Що нового на Балканах? Румунія

 Огляд за 6 - 12 липня 2026 року

Україна та Румунія посилять співпрацю у сфері ППО для зміцнення регіональної безпеки

6 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка закордонних справ Румунії Оана-Сильвія Цою у телефонній розмові 6 липня обговорили поглиблення двостороннього партнерства, зосередившись на посиленні українського «повітряного щита» після чергової масованої російської атаки на Україну.

Голова українського МЗС наголосив, що зміцнення протиповітряної оборони є критично важливим не лише для захисту життів, а й для безпеки всього Чорноморського регіону та Європи. Сторони також скоординували подальші кроки з реалізації практичних двосторонніх проєктів та підтримки євроінтеграційного курсу України, яка, попри війну, продовжує впроваджувати необхідні реформи.

Сибіга подякував Румунії за непохитну солідарність та принципову позицію, а міністри домовилися спільно працювати над посиленням тиску на Росію та зміцненням безпеки в Європі.

Румунія офіційно зажадала від України запрограмувати морські дрони на самознищення у разі порушення кордону

У вівторок, виконувач обов'язків міністра оборони Румунії Раду Міруце заявив, що Бухарест офіційно звернувся до Києва з вимогою технічно запрограмувати всі безпілотні морські апарати, що запускаються у Чорному морі, на автоматичну детонацію у випадку випадкового заходження у румунські територіальні води.

Ця вимога є прямою реакцією на інцидент 5 червня у порту Констанца, коли український дрон Sargan-3000, втративши зв'язок через російські засоби радіоелектронної боротьби, зайшов у порт та вибухнув біля причалу, що змусило румунську сторону евакуювати персонал та вжити заходів безпеки.

Як наголосив Міруце, технічно це рішення може бути реалізоване шляхом програмування мікропроцесора дрона перед запуском, що дозволить йому ухвалити рішення про самознищення автономно, навіть без зв'язку з оператором.

Водночас румунське міністерство оборони наголосило, що ця технічна вимога є частиною ширшої стратегії з посилення безпеки в регіоні, враховуючи, що з початку війни в Україні було зафіксовано щонайменше 29 випадків порушення румунського повітряного простору російськими безпілотниками, а також 14 випадків виявлення їхніх уламків на території країни.

Нікушор Дан на саміті НАТО попросив союзників допомогти з посиленням обороноздатності Молдови

8 липня Президент Румунії Нікушор Дан під час виступу на саміті НАТО в Анкарі звернувся до партнерів по альянсу з проханням сприяти зміцненню оборонних спроможностей Молдови, назвавши це одним із ключових пріоритетів для східного флангу.

Він також наголосив на важливості Чорноморського регіону не лише з військової точки зору, а й в енергетичному контексті, оскільки цей регіон є воротами для енергоносіїв з Каспію до Європи.

У підсумковій декларації саміту підтверджено, що Росія залишається головною загрозою для НАТО, а також закріплено підтримку України, що, за словами Дана, є важливим для безпеки всієї Європи та Румунії зокрема.

Крім того, Дан повідомив про підписання під час саміту угоди з Туреччиною та Болгарією про розширення операції з розмінування на критично важливу інфраструктуру в Чорному морі, зокрема енергетичні об'єкти, телекомунікації та підводні трубопроводи.

Румунія також приєдналася до нових ініціатив НАТО, зокрема програми «Drone Edge» для боротьби з безпілотниками та підготовки операторів, а також отримала один із чотирьох штабів майбутнього оборонного банку.

Нікушор Дан визнав, що поки не бачить виходу з політичної кризи та не пропонуватиме прем'єра без домовленості партій

В середу Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що не буде висувати кандидатуру прем'єр-міністра, доки парламентські партії більшістю не підтримають єдиного кандидата, оскільки вже запропоновані головою держави кандидатури Соріна Гріндяну та Зіґфріда Мурешана не мають шансів отримати необхідну підтримку.

Президент країни визнав, що наразі не відчуває жодного прогресу у вирішенні кризи, попри численні дискусії з лідерами партій, які тривають уже понад два місяці. На зустрічі з лідерами PSD, PNL, USR та UDMR у понеділок, 13 липня він планує закликати кожного з них публічно оголосити, на яку більшість вони розраховують, і звернувся до преси з проханням посилити тиск на політиків, щоб вони дали чітку відповідь.

Дан також наголосив, що більшість формується в парламенті, а не в президентському палаці, і що він більше не має «розумних очікувань» щодо успіху будь-якої пропозиції, як це було у випадках з Еудженом Томаком та Адріаном Вештею, коли попередні домовленості з лідерами партій не спрацювали.

Президент також закликав лідерів партій дослухатись до громадян, які живуть гірше, ніж торік, і наголосив на соціальній ролі політика, який має захищати інтереси людей, а не займатися політичними чварами, категорично виключивши можливість формування урядової більшості за підтримки партії AUR.

Румунія отримала новий військовий корабель вперше за 36 років

10 липня до румунського порту Констанца прибув перший за 36 років новий військовий корабель Румунії – корвет турецького виробництва «Contraamiral August Roman» («Контрадмірал Август Роман»), який був урочисто переданий румунській стороні ще 20 червня в Стамбулі за участі президентів обох країн.

Судно класу HISAR вартістю 223 мільйони євро, призначене для виконання широкого спектра завдань, включаючи морське спостереження, патрулювання, пошуково-рятувальні операції, надводний бій, а також протиповітряну та протикорабельну боротьбу.

У поточній конфігурації корвет озброєний 76-мм гарматою та двома 12,7-мм кулеметами, однак найближчим часом планується дообладнання системами ППО, протикорабельними ракетами NSM на суму близько 42 мільйонів євро.

Міністр оборони Раду Міруце, який особисто супроводжував корабель під час 14-годинного переходу з Туреччини, назвав цю подію поворотним моментом для румунського військово-морського флоту, наголосивши на важливості навчання кваліфікованого персоналу для ефективного використання сучасного обладнання.

Не менш важливим є те, що цей корвет став першим турецьким військовим кораблем, проданим країні-члену ЄС та НАТО, що свідчить про зростаючу роль Туреччини як експортера озброєнь.

          Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень