Що нового на Балканах? Молдова

 Дайджест новин за тиждень 27.07-02.08

У Молдові офіційно визнали дефіцит дизельного пального та ввели режим підвищеної готовності в енергетиці та гідрології

27 липня уряд Молдови офіційно визнав дефіцит дизельного пального в країні: станом на цей день порожніми залишилися 53 АЗС з 590 наявних у всій країні.

Як зазначається в заяві Національного агентства з регулювання енергетики (НАРЕ), дефіцит спричинений двома основними причинами: значним зниженням рівня води в Дунаї, що ускладнило транспортування водним шляхом, та ескалацією конфлікту на Близькому Сході, що спричинило збій в логістиці.

НАРЕ було заявлено, що задля вирішення цього питання, за останню добу до Молдови прибули дві баржі з приблизно 6000 тонн пального, а також очікується ще одна партія з аналогічним об'ємом.

Також асоціація «Сила фермерів» закликала владу до термінових дій, оскільки збій сільськогосподарської кампанії в розпал сезону збирання врожаю та підготовки до осіннього посіву загрожує ще більше погіршити ситуацію в аграрному секторі.

28 липня, прем'єр-міністр Василе Тофан скликав екстрене засідання, за результатами якого було введено режим підвищеної готовності в енергетиці та гідрології на 30 діб. Серед негайних заходів, було введено обмеження на продаж пального до 40 літрів (виключення – фермери) та обмеження його використання держустановами. Щодо водних ресурсів – місцева влада повинна підготувати та перевірити вже існуючі артезіанські скважини.

Організацію «Євразія», пов'язану з олігархом Іланом Шором, визнали екстремістською в Молдові

28 липня Служба інформації та безпеки (СІБ) Молдови офіційно повідомила про внесення організації «Євразія» до реєстру екстремістських організацій на підставі рішення Апеляційного суду Кишинева від 24 липня.

Раніше, вищезазначений суд задовольнив запит СІБ та визнав неурядову організацію екстремістською через її зв'язки з олігархом-утікачем Іланом Шором. Як встановило слідство, цю структуру використовували для фінансування партій та підкупу голосів під час виборів у Молдові в 2024 та 2025 роках.

СІБ попередила, що участь у діяльності організації або розповсюдження її матеріалів може спричинити кримінальну відповідальність згідно з Кримінальним кодексом Молдови.

Контекст: Організація «Євразія» була заснована в Москві на початку 2024 р. Наразі її очолює депутат Держдуми від «Єдиної Росії» Альона Аршинова. Основними напрямками її діяльності є виплата російських пенсій жителям Гагаузії (подібних до тих, що отримують жителі т. зв. «ПМР») через підсанкційний «Промсвязьбанк» (що фактично підконтрольний МінОборони РФ) та організація просвітницько-пропагандистських поїздок молдовських дітей до Росії. Раніше «Євразія» вже потрапляла під санкції ЄС, США та Великої Британії за спроби дестабілізації Молдови та вплив на виборчі процеси.

Молдовські пожежники взяли участь у ліквідації лісових пожеж в Греції

Президентка Молдови Майя Санду 28 липня подякувала молдовським пожежникам за професіоналізм під час гасіння лісових пожеж в Греції, зокрема під Салоніками. Вона наголосила, що їхня участь у цій місії є свідченням солідарності країни з європейськими партнерами.

Зокрема, пожежники з Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій 26 липня ліквідували пожежу поблизу селища Пілея на південь від Салонік, яка через сильний вітер і спеку загрожувала житловим кварталам. До операції залучили 12 рятувальників із чотирма спецмашинами, які разом із грецькими колегами працювали понад чотири години, щоб локалізувати полум'я та не допустити його поширення.

Це не перша успішна операція молдовських рятувальників у Греції: раніше вони ліквідували пожежі поблизу Суроті (16 липня) та Дервені (23 липня), де також залучали 12 рятувальників та чотири автівки.

Молдовські рятувальники перебувають у Греції з 14 липня по 1 серпня в межах програми превентивного розміщення сил для швидкого реагування на лісові пожежі в літній сезон.

Молдова відзначила 32-гу річницю ухвалення Конституції: влада та опозиція розійшлися в думках

Президентка Майя Санду у привітанні з нагоди 32-ї річниці ухвалення Конституції Молдови наголосила, що Основний закон країни гарантує права та свободи громадян, а також закріплює європейський вибір Молдови, який вона назвала «єдиним шляхом для збереження миру та свободи». Спікер парламенту Ігор Гросу закликав громадян поважати Конституцію як основу правової держави та демократії.

Натомість лідер соціалістів Ігор Додон звинуватив владу у «підпорядкуванні Конституції інтересам однієї партії», а лідер «Нашої партії» Ренато Усатий заявив про необхідність ухвалення нової Конституції через референдум, оскільки чинна «вичерпала свій потенціал».

Служба інформації та безпеки Молдови підкреслила, що захист конституційного ладу є одним із пріоритетів відомства в умовах гібридних загроз.

Контекст: Конституція Молдови була ухвалена 29 липня 1994 року, зазнала змін у 2023 році, коли парламент замінив в статті 13 «Державна мова, функціонування інших мов» термін «молдовська мова»  на «румунська мова», а у 2024 році до неї внесли положення про євроінтеграцію (зокрема в преамбулу та створили окремий розділ V «Інтеграція в Європейський союз»).

На лівому березі Дністра відзначили 34-ту річницю з початку діяльності миротворчої місії: Кишинів вимагає реформування місії

29 липня у невизнаному Придністров’ї відбулися заходи з нагоди 34-ї річниці початку миротворчої місії на лівому березі Дністра. Заходи до так званого «Дня введення миротворчих сил Російської Федерації до Придністров'я» відбулись за участю представників де-факто адміністрації Тирасполя, делегацій РФ та невизнаного регіону в Об'єднаній контрольній комісії (ОКК), а також командування Оперативної групи російських військ (ОГРВ).

Позиція офіційного Кишинева щодо цього залишається незмінною: він виступає за трансформацію нинішньої військової миротворчої операції в міжнародну цивільну місію під міжнародним мандатом.

Молдова упродовж усього періоду незалежності вимагає виведення ОГРВ, вважаючи її перебування на території Молдови таким, що не має правових підстав. Попри взяті Росією на Стамбульському саміті ОБСЄ 1999 р. зобов'язання вивести війська та озброєння до 2001 р., вони залишаються в придністровському регіоні й до сьогодні.

Новообраний прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан здійснив перший закордонний візит до Румунії

Новообраний прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан 30 липня здійснив свій перший закордонний візит до Бухареста, де зустрівся з президентом Румунії Нікушором Даном та виконувачем обов'язків прем'єр-міністра країни Іліє Боложаном.

Головними темами переговорів стали прискорення спільних інфраструктурних проєктів, зокрема будівництво нового мосту в Унгенах та роботи на відрізку автостради А8, що забезпечить пряме сполучення між Румунією та Молдовою в межах європейської транспортної мережі TEN-T.

Окрім того, сторони обговорили посилення енергетичної взаємодії між країнами та шляхи зміцнення Молдови в умовах гібридних загроз.

Президент Дан підтвердив незмінну підтримку Молдови на шляху до ЄС та зазначив, що ситуація з безпекою в регіоні, спричинена війною в Україні, залишається ключовим викликом для обох держав.

Тофан, своєю чергою, подякував румунській стороні за послідовну допомогу та підкреслив важливість стратегічного партнерства між двома країнами.

Прем'єр-міністри Молдови та України провели першу телефонну розмову

31 липня Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан провів першу телефонну розмову з українським колегою Сергієм Корецьким, під час якої запевнив у подальшій підтримці України та подякував за мужність українському народові.

Лідери урядів обговорили низку ключових питань двосторонньої співпраці, зокрема кризову ситуацію через обміління Дністра – напередодні Дністровська комісія погодила тимчасове зменшення скиду води з водосховища зі 100 до 85 м³/с до середини серпня як компроміс між позиціями сторін.

Також прем'єри домовилися прискорити будівництво транскордонного мосту Ямпіль–Косеуць через Дністер, який створить додатковий маршрут в обхід Придністров'я.

Окрему увагу було приділено співпраці між залізницями обох країн, особливо в контексті транспортування українського зерна до порту Констанца.

Тофан також наголосив, що довірливі відносини між країнами, засновані на солідарності та взаємній повазі, варто втілити в максимальній кількості конкретних проєктів, які покращать життя громадян та зміцнять економіки країн.

Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень