Що нового на Балканах? Молдова

 Огляд за 17 - 23 серпня 2026 року

Перемога Кишинева в протистоянні з Гагаузією: у автономії оголосили вакантною посаду башкана

Народні збори Гагаузії 17 серпня проголосували за визнання посади голови автономії (башкана) вакантною. Раніше її обіймала Євгенія Гуцул, яку засудили до 7 років позбавлення волі за незаконне фінансування проросійської партії «Шор». В.о. башкана Ілля Узун перед голосуванням закликав колег дочекатися остаточного рішення Вищої судової палати, однак більшість депутатів вирішили не зволікати.

Дата виборів нового башкана поки не визначена, хоча спікер парламенту Валентин Гайдаржі раніше припускав, що їх можуть провести одночасно з виборами до Народних зборів 15 листопада.

Контекст: виборча криза в Гагаузії триває з листопада 2025 року, коли закінчилися повноваження депутатів, а нове голосування досі не відбулося через розбіжності з Кишиневом щодо виборчого законодавства. Росія намагається використати цю ситуацію для дестабілізації Молдови.

У Молдові впала та вибухнула російська дрон-ракета типу «Бандероль»

17 серпня ввечері українські моніторингові канали повідомили про вторгнення в повітряний простір Молдови російського дрона-ракети типу «Бандероль», який залетів з Одеської області. Повітряні сили ЗСУ також підтвердили це, а моніторингові джерела зафіксували, що дрон знизився з висоти 300 до 150 метрів та зник з радарів приблизно за 34 км від українського кордону по напрямку до Кишинева.

Міністерство оборони Молдови підтвердило, що їх системи спостереження о 17:37 виявили повітряний об'єкт, який рухався за маршрутом Кучурган–Тирасполь, у відповідь на що повітряний простір у центральній частині країни було закрито на 15 хвилин, а згодом об'єкт зник з поля зору.

Згодом, Поліція Молдови підтвердила падіння та вибух приблизно за 3 км від селища Талмаза Штефан-Водського району, що спричинив загоряння сухої трави. Внаслідок удару жертв немає, а на місці працюють вибухотехніки для встановлення походження та типу апарата.

МЗС Молдови засудило дану атаку та наголосило, що війна росії проти України продовжує мати прямий негативний вплив на безпеку Молдови.

Молдовські пожежники повернулися з Греції після місячної місії з гасіння лісових пожеж

Молдовські пожежники повернулися на батьківщину 17 серпня після місячного відрядження до Греції, де в межах Механізму цивільного захисту ЄС брали участь у гасінні лісових пожеж у період з 14 липня по 15 серпня.

За час місії рятувальники здійснили вісім оперативних виїздів, врятували одну людину та допомогли захистити від вогню п'ять будинків.

Однією з найскладніших операцій стала ліквідація пожежі 13–14 серпня в районі Сівірі на півострові Халкідікі, де вогонь загрожував населеним пунктам.

На церемонії в Кишиневі учасників місії привітали міністерка внутрішніх справ Данієла Місаїл-Нікітін, представник посольства Греції в Молдові Костянтинос Катулас та керівництво Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій.

Коментар: для Молдови це була четверта подібна місія в Греції та третя – у статусі повноправного члена Механізму цивільного захисту ЄС.

Молдова вимагатиме від росії 455 млн леїв компенсації за забруднення Дністра

Молдова підрахувала збитки від забруднення Дністра, спричиненого російськими ударами по українській інфраструктурі навесні 2026 року, і вимагатиме від РФ компенсацію у розмірі 455 млн леїв, заявив в інтерв’ю виданню Europa Liberă міністр довкілля Молдови Георге Хаджер.

За його словами, розрахунки було виконано на основі офіційних даних і передано до Генеральної прокуратури, яка готуватиме позов до міжнародних судів.

Крім того, Кишинів планує вимагати компенсацію за пошкодження лінії електропередачі Ісакча–Вулканешти, ремонт якої оцінюється від 500 тис. до 2 млн леїв.

Контекст: забруднення сталося після масованої російської атаки 7 березня на Новодністровську ГЕС у Чернівецькій області, через три дні у Дністрі виявили нафтові плями, що призвело до впровадження 15-денного режиму екологічної тривоги та залишило без води кілька населених пунктів на півночі країни, в тому числі місто Бєльці.

Експертиза підтвердила справжність відео з екс-президентом Молдови Додоном і олігархом Плахотнюком у справі «кульок»

18 серпня Національний центр судових експертиз Молдови завершив проведення дослідження відеозапису, на якому екс-президент країни Ігор Додон отримує чорний пакет від олігарха Володимира Плахотнюка, і не виявив ознак монтажу або цифрових маніпуляцій.

Висновки експертів стали важливим доказом у справі про незаконне фінансування партії соціалістів, однак адвокати Додона ставлять під сумнів результатати розслідування, але при цьому вони не подали клопотання про повторну експертизу.

Коментар: Судова справа, відома як «кульок» розглядається вже кілька років і пов'язана з підозрами в отриманні Додоном коштів від Плахотнюка, який на той час вважався найвпливовішою особою в Молдові. Раніше сам Додон заперечував автентичність відео та називав його змонтованим. Очікується, що цей висновок може суттєво вплинути на подальший перебіг судового розгляду.

Уряд Молдови визнав відсутність коштів для підвищення бюджетникам, пропонуючи підвищення з 1 січня 2027 року

19 серпня, сотні вчителів вийшли на протест перед будівлею уряду Молдови, вимагаючи виконання обіцянки про підвищення зарплат з 1 вересня.

Після акції протесту прем'єр-міністр Василе Тофан на засіданні уряду визнав, що в бюджеті немає коштів для підвищення зарплат з 1 вересня, і запропонував замість цього одноразові виплати у жовтні: 4000 леїв для педагогів, 3000 леїв для працівників соціальної сфери та охорони здоров'я, і 2000 леїв для технічного персоналу. Для цього уряд планує виділити 560 млн леїв.

Зарплати, за словами прем'єра, зможуть бути підвищені лише з 1 січня 2027 року, після ухвалення нового закону про оплату праці (який планується ухвалити в жовтні).

При цьому, профспілки залишаються незадоволеними, називаючи одноразові виплати недостатніми та погрожуючи посилити протести.

Війська рф двічі за тиждень атакували пункти пропуску на кордоні України та Молдови

У ніч на 20 серпня російські війська завдали масованого удару по портовій інфраструктурі міста Рені в Одеській області, внаслідок чого постраждав і пункт пропуску Рені-Джурджулешти на кордоні з Молдовою.

О 3:16 системи ППО Молдови зафіксували порушення повітряного простору безпілотником Shahed-136, який пролетів над частиною Гагаузії та через шість хвилин повернувся до України.

Близько 3:45 відбувся вибух на парковці для вантажівок за 150 метрів від кордону, спричинивши загоряння сухої трави та пожежу, що перекинулася на територію Молдови.

Укранці, на території Молдови (за 1 км від кордону з Україною) поліцією були виявилені уламки дрона із залишками двигуна, панелі живлення та елементів гвинта. Пізніше було з’ясовано, що вони є частиною Shahed-136.

В свою чергу, президентка Майя Санду засудила удари рф і закликала посилити на країну-агресорку міжнародний тиск.

Також в ніч на 21 серпня постраждав ще один КПП на кордоні України та Молдови: внаслідок удару БПЛА типу «Шахед» по Болградському та Ізмаїльському районах Одеської області, пошкоджень зазнала інфраструктура міжнародного пункту пропуску Табаки-Мирне. За інформацією ДПС України, пошкоджено будівлі та конструкції КПП.

Наразі пропуск осіб і транспортних засобів через КПП тимчасово призупинено, а транспорт перенаправляється до інших пунктів пропуску.

СІБ Молдови оприлюднив реальні дані про склади боєприпасів у Колбасні

21 серпня Служба інформації та безпеки Молдови (СІБ) та Агентство військової інформації оприлюднили спільний звіт, у якому спростували міфи про масштаби загрози від складу боєприпасів у Колбасні, що знаходиться на території так званого «пмр».

Згідно з документом, на складі зберігається 14 000 тонн боєприпасів, але чиста вага вибухівки – лише 2 800 тонн. Вони розподілені по 42 сховищах на площі понад 1 км², що виключає одночасну детонацію, а наслідки вибуху обмежуються радіусом близько 2 км.

Директор СІБ Олександру Мустяце наголосив, що вибух на складах є ризиком, але контрольованим і не становить екзистенційної загрози для регіону, про що багато років твердили задля виправдання певних геополітичних цілей.

У звіті також зазначено, що частина боєприпасів була використана під час навчань російських військ та сепаратистських формувань.

Контекст: раніше в публічному просторі, зокрема з посиланням на дослідження 2005 року, стверджувалося, що вибух на складах може сягнути потужності атомної бомби, скинутої на Хіросіму, та спричинити землетрус силою до 7,5 балів за шкалою Ріхтера.

          Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень