«Болгарія
заявляє, що вона юридично зв’язує нас і створює зобов’язання, які відображатимуться
на нашому шляху до ЄС. Я рекомендую уважно стежити за всім, що йде від
офіційної Софії. Вона ніколи не говорить, що зміни до конституції та Плану дій
(щодо прав меншин та громад у Північній Македонії) є єдиною умовою на нашому
європейському шляху. Ключовим є «всеохопне виконання Європейського консенсусу
2022 року». Ми не можемо дозволити собі розкіш чекати, і ви бачите, що з тих
пір, як у Болгарії є стабільний уряд, ми шукаємо зустрічей. І хоча я дуже
розчарований змістом цих зустрічей, у них є щось позитивне, і я радий, що ми
відкрито говоримо та доходимо до суті проблеми», – сказав Т. Муцунський.
За
його словами, Болгарія прагне використовувати Спільну історичну комісію між
двома країнами як політичний інструмент, і «можна почути, як деякі члени
комісії інструменталізують її в політичних питаннях», тоді як болгарські «члени
Комісії та її голова дозволяють собі коментувати прем'єр-міністра (Північної
Македонії), представників уряду».
«Доки
існують спроби та бажання використовувати Комісію як політичний інструмент,
вона не досягне результатів. А вона не досягає результатів, тому що
нав'язується політичний наратив, і не той, що базується на історіографії,
фактах та документах. Ймовірно, весь регіон, у якому ми живемо, та й вся
Європа, має спільну історію, переплетену між країнами, між народами, ще до
того, як існували нації та держави. Щоб задовольнити їх (болгар) – я
погоджуюся, що у нас спільна історія, але у нас різна пам'ять про цю історію.
Наприклад, щодо того, що відбувалося на території цієї країни під час Другої
світової війни, історія спільна, але з зовсім іншою пам'яттю», – сказав Т. Муцунський.
Міністр
закордонних справ Північної Македонії повторив тезу уряду про те, що ЄС є стратегічним
інтересом, «але прийняття умов, які знову приведуть до глухого кута, не є
стратегічним інтересом». «Нам потрібні гарантії. Є багато ідей, і ми віримо, що
можемо знайти рішення, яке є важливим для нас, але також важливим для ЄС через
довіру до ЄС. Ми працюємо над таким рішенням вже два роки. Ми дотримуємося
своїх принципів, бо вважаємо, що наші аргументи не ґрунтуються на політиці
опору. Це не стратегія, заснована на емоціях, і на її основі ми посилили
комунікацію з ключовими партнерами, які зацікавлені в нашій інтеграції. Ми
хочемо розпочати переговори, які не будуть додатково обумовлені новими
двосторонніми питаннями», – сказав Т. Муцунський, за словами якого
Північній Македонії не потрібно витрачати гроші на референдум, «враховуючи
чітку позицію громадської думки – величезна частина громадян виступає за вступ
до ЄС, але проти таких типів рішень, які не забезпечують передбачуваності в
процесі».
Т. Муцунський: Розширення не повинно стати постійною
кімнатою очікування членства в ЄС
Міністр
закордонних справ і зовнішньої торгівлі Тимчо Муцунський 28 червня заявив,
що модель поступової інтеграції до Європейського Союзу має сенс лише тоді, коли
вона являє собою місток до повноцінного членства, а не постійну кімнату очікування
для країн-кандидатів. Т. Муцунський висловив цю думку на панельній дискусії «ЄС
та Західні Балкани: спільне вирішення незавершених справ», яка відбулася в
рамках Дубровницького форуму на запрошення міністра закордонних справ та
європейських справ Хорватії Гордана Грліча Радмана.
Він
оцінив, що такі ініціативи, як SEPA та План зростання, вже приносять конкретні
переваги країнам регіону, заохочуючи реформи та надаючи фінансову підтримку,
але водночас закликав до того, щоб процес розширення став більш надійним,
передбачуваним та заснованим на чітких стандартах, термінах та результатах. Говорячи
про питання, пов'язані з македонською ідентичністю, Т. Муцунський заявив, що
існує лише македонський народ, македонська мова та македонська ідентичність, і
що будь-яка спроба їх оскаржити отримає відповідну відповідь. Він наголосив, що
країна продовжує реформи та повністю відповідає Спільній зовнішній та безпековій
політиці Європейського Союзу.
Щодо
відносин з Болгарією, Т. Муцунський оцінив, що з новим урядом у Софії є
можливість обговорити відкриті питання, а також спільне європейське майбутнє.
Наприкінці свого виступу Т. Муцунський закликав країни-члени ЄС з
Південно-Східної Європи надавати ще активнішу підтримку європейській інтеграції
регіону. «Історична можливість існує. Нам вирішувати її розпізнати та використати
для руху вперед», – підсумував Т. Муцунський.
Підготував Євген лизень,
стажер Аналітичного центру балканських досліджень

Коментарі
Дописати коментар