Що нового на Балканах? Молдова

 Огляд за 13 - 19 липня 2026 року

У Молдові впав та вибухнув російський дрон «Герань-2» поблизу кордону з Україною

У ніч проти 13 липня в селі Копанка Каушанського району Молдови впав та вибухнув російський дрон-камікадзе типу «Герань-2» (або «Shahed-136»).

За попередніми даними, безпілотник залетів у повітряний простір країни під час атаки РФ на Одеську область, а вибух стався внаслідок удару об землю та займання пального.

МЗС Молдови рішуче засудило чергове порушення свого повітряного простору, назвавши це «грубим і неприйнятним» інцидентом, який створює прямі ризики для безпеки громадян. Водночас військові сапери виявили на дроні 40-кілограмову бойову частину, яку згодом знешкодили шляхом контрольованої детонації у безпечних умовах.

З початку війни в Україні повітряний простір Молдови було порушено понад 40 разів, і Кишинів вже не одноразово вручав ноти протесту послу РФ, наголошуючи, що траєкторії дронів створюють підвищені ризики для національної безпеки, навіть якщо вони не спрямовані безпосередньо проти країни.

ЄС надасть Молдові 120 мільйонів євро на придбання системи протиповітряної оборони середньої дальності

Рада Європейського Союзу 13 липня ухвалила рішення про виділення Молдові 120 мільйонів євро в межах Європейського фонду миру для придбання системи протиповітряної оборони середньої дальності, що дозволить посилити захист повітряного простору країни та цивільного населення.

Нова допомога стала частиною ширшої підтримки ЄС, яка з 2021 року загалом склала 317 мільйонів євро, що робить Молдову другим за величиною бенефіціаром цього фонду після України.

Рішення було ухвалено на тлі загострення безпекової ситуації в регіоні, зокрема після нічного інциденту 13 липня в селі Копанка, де впав та вибухнув російський дрон «Герань-2», який залетів у повітряний простір Молдови під час атаки на Одеську область України.

Попередні пакети допомоги від ЄС уже використовувалися для розмінування територій, ліквідації наслідків та забезпечення питною водою населення постраждалих районів під час повеней у країні в березні 2026 року.

Президентка Молдови вперше взяла участь у засіданні «Коаліції охочих» у Парижі

Президентка Молдови Майя Санду 13 липня вперше взяла участь у засіданні «Коаліції охочих» у Парижі на запрошення Президента Франції Емманюеля Макрона.

Голова держави заявила, що її участь у цьому форматі є природним продовженням підтримки України, «оскільки мир в Україні означає мир та безпеку для Молдови», адже обидві країни є сусідками та тісно пов'язані спільним кордоном протяжністю 1222 км. Вона також підтримала заклики до посилення підтримки України, наголосивши, що:

«Україні потрібна ще більша підтримка, насамперед – системи протиповітряної оборони, і необхідно посилити економічний тиск на Росію, щоб позбавити її засобів для ведення війни, – і те, й інше наблизить мир».

Також Санду наголосила, що участь Молдови повністю сумісна з конституційним нейтралітетом, оскільки коаліція є гнучким форматом співпраці, де кожна країна самостійно визначає форму своєї участі.

Загалом під час саміту лідери країн погодилися проводити військові навчання в країнах-сусідах України, створили нову ініціативу з протиповітряної оборони «Freya» та розширили військову допомогу Києву, зокрема Україна отримала ліцензії на виробництво французьких ракет SCALP та Aster.

Молдова офіційно відкрила переговори з ЄС щодо шостого кластеру «Зовнішні відносини»

14 липня у Брюсселі відбулася третя Міжурядова конференція ЄС та Молдови, на якій країна офіційно розпочала переговори про вступ до спільноти за шостим кластером «Зовнішні відносини». Він включає дві переговорні глави: Главу 30 «Зовнішня торгівельна політика ЄС» та Главу 31 «Зовнішня політика, безпека та оборона».

Рішення про відкриття кластеру стало можливим після того, як 10 липня всі 27 держав-членів ЄС одностайно схвалили спільну переговорну позицію. Він став другим кластером для Молдови після «Фундаментальних цінностей», який було відкрито в червні.

Молдовську делегацію представили виконувач обов'язків прем'єр-міністра Єудженіу Осмокєску, миністр зовнішніх справ Міхай Попшой та віцепрем'єрка Крістіна Герасимов, що представила переговорну позицію країни.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос назвала цей день «супер-вівторком для розширення», зазначивши, що одночасно з Молдовою переговори відкривають Україна, Чорногорія та Албанія, що є першим випадком за два десятиліття, коли проводяться чотири конференції про вступ в один день.

Кос також наголосила, що подальший прогрес залежатиме від виконання країнами-кандидатами своїх зобов'язань, і закликала Молдову продовжувати реформи, незважаючи на досягнуті успіхи.

Майя Санду взяла участь у заходах до Дня державності України та саміті «Україна – Південно-Східна Європа» в Києві

Президентка Молдови Майя Санду 15 липня здійснила візит до Києва на запрошення президента України Володимира Зеленського, де взяла участь в урочистих заходах з нагоди Дня державності України. У заходах також взяли участь президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Румунії Нікушор Дан та інші європейські лідери.

Під час урочистої церемонії Санду виступила з промовою, в якій висловила захоплення мужністю українського народу в умовах російської агресії, наголосивши, що громадяни Молдови «з непохитною солідарністю» підтримують Україну і ніколи не перестануть вірити, що «Україна переможе, а добро переможе зло».

«Дякуємо вам, що нагадуєте нам, що означає боротися за свободу. Дякуємо, що показуєте світові, що бомби не можуть перетворити гідність на покірність», – заявила голова держави.

У межах візиту Санду також взяла участь у п'ятому саміті «Україна – Південно-Східна Європа», де лідери обговорили питання регіональної безпеки, підтримку України та європейський шлях країн-кандидатів регіону. Президентка також провела двосторонні зустрічі з президентом Зеленським та іншими лідерами, присутніми на заході.

Президентка Молдови запевнила, що Гагаузія не стане «другим Придністров'ям»

Президентка Молдови Майя Санду під час прес-конференції на полях саміту «Україна – Південно-Східна Європа» 15 липня заявила, що не бачить ризику перетворення Гагаузії на «друге Придністров'я», визнавши водночас існування певних проблем в автономії.

Голова держави зазначила, що Росія намагалася використовувати регіон проти Молдови, проте висловила впевненість, що попри труднощі з організацією місцевих виборів (які вона пов'язала з місцевими політиками, що перебувають під впливом РФ), у Гагаузії вдасться провести вільні та чесні вибори відповідно до міжнародних стандартів.

Виборча криза в автономії триває понад рік: повноваження Народних зборів Гагаузії минули ще в листопаді 2025 року, а чергову дату голосування призначено на 15 листопада 2026 року, що вже є третьою спробою провести вибори через невідповідність місцевого та національного законодавства.

Днями Конституційний суд Молдови ухвалив рішення, яким позбавив Народні збори Гагаузії права формувати місцевий виборчий орган та затверджувати керівників територіальних підрозділів поліції, Служби інформації та безпеки й Дирекції юстиції в автономії.

Молдова та Україна домовилися зберігати поточний рівень скиду води з Дністра до кінця липня

На засіданні Дністровської комісії 17 липня, Молдова та Україна погодили зберігати поточний режим скиду води з Новодністровського водосховища на рівні 100 кубометрів води на секунду до кінця липня. Українська сторона пропонувала зменшити скид до 70 кубометрів на секунду, щоб зберегти резерви води, однак молдовські представники наполягли на збереженні поточного обсягу скиду, що й було погоджено. Повторне засідання комісії відбудеться наприкінці липня, де на основі гідрологічних розрахунків та прогнозів погоди ухвалять остаточне рішення.

Контекст: Раніше Міністр довкілля Молдови Георге Хаждер заявив, що через критичне падіння рівня води у Новодністровському водосховищі (через безпрецедентну посуху, спричинену дефіцитом опадів у Карпатах та аномальною спекою) та притік лише 30-40 кубометрів води на секунду при скиді 100 кубометрів існує реальний ризик залишити Кишинів та його передмістя без водопостачання. Він підкреслив, що насосна станція столиці є стаціонарною і не пристосована до значних коливань рівня води, тому можливі перебої із водопостачанням у місті.

Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень