Що нового на Балканах? Хорватія

 Огляд за 17 - 24 серпня 2026 року

Українця затримали у справі про підрив «Північних потоків»

19 серпня в Пулі затримали громадянина України Володимира Журавльова, якого Німеччина підозрює у причетності до підриву газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік - 2» у 2022 році. За версією німецького слідства, він міг бути одним із водолазів, які встановлювали вибухівку на трубопроводах. Затримання відбулося на підставі європейського ордера на арешт.

Раніше Журавльова вже затримували в Польщі, однак польський суд відмовив у його екстрадиції до Німеччини. Після допиту в органах прокуратури суд у Пулі ухвалив рішення про його тримання під вартою до завершення процедури щодо екстрадиції до Німеччини. Його причетність до підриву газопроводів залишається предметом кримінального розслідування і не є встановленою судом виною.

Контекст: Основною причиною перебування Журавльова в Хорватії, за даними українських та європейських медіа, були зйомки фільму «Зміїний острів» – політичного трилера режисера Дага Лаймана за участю Шона Пенна та Едрієна Броуді. Зйомки розпочалися в Загребі, а згодом перемістилися до Пули. Журавльов працював над фільмом як консультант, використовуючи професійний досвід дайвера.

Особливого резонансу ситуації додає те, що сюжет фільму безпосередньо натхненний підривом «Північних потоків» та розповідає про групу українських водолазів, які беруть участь у таємній підводній операції.

Госпіч: парламентська криза навколо 37 тис. тонн небезпечних відходів

17–21 серпня скандал із незаконно захороненими відходами в районі Госпіча перетворився з локальної екологічної проблеми на масштабну політичну кризу.

Контекст: Йдеться про близько 37 000 тонн промислових та небезпечних відходів, незаконно завезених і розміщених на території колишнього промислового комплексу в Госпічі. За даними, оприлюдненими під час парламентських дебатів, приблизно 32 000 тонн захоронені в землі на глибині 3-4 метрів, тоді як близько 5 000 тонн залишаються на поверхні. Особливо серйозним стало оприлюднення результатів досліджень, відповідно до яких у ґрунті та підземних водах поблизу незаконного звалища виявлено PFAS –так звані “вічні хімікати”, які надзвичайно повільно розкладаються в довкіллі.

Що сталося цього тижня

18 серпня президент Зоран Міланович ініціював проведення позачергового засідання Сабору, присвяченого ситуації в Ліці. Це стало черговим етапом його протистояння з урядом Андрея Пленковича: президент наполягав на необхідності парламентського контролю та чіткої відповідальності за те, як небезпечні відходи опинилися в регіоні.

20 серпня Сабор провів надзвичайне засідання, яке перетворилося на багатогодинні гострі дебати. Засідання тривало близько 18 годин, під час яких опозиція звинувачувала уряд та державні інституції у системній бездіяльності й фактичному сприянні незаконному бізнесу з відходами, натомість представники влади звинувачували опозицію у політизації ситуації та поширенні паніки.

Окремо прозвучали дуже жорсткі формулювання про те, що йдеться фактично про “екологічний злочин” проти Ліки; опозиційні депутати навіть використовували поняття “біотерористичного акту” щодо масштабів забруднення.

Що заявив Пленкович

Прем'єр-міністр Андрій Пленкович визнав, що проблема існує, але закликав не створювати паніку.

Він повідомив, що держава планує прибрати приблизно 5 000 тонн відходів, які знаходяться на поверхні; щодо захоронених відходів шукають спеціалізовані компанії; уряд звернувся приблизно до 70 компаній по всій Європі, щоб знайти технологічне рішення для вилучення та утилізації відходів; державна система питного водопостачання, за твердженням прем'єра, залишається безпечною.

Тобто влада фактично розділяє проблему на дві частини: швидке вилучення відходів із поверхні та значно складнішу операцію з пошуку технології для вилучення того, що вже було закопано.

Що вирішив Сабор

У фінальній частині засідання парламент відхилив чотири пропозиції, внесені Мілановичем, натомість підтримав висновки парламентської більшості.

Ключовий результат – уряд отримав 90 днів на подання Сабору звіту про прогрес у санації території Госпіча.

За екоцид можуть запровадити покарання аж до довічного ув'язнення

На тлі госпіцького скандалу міністр юстиції Дамір Хабіян заявив про намір запровадити до кримінального законодавства окремий злочин екоциду. За його словами, залежно від масштабу та наслідків злочину покарання може становити від 10 років позбавлення волі до довічного ув'язнення.

Масова загибель риби в Саві: розпочато державне розслідування

У Саві, на ділянці поблизу Загреба, зафіксували масову загибель риби. Місцеві жителі висловили підозри щодо можливого забруднення води та звернули увагу на роботу центральної очисної споруди.

Водночас Zagreb Holding заявив, що очисна система працювала нормально і не було зафіксовано аварій або відхилень у роботі. Причину загибелі риби почали встановлювати відповідні служби.

Після пожеж в Оміші ситуація поступово стабілізується

Протягом тижня Хорватія продовжувала боротися з наслідками масштабних літніх пожеж. Найбільш складна ситуація раніше склалася в районі Оміша, а нові займання та ризик поширення вогню зберігалися в Далмації та Задарській жупанії.

Контекст: Найсерйознішою стала катастрофічна пожежа біля Оміша, яка спалахнула 13 серпня. Вогонь, посилений сильним вітром, знищив будинки, автомобілі та човни, а також приблизно 1 000 гектарів сільськогосподарських земель, переважно оливкових гаїв, і соснового лісу. Близько 2 000 людей були евакуйовані, одна людина загинула, десятки постраждали.

До 16–17 серпня ситуація почала стабілізуватися, однак наслідки пожежі залишалися серйозними: частина постраждалих перебувала у критичному стані.

Рекордно низька вода в Драві: Хорватська армія рятувала римський корабель

Через тривалу посуху рівень Драви біля Осієка опустився до історичного мінімуму  близько -194 см. 21 серпня він дещо піднявся, але все ще становив близько -176 см.

Рекордно низька вода створила проблему для Danuvina Alacris – 18-метрової репліки давньоримського корабля, яка є частиною європейського культурно-історичного проєкту. Корабель, вага якого становить приблизно 5 тонн, а вартість оцінюється приблизно в 1 млн євро, через падіння рівня води сів на мілину біля Осієка.

До рятувальної операції залучили інженерні підрозділи Хорватської армії, перед якими постало завдання витягнути корабель із небезпечної ділянки та не допустити пошкодження корпусу.

Це стало ще одним наочним наслідком екстремальної посухи цього літа.

160 тисяч восьминогів випустили в Адріатику для боротьби з інвазивним синім крабом

У Хорватії реалізується незвичайний екологічний проєкт: близько 160 000 молодих восьминогів випускають в Адріатичне море, щоб посилити природний контроль над популяцією інвазивного синього краба. Синій краб активно поширюється в Середземномор'ї та становить загрозу для місцевих екосистем і рибальства, тож цей проєкт має на меті використати природні харчові зв'язки для стримування його чисельності.

Пекін–Загреб: запускається нове регулярне авіасполучення

20 серпня стало відомо про запуск нового регулярного авіасполучення між Китаєм і Хорватією. Йдеться про маршрут Пекін–Бухарест–Загреб, який виконуватиме Air China. Перший рейс запланований на 4 вересня 2026 року, але квитки вже надійшли у продаж.

Між Пекіном і Загребом уперше з'являється регулярне сполучення одного перевізника, що має посилити туристичні, бізнесові та загалом економічні зв'язки між Хорватією та Китаєм. Квитки вже надійшли у продаж.

23 серпня – День пам'яті жертв тоталітарних та авторитарних режимів

23 серпня в Хорватії відзначили Європейський день пам'яті жертв тоталітарних та авторитарних режимів. Делегація Сабору на чолі з головою парламенту Горданом Яндроковичем вшанувала жертв на Голому Отоку, колишньому югославському політичному таборі. Урядова делегація на чолі з міністром юстиції Даміром Хабіяном провела церемонію на кладовищі Мирогой у Загребі.

Підготувала Аделія Волошина,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень