Що нового на Балканах? Хорватія

 Огляд за 10 - 16 серпня 2026 року

Масштабна пожежа біля Оміша призвела до загибелі людини, десятків поранених та евакуації близько 1000 мешканців і туристів

13–14 серпня на узбережжі Далмації спалахнула масштабна лісова пожежа, яка через сильний вітер швидко поширилася в напрямку населених районів. Cтаном на 16 серпня внаслідок пожежі постраждали 42 людини, з них восьмеро отримали тяжкі травми, а особу загиблої людини встановлюють за допомогою ДНК-аналізу.

14 серпня через загрозу поширення вогню було евакуйовано близько 1000 мешканців і туристів. Пожежа знищила понад 1000 га території, пошкодила житлові будинки та природні ландшафти. До ліквідації займання було залучено 286 пожежників, близько 90 пожежних автомобілів та чотири літаки.

Окремою проблемою стало те, що частина людей була змушена залишати небезпечні райони через море. Морські рятувальні служби вночі врятували 194 людини, які через пожежу залишилися біля узбережжя.

У ширшому регіональному контексті займання в Хорватії стали частиною масштабної хвилі пожеж, яка цього літа охопила країни Середземномор'я та Балкан.

Скандал довкола 37 тисяч тонн токсичних відходів у Госпичі: протести та результати експертиз води

16 серпня в Госпичі пройшла масова громадська акція протесту. На нелегальному складі накопичено близько 37 тис. тонн небезпечних матеріалів. Місцеві жителі вийшли на вулиці з вимогою термінових дій влади через побоювання довготривалого забруднення ґрунтів і джерел питної води.

Водночас офіційні результати досліджень Хорватського інституту громадського здоров'я 13 серпня засвідчили, що питна вода в Ліцько-Сенській жупанії наразі повністю відповідає встановленим нормам безпеки.

Ще 10 серпня президент Хорватії Зоран Міланович закликав уряд невідкладно розпочати санацію незаконного звалища небезпечних відходів поблизу Госпича. Глава держави наголосив, що подальше зволікання створює прямі ризики для довкілля та здоров'я громадян, і вимагає рішучих дій від профільних міністерств.

Контекст: Витоки проблеми сягають діяльності приватної компанії з переробки та зберігання матеріалів, яка тривалий час без належного ліцензійного нагляду завозила промислові відходи на орендовані склади біля Госпича. Після виявлення численних порушень та відкликання дозволів діяльність підприємства зупинили, проте тонни накопичених матеріалів так і залишилися покинутими на майданчику. Повна бездіяльність власників і затяжні бюрократичні суперечки між Міністерством охорони довкілля та місцевою владою щодо фінансування й процедури утилізації перетворили занедбаний склад на політичну кризу національного масштабу.

Занепокоєння жителів зумовлене специфікою географії Ліки: регіон вирізняється вразливим карстовим рельєфом, де будь-який витік токсинів може миттєво потрапити до підземних водних артерій, які живлять велику частину країни. Хоча перші лабораторні проби не виявили відхилень у питній воді, тривале відкрите зберігання десятків тисяч тонн токсичних залишків під опадами викликало хвилю недовіри до офіційних звітів і змусило громаду перейти до прямих вуличних дій.

Хорватія підтримала можливе надання каталонській, баскській та галісійській мовам статусу офіційних мов ЄС

13 серпня Міністерство закордонних та європейських справ Хорватії заявило, що Загреб не заперечуватиме проти включення каталонської, баскської та галісійської мов до переліку офіційних мов ЄС, якщо відповідні органи Ради ЄС визнають аргументацію Іспанії обґрунтованою.

Контекст: Іспанія вже тривалий час домагається офіційного визнання цих мов на рівні ЄС. Питання є політично чутливим, оскільки пов'язане не лише з мовною політикою Євросоюзу, а й із відносинами між центральною владою Іспанії та регіонами з сильними національними ідентичностями. Для Балкан цей сюжет також цікавий з огляду на значення мовного та етнокультурного питання для багатонаціональних держав регіону.

У Хорватії скорочується кількість дозволів для іноземних працівників, водночас змінюється структура трудової міграції

11 серпня стало відомо про подальше скорочення кількості дозволів на проживання та роботу для іноземних громадян у Хорватії. У 2026 році кількість виданих дозволів зменшується, а структура іноземної робочої сили змінюється.

Зокрема, кількість працівників із Непалу скорочується, тоді як зростає присутність громадян Філіппін. Зміни відбуваються на тлі того, що хорватський ринок праці продовжує залежати від іноземних працівників, особливо в будівництві, туризмі, готельно-ресторанному секторі та інших сферах із сезонним попитом на робочу силу.

Контекст: Іноземна трудова міграція залишається одним із ключових демографічних та економічних питань Хорватії після вступу країни до ЄС. Скорочення кількості дозволів може свідчити як про зміну попиту роботодавців, так і про поступове коригування міграційної політики. Водночас зміна географії походження працівників демонструє переорієнтацію хорватського ринку праці на країни Південної та Південно-Східної Азії.

Зростає тиск туризму на морські екосистеми: до 65% яхт у деяких районах стають на якір безпосередньо над луками посидонії

11 серпня було оприлюднено результати дослідження впливу яхтового туризму на морські екосистеми Хорватії. Супутниковий моніторинг показав, що в окремих районах від 25% до 65% суден стають на якір безпосередньо над луками Posidonia oceanica.

Посидонія є важливою морською рослиною Середземномор'я, яка формує середовище існування для багатьох видів, стабілізує морське дно та відіграє роль у поглинанні вуглецю. Пошкодження її луків якорями може мати довготривалі наслідки для морських екосистем.

У Загребі стартували зйомки трилера «Snake Island» про диверсію на «Північному потоці» за участю Шона Пенна та Едрієна Броуді

В центрі Загреба проходять зйомки нового політичного трилера «Зміїний острів» за участю Шона Пенна та Едрієна Броуді. Обидва актори є багаторазовими володарями премії «Оскар». Режисером стрічки є Даг Лайман, відомий роботою над такими стрічками, як «Ідентифікація Борна», «На межі майбутнього», «Містер і місіс Сміт» та «Баррі Сіл: Король контрабанди»

Частину вулиці Міхановічевої та прилеглі території перетворили на декорації військового конфлікту: встановлено барикади, мішки з піском, а масовка використовує військову форму з українською символікою. Зйомки також проходять на інших хорватських локаціях.

Фільм натхненний підривом газопроводів «Північний потік» і «Північний потік 2» у Балтійському морі, які транспортували газ із Росії до Німеччини. За сюжетом у центрі історії – таємна команда українських водолазів, яка вирушає на небезпечну підводну місію. Саме ця команда, відповідно до синопсиса стрічки, пов'язана із саботажем газопроводів.

Контекст: Реальні вибухи на «Північному потоці» сталися 26 вересня 2022 року. Після серії підводних вибухів три з чотирьох трубопроводів були виведені з ладу, а з пошкоджених труб почав витікати газ.

Німецькі правоохоронці кваліфікували вибухи як диверсію. Вони підозрюють у причетності до організації та здійснення диверсії українця Сергія Кузнєцова. За версією слідства, він міг керувати групою із шести людей, які замінували газопроводи, а потім дистанційно підірвали їх.

Хорватія посіла третє місце у світі за темпами зростання особистого багатства населення у 2020–2025 роках

Відповідно до нового UBS Global Wealth Report Хорватія посіла третє місце у світі за зростанням особистого багатства населення у 2020–2025 роках, поступившись лише Південній Кореї та Росії.

За даними дослідження, зростання багатства хорватських домогосподарств пов'язане зі зростанням вартості нерухомості, економічним розвитком та збільшенням доходів. Водночас показник стосується саме вартості активів, а не безпосередньо рівня добробуту чи доходів усіх громадян.

Контекст: Дані UBS демонструють позитивну макроекономічну динаміку Хорватії після вступу до єврозони та Шенгенської зони. Водночас високі ціни на житло, нерівномірний розподіл активів та зростання вартості життя означають, що збільшення сукупного приватного багатства не обов'язково однаково відображається на добробуті різних соціальних груп.

Підготувала Аделія Волошина,

стажерка Аналітичного центру балканських досліджень