Що нового на Балканах? Молдова

 Огляд за  24 - 30 серпня 2026 року

Майя Санду нагородила Президента України Орденом Республіки з нагоди 35-ї річниці Незалежності України

Президентка Молдови Майя Санду 24 серпня відвідала Київ з нагоди 35-ї річниці відновлення Незалежності України, де вручила президенту Володимиру Зеленському найвищу державну нагороду країни – Орден Республіки – за винятковий внесок у захист миру та свободи в Європі та на знак вдячності молдовського народу за мужність українців у боротьбі з російською агресією.

У відповідь Зеленський нагородив Санду Орденом княгині Ольги І ступеня за вагомий особистий внесок у зміцнення українсько-молдовських відносин та підтримку України в умовах повномасштабної війни.

Окрім того, президентка взяла участь у саміті Коаліції охочих, де лідери європейських країн підтвердили єдність в подальшій допомозі Києву.

Серед інших представників балканських країн, у заходах взяли участь перший джентльмен Словенії Алеш Мусар, перша леді Румунії Мірабела Гредінару та перша леді Сербії Тамара Вучич.

Парламент Молдови затвердив нові правила виборів у Гагаузії

Парламент Молдови 24 серпня ухвалив зміни до Виборчого кодексу, які встановлюють нові правила проведення виборів до Народних зборів Гагаузії, призначених на 15 листопада 2026 року.

Зокрема, вони визначають, що найближчі вибори пройдуть за мажоритарною системою з подальшим переходом на пропорційну, подібну до виборів місцевих рад.

Крім того, закон визначає статус ЦВК Гагаузії, яка буде інтегрована до єдиної системи управління виборами, що необхідно для приведення законодавства у відповідність до рішення Конституційного суду від 9 липня.

Опозиція, зокрема Партія соціалістів, висловила протест проти норми, яка вимагає обов'язкового володіння румунською мовою для кандидатів на посаду башкана, назвавши це дискримінаційним обмеженням прав жителів автономії та заявивши про намір оскаржити це положення в Конституційному суді та ЄСПЛ.

рф вчергове атакувала дронами пункт пропуску на кордоні Молдови та України

В ніч на 25 серпня рф завдала удару БПЛА типу «шахед» по міжнародному пункту пропуску Виноградівка на кордоні України та Молдови, внаслідок чого пошкоджено інфраструктуру та призупинено рух через пункт Вулканешти–Виноградівка.

О 3:49 було зафіксовано два вибухи на території українського пункту пропуску, які спричинили пожежу, що була згодом локалізована рятувальниками.

За попередніми даними, жертв немає, а осіб та автомобілі перенаправляють на інші пункти пропуску.

На молдовській території уламків або небезпечних об'єктів не було виявлено.

Це вже третя атака на українсько-молдовські прикордонні дільниці за два тижні, що, за словами голови МЗС України Андрія Сибіги, є частиною навмисної стратегії Росії з дестабілізації регіону та порушення сполучення між країнами.

Парламент Молдови в першому читанні підтримав закон про збільшення частки румуномовного контенту на телебаченні

Парламент Молдови 25 серпня ухвалив у першому читанні законопроєкт, який зобов'язує телеканали транслювати в проміжку 06:00–24:00 щонайменше 50% програм румунською мовою або з дубляжем румунською, за винятком мовників, орієнтованих на етнічні меншини в окремих регіонах.

Документ також передбачає підвищення частки румуномовного контенту в пакетах операторів до 60%, з обмеженням 30% для інших мов, та збільшення квоти національної музики з 10% до 20%.

Окремий розділ закону вперше регулює статус громадського регіонального мовника у Гагаузії, що викликало критику опозиції, яка побоюється втручання в роботу гагаузьких медіа .

Проект, розроблений за участю експертів Ради з питань аудіовізуалізації та Міністерства культури, спрямований на гармонізацію з європейською директивою про аудіовізуальні медіапослуги та набуде чинності з 1 січня 2027 року після остаточного затвердження в парламенті.

Уряд Молдови продовжив надзвичайний стан в енергетиці та гідрології на 30 днів

Уряд Молдови 26 серпня продовжив на 30 днів режим надзвичайного стану в енергетичному та гідрологічному секторах через проблеми з постачанням палива та критичне падіння рівня води у Дністрі.

Стан енергетики залишається складним через глобальні логістичні збої, зокрема через атаки на нафтову інфраструктуру в Чорному морі та низький рівень Дунаю, що обмежує імпорт пального, хоча ситуація з постачанням поступово стабілізується.

Гідрологічна ситуація також критична: рівень води у водосховищі Новодністровськ опустився майже на 9 метрів нижче норми, а в водосховищі Костешти–Стинка – на 7 метрів, що створює загрозу водопостачанню Кишинева.

Через посуху та низький рівень води у Дністрі та Дунаї існує ризик припинення роботи водозабірних споруд та подальшого дефіциту пального, що ставить під загрозу стабільність ресурсного забезпечення країни в найближчі тижні.

Уряд Молдови затвердив графік впровадження ПДВ та акцизів для підприємців з Придністров'я

Кабмін Молдови 26 серпня затвердив план поетапного впровадження ПДВ та акцизів для підприємців у Придністров'ї, який передбачає вирівнювання податкових умов із загальнодержавними ставками протягом двох років.

Згідно з документом, з 1 січня 2027 року для придністровських підприємств запроваджується ПДВ (10% з підвищенням до 20% до кінця 2028 року), акцизи на тютюн, алкоголь та пальне інтегруються до 2029 року.

Рішення спрямоване на ліквідацію податкових розривів через спрощену систему оподаткування в регіоні.

Уряд створив робочу групу для моніторингу виконання графіка.

При цьому в Тирасполі заявили, що не визнаватимуть це рішення, однак у Кишиневі сподіваються на діалог із бізнесом.

Контекст: Рішення ухвалено в рамках економічної частини реінтеграції країни. Раніше компанії в регіоні уникали сплати ПДВ та акцизів, створюючи диспропорцію та тіньовий ринок, що не контролюється Молдовою.

Молдова відзначила 35-ту річницю проголошення незалежності

27 серпня Республіка Молдова святкує 35-ту річницю проголошення незалежності.

Цій визначній події передував потужний національний рух кінця 1980-х,  прийняття Закону про статус румунської мови та Декларації про суверенітет.

Кульмінацією цього стали Великі національні збори 27 серпня 1991 року, під час яких парламент ухвалив Декларацію незалежності, підписану 278 депутатами парламенту.

Першою визнала незалежність країни сусідня Румунія.

У грудні 1991 року Молдова приєдналася до СНД (вийшла в 2026 р.), а 2 березня 1992 року стала членом ООН. В тому ж році спалахнув збройний конфлікт у Придністров'ї, який залишається остаточно неврегульованим донині.

За роки незалежності країна пройшла складний шлях: від економічної кризи 1990-х до євроінтеграційного курсу, закріпленого в Конституції у 2024 році.

Попри тиск, протягом усіх років незалежності, Молдова залишається однією з найбільш дружніх до України країн. Тож ми щиро вітаємо нашу сусідку з її найбільшим державним святом і бажаємо миру, стабільності та успішної реалізації європейських прагнень, адже сильна та процвітаюча Молдова – це запорука стабільності всього регіону.

У Кишиневі пройшов військовий парад з нагоди 35-ї річниці незалежності Молдови

27 серпня у Кишиневі відбувся військовий парад, присвячений 35-й річниці незалежності Республіки Молдова, який було проведено вперше за останні п'ять років.

У ньому взяли участь понад 2 000 військовослужбовців Національної армії, співробітників МВС, Служби інформації та безпеки, Мін'юсту та Служби державної охорони, а також 150 ветеранів війни за незалежність 1992 року.

Було представлено понад 100 одиниць військової та спеціальної техніки, зокрема тактичні автомобілі Humvee, бронетранспортери Piranha III та Piranha V, САУ, протитанкові комплекси, мобільні системи ППО та засоби радіоелектронної боротьби.

Парад приймала президентка Майя Санду, також на трибуні були присутні президент Румунії Нікушор Дан, прем'єр-міністр, спікер парламенту Молдови та керівники силових відомств.

У заході також взяли участь прапороносні групи з дев'яти країн-партнерів, включаючи Румунію, Україну, США, Францію, Польщу та інші держави ЄС та НАТО.

Представник Міноборони Іон Ротару зазначив, що модернізація армії є відповіддю на сучасні виклики безпеці, а сам парад є демострацією статусу Молдови як вільної та суверенної держави, здатної захищати своїх громадян.

Молдова, Румунія та Україна посилять співпрацю в межах «Одеського трикутника»

27 серпня у Кишиневі відбулася тристороння зустріч президентів Молдови, Румунії та України, на якій лідери домовилися поглиблювати співпрацю в енергетичній, інфраструктурній та безпековій сферах, особливо в контексті посилення формату «Одеського трикутника».

Майя Санду наголосила, що, незважаючи на спроби залякування, Молдова інвестуватиме у протиповітряну оборону та закликала всі вільні країни допомогти Україні зміцнити ППО перед зимою.

Володимир Зеленський заявив, що Україна, Молдова та Румунія є «природними союзниками», а Нікушор Дан назвав Молдову «прикладом» для країн-кандидатів на вступ до ЄС.

Також, як зазначив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, «Одеський трикутник» вже дає результати, і сторони зацікавлені в поглибленні практичної співпраці задля зміцнення стабільності в Чорноморському регіоні.

Молдова та Україна знову знайшли компроміс щодо скидів води з Дністра

28 серпня, на засіданні Дністровської комісії Кишинів та Київ досягли компромісу щодо обсягу скидів води з Дністровського водосховища, зменшивши його з 75 до 60 м³/с на наступні два тижні.

Українська сторона спочатку пропонувала знизити показник до 50 м³/с через критичне падіння рівня води у Новодністровському водосховищі до позначки 112 метрів через посуху та відсутність опадів.

Представник уряду Молдови Думітру Чоріч зазначив, що ситуація також впливає на енергетичну безпеку країни, оскільки останніми днями 10-20% потреб в електроенергії покривалося імпортом з України.

Раніше, Президент України Володимир Зеленський запевнив молдовську сторону, що Україна шукатиме рішення в питанні скидів води з Дністра, аби не допустити негативних наслідків для жителів Молдови.

Два нідерландські політики опинилися в центрі скандалу через фото зі зброєю на тлі прапора так званої «пмр»

Віце-мер нідерландського міста Олдебрук Том де Нойєр та екс-кандидат у муніципальні радники Марлон У. опинилися в центрі скандалу через фотографії, зроблені під час відпочинку до так званої «пмр», на яких він позує з автоматом Калашникова у футболці місцевого клубу «Шериф» на фоні прапора невизнаної «пмр».

Після публікації фото, Бюро з реінтеграції Молдови назвало такі дії «абсолютно неприйнятними», закликавши політиків підтвердити підтримку суверенітету та територіальної цілісності країни та при цьому одночасно визнали, що приватні поїздки іноземців до регіону не потребують попереднього повідомлення конституційної влади.

Як повідомляє GLD, де Нойєр приніс вибачення за даний вчинок, наголосивши, що візит був частиною відпустки та був зумовлений «історичним інтересом», однак у Нідерландах його дії розкритикували колеги, через червоний рівень небезпеки подорожей до цього регіону та нагадавши, що муніципалітет приймає українських біженців, зажадали від політика пояснень.

 У невизнаній «пмр» відкриють 17 виборчих дільниць для голосування на виборах до держдуми рф

Лідер невизнаної «пмр» Вадим Красносельський на прес-конференції 28 серпня заявив, що на виборах до російської держдуми, які відбудуться у вересні, в регіоні працюватимуть 17 виборчих дільниць.

У Бюро реінтеграції Молдови назвали це рішення незаконним, наголосивши, що відкриття таких дільниць без згоди конституційної влади суперечить принципу територіального суверенітету держави.

У відомстві також зазначили, що в регіоні неможливо забезпечити належні заходи безпеки та об'єктивне висвітлення виборчого процесу через жорстку інформаційну цензуру та переслідування свободи слова.

За даними Красносельського, у «пмр» проживають 220 тисяч громадян росії, які зможуть взяти участь у голосуванні.

Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень