Що нового на Балканах? Болгарія

 Огляд за 27 липня - 3 серпня 2026

Польща попередила Україну про можливість передачі Болгарії 14 винищувачів МіГ-29

Польща попередила Україну, що може передати свої 14 винищувачів МіГ-29 Болгарії, повідомив 27 липня Wirtualna Polska міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш. Польща давно веде переговори з Україною щодо передачі винищувачів в обмін на ноу-хау та технології для їх виробництва безпілотників. Однак Україну не влаштовує технічний стан машин, які потребують капітального ремонту.

Хоча Україна залишається першочерговим замовником, варіант передачі літаків Болгарії цілком реальний за відсутності досягнутих домовленостей з Києвом, зазначає Косиняк-Камиш. «Ці літаки в хорошому стані. Настільки хороші, що болгари хочуть їх купити. Якщо хтось зацікавлений за них заплатити, це означає, що вони справді хороші», – сказав він.

Р. Радєв не очікує реального погіршення відносин з Іраном через американські літаки в країні

З Іраном у нас давні стосунки співпраці, взаємної довіри, дружби. Про це 28 липня заявив журналістам прем'єр-міністр Румен Радєв у зв'язку з дозволом, прийнятим за пропозицією його уряду, на розміщення до 8 американських літаків на авіабазі Безмер для дозаправки інших літаків у повітрі. За його словами, Іран чудово розуміє, що літаки, які будуть розгорнуті на нашій території, жодним чином не призначені для виконання бойових завдань. З цієї причини прем'єр-міністр не очікує реального погіршення відносин з Іраном.

Щодо прибуття американських літаків-заправників на військовий аеропорт у Безмері, він сказав, що не може надати конкретних даних, але зазначив, що вся необхідна організація створена. «Одне вже може вразити – якби не ми, наш уряд, то 15 літаків-заправників зараз були б розміщені в аеропорту Софії, і продовжували б бути там до жовтня», – сказав прем’єр-міністр.

На запитання, наскільки серйозно він ставиться до останнього попередження Ірану країні щодо дозволу американським літакам залишатися на території Болгарії, Румен Радев відповів: «Так само серйозно, як і до першого, коли було розгорнуто ці 15 літаків-заправників».

Народні Збори ратифікували Угоду про позику SAFE

Парламент ухвалив у першому та другому читанні на одному засіданні законопроект про ратифікацію Угоди про кредит SAFE між Європейським Союзом (ЄС) та Болгарією та Оперативних домовленостей між Європейською Комісією та Болгарією в рамках SAFE, повідомляє БТА.

У першому читанні законопроект про ратифікацію кредитної угоди був схвалений 132 голосами «за», 6 «проти» та жодним «утриманим». Його підтримали «Прогресивна Болгарія», РПС, «Демократична Болгарія» та «Продовжуємо зміни», тоді як «Відродження» було «проти». ГЄРБ не брали участі в голосуванні.

Ратифікація угод дозволить фінансувати дев'ять ключових проєктів для збройних сил, включених до Національного плану SAFE. Це також надасть поштовх реалізації рішення про надання фінансової допомоги Болгарії у формі позики на максимальну суму 3 261 700 000 євро та про надання попереднього фінансування від ЄС у розмірі 15% від наданої фінансової допомоги або 489 255 000 євро, протягом періоду, що не перевищує трьох місяців з моменту набрання чинності кредитною угодою. Ці проекти безпосередньо пов'язані з реалізацією пакету «Цілі розвитку можливостей 2025», узгодженого для Болгарії відповідно до членства країни в НАТО, а деякі з них є частиною «Програми оборонних інвестицій до 2032 року». Це проекти придбання нових трикоординатних радарів, наземних систем протиповітряної та протиракетної оборони, 155-мм гаубиць, реактивної системи залпового вогню підвищеної мобільності та систем захисту від безпілотних авіаційних систем та радіоелектронної боротьби, а також проєкти придбання 155-мм боєприпасів, протикорабельних ракет RBS 15 Mk та зенітних ракет VL Mica, а також проект розвитку можливостей транспортного забезпечення болгарської армії.

          Дімітар Стоянов: Поки F-16 не буде готовий, ми будемо охороняти повітряний простір за допомогою МіГ-29

Країна продовжуватиме використовувати літаки МіГ-29 для захисту свого повітряного простору та виконання своїх зобов'язань перед альянсом, включаючи постійне завдання «Повітряного патрулювання», доки нові винищувачі F-16 Block 70 не будуть повністю оперативно введені в експлуатацію. Про це 30 липня заявив міністр оборони Дімітар Стоянов, цитований БТА. За його словами, у нинішніх умовах обов'язком Міністерства оборони (МО) є вивчення можливостей забезпечення льотної придатності та укладання контрактів на придбання авіаційної техніки, запасних частин та обладнання з літаків МіГ-29, які є єдиним засобом виконання завдань захисту повітряного простору країни.

Д. Стоянов зазначає, що інформація, запитувана від Польщі, жодним чином не є обов'язковою та не впливає на процес переозброєння Повітряних сил, який перебуває на просунутій стадії реалізації. Болгарія минулого року отримала від США вісім винищувачів F-16, але стало зрозуміло, що постачання других восьми літаків буде затримано, і тому експлуатацію МіГ-29 продовжується.

          Уряд виділив 10 мільйонів євро на паливний трубопровід НАТО

          Уряд схвалив техніко-економічне обґрунтування будівництва паливопроводу в Болгарії. Фінансування у розмірі 10 мільйонів євро буде передбачено з бюджету Міністерства оборони в рамках Програми інвестицій НАТО в безпеку. Мета проєкту – розширити ланцюг постачання палива НАТО на східний фланг та з’єднати болгарську мережу з інфраструктурою НАТО в Греції, Туреччині та Румунії.

          «Булгартрансгаз» було визначено замовником нагляду за техніко-економічним обґрунтуванням, оскільки, за даними уряду, це єдина державна компанія, яка реалізувала подібні проекти та має значний досвід у розробці та управлінні інфраструктурними, інвестиційними та технічними проектами такого масштабу.

В. Петрова-Чамова: Болгарія офіційно не входила до «Коаліції охочих»

          Міністр закордонних справ Веліслава Петрова-Чамова відповіла, що Болгарія ніколи офіційно не входила до складу «Коаліції охочих». Заява В. Петрової-Чамової пролунала 31 липня з парламентської трибуни після відповіді на запитання депутата Атанаса Славова. А. Славов запитав, коли та на яких юридично обґрунтованих підставах було прийнято рішення про вихід країни з формату міжнародного партнерства «Коаліція бажаючих», а також чи було проведено оцінку впливу на стратегічні національні інтереси заявленого виходу. За словами міністра закордонних справ, немає жодного акта ні Ради міністрів, ні Народних Зборів, згідно з яким Болгарія офіційно входила до складу «Коаліції охочих».

          «У зв'язку з цим Болгарія не могла вирішити вийти з неформальної групи країн у складі «Коаліції охочих», до якої вона ніколи офіційно не приєднувалася, відповіла В. Петрова-Чамова. «Коаліція охочих» має неформальний та гнучкий характер, не представляє міжнародну організацію та не має в ній формального членства, тому не підлягає офіційній процедурі узгодження та міжвідомчого погодження», – відповіла міністр.

Іліана Йотова не накладатиме вето на бюджет на 2026 рік

          Іліана Йотова не накладатиме вето на бюджет-2026. Це стало зрозуміло з її заяви для ЗМІ. Більше того, вона оприлюднить закон про державний бюджет. З її слів стало зрозуміло, що до президентської установи надійшло 69 висновків. І. Йотова детально ознайомилася з усіма ними. Вона підтримує вимоги щодо фінансової дисципліни. Також стало зрозуміло, що юридична команда глави держави не бачить жодних неконституційних порушень у проголосованих текстах. За словами президента, зміни та доповнення до чинних законів мають вноситися після обговорення, вивчення самих законів та громадських дебатів. І. Йотова підтримує вимоги щодо більш відповідального управління державними коштами.

ГЄРБ та Продовжуємо зміни подали скарги на Бюджет-2026 до Конституційного Суду

          Парламентські групи ГЄРБ-СДС та «Продовжуємо зміни» 31 липня подали скарги до Конституційного суду на Бюджет-2026. Ці дві групи оскаржують законність прийнятих фінансових рамок.

          Депутат від ГЄРБ Владислав Горанов заявив, що бачить суперечність із принципами верховенства права, захищеними статтею 4 Конституції, та пріоритетом міжнародного законодавства над національним. За його словами, чинні фіскальні правила не можна порушувати легковажно. За його словами, існує суспільна небезпека величезного дефіциту та величезного боргу. Він вважає, що Закон про державний бюджет порушує Договір про функціонування ЄС. Депутат наголосив, що дефіцит значно перевищує 3 відсотки. В. Горанов зазначив, що саме звідси походять претензії ГЄРБ щодо порушення Конституції. За його словами, бюджет був складений з порушенням Закону про управління державними фінансами. Депутат наголосив, що партія зібрала 50 підписів для подання свого звернення. Він уточнив, що формування отримало підтримку від «Продовжуємо зміни».

          Пізніше Конституційний Суд оголосив про відкриття справи за апеляцією ГЄРБ. Доповідачем було призначено суддю Соню Янкулову. Суд також відкрив конституційну справу за апеляціями, поданими Народним депутатом. Суддю Соню Янкулову знову було призначено доповідачем.

Мер Безмера Росен Русев хоче встановити контрольно-пропускні пункти навколо села

          Два з восьми американських літаків-заправників, які очікуються на авіабазі Безмер, вже прибули (1 серпня), і через 24 години після їх розгортання мер села Безмер Росен Русев наполягав на встановленні контрольно-пропускного пункту навколо населеного пункту.

          Служби попередили мера бути особливо обережним зі сторонніми людьми та відвідувачами. «Агентство національної безпеки, Військова поліція та регіональна поліція зустрілися зі мною та попередили нас, щоб ми стежили за іноземними громадянами. За потреби, якщо ми відчуємо ненормальну присутність, попередити їх. Здебільшого це іноземні громадяни або покинутий багаж. Побоювання полягають у тому, що це може призвести до терористичного акту, який розбудить населення та спричинить заворушення по всій країні», – сказав bTV Росен Русев, мер села Безмер.

Рівень Дунаю продовжує падати, біля Русе він становить мінус 92 см

          Гідрологічна ситуація на болгарській ділянці річки Дунай залишається складною через постійно низький рівень води, повідомило Виконавче агентство з дослідження та обслуговування річки Дунай. Рівень води поблизу Русе становить мінус 92 см, що на 1 см менше за останні 24 години, повідомляє BNR.

          У зв'язку з рекордно низьким рівнем річки Дунай за останні десятиліття, Міністерство енергетики повідомило, що вода для охолодження пари в конденсаторах у неядерній частині двох реакторів АЕС «Козлодуй» постійно подається з власної берегової станції, побудованої в глибокій затоці річки. Це забезпечує стабільну роботу всіх об'єктів навіть за низьких рівнів річки.

          З учорашнього дня триває постійний контакт із Сербією щодо допомоги у підтримці рівня Дунаю. Якщо середні значення зниження з минулого тижня збережуться, то протягом щонайменше наступних трьох тижнів не очікується вжиття будь-яких дій щодо суттєвого зниження виробничої потужності АЕС «Козлодуй», запевняє Міністерство енергетики.

Іран повідомив про нову телефонну розмову з Софією, МЗС це спростувало

          Як повідомляють місцеві ЗМІ, представники Болгарії знову зв'язалися з Іраном, щоб підтвердити неучасть у війні. Пізніше того ж дня Міністерство закордонних справ Болгарії уточнило, що з 30 липня жодних нових переговорів не проводилося.

          Представники Великої Британії, Болгарії та України заявили в телефонних розмовах з іранською владою, що не мають наміру втручатися в конфлікт на Близькому Сході або брати участь у військових діях проти Ірану, заявив у неділю (2 серпня) речник Міністерства закордонних справ Ірану Ісмаїл Багаї.

Болгарія не отримала понад 200 мільйонів євро, запитуваних у рамках плану відновлення

          Європейська Комісія перерахувала Болгарії 896 мільйонів євро із запитуваних 1,1 мільярда євро. Це грантове фінансування в рамках четвертого платежу за Механізмом відновлення та стійкості (RRF), більш відомого як план відновлення. Тимчасовий уряд подав запит 2 квітня, комісія схвалила його 18 червня 2026 року. Він містить 26 ключових етапів та цілей, що охоплюють 10 реформ та 12 інвестицій, а рішенням у червні зазначається, що 23 етапи та цілі досягнуто.

        Підготував Євген Лизень,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень