Що нового на Балканах? Румунія

 Огляд за 13 - 19 липня 2026 року

Посла Німеччини в Молдові запросили до посольства Румунії через скандальну заяву про мову та релігію Молдови

Посла Німеччини в Кишиневі Хуберта Кнірша запросили до дипломатичного представництва Румунії 13 липня, після його скандальних заяв про те, що спільність мови та релігії між Молдовою та Румунією можна поставити під сумнів.

Скандал спалахнув після інтерв'ю дипломата на телеканалі Jurnal TV 9 липня, де він заявив, що «існують люди, які думають інакше – що у Молдові дві мови або різні релігії». Румунська сторона оцінила ці висловлювання як «прикрі та позбавлені фактичних підстав», наголосивши, що спільна історія, мова та культурна спадщина є загальновизнаними реаліями, закріпленими в конституційному та законодавчому полі Молдови.

Як виправдання, посол Кнірш оприлюднив відеозвернення румунською мовою, в якому пояснив, що його слова були спотворені через неточний переклад, і зазначив, що під час інтерв'ю мав на увазі, що в Молдові живуть люди різних етнічних груп і релігій, і що європейські цінності передбачають повагу до них усіх, однак погодився, що відповідальність за створене занепокоєння лежить на ньому.

Посол Румунії в Молдові Крістіан-Леон Цуркану наголосив, що в умовах гібридних загроз будь-які заяви, які створюють неоднозначність щодо мови та ідентичності, можуть бути використані ворожими акторами, зокрема Росією, для ослаблення демократичної стійкості та європейського курсу Молдови.

Нові консультації щодо прем'єра не дали результату: Нікушор Дан припускає проведення дострокових виборів, але не бачить у них сенсу

Після проведення повторних консультацій 13 липня з парламентськими партіями, які знову завершилися безуспішно, Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що не виключає теоретичної можливості дострокових виборів, однак вважає цей сценарій «дуже малоймовірним» і беззмістовним, оскільки це на його думку «не змінить розкладу сил у парламенті».

За словами голови держави, головний конфлікт полягає не в кандидатурі прем'єра, а в політичній формулі майбутнього уряду, адже одні партії відмовляються голосувати без участі в коаліції, а інші – за участі опонентів, що створює безвихідну ситуацію.

Дан також наголосив, що дострокові вибори лише додали б ще 3-4 місяці політичної нестабільності, після чого партії знову опинилися б перед необхідністю домовлятися.

Політична криза в Румунії триває вже понад два місяці після відставки уряду Іліє Боложана 5 травня, і президент двічі безуспішно намагався сформувати новий уряд – пропозиції Еуджена Томака та Адріана Вештя як кандидатів на посаду прем’єр-міністра не отримали підтримки в парламенті.

Нікушор Дан у Києві: підтримка суверенітету України та двостороння зустріч із Володимиром Зеленським

Президент Румунії Нікушор Дан 15 липня на запрошення президента України Володимира Зеленського взяв участь у заходах до Дня державності України та п'ятому саміті «Україна – Південно-Східна Європа», де заявив про непохитну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Голова румунської держави наголосив, що «історія не може бути переписана указами, як і суверенітет не може бути скасований силою», та підкреслив, що безпечна Європа неможлива без суверенної України, висловивши підтримку євроінтеграційному курсу Києва.

На полях саміту Дан провів двосторонню зустріч із Зеленським, де підтвердив, що Румунія залишатиметься «близьким, надійним та конструктивним партнером» України. Лідери обговорили декілька ключових тем: підтримку євроінтеграції України та Молдови, безпеку в Чорному морі, координацію механізмів запобігання інцидентам із безпілотниками (що набуло особливої актуальності після інциденту в порту Констанца, коли український дрон зайшов у румунські територіальні води), транскордонну співпрацю та енергетичну безпеку, а також захист прав румунської меншини в Україні, зокрема функціонування шкіл з румунською мовою навчання. Президенти домовилися продовжувати координацію дій із безпеки та співпраці, а також технологічну співпрацю в межах ініціативи «Drone Deal».

Ультраправі в Румунії лідирують в новому опитуванні щодо результатів можливих дострокових парламентських виборів

15 липня було опубліковано опитування IRES (Румунського інституту оцінювання та стратегії), що було проведене на замовлення соціал-демократів (PSD) на фоні двомісячної політичної кризи в Румунії.

За його результатами, в разі проведення парламентських виборів вже наступного тижня, ультраправий Альянс за об'єднання румунів (AUR) Джордже Сіміона отримав би 40% голосів, значно випередивши Соціал-демократичну (PSD) (21%), Національно-ліберальну партії (PNL) (17%) та Союз порятунку Румунії (USR) з 10%.

Угорський демократичний союз Румунії (UDMR) з 3%, а також партії «S.O.S. România» (2%) та Партія молодих людей (POT) (1%) не подолали б 5-відсотковий виборчий бар'єр.

Дослідження, проведене з 29 червня по 2 липня серед 1002 респондентів, також показало, що 80% опитаних вважають напрямок розвитку країни хибним, а 92% переконані в існуванні політичної кризи, відповідальність за яку 36% респондентів покладають на всю політичну еліту.  

Румунія підписала контракти на закупівлю гелікоптерів та радарів на суму понад 1 млрд євро в межах програми SAFE

Міністерство оборони Румунії 17 липня підписало два контракти на закупівлю 12 багатоцільових гелікоптерів Airbus H225M Caracal та 12 радарів повітряного спостереження Ground Master 200 MM/A від французької компанії Thales у межах європейської програми SAFE.

Вартість замовлення на гелікоптери становить близько 757 млн євро, а радарів – приблизно 247 млн євро, причому ціна гелікоптерів є значно нижчою завдяки спільним закупівлям через керівництво французького Міноборони.

За словами в.о. міністра оборони Румунії Раду Міруце, перший радар, необхідний для виявлення дронів на низьких висотах, буде поставлений через 11 місяців, тоді як постачання гелікоптерів розпочнеться приблизно через три роки. Також контракти передбачають локалізацію виробництва в Румунії на платформі заводу IAR в місті Гімбав, повіт Брашов.

Загалом у межах програми SAFE Румунія вже підписала контрактів на 7,5 млрд євро, а до 2030 року планується укласти ще низку угод, зокрема проєкт з виробництва дронів на 200 млн євро спільно з Україною.

    Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень