Що нового на Балканах? Румунія

 Огляд за 24 - 30 серпня 2026 року

Перша леді Румунії взяла участь у заходах з нагоди 35-ї річниці відновлення Незалежності України

Дружина Нікушора Дана та перша леді Румунії Мірабела Гредінару 24 серпня взяла участь в урочистостях у Києві з нагоди 35-ї річниці відновлення Незалежності України.

Гредінару також особисто поспілкувалась з президентом України Володимиром Зеленським та першою леді Оленою Зеленською, а також з президенткою Молдови Маєю Санду.

Її приїзд до Києва був анонсований ще в липні, коли Нікушор Дан повідомив, що його дружина візьме участь у святкуванні та залучиться до гуманітарних проєктів Фундації Олени Зеленської.

У той час як Гредінару особисто представляла Румунію в Києві, президент Дан приєднався до засідання Коаліції охочих дистанційно.

Раніше у своєму зверненні він наголосив, що Україна може розраховувати на всебічну допомогу Румунії, яка й надалі непохитно підтримуватиме незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а також її вступ до ЄС та відновлення країни.

Єдиному, офіційно визнаному громадянину Румунії, що воював у війні 1992 року, було надано молдовське громадянство

Президентка Молдови Майя Санду 25 серпня підписала указ про надання молдовського громадянства Маріану Шоля – єдиному, офіційно визнаному громадянину Румунії, який воював у війні 1992 року.

У 17 років, навчаючись у ліцеї в румунському Тиргу-Жіу, він вирішив вирушити на фронт після того, як побачив у телевізійних репортажах безпорадність людей, які благали про допомогу.

Для того, щоб потрапити в Молдову, Шоля незаконно перетнув кордон, скориставшись автобусом, яким  молдовські учні (та замаскувавшись одним з таких) поверталися з навчання в Румунії.

Спочатку він воював в Бендерах, а згодом на плато Кошниця, де залишався до завершення конфлікту. Протягом 34 років він щороку приїздив до Молдови на вшанування пам'яті загиблих захисників, а отримання громадянства стало офіційним визнанням його внеску в захист територіальної цілісності країни. Сам Шоля згадував, що війна змінила його життя назавжди й що він «народився вдруге» саме на передовій у Кошниці.

У Румунії ліквідували наркомережу, що на замовлення албанських наркоторговців транспортувала кокаїн та гашиш до Європи

Румунська прокуратура з розслідування організованої злочинності та тероризму (DIICOT) ліквідувала злочинне угруповання, яке з 2023 року за завданням албанських наркоторговців перевозило сотні кілограмів наркотиків до країн ЄС, використовуючи для цього компанію міжнародних перевезень та схованки у вантажівках.

У межах операції 24 серпня провели 16 обшуків у Тімішоарі, Сату-Маре та Ораді.

Загалом у справі фігурують 15 підозрюваних, зокрема громадяни Румунії та іноземці; лідера групи, якого з 2025 року розшукував Інтерпол, було затримано.

Правоохоронці задокументували чотири перевезення до Франції, Італії, Іспанії та Німеччини, вилучивши 114 кг кокаїну, 229 кг канабісу та 1,3 т гашишу, загальна вартість яких на чорному ринку сягає 25 млн євро.

Розслідування проводилося за сприяння поліції Іспанії, Італії, Франції, Німеччини та Албанії. Затриманим загрожує до 25 років позбавлення волі.

Остання спроба: Нікушор Дан проводить нові переговори щодо закону про оплату праці, але шанси на прийняття закону мізерні

Президент Румунії Нікушор Дан 25 серпня провів черговий раунд переговорів із лідерами партій колишньої коаліції (PSD, PNL, USR та UDMR), намагаючись досягти консенсусу щодо закону про оплату праці, який є критично важливим для отримання 770 млн євро з Національного плана відновлення та стійкості (PNRR), однак зустріч знову завершилася безрезультатно.

Голова PSD Сорін Гріндяну заявив, що терміни ухвалення закону до кінця серпня майже неможливо виконати, оскільки міністерства праці, охорони здоров'я та освіти досі не узгодили спільну позицію, а профспілки категорично відкидають останню редакцію документа.

Лише дві партії ­– PNL та USR – заявили, що готові підтримати цей закон, але їхніх голосів недостатньо, щоб ухвалити його в парламенті. Через затягування переговорів Єврокомісія зажадала додаткових заходів, щоб компенсувати зростання витрат на цей закон – з 8 до 12 млрд леїв.

Законодавчий процес ускладнюється також необхідністю швидкого голосування в Сенаті та потенційних конституційних викликів, що робить завершення процедури до 31 серпня майже неможливим.

Румунія отримала перший транш у 2,5 млрд євро від ЄС на оборонні закупівлі в межах програми SAFE

Єврокомісія 26 серпня перерахувала Румунії перший платіж у розмірі 2,5 млрд євро за програмою SAFE (Security Action for Europe), що становить 15% від загального фінансування в 16,7 млрд євро, виділеного країні на оборонні закупівлі.

Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що це фінансування дозволить розпочати модернізацію румунської армії та оборонної промисловості, а також зміцнить східні кордони ЄС.

Кошти спрямують на закупівлю європейських систем ППО, бойових машин піхоти, гелікоптерів H225M, берегових ракетних комплексів та розвідувальних дронів у межах програм, погоджених із Єврокомісією.

Контекст: Програма SAFE передбачає довгострокові кредити на спільні закупівлі європейського озброєння в межах плану ЄС з переозброєння до 2030 року на 800 млрд євро. Платіж став можливим після ратифікації угоди президентом на початку серпня, що відкрило доступ до фінансування для зміцнення обороноздатності країни в умовах загострення безпекових загроз у регіоні. Наступні транші надходитимуть поетапно після виконання узгоджених етапів модернізації.

Нікушор Дан відвідав Молдову та взяв участь у святкуванні 35-ї річниці її незалежності

Президент Румунії Нікушор Дан прибув до Молдови 27 серпня на запрошення президентки Майї Санду для участі в урочистостях з нагоди 35-ї річниці незалежності країни.

Візит розпочався з міста Кагул, де разом з головою МЗС Молдови Михаєм Попшоєм він оглянув будівництво театру імені Богдана Петричейку Хашдеу та студентський гуртожиток, які були модернізовані за фінансової підтримки Румунії.

Потім у Кишиневі відбулася двостороння зустріч лідерів, під час якої вони обговорили питання енергетичної безпеки, спільні інфраструктурні проєкти, боротьбу з дезінформацією та протидію тиску з боку росії, зокрема через систематичні порушення повітряного простору Молдови російськими БПЛА.

Пізніше Нікушор Дан разом із Майєю Санду та президентом України Володимиром Зеленським узяв участь у тристоронній зустрічі, після якої лідери виступили зі спільними заявами для преси.

Виступаючи перед журналістами, Нікушор Дан наголосив, що ця зустріч засвідчує зрілість країн у розумінні спільної відповідальності за безпеку регіону і дозволяє «проєктувати безпеку та стабільність у Європі».

Він підтвердив непохитну підтримку європейського шляху Молдови та України, а також осудив російську агресію та запевнив Україну в подальшій допомозі Румунії. Крім того, румунський лідер анонсував спільні інфраструктурні та енергетичні проєкти, зокрема будівництво автостради за програмою SAFE до кордонів з Молдовою та Україною.

Після цього, троє лідерів виступили з короткими промовами та побажаннями на святковому концерті на Площі Великих Національних Сборів та привітали населення Молдови з Днем Незалежності.

Україна та Румунія вперше за вісім років провели засідання комісії з питань забезпечення прав нацменшин

28 серпня у Кишиневі відбулося засідання Змішаної українсько-румунської комісії з питань забезпечення прав національних меншин, яке стало першим за майже вісім років.

Її проведення напередодні анонсував президент Румунії Нікушор Дан на спільній прес-конференції з президентами України та Молдови Володимиром Зеленським і Маєю Санду.

Ключовим питанням порядку денного стала освіта рідною мовою в обох країнах, зокрема забезпечення права національних меншин навчатися румунською в Україні та українською в Румунії.

Румунський лідер наголосив, що відновлення роботи комісії є важливим кроком у розвитку двостороннього стратегічного партнерства, підтвердженого спільною декларацією, підписаною цього року.

Контекст: останнє повноцінне засідання цього двостороннього органу відбувалося ще у грудні 2018 року в Бухаресті, а відтоді обговорення мовних та освітніх прав проводилося лише у форматі міжурядових консультацій.

Біля берегів Румунії зазнало удару та затонуло торгове судно, екіпаж було врятовано

Як повідомляє румунське військово-морське управління, увечері 27 серпня в румунській виключній економічній зоні Чорного моря, приблизно за 15 морських миль від мису Сфинту-Георге, загорілося та затонуло торгове судно Progress IV під прапором Домініканської Республіки.

Усі 12 членів екіпажу були врятовані не дивлячись на складні погодні умови та завдяки оперативним діям румунської берегової охорони та іншого торговельного судна, яке прибуло на допомогу, при цьому один моряк отримав поранення.

Коментуючи це, Нікушор Дан підтвердив, що судно «зазнало удару та затонуло», однак закликав не поширювати безпідставні спекуляції до завершення офіційного розслідування.

Цей інцидент стався на тлі загострення ситуації в регіоні, де напередодні румунські радари зафіксували повітряну ціль поблизу острова Зміїний, а на узбережжях Румунії та Болгарії було виявлено уламки безпілотників.

Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень