Що нового на Балканах? Молдова

 Огляд за 20 - 26 липня 2026 року

Перший в історії візит президентки Індії до Молдови відкрив новий етап двосторонніх відносин між країнами

20 липня з офіційним візитом до Кишинева завітала президентка Індії Друпаді Мурму. Візит голови цієї держави до Молдови є історичним, так як є першим з моменту встановлення дипломатичних відносин між країнами в 1992 році.

На спільній прес-конференції президентка Санду зазначила, що Молдова може стати «воротами до Європейського Союзу» для індійських компаній в умовах дії угоди про вільну торгівлю між Індією та ЄС, а також наголосила на зацікавленості у збільшенні експорту молдовської агропродукції та залученні індійських інвестицій у фармацевтику.

Своєю чергою, Мурму оголосила про подвоєння кількості стипендій для молдовських професіоналів та запросила дипломатів Республіки Молдова на курси зі штучного інтелекту та кібердипломатії, а також запропонувала країни приєднатися до Коаліції з питань стійкості інфраструктури та Глобального альянсу з біопалива.

Обидві лідерки також погодилися щодо важливості поваги до суверенітету та міжнародного права, а Санду закликала всі вільні країни підтримувати Україну в умовах російської агресії.

У межах візиту також відбувся Молдовсько-індійський діловий форум за участю близько 30 індійських бізнесменів, а також зустріч президентки Індії з головою парламенту Ігорем Гросу та членами молдовської індійської громади.

Майя Санду зустрілася з представниками влади Гагаузії для розблокування виборчої кризи в автономії

Президентка Молдови Майя Санду разом із представниками парламенту та Центральної виборчої комісії 20 липня провела зустріч із депутатами Народних зборів Гагаузії та їх новообраним спікером Валентином Гайнарджі.

На ній було досягнуто домовленості про проведення виборів в автономії восени цього року за пропорційною системою, яка використовується на парламентських виборах та виборах до місцевих рад.

Для цього парламент Молдови має внести зміни до Виборчого кодексу, що дозволить інтегрувати регіональні вибори в національне правове поле та провести голосування відповідно до нещодавнього рішення Конституційного суду, який позбавив автономію права самостійно формувати виборчий орган.

Частина депутатів Народних зборів підтримала цю пропозицію, а наступна зустріч за участю примарів (мерів міст) Гагаузії запланована на 23 липня.

Парламент Молдови висловив вотум довіри урядові на чолі з прем'єр-міністром Василе Тофаном

Після майже 9-ти годинного засідання, Парламент Молдови 21 липня висловив вотум довіри новому урядові на чолі з прем'єр-міністром Василе Тофаном, затвердивши його програму та склад кабінету міністрів.

За пропозицію проголосували 53 депутати від правлячої партії PAS, тим самим підтримавши кандидатуру Тофана, запропоновану президенткою Маєю Санду 11 липня після відставки попереднього уряду.

Під час засідання прем'єр-міністр представив програму уряду, що базується на п'яти ключових пріоритетах, зокрема євроінтеграції (її прискорення), економічному зростанні, реформі державного управління, соціальному захисті та енергетичній безпеці, а також відповів на запитання депутатів.

Склад нового кабінету налічує 16 міністрів (включно з 5 віце-міністрами), більшість із яких зберегли свої посади від попереднього уряду.

Урочисте складання присяги новим урядом відбулося вранці 22 липня в будівлі Президентури (Адміністрації Президента) перед головою держави та спікером парламенту.

Коментар: Тофан планує керувати урядом до наступних парламентських виборів, тобто до вересня 2029 року, що дає йому простір для поступового впровадження довгострокових заходів. Ймовірно, основними викликами для нього стануть реалізація амбітної програми скорочення державного апарату та податкова реформа (а саме її кардинальна зміна), яку попередні кабінети відкладали через суспільний спротив, що вимагатиме від Тофана значних політичних зусиль і комунікаційних кампаній для пояснення необхідності непопулярних рішень.

Апеляційна палата Молдови ухвалила рішення про розпуск чотирьох партій-наступниць проросійської «Шор»

Апеляційна палата Молдови 21 липня задовольнила запит Міністерства юстиції та ухвалила рішення про розпуск чотирьох політичних партій, створених як наступниць після заборони проросійської партії «Шор» у червні 2023 року – «Шанс», «Відродження», «Перемога» та «Альтернативна сила порятунку Молдови».

Окрім того, суд призупинив діяльність партії «Велика Молдова» на один рік.

Її лідерка Вікторія Фуртуне (яка ще у липні 2025 року потрапила до санкційного списку ЄС) відома своїми іредентистськими заявами про намір повернути Молдові Буджак – історико-географічний регіон на півдні Одеської області України.

Усі п'ять політичних сил заявили, що оскаржуватимуть рішення в Вищій судовій палаті. При цьому, Ілан Шор та його соратниця Марина Таубер, що також засуджена в Молдові, наразі проживають у Росії та беруть активну участь у російському політичному житті (наприклад, у Петербурзькому міжнародному економічному форумі, який також відвідала Вікторія Фуртуне, голова правопопулістської партії «S.O.S. România» Діана Шошоаке та екс-президент Молдови Ігор Додон).

Молдова направила 25-й миротворчий контингент до складу місії KFOR у Косово

23 липня Національна армія Молдови направила 25-й миротворчий контингент до складу місії KFOR у Косово, яка діє під егідою НАТО з 1999 року та забезпечує стабільність і свободу пересування в регіоні.

До складу ювілейного контингенту увійшов 41 військовослужбовець – зокрема це сапери, зв'язківці, піхотинці, водії та фельдшери, які протягом шести місяців охоронятимуть військові об'єкти та патрулюватимуть зону відповідальності з бази «Camp Villaggio Italia» у місті Печ, що входить до Зони регіонального командування «Захід».

На урочистій церемонії проводів, міністр оборони Молдови Анатолій Носатий наголосив, що понад 12-річна участь у KFOR є свідченням відданості Молдови глобальній безпеці та високої якості підготовки її військових.

Офіційні представники НАТО, які були присутні на заході, високо оцінили професіоналізм молдовських миротворців та їхню сумлінну співпрацю в межах багатонаціональної операції.

Китай запропонував Молдові поглибити співпрацю у сфері оборони

23 липня в посольстві КНР у Кишиневі відбувся прийом з нагоди 99-ї річниці заснування Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) за участі близько 120 гостей, серед яких були представники Міністерства оборони Молдови, дипломати та військові аташе, акредитовані в Молдові.

На заході китайський аташе з питань оборони Хан Цзянчуань заявив, що китайська армія готова поглибити обмін та співпрацю з Національною армією Молдови, спільно сприяючи міжнародному миру та розвитку. Він наголосив, що модернізація оборонних сил Китаю є важливою складовою стратегії зміцнення обороноздатності та підтримання стабільності.

Гості також переглянули презентаційний фільм та фотовиставку, присвячену розвитку китайської армії та 90-й річниці перемоги Великого походу НВАК.

Коментар: Військова співпраця між Молдовою та Китаєм має понад 20-ти річну історію, яка бере початок з підписання базової угоди в 2002 році. Відтоді Пекін час від часу надавав Кишиневу безповоротну військову допомогу. Однак заява, зроблена під час нещодавнього прийому, виглядає як крок до якісного поглиблення цих відносин, що відбувається на тлі геополітичної напруги, викликаної війною в Україні, та активного курсу Молдови на євроінтеграцію. Подальші дії залежатимуть від здатності Кишинева балансувати між стратегічним партнерством із Заходом та взаємовигідними, але потенційно чутливими ініціативами з Китаєм, особливо у сфері безпеки.

    Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень