Що нового на Балканах? Хорватія

 Огляд за 24 - 31 серпня 2026 року

Хорватія розкритикувала голову парламенту Чорногорії через співчуття родині Ратка Младича

27 серпня після смерті засудженого за геноцид і воєнні злочини Ратка Младича голова парламенту Чорногорії та лідер «Нової сербської демократії» Андрія Мандич висловив співчуття його синові, назвавши Младича «генералом». Заява викликала різку реакцію в Хорватії.

Міністерство закордонних та європейських справ Хорватії назвало такі висловлювання неприйнятними та наголосило, що вони суперечать цінностям ЄС. Загреб заявив, що під час переговорів про вступ Чорногорії до ЄС і надалі наполягатиме на переосмисленні минулого, притягненні до відповідальності за воєнні злочини, повазі до рішень міжнародних судів та добросусідських відносинах.

Контекст: Ратко Младич – колишній командувач армії боснійських сербів під час війни в Боснії і Герцеговині 1992–1995 років. Младич був одним із головних військових керівників боснійських сербів та відігравав ключову роль у облозі Сараєва і захопленні Сребрениці у 1995 році. Після падіння Сребрениці сили під його командуванням убили понад 8 тис. боснійських мусульманських чоловіків і хлопців; Міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії кваліфікував ці події як геноцид. У 2017 році Младича засудили до довічного ув'язнення за геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини, а у 2021 році вирок було остаточно підтверджено.

Саме тому його смерть викликала різко протилежні реакції в регіоні: для жертв війни та значної частини міжнародної спільноти Младич є символом воєнних злочинів, тоді як частина сербських націоналістичних сил продовжує сприймати його як героя та захисника сербів.

Хорватія та Сербія обмінялися заявами щодо військової модернізації

25–27 серпня питання військової безпеки Західних Балкан стало однією з головних тем хорватської зовнішньої політики. Під час щорічної конференції хорватських послів, генеральних консулів та військових аташе голова Сабору Гордан Яндрокович заявив, що Європа має посилювати власну оборонну спроможність і «європейську опору» НАТО. Окремо він наголосив на нарощуванні Сербією не лише оборонних, а й наступальних озброєнь. За його словами, Хорватія має активніше інформувати західних партнерів про безпекові ризики в регіоні.

27 серпня міністр оборони Хорватії Іван Анушич пов'язав необхідність посилення хорватської оборони із політикою Белграда та ставленням сербської влади до спадщини воєн 1990-х років.

Президент Сербії Александар Вучич у відповідь заявив, що сербське озброєння має оборонний характер, і закликав Загреб звернути увагу на власні військові закупівлі.

Контекст: Загострення відбувається на тлі масштабної модернізації збройних сил обох країн. Загреб розглядає сербське переозброєння як потенційний фактор зміни регіонального балансу, тоді як Белград характеризує власні закупівлі як оборонні та вказує на військове посилення Хорватії. Взаємні звинувачення посилюють недовіру між двома державами та ризик подальшої регіональної гонки озброєнь, хоча наразі йдеться передусім про політичну та дипломатичну риторику, а не про безпосередню військову кризу.

Вуковар: День пам'яті зниклих

29–30 серпня у Вуковарі відбулися заходи до Дня пам'яті зниклих у Вітчизняній війні та Міжнародного дня зниклих безвісти. 29 серпня парламентський Комітет у справах ветеранів провів тематичне засідання про право зниклих на ідентичність та право родин на правду; 30 серпня відбулися меморіальні заходи за участю родин зниклих, представників влади та громадськості.

Понад 100 тисяч людей відвідали концерт Томпсона у Вуковарі

29 серпня Марко Перкович Томпсон провів у Вуковарі великий благодійний концерт «Вуковар – разом за майбутнє». За повідомленнями місцевих ЗМІ, захід відвідали понад 100 тис. людей. Прибуток після покриття організаційних витрат має бути спрямований на завершення студентського гуртожитку салезіанців у Загребі та кампанію зі збору коштів на будівництво стадіону у Вуковарі.

Водночас концерт мав і виразний політико-символічний вимір. Під час виконання пісні «Бойна Чавоглаве» звучав заборонений у низці контекстів усташський вітальний вигук «За дом спремні», а дрони над майданчиком демонстрували відповідний напис. Після концерту президент Сербії Александар Вучич публічно розкритикував захід, наголошуючи на його близькості до кордону із Сербією.

3150 євро штрафу за прославляння усташського руху

24-річний Роналдо Баришич із Книна, президент громадської організації «За кращу Хорватію», був визнаний винним Рієцьким муніципальним судом у трьох адміністративних правопорушеннях. Йдеться про поширення неправдивої інформації, публічне використання символіки, що прославляє усташський рух, а також неналежне забезпечення громадського порядку під час протесту. Суд призначив йому сукупний штраф у 3150 євро.

Контекст: Порушення сталися 29 листопада 2025 року в Рієці під час організованого його організацією протесту «За порятунок хорватської культури», у якому взяли участь близько 100 людей. Під час виступу Баришич поширював неправдиві твердження про нібито напад мігранта на черницю, її «майже вбивство», а також звинувачував мігрантів у поширенні туберкульозу через їжу, сексуальному насильстві та інших злочинах. Суд встановив, що ці твердження не відповідали дійсності та спричинили страх і занепокоєння серед громадян.

Окремим епізодом стало використання чорного прапора з шахівницею та написами «HOS» і «За дом спремні». Суд зазначив, що символіку демонстрували не під час офіційного вшанування загиблих членів HOS чи відповідної пам’ятної дати, а в межах політичного протесту. У рішенні наголошується, що цей символ пов’язаний з усташським рухом та тоталітарним режимом Незалежної Держави Хорватія і в цьому контексті використовувався для вираження шовіністичних та нетерпимих поглядів щодо іноземних працівників.

Сербського інфлюенсера з четницькими татуюваннями видворять із Хорватії

У Спліті поліція затримала 31-річного громадянина Сербії, який публічно демонстрував татуювання із зображеннями Дражі Михайловича та Момчила Джуїча й четницькою символікою з написами «З вірою в Бога» та «Свобода або смерть» кирилицею.Того ж дня він опублікував фотографію з татуюваннями у своєму профілі в Інстаграмі, що, за даними поліції, викликало обурення та занепокоєння громадськості.

Йдеться про сербського інфлюенсера Марка Стойковича, за яким в Інстаграмі стежать близько 90 тис. користувачів. Після численних повідомлень від громадян поліція встановила його особу та місцезнаходження і наступного дня затримала у його автомобілі в Спліті.

Суд призначив йому 15 днів арешту та видворення з Хорватії із забороною в'їзду на п'ять років. Крім того, хорватська влада скасувала дозвіл на перебування 56-річного громадянина Сербії, який перебував разом зі Стойковичем і, за даними поліції, брав участь у відповідних діях

Хорватія та Словаччина посилюють енергетичну й оборонну співпрацю

26 серпня прем'єр-міністр Андрій Пленкович та глава МЗС Словаччини Юрай Бланар обговорили поглиблення співпраці в енергетиці та обороні. Загреб пропонує Словаччині альтернативні маршрути постачання через LNG-термінал на Крку та JANAF. Сторони також обговорили європейську перспективу Західних Балкан і діалог Белград–Приштина.

Ситуація з відходами у Госпичі: влада переходить до санації, опозиція готує протест

Ситуація навколо незаконно складованих 37 тис. тонн відходів у Госпичі залишається одним із головних внутрішньополітичних сюжетів. 25 серпня Фонд захисту довкілля отримав дві пропозиції на вивезення близько 4500 тонн розсипаних небезпечних відходів та близько 650 тонн відходів із мішків. 28 серпня на тимчасове накриття закопаних відходів надійшли ще чотири пропозиції.

Водночас на 5 вересня у Загребі заплановано протест «Ходімо за Ліку, ходімо за Хорватію», до якого долучаються громадські ініціативи та опозиційні сили. Уряд наголошує на переході до практичної санації, тоді як опозиція використовує ситуацію для критики урядової політики.

Масова загибель риби у Саві: очисні споруди могли суттєво вплинути на ситуацію

Нові результати аналізів підтвердили підвищені концентрації забруднювальних речовин у місцях скидання стічних вод Загреба та Великої Гориці. Інститут водних ресурсів оцінив вплив цих скидів на масову загибель риби як значний. Водночас фахівці наголошують, що низький рівень води та висока температура Сави могли посилити наслідки забруднення.

Посуха: Дунай, Драва та Сава досягли історично низьких рівнів

Тривала посуха призвела до встановлення нових історичних мінімумів. 22 серпня Дунай біля Батини опустився до -149 см – найнижчого показника за всю історію вимірювань; на Драві в Осієку 19 серпня зафіксовано -194 см. Хорватські води характеризують 2026 рік як надзвичайно посушливий, а липень і серпень – як посушливі та екстремально посушливі.

Низький рівень води вже створює практичні проблеми для судноплавства та водних екосистем і водночас є одним із факторів, що погіршили ситуацію із загибеллю риби у Саві.

У Загребі зафіксовано вірус Західного Нілу

27–28 серпня вірус Західного Нілу підтвердили у загиблих диких ворон у п'яти районах Загреба. Водночас Хорватський інститут громадського здоров'я станом на 27 серпня повідомляв про шість зареєстрованих випадків захворювання людей та характеризував епідеміологічну ситуацію в країні як звичайну.

Світові мільярдери зустрілися біля Млета

25 серпня хорватський острів Млет став місцем зустрічі трьох відомих американських мільярдерів – засновника «Вотсап» Яна Кума, засновника «Амазон» Джеффа Безоса та медіамагната Баррі Диллера. Кум прибув на своїй 100-метровій супер'яхті Moonrise, вартість якої оцінюється майже у 200 млн доларів. Того ж дня Безос відвідав яхту разом із Диллером. Загалом Безос перебував у Хорватії близько чотирьох днів разом із дружиною Лорен Санчес Безос, після чого залишив країну приватним літаком.

Зустріч не супроводжувалася інформацією про офіційні переговори чи бізнесові домовленості, проте поява одразу кількох представників глобального технологічного та медійного бізнесу привернула значну увагу хорватських медіа й стала черговим свідченням популярності хорватського узбережжя серед світової бізнес-еліти.

Підготувала Аделія Волошина,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень