Що нового на Балканах? Молдова

 Огляд за 29 червня - 5 липня 2026 року

У Молдові пройшли міжнародні навчання миротворців «Щит миру – 2026»

 Навчальному центрі Національної армії Молдови з 29 червня по 4 липня пройшли міжнародні військові навчання «Щит миру – 2026» (рум. Scutul Păcii 2026). Їхньою метою була оцінка рівня підготовки та сертифікація молдовських військових для участі в міжнародних миротворчих місіях у межах програми Концепції оперативних спроможностей (OCC), до якої армія країни приєдналася ще у 2007 році. Миротворці з 22-го батальйону «Блакитні каски» разом із підрозділами карабінерів відпрацьовували патрулювання, конвоювання, евакуацію та надання першої допомоги, демонструючи готовність діяти в умовах, наближених до реальних миротворчих місій. За процесом навчань спостерігали міжнародні фахівці з 12 країн, зокрема України, Великої Британії, Туреччини, Франції, Італії, Норвегії та Грузії, що забезпечило прозорість та об'єктивність оцінювання результатів.

В парламенті Молдови запропонували визнати голод 1946-1947 років злочином проти людяності

Група депутатів від правлячої партії PAS в понеділок зареєструвала у парламенті законопроєкт, який визнає голод 1946-1947 років, організований радянським тоталітарним режимом, злочином проти людяності. Документ передбачає внесення змін до Кримінального кодексу, згідно з якими публічне заперечення, виправдання чи применшення цієї трагедії каратиметься позбавленням волі на строк від шести місяців до п’яти років. Автори ініціативи наголошують, що Молдова досі не має рамкового закону про меморіальний статус голодомору, на відміну від України та країн Балтії, а ухвалення цього закону дозволить ліквідувати прогалини в історичній пам'яті та законодавстві.

Майя Санду анонсувала план перевірок призначень і контролю зарплат після скандалу з MoldATSA

Скандал навколо державного підприємства MoldATSA (яке відповідає за безпеку повітряного простору Молдови), що спалахнув після журналістського розслідування редакції Ziarul de Gardă наприкінці травня та викрив численні фінансові зловживання в керівництві, а також 33 незаконні призначення без конкурсу, розгортається з новою силою. В середу, під час прес-конференції президентка Майя Санду заявила, що випадки, коли зокрема її кузина отримувала в цій організації зарплату у розмірі 10 тисяч євро, є несумісними з її цінностями, та пообіцяла системні зміни. Вона запропонувала триетапний план, що передбачає обов’язкове погодження призначень на ключові посади зі Службою інформації та безпеки і Національним антикорупційним центром, посилений контроль за діяльністю держпідприємств та невідворотне покарання для винних. Президентка також закликала Держканцелярію провести аудит усіх консультаційних контрактів, а в партії PAS пообіцяла «генеральне прибирання» та виключення депутатів-порушників. За її словами, мета цих заходів – відновити довіру громадян до євроінтеграційного курсу країни та побудувати справедливу державу.

Митрополія Бесарабії отримала нового предстоятеля: єпископ Антоній став митрополитом

2 липня Священний Синод Румунської Православної Церкви обрав єпископа Бєльцького Антонія новим митрополитом Бесарабії, змінивши на цій посаді митрополита Петра. Рішення було ухвалено на засіданні під головуванням Патріарха Даніїла в Бухаресті, хоча на цю ж посаду претендував також єпископ Південної Бессарабії Веніамін. Новий митрополит Антоній, уродженець Молдови, має світську медичну освіту та багаторічний досвід адміністративної, місіонерської та культурної діяльності в структурі Митрополії з 1995 року. Раніше він обіймав посади вікарного єпископа Орхейського та єпископа Бєльцького, а його обрання відбулося невдовзі після появи в публічному просторі скандальних відеозаписів сексуального характеру за участі попереднього митрополита.

Прем'єр-міністр Молдови Александру Мунтяну подав у відставку після восьми місяців роботи уряд

3 липня 2026 року прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну оголосив про відставку, заявивши, що ухвалив таке рішення, оскільки більше не може виконувати свої обов'язки відповідно до власних принципів та переконань. Для роз’яснення ситуації, що виникла та подальших дій президентка Майя Санду скликала прес-конференцію. Вона зазначила, що очікувала більш активної участі прем’єра у прийнятті складних рішень та кращої комунікації з громадянами щодо необхідних реформ, зокрема податкової, яка викликала суспільний резонанс. Голова держави повідомила, що наступного тижня проведе консультації з парламентськими фракціями для висування нового кандидата на посаду прем’єра, а до формування нового уряду чинний кабінет тимчасово виконуватиме функції управління державними справами. Також уряд Мунтяну, який отримав вотум довіри 31 жовтня 2025 року та складався з 16 міністрів, припинив свої повноваження в повному складі відповідно до конституційних норм.

У Кишиневі закрився «Русский дом» – центр пропаганди та впливу РФ

4 липня, після втрати чинності угоди між Республікою Молдова та РФ, яку Кишинів денонсував ще у листопаді 2025 року, «Российский центр науки и культуры» (або «Русский дом») у Кишиневі припинив свою діяльність. Міністр культури Молдови Крістіан Жардан, аргументуючи рішення про закриття центру, назвав його «платформою під прикриттям», через яку здійснювалися дії з підриву суверенітету країни. Реагуючи на звернення міністра, посольство РФ в Кишиневі заявило, що частину функцій установи виконуватиме його культурний відділ, тоді як невизнане Придністров’я висловило готовність прийняти центр, при цьому Кишинів наголосив на відсутності юридичних підстав для такого кроку. Раніше, влада Молдови також попереджала, що громадяни, які їздять на навчання до Росії через цей центр, ризикують бути мобілізованими до російської армії та потрапити на війну в Україні.

          Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень