Що нового на Балканах? Хорватія

 Огляд за 3.08 - 9.08.2026 року

У Хорватії відзначили 31-шу річницю операції «Буря»

5 серпня Хорватія відзначила День перемоги та вітчизняної подяки, День хорватських захисників і 31-шу річницю військово-поліцейської операції «Буря». Центральні урочистості відбулися у Кніні, де взяли участь президент Зоран Міланович, прем’єр-міністр Андрій Пленкович, голова парламенту Гордан Яндрокович та представники уряду, армії й ветеранських організацій.  Під час церемонії відбувся проліт хорватських винищувачів Rafale.

У дні перед річницею «Бурі» та безпосередньо 5 серпня хорватські та сербські політики обмінялися гострими заявами. Президент Сербії Александар Вучич під час меморіальних заходів у Боснії і Герцеговині заявив, що Сербія у 1995 році була слабкою, і говорив про необхідність пам’ятати про сербських жертв. У Хорватії ці заяви викликали різку реакцію політиків, які закликали Белград прийняти факт, що «Буря» була легітимною визвольною операцією, а також припинити використання історії війни для політичної мобілізації.

Міланович заявив, що Хорватія перемогла у війні не лише силою, а й політичною мудрістю. Пленкович назвав «Бурю» легітимною визвольною операцією та «блискучою військовою перемогою», яка завершила окупацію значної частини території країни. А також заявив, що  Хорватія «не погрожує нікому, але не боїться нікого», коментуючи зокрема безпекову ситуацію на Західних Балканах і посилення озброєнь Сербії. Він наголосив, що країна продовжуватиме зміцнювати власні оборонні спроможності.

Водночас після святкувань виникла політична суперечка через повідомлення про вигуки, які містили усташську символіку та мову ненависті. Голова Самостійної демократична сербської партії Мілорад Пуповац закликав прокуратуру та поліцію відреагувати на ці випадки, заявивши, що подібні прояви не можна залишати без наслідків.

Контекст: «Буря» залишається однією з найбільш чутливих історичних тем у хорватсько-сербських відносинах. Для Хорватії 5 серпня є державним святом і символом визволення окупованих територій, тоді як у Сербії та Республіці Сербській у Боснії і Герцеговині операцію традиційно називають трагедією та вигнанням сербського населення. Окремим фактором напруження стали Вучича та Мілорада Додика в Боснії і Герцеговині 2–4 серпня. Вони назвали «Бурю» злочином проти сербського населення, тоді як хорватська сторона наполягає на її статусі легітимної військової операції.

Уряд запропонував масштабне підвищення ветеранських пенсій: зміни торкнуться понад 200 тисяч людей

4 серпня міністр у справах ветеранів Томо Медвед заявив, що уряд має намір скасувати зменшення частини пенсій хорватських ветеранів, яке було запроваджене ще у 2002 році. За даними HRT, зміни можуть стосуватися близько 201 304 отримувачів — понад три чверті ветеранів та членів їхніх сімей, які отримують пенсію. Загальний бюджетний ефект становить 88,5 млн євро на рік: 61,5 млн євро для виплат за законом про ветеранів і 27 млн євро для військовослужбовців та поліцейських. Зміни мають запрацювати з 1 січня 2027 року.

У Хорватії триває 311-та Синська алка – одна з найвідоміших традиційних культурних подій країни

8 серпня в Сині відбулася Čoja – другий етап 311-ї Синської алки. Переможцем став алкар Міховіл Жупа. 9 серпня відбулося головне змагання, у якому взяли участь 17 алкарів-копьянників.

Синська алка — традиційне лицарське кінне змагання, яке проводиться в Сині щороку на початку серпня. Подія має статус нематеріальної культурної спадщини та є однією з найбільш відомих традицій Хорватії.

Контекст: Синська алка проводиться на честь перемоги над османськими військами у 1715 році. Тоді близько 700 захисників Синя, за традиційним переказом, змогли відбити наступ османської армії чисельністю у десятки тисяч військових. Саме цю перемогу символічно відтворює Синська алка: вершники-алкари в традиційному вбранні на повному ходу намагаються списом влучити в невеликий металевий обруч – «алку», підвішену над трасою. Змагання вперше відбулося на початку XVIII століття і з перервами збереглося до сьогодні, перетворившись на один із найвідоміших символів історичної спадщини Далмації. Щорічне проведення змагання припадає саме на період навколо Дня перемоги та річниці «Бурі».

Незаконне звалище в Госпичі перетворилося на масштабний політичний та екологічний скандал

7–9 серпня однією з головних внутрішніх тем у Хорватії стала ситуація з незаконно захороненими відходами в Госпичі.

На території колишнього PPK Velebit виявлено близько 37 тисяч тонн відходів, із яких майже 33 тисячі тонн закопані. Експертиза виявила важкі метали, мікропластик та екотоксичні властивості відходів, а в підземних водах нижче за течією – PFAS, так звані «вічні хімікати».

Йдеться приблизно про 33 тисячі тонн відходів. Фонд захисту довкілля розглядає чотири можливі моделі санації території, а попередня оцінка вартості робіт коливається від приблизно 2 до 125 млн євро – залежно від способу вилучення, транспортування та утилізації відходів. Міністерство захисту довкілля планує визначитися з конкретною моделлю до кінця вересня.

9 серпня прем’єр Андрій Пленкович заявив, що всі відповідальні за незаконне захоронення мають понести відповідальність, а проблема повинна бути вирішена в рамках законної процедури. Опозиція водночас вимагає жорсткіших дій та політичної відповідальності.

Екстремальна спека та посуха вдарили по сільському господарству Хорватії

Упродовж тижня Хорватія переживала один із найсильніших періодів спеки цього літа. 7 серпня в окремих районах країни температура сягала 40 °C, а синоптики оголошували червоні метеорологічні попередження через небезпечну спеку. Одночасно рівень води в низці річок опустився до рекордно низьких значень.

Високі температури спричинили низку лісових пожеж на узбережжі. Зокрема, 8 серпня поблизу Лечевиці (Сплітсько-Далматинська жупанія) виникла пожежа на важкодоступній місцевості, до гасіння якої залучили пожежні літаки Canadair.

Найбільші проблеми спостерігаються у Славонії. Через тривалу відсутність опадів і високі температури фермери очікують, що врожай кукурудзи буде приблизно на 50% нижчим за очікуваний. Сільгоспвиробники попереджають, що посуха дедалі більше перетворюється на системну проблему для хорватського агросектору. За оцінками, щорічні збитки хорватського сільського господарства від посухи вже становлять 200–300 млн євро.

Представники Хорватської господарської палати також наголосили, що екстремальна спека, посуха та лісові пожежі вже безпосередньо впливають не лише на сільське господарство, а й на енергетику та економіку країни.

Хорватські служби затримали громадянина Сербії за підозрою в кібератаках на державні установи

7 серпня міністр у справах ветеранів Томо Медвед повідомив про затримання громадянина Сербії, якого підозрюють у здійсненні хакерських атак проти хорватських державних установ та інших юридичних осіб.

За словами міністра, хорватські служби безпеки відстежували діяльність підозрюваного, а його затримання стало результатом роботи системи безпеки. Інцидент привернув додаткову увагу до кібербезпеки Хорватії на тлі загального зростання кількості кібератак у Європі.

Туристичний сезон залишається рекордно активним: аеропорт Спліта прийняв близько 770 тисяч пасажирів у липні

На початку серпня стало відомо про масштабний пасажиропотік у головному туристичному аеропорту Далмації. У липні через аеропорт Спліта пройшло близько 770 тисяч пасажирів, що зробило його одним із головних транспортних вузлів країни під час піку літнього сезону.

Водночас другий серпневий вікенд супроводжувався значними заторами на хорватських дорогах. Особливо складна ситуація спостерігалася на автомагістралі A1, яка сполучає Загреб із узбережжям, а також на під'їздах до Загреба.

У Хорватії сталася одна з найсерйозніших залізничних аварій року: зіткнулися пасажирський і вантажний потяги

8 серпня біля Крижевців зіткнулися пасажирський та вантажний потяги. Внаслідок аварії постраждали 24 людини. На місце події прибули всі екстрені служби, а рух залізницею було тимчасово припинено. Причини зіткнення розслідуються. Серед версій, які перевіряються слідством, – можливе проходження вантажного потяга попри сигнал «STOP». Міністр транспорту Олег Буткович закликав не робити передчасних висновків, наголосивши, що остаточні причини має встановити розслідування.

 

Підготувала Аделія Волошина,

стажерка Аналітичного центру балканських досліджень