Що нового на Балканах? Молдова

 Огляд за 6 - 12 липня 2026 року

У Молдові в річницю операції «Південь» вшанували пам'ять жертв сталінських депортацій

У понеділок, 6 липня, у Кишиневі біля пам'ятника жертвам депортацій на Вокзальній алеї відбулися жалобні заходи з нагоди Дня вшанування жертв сталінського режиму, участь в яких взяли президентка Молдови Майя Санду, голова парламенту Ігор Гросу, виконуючий обов'язки прем'єр-міністра Александру Мунтяну, міністр культури Крістіан Жардан та інші посадовці.

Під час церемонії було відслужено панахиду, оголошено хвилину мовчання та покладено квіти до монумента. Виступаючи, президентка країни наголосила, що депортації 1941, 1949 та 1951 років були не випадковими актами жорстокості, а ретельно спланованими злочинами, спрямованими на знищення національної еліти та будь-якої форми спротиву, і закликала берегти свободу й пам'ять, щоб історія ніколи не повторилася.

Санду також провела паралель між діями радянської влади та сучасною російською агресією в Україні, наголосивши: «Історія повторюється під нашими очима: те, що колись робила радянська влада, сьогодні Росія Путіна робить українцям. Ми повинні допомагати Україні та переконати Європу підтримувати її безперестанно, щоб Росію було зупинено».

Контекст: У ніч з 5 на 6 липня 1949 року органи держбезпеки СРСР розпочали наймасштабнішу депортаційну операцію за весь час радянської окупації Молдови – операцію «Південь», яка тривала до 9 липня. Тоді було виселено понад 11 тисяч родин – загалом 35 796 осіб, майже третина з яких були дітьми до 15 років. Наслідком цієї трагедії, метою якої було залякування населення, знищення заможного селянства та примусове запровадження колгоспної системи, стала глибока міжпоколінна травма, спричинена розірванням родинних зв'язків, яка й досі відгукується в молдовському суспільстві.

МЗС Молдови попереджає про можливість примусового вербування громадян країни до російської армії та посилені перевірки на кордоні

У понеділок, 6 липня, Міністерство закордонних справ Молдови повідомило про зростання випадків, коли громадяни країни зазнають посилених перевірок на кордоні з Росією та Білоруссю, а деяких із них затримують і примушують до підписання контрактів на службу в російській армії.

За даними відомства, найчастіше такому тиску піддаються чоловіки віком від 18 до 60 років, особливо ті, хто має нові паспорти, раніше відвідував Україну чи подорожує самостійно. Перевірки можуть тривати від 3 до 12 годин і супроводжуються вилученням документів, доступом до мобільних телефонів та комп'ютерів, фотографуванням, зняттям відбитків пальців, а також вимогою пройти перевірку на поліграфі та відповісти на запитання щодо війни в Україні.

МЗС закликало громадян ретельно зважувати необхідність поїздок до РФ та у разі виникнення проблем негайно звертатися до дипломатичних представництв Молдови.

Виконуючим обов'язки прем'єр-міністра Молдови призначено Єудженіу Осмокєску

У вівторок, 7 липня, президентка Молдови Майя Санду підписала указ про призначення Єудженіу Осмокєску, міністра економічного розвитку та цифровізації, виконувачем обов'язків прем'єр-міністра країни після того, як попередній прем'єр-міністр Александру Мунтяну подав у відставку 3 липня.

Осмокєску заявив, що приймає цю відповідальність «з честю та повною серйозністю», а його пріоритетами будуть забезпечення стабільності та продовження роботи уряду в інтересах громадян. Екс-прем'єр Мунтяну подякував Осмокєску за згоду взяти на себе обов'язки та висловив упевненість, що той відповідально забезпечить безперервність роботи кабінету.

Єудженіу Осмокєску має понад 25 років досвіду в розробці та впровадженні публічних політик, є міжнародно визнаним спеціалістом у сфері сталого розвитку, залучення інвестицій та регуляторної реформи. У межах Групи Світового банку та USAID він координував програми економічних реформ у понад дев'яти країнах Східної Європи та Центральної Азії, а також брав участь у розробці Податкового кодексу Молдови та реформуванні спеціальних економічних зон.

Відповідно до Конституції, після відставки прем'єра увесь уряд виконує лише функції управління державними справами до формування нового кабінету, консультації щодо якого президентка планує розпочати цього тижня.

Європарламент ухвалив резолюцію на підтримку євроінтеграційного курсу Молдови та закликав негайно відкрити всі переговорні кластери

8 липня Європарламент ухвалив резолюцію, якою вітає прогрес Молдови на шляху до Євросоюзу та закликав Раду ЄС негайно відкрити всі переговорні кластери з країною.

Документ підтримали 505 євродепутатів, 115 проголосували проти, ще 45 утрималися.

Парламентарі високо оцінили реформи в Молдові у сфері юстиції та боротьби з корупцією, особливо відзначивши прогрес у відкритті першого кластера «Фундаментальні цінності» у червні 2026 року, а також підтримали заявлену Кишиневом мету завершити переговори до 2028 року та вступити до ЄС до 2030 року. У резолюції також засудили неодноразові спроби РФ дестабілізувати Молдову, зокрема через вплив на демократичні процеси, та закликали посилити європейську підтримку для зміцнення стійкості країни, особливо в умовах гібридних загроз.

Євродепутат Зіґфрід Мурешан зазначив, що Молдова є лідером у процесі євроінтеграції та заслуговує на винагороду за цей прогрес, наголосивши, що безпечна та стабільна Молдова в складі ЄС є вигідною для безпеки всієї Європи.

Спікер парламенту Ігор Гросу та віце-прем’єрка з питань європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасимов подякували Європарламенту за підтримку.

Також того ж дня Герасимов також повідомила, що Молдову запросили представити переговорну позицію по шостому кластеру «Зовнішні відносини» – цей крок став логічним продовженням позитивного сигналу з боку Європарламенту та засвідчує, що переговорний процес одночасно рухається одразу за кількома напрямками.

Парламент Молдови в першому читанні ратифікував Конвенцію про створення міжнародної комісії для розгляду претензій України щодо компенсацій за збитки від російської агресії

Парламент Молдови 9 липня у першому читанні ратифікував Конвенцію про створення міжнародної комісії з розгляду претензій України, яка дозволить вимагати компенсації за збитки, завдані російською агресією з 24 лютого 2022 року.  

Документ, який вже підписали 32 держави, передбачає, що комісія розпочне роботу після ратифікації щонайменше 25 країнами, і дозволить фізичним та юридичним особам, а також українській державі подавати позови про відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю, інфраструктурі та майну.

Дане рішення викликало критику з боку депутатів-комуністів, які посилалися на нейтральний статус Молдови та виступали проти фінансового внеску країни до комісії, а також ставили під сумнів доцільність витрачання державних коштів на міжнародні зобов'язання замість соціальних програм. У відповідь депутат від PAS Іон Бабіч заявив, що участь у конвенції не суперечить нейтралітету, нагадавши про присутність 14-ї російської армії на території Молдови, та закликав створити аналогічну комісію для Молдови, наголосивши, що «те, що сталося в Придністровському регіоні, нічим не відрізняється від того, що відбувається в Україні».

Загалом законопроект підтримали 54 депутати від PAS, 5 від «Демократії вдома» та 4 від блоку «Альтернатива».

Конституційний суд Молдови позбавив Гагаузію права самостійно формувати місцевий виборчий орган

9 липня 2026 року Конституційний суд Молдови визнав неконституційними положення Закону про особливий правовий статус Гагаузії, які надавали Народним зборам автономії право формувати склад місцевого виборчого органу та брати участь у затвердженні територіальних підрозділів поліції, Служби інформації та безпеки й Дирекції юстиції в регіоні.

Суд задовольнив подання міністра юстиції Владислава Кожухаря, який вважав ці норми проявом інституційного дуалізму, що порушує принцип єдиної державної влади, та визнав, що автономія не може контролювати установи, через які держава здійснює свій суверенітет.

Водночас суд визнав неприйнятною скаргу Народних зборів Гагаузії, які просили перевірити відповідність Конституції положень Виборчого кодексу Молдови, наголосивши, що рішення є остаточним та не підлягає оскарженню, а парламенту рекомендовано привести законодавство у відповідність до цього рішення.

Контекст: Виборча криза в автономії триває вже понад рік: строк повноважень депутатів Народних зборів минув ще в листопаді 2025 року, однак організувати нове голосування не вдалося через розбіжності між місцевим та національним виборчим законодавством, зокрема через різне тлумачення назви органу, що має проводити вибори. Раніше дати виборів призначалися на 16 листопада 2025 року, 22 березня та 21 червня 2026 року, однак усі вони були скасовані в судовому порядку, а останнє рішення Народних зборів про проведення голосування 15 листопада 2026 року також опинилося під загрозою через нівелювання ключових повноважень органів влади Гагаузії.

Президентка Молдови після консультацій з партіями призначила кандидатом на посаду прем'єра Василє Тофана

11 липня 2026 року під час прес-конференції Президентка Молдови Майя Санду заявила про призначення кандидатом на посаду прем'єр-міністра Василє Тофана, висунутого у п’ятницю правлячою партією PAS.

Рішення було ухвалено після консультацій з парламентськими фракціями, які через бойкот опозиційних сил, зокрема соціалістів, комуністів та блоку «Альтернатива», що наполягають на дострокових виборах, відбулися фактично лише з представниками PAS.

Під час виступу на прес-конференції, Тофан назвав головним своїм пріоритетом завершення процесу євроінтеграції та підписання угоди про вступ до ЄС у 2028 році, а також окреслив конкретні плани: скорочення державного апарату, реорганізацію держпідприємств, обмеження максимальних зарплат у держсекторі на рівні 4-5 середніх зарплат та зміну економічної моделі з орієнтації на споживання на інвестиції та експорт.

Тофан є випускником Гарвардської школи бізнесу (MBA з відзнакою) та Університету Еразма в Ротердамі, був старшим партнером інвестиційного фонду Horizon Capital (що управляє активами на 1,6 млрд доларів). Також координував інвестиції у провідні молдовські компанії, зокрема «Purcari Wineries» та «Maib», працював у «Royal Philips» та «Monitor Deloitte», заснував стартап «Ovia Health» у США, а нині є співзасновником громадської організації «Europe 2028», що просуває євроінтеграцію Молдови.

Молдовські та румунські ЗМІ називають Тофана «молдовським Мілеєм» через його заклики до радикальних економічних реформ. За кілька днів до висування він написав у соцмережах, що країні потрібен лідер, здатний на непопулярні, але необхідні рішення.

Тепер кандидат має 15 днів для отримання вотуму довіри парламенту (щонайменше 51 голос), представлення програми діяльності та складу нового уряду. У разі дворазової невдачі з формуванням уряду протягом 45 днів президентка може розпустити парламент та призначити дострокові вибори.

Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень