Що нового на Балканах? Хорватія

Огляд за 31 серпня - 7 вересня 2026 року

Масштабний протест через незаконне звалище відходів у Госпичі

5 вересня в центрі Загреба відбувся масштабний протест «Крокуй за Ліку, крокуй за Хорватію» (Hodaj za Liku, hodaj za Hrvatsku), організований громадянською ініціативою «Госпіч — наш дім». За даними HRT, на площі Бана Єлачича зібралися десятки тисяч людей із різних частин Хорватії. Участь у заході взяли представники близько 15 громадських ініціатив та екологічних організацій. За оцінкою організаторів, у протесті взяли участь близько 30 тис. людей.

Протестувальники вимагали від уряду протягом 20 днів представити повний і конкретний план санації території, а протягом трьох місяців вилучити близько 33 тис. тонн небезпечних відходів, захоронених на території колишнього промислового комплексу в Госпічі. Серед інших вимог – запровадження довгострокового незалежного моніторингу стану довкілля, включення відомих проблемних ділянок до державного плану поводження з відходами та тимчасова заборона імпорту відходів до Хорватії.

Організатори наголошували, що проблема Госпіча не повинна розглядатися як суто локальна. Йдеться, на їхню думку, про системні недоліки державного контролю за поводженням з відходами, які потенційно можуть повторитися і в інших регіонах. Цю позицію напередодні протесту підтримали понад 200 громадських діячів та організацій, а також три найбільші профспілкові об’єднання Хорватії.

До акції приєдналися, зокрема, мер Загреба Томіслав Томашевич і голова партії «Мост» Нікола Ґрмоя, однак організатори заздалегідь заявляли, що в офіційній програмі не виступатимуть представники політичних партій. Самі політики після завершення акції наголошували, що прийшли радше вислухати громадян, ніж представляти власні політичні вимоги.

Напередодні протесту Пленкович заявив, що загроза забруднення сприймається урядом серйозно, але на цей момент немає загрози для населення через питну воду; влада також пообіцяла вдосконалити систему управління відходами, щоб подібні ситуації не повторювалися.

Контекст: Скандал навколо Госпіча триває з літа 2026 року. На території колишнього ППК Velebit було виявлено десятки тисяч тонн незаконно розміщених відходів. Близько 33 тис. тонн перебувають під землею, ще частина відходів зберігається на поверхні. Важливим тлом для протесту стали й суперечки щодо реальних темпів санації. Наприкінці серпня уряд уже отримав пропозиції від компаній щодо вилучення частини відходів, але вони стосувалися лише невеликої частини загального обсягу. 2 вересня Фонд захисту довкілля повідомив, що визначив виконавців двох перших етапів: утилізації 650 тонн відходів у Big Bag-мішках та покриття майже 33 тис. тонн захоронених відходів водонепроникною плівкою. При цьому остаточне вилучення захоронених відходів залишається складнішим і потребує подальшого технічного рішення.

Проблема швидко переросла в політичний конфлікт: опозиція звинуватила уряд Андрея Пленковича та державні контрольні органи у тривалій бездіяльності, тоді як влада заявила, що ситуація перебуває під контролем.

Уряд пообіцяв представити план ліквідації незаконного звалища відходів у Госпичі до 20 вересня

Після акції міністерка охорони довкілля та зеленої трансформації Марія Вучкович заявила, що уряд представить комплексний план санації незаконного звалища до 20 вересня. Серед вимог протестувальників – якнайшвидше вивезення приблизно 33 тис. тонн небезпечних відходів та посилення державного контролю над системою поводження з відходами.

Хорватія та ЄС засудили героїзацію Ратка Младича в Сербії та Республіці Сербській

Після смерті колишнього командувача армії боснійських сербів Ратка Младича наприкінці серпня його повернення до Сербії та публічне вшанування спричинили різку реакцію Хорватії та Європейського Союзу.

2 вересня прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович засудив вшанування Младича в Баня-Луці, де понад тисяча людей зібралися вшанувати засудженого воєнного злочинця. Пленкович заявив, що подібні прояви свідчать про те, що Сербія та керівництво Республіки Сербської не пройшли необхідного переосмислення спадщини воєн 1990-х років. Він також заявив, що надання Младичу державних почестей несумісне з європейськими цінностями й фактично означає відсутність прогресу Сербії на шляху до ЄС.

3 вересня останки Младича були доставлені з Нідерландів до Белграда літаком уряду Сербії. Разом із тілом до Сербії прибули його син Дарко, онука Анастасія, міністр юстиції Сербії Ненад Вуїч та двоє колишніх соратників Младича. Біля дороги, якою прямував кортеж, зібралися прихильники Младича з прапорами, транспарантами та смолоскипами; серед написів були «Младич – сербський герой» та «Генерале, дякуємо».

3 вересня останки Младича були доставлені до Белграда літаком уряду Сербії. У Хорватії особливо гостру реакцію викликало те, що його повернення та майбутнє поховання супроводжувалися публічним вшануванням особи, засудженої Гаазьким трибуналом за геноцид у Сребрениці та інші воєнні злочини.

4 вересня єврокомісарка з питань розширення Марта Кос скасувала запланований візит до Сербії, прямо пов'язавши це з героїзацією Младича. Вона заявила, що прославляння особи, засудженої за геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини, несумісне з цінностями, на яких ґрунтується європейський шлях Сербії. Кос окремо наголосила на необхідності визнання минулого, справжнього примирення та поваги до жертв воєнних злочинів.

Ця реакція є особливо важливою, оскільки питання примирення з воєнним минулим є одним із політичних критеріїв європейської інтеграції Сербії. Рішення Кос може сприйматися як нове охолодження відносин між Брюсселем і Белградом, а події навколо Младича можуть вплинути на оцінювання Сербії державами-членами ЄС.

Контекст: Ратко Младич був командувачем Головного штабу Армії Республіки Сербської під час війни в Боснії і Герцеговині. У 2017 році Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії засудив його до довічного ув'язнення за геноцид у Сребрениці, злочини проти людяності та воєнні злочини; у 2021 році вирок було остаточно підтверджено.

Для Хорватії тема має додаткове значення через діяльність Младича під час війни в Хорватії. HRT наголошує, що він був пов'язаний із вбивствами, руйнуваннями та депортаціями на хорватській території, зокрема з операціями в Країні; водночас Гаазький трибунал не розглядав Младича окремо за злочини в Хорватії.

Смерть Младича 27 серпня 2026 року у віці 84 років відбулася в нідерландській в'язниці, де він відбував довічне покарання.

Пленкович на Бледському стратегічному форумі: оборона Європи, Україна, розширення ЄС та відносини з Угорщиною

31 серпня прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович взяв участь у 21-му Бледському стратегічному форумі у Словенії. Цьогорічний форум був зосереджений на геополітичних, безпекових та економічних змінах у Європі, а особливу увагу організатори приділили посиленню ролі Центральної Європи. На панелі «Формування Європи з її центру» Пленкович виступав разом із прем'єрами Словенії, Чехії та Угорщини – Янежем Яншою, Андреєм Бабішем та Петером Мадяром.

Однією з центральних тем стала безпекова ситуація в Європі. Пленкович заявив, що рф не демонструє ознак готовності припинити війну проти України та, навпаки, дедалі активніше продовжує агресивну політику. Він пов'язав це з необхідністю подальшого посилення європейської оборони та збільшення оборонних видатків. За словами хорватського прем'єра, рішення НАТО збільшити оборонні інвестиції до 5% ВВП було зумовлене насамперед російською агресією проти України.

Під час форуму Пленкович також торкнувся перспективи вступу України до ЄС. Він зазначив, що Україна прискорила реформи, однак у державах-членах зберігаються дискусії щодо темпів її вступу. За його словами, частина країн розглядає можливість спеціального або перехідного статусу для України через масштаб майбутнього розширення та його наслідки для бюджету, аграрної політики й системи ухвалення рішень у ЄС.

Окремою лінією дискусії стало посилення ролі Центральної Європи в ЄС. Пленкович назвав сам склад панелі чотирьох прем'єрів із Центральної Європи одним із головних сигналів форуму: країни регіону, за його оцінкою, стають економічно сильнішими, конкурентнішими та політично впливовішими всередині ЄС. Серед спільних викликів він виокремив російську агресію проти України, міграційну кризу, енергетичну безпеку та необхідність підвищення європейської конкурентоспроможності.

Бледський форум став також майданчиком для важливого хорватсько-угорського контакту. Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що коротко поспілкувався з Пленковичем і сторони доручили міністрам закордонних справ та економіки відновити переговори щодо відносин INA та MOL. Мадяр заявив про готовність Будапешта «відкрити нове розділ» у відносинах із Загребом, водночас визнавши, що кожна країна продовжуватиме захищати власні національні інтереси.

Контекст: питання INA–MOL протягом років залишається одним із найбільш чутливих у хорватсько-угорських відносинах. Угорська MOL є ключовим акціонером хорватської нафтової компанії INA, тоді як Загреб прагне зберігати контроль над стратегічним енергетичним активом. Тому готовність нового угорського уряду до відновлення переговорів може свідчити про спробу перезапустити двосторонній діалог.

Продовжується модернізація збройних сил Хорватії

4 вересня уряд Хорватії схвалив масштабний пакет переозброєння та модернізації Збройних сил. Його центральною частиною стане закупівля закупівля 18 південнокорейських реактивних систем залпового вогню K239 Chunmoo. Вартість контракту становить 544,05 млн євро, включно з боєприпасами та системою командування й управління польського виробника WB Electronics. Поставки мають тривати у 2026–2029 роках, а весь комплекс планують отримати протягом 24–36 місяців. Одночасно планується модернізація винищувачів Rafale, зокрема посилення їхніх можливостей виявлення загроз і самооборони.

За словами міністра оборони Івана Анущича, Chunmoo сумісна зі стандартами НАТО, а дальність окремих ракет перевищує 300 км. Закупівля Chunmoo є продовженням масштабної модернізації хорватської армії, одним із ключових етапів якої стала закупівля французьких Rafale. Загреб також декларує поступове збільшення оборонних витрат відповідно до нових орієнтирів НАТО.

Пленкович прямо пов'язав модернізацію з уроками російсько-української війни, наголосивши на значенні далекобійного високоточного озброєння, ППО, розвідки та захищених комунікацій. Нові Chunmoo мають замінити застарілі системи «Вулкан» і БМ-21 «Град»; уряд також розглядає їх як доповнення до HIMARS.

Хорватія спрямовує нові кошти на підтримку хорватської громади в Боснії і Герцеговині

1 вересня Андрій Пленкович здійснив робочий візит до Мостара разом із кількома міністрами. Під час візиту було підписано угоди про фінансування низки проєктів хорватської громади в Боснії і Герцеговині на загальну суму близько 36 млн євро, зокрема у сфері охорони здоров'я, освіти та культури.

Пленкович також заявив, що очікує після майбутніх загальних виборів у БіГ припинення практики, за якої бошняцькі виборці фактично визначають представника хорватів у Президії БіГ. У його заяві йдеться про необхідність забезпечення політичної рівноправності хорватів як одного з трьох конституційних народів країни.

Контекст: Питання виборчого представництва хорватів є одним із ключових напрямів політики Загреба щодо БіГ. Хорватське керівництво виступає за зміну виборчого законодавства, яке, на думку Загреба, має гарантувати, що хорватського члена Президії обиратимуть переважно голоси хорватського електорату.

У Пулі відклали розгляд справи українця, підозрюваного у підриві «Північних потоків»

4 вересня Жупанійський суд у Пулі відклав засідання у справі громадянина України Володимира Журавльова, якого Німеччина підозрює у причетності до підриву газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Причиною стала нова документація, яку німецька сторона передала Хорватії. За даними хорватських медіа, німецька сторона направила новий європейський ордер на арешт, у якому правову кваліфікацію дій Журавльова змінено із саботажу на воєнний злочин. Жупанійський суд у Пулі офіційно підтвердив лише надходження нової документації, через яку розгляд питання про екстрадицію було відкладено. Журавльов залишається під вартою в Хорватії.

Контекст: Журавльова затримали в Пулі 19 серпня на підставі європейського ордера на арешт. До цього його вже затримували в Польщі, однак польський суд не дозволив екстрадицію до Німеччини. На момент затримання українець перебував у Хорватії у зв'язку зі зйомками фільму «Зміїний острів», у якому він працював консультантом.

Фільм Хани Юшич «Бог не допоможе» став кандидатом Хорватії на «Оскар»

3 вересня Хорватське товариство кінематографістів обрало стрічку режисерки Хани Юшич «Бог не допоможе» кандидатом Хорватії на 99-ту премію «Оскар» у категорії найкращого міжнародного повнометражного фільму.

Стрічка розповідає про чилійку Тересу, яка на початку ХХ століття приїздить до ізольованої пастушої громади на Динарі. Тереса заявляє, що є вдовою брата одного зі старійшин громади. За її словами, чоловік емігрував до Чилі, де загинув у шахті, після чого вона вирішила вирушити через Атлантику й привезти його останки на батьківщину. Її поява порушує усталену ієрархію та традиційний розподіл ролей у спільноті, особливо серед чоловіків і жінок. Водночас сама Тереса поступово стає для місцевих жінок прикладом іншої моделі поведінки та особистої свободи.

Стрічка поєднує історичну драму, психологічне кіно та елементи вестерну. Сама Юшич зазначала, що хотіла зробити медитативний і стилістично складний фільм з елементами вестерну, відійшовши від більш реалістичної манери своєї попередньої роботи.

Центральною темою фільму є зіткнення людини із замкнутою традиційною спільнотою, де соціальні та гендерні ролі суворо визначені наперед. Незнання Тересою місцевої мови додатково підсилює цей мотив: значна частина комунікації у фільмі відбувається через поведінку, жести, погляди та мовчання.

Фільм уже отримав міжнародне визнання: світова прем'єра відбулася на кінофестивалі в Локарно, де Манyела Мартеллі та Ана-Марія Веселчич здобули акторську нагороду; стрічка також була відзначена на Сараєвському кінофестивалі та інших міжнародних конкурсах. Стрічка є міжнародною копродукцією Хорватії, Італії, Румунії, Греції, Франції та Словенії. Її відбір на «Оскар» продовжує фестивальний успіх фільму.

До Загреба прибув перший прямий рейс із Пекіна

4 вересня до міжнародного аеропорту імені Франьо Туджмана в Загребі прибув перший регулярний рейс Air China з Пекіна через Бухарест, започаткувавши перше регулярне авіасполучення між Хорватією та Китаєм. На борту першого рейсу перебували 120 пасажирів із Китаю та Румунії. Нове сполучення виконуватиметься тричі на тиждень –  щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці – протягом усього року.

Маршрут обслуговує Air China літаками Airbus A330-200. Політ відбувається одним літаком із зупинкою в Бухаресті, тобто пасажирам не потрібно пересідати на інший рейс. Загальна тривалість подорожі становить близько 14 годин, включно приблизно з тригодинною зупинкою в Бухаресті.

До запуску цього маршруту Хорватія не мала регулярного авіасполучення з Китаєм. За даними Міністерства закордонних та європейських справ Хорватії, у 2025 році країну відвідали понад 330 тис. китайських туристів,

Хорватія залишається серед лідерів ЄС за поширеністю щоденного вживання нікотину

За даними Євростату у 2025 році 23,6% населення Хорватії старше 16 років щодня вживали тютюн або пов'язані з ним нікотинові продукти. За цим показником Хорватія посіла третє місце в ЄС після Болгарії та Швеції, попри загальне поступове зниження рівня куріння в Європію. Для порівняння, середній показник ЄС – трохи понад 16%.

Підготувала Аделія Волошина,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень