Що нового на Балканах? Молдова

 Огляд за 10 - 16 серпня 2026 року

Молдова відкликала посла з росії для консультацій після падіння дрона у Крокмазі

МЗС Молдови 10 серпня засудило падіння та вибух безпілотника в селі Крокмаз 9 серпня, яке сталося внаслідок масованої російської атаки на Одеську область та відкликало посла Молдови в росії Ліліана Дарія для консультацій.

У відомстві заявили, що інцидент є грубим порушенням суверенітету та територіальної цілісності країни і створює пряму загрозу безпеці громадян.

Президентка Майя Санду наголосила, що відповідальність за цей випадок і ризики для молдовських родин несе виключно росія через її агресивну війну проти України.

Прем'єр-міністр Василе Тофан повідомив, що вибухова хвиля пошкодила об’єкти в радіусі 800 м, у деяких господарствах вилетіли шибки, але жертв немає.

Фахівці наразі встановлюють тип дрона-ракети, який вперше виявлено на території Молдови.

Профспілка освіти і науки Молдови пригрозила масовими протестами через перенесення підвищення зарплат

Профспілка освіти та науки Молдови пригрозила національними акціями протесту, якщо обіцяне з 1 вересня підвищення зарплат для 60 тисяч педагогів не відбудеться, назвавши перенесення «грубим порушенням зобов'язань» та «проявом неповаги» до вчителів.

Під час зустрічі з міністром освіти Даном Перчуном 10 серпня профспілка відхилила пропозицію уряду про разові компенсації у розмірі 3-4 тисячі леїв, наголосивши, що разові виплати не можуть замінити повноцінного підвищення окладів.

У відповідь в уряді заявили, що нова політика оплати праці безпосередньо залежить від ухвалення податкової реформи, яка буде остаточно доопрацьована «в найближчі дні», але конкретних термінів підвищення не назвали.

При цьому, профспілка оприлюднила план дій в разі провалу переговорів з владою: 19 серпня – пікетування уряду, з 1 вересня – загальнонаціональні протести, 1 жовтня – оголошення надзвичайного стану в освіті, а 5 жовтня, у День вчителя, ­– бойкот офіційних заходів та загальнонаціональна акція.

Україна досягла домовленості з Молдовою щодо транзиту зерна молдовською залізницею до порту Констанца

Україна та Молдова ведуть переговори про можливість транспортування українського зерна залізницею через територію Молдови до румунського порту Констанца на тлі посилення російських атак на українські порти.

За даними Reuters, Київ запропонував Кишиневу знизити тариф на перевезення молдовською залізницею на 50% в обмін на гарантії щодо обсягів транзиту, а за оцінками експертів, такий коридор міг би забезпечити Україні близько 10% експорту зерна.

12 серпня, прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що угода щодо транзитних перевезень зерна зі знижкою 50% була досягнута. Також додатково, з 17 серпня буде змінений маршрут потяга Кишинів–Київ для зручності трансфера пасажирів до аеропорта столиці Молдови.

Молдова готує передачу Україні 20 локомотивів та готова відкрити новий пункт пропуску на кордоні

За результатами робочої зустрічі 9 серпня міністра інфраструктури України Миколи Калашника з віцепрем'єр-міністром  інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимира Болі, молдовська сторона готує передачу Україні 20 локомотивів для забезпечення безперешкодного транзиту вантажів.

Як повідомило видання Nokta 11 серпня, сторони також працюють над відкриттям нового пункту пропуску та забезпеченням конкурентної вартості перевезень для українських вантажів через Молдову до румунського порту Констанца.

Крім того, обговорювалося гарантування вільного проїзду 7-кілометрової ділянки дороги М-15 у районі Паланки, що є критично важливим для логістики між Одесою та Буджаком.

Результатом домовленостей має стати збільшення кількості маршрутів, пришвидшення проходження кордону та посилення логістичного сполучення між Україною, Молдовою та ЄС.

Мовний скандал в Молдові: міністр оборони відмовився відповісти російською, хоча раніше нею висловлювався

Міністр оборони Молдови Анатолій Носатий під час прес-конференції 12 серпня перервав журналістку видання NewsMaker, яка почала ставити йому запитання російською, заявивши: «Я вас не розумію». Після того, як журналістка переформулювала запитання румунською, міністр подякував їй за використання державної мови та відповів на запитання.

Згодом журналісти дізнались, що у резюме Носатого на сайті уряду зазначено, що він володіє румунською, російською та англійською мовами, а в 1990-х рр. проходив військову підготовку в Україні – у Одеському вищому загальновійськовому командному училищі.

Інцидент викликав бурхливу дискусію: одні підтримали міністра за дотримання статусу державної мови, інші звинуватили в лицемірстві, оскільки раніше він відповідав російською.

Коментар: подібне вже траплялося з іншими високопосадовцями: колишній прем’єр Дорін Речан частково відмовлявся спілкуватися російською на брифінгах, а спікер парламенту Ігор Гросу наголошував на використанні у виступах виключно румунської мови. Це відображає загальну тенденцію зміцнення її позицій на тлі євроінтеграційного курсу, що нерідко викликає напругу в російськомовному середовищі Молдови.

Колишній польський посадовець, оголошений у розшук, імовірно переховується у Придністров'ї

Колишній заступник міністра юстиції Польщі Марчін Романовський, якого розшукують у справі про фінансові махінації, ймовірно, переховується у Придністров'ї. Про це повідомила польська радіостанція RMF FM.

Як з'ясували журналісти, Романовський надіслав до Окружного суду Варшави листа з адреси в Тирасполі, в якому просив надати йому так званий «захисний лист», що гарантує особисту недоторканність, за умови його особистої явки до суду.

Водночас, поліція Молдови на основі наявних у прикордонної поліції даних заявила, що Романовський не перетинав офіційні пункти пропуску, підконтрольні Кишиневу, однак не виключає його перебування на території Придністров'я. Також вони наголосили, правоохоронці продовжують співпрацю з польськими колегами, щоб встановити точне місце знаходження підозрюваного.

The NYT: путін доручив спецслужбам РФ до кінця 2026 року встановити контроль над Молдовою та розвалити НАТО і ЄС зсередини

14 серпня видання The New York Times опублікувало розслідування, у якому стверджується, що президент рф владімір путін доручив російським спецслужбам до кінця 2026 року встановити контроль над Молдовою та розвалити НАТО і ЄС зсередини, використовуючи політичні та соціальні протиріччя в країнах Заходу.

За даними видання, Москва вже кілька років використовує Молдову як полігон для випробування методів гібридної війни: кібератаки, дезінформація, підкуп виборців (лише у вересні 2024 року через «Промсвязьбанк» було переведено близько $15 млн) та фінансування проросійських активістів.

Видання також повідомляє, що інструктори, пов'язані з російською військовою розвідкою, організували тренувальні табори в Боснії і Герцеговині та Сербії, де молдовських громадян тренували проривати поліцейські кордони та підпалювати будівлі, а сотні молдовських священників отримували «подарунки» на банківські картки в рф для трансляції антиєвропейських меседжів.

За даними західних розвідок, головним пріоритетом Кремля залишається Україна, а другим – встановлення контролю над Молдовою, для чого Росія розглядає захід півдня України як спосіб створити сухопутний коридор до неї.

Як зазначає NYT, Молдова чинить опір, але залишається вразливою, а випробувані тут методи можуть бути використані в інших європейських державах.

Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень