Що нового на Балканах? Молдова

 Огляд за 7 - 13 серпня 2026 року

Екскандидат у президенти Молдови оголосив про участь у виборах башкана Гагаузії

Депутат парламенту Молдови від блоку «Альтернатива» Олександр Стояногло заявив про намір балотуватися на посаду башкана Гагаузії на виборах, призначених на 15 листопада. Він братиме участь у кампанії як незалежний кандидат.

На прес-конференції 7 вересня політик пояснив своє рішення тим, що парламентський досвід переконав його: не всі проблеми автономії можна вирішити з парламентської трибуни, тоді як башкан має реальні виконавчі важелі та ресурси для досягнення конкретних результатів.

Стояногло наголосив, що не відмовляється від депутатського мандата, а лише призупинить діяльність у парламенті на час передвиборчої кампанії, та пообіцяв представити виборцям окрему програму з чіткими цілями, термінами та джерелами фінансування.

Контекст: у 2024 р. Стояногло балотувався на посаду президента Молдови від Партії соціалістів. У першому турі він набрав близько 26% голосів, вийшовши у другий тур. У другому турі він здобув 44,67% голосів, поступившись Майї Санду, яка отримала 55,33%. При цьому всередині країни Стояногло набрав 51,19%, однак вирішальну перевагу Санду забезпечило голосування діаспори.

«Шпигунська війна» росії та Молдови: у Кишиневі затримали російського шпигуна, а в рф – молдаванина за замах на генерала

У Кишиневі правоохоронці затримали 49-річного громадянина Азербайджану, якого підозрюють у зборі та передачі інформації про військові об'єкти Молдови та США представникам російських спецслужб.

За даними слідства, чоловіка завербували у серпні 2026 року, а під час обшуку в нього вилучили телефон із доказами контактів з особою, яка представилась співробітником ФСБ.

Суд арештував підозрюваного на 30 діб, йому загрожує від 2 до 5 років позбавлення волі за несанкціонований збір інформації.

Того ж дня стало відомо, що в росії затримали 21-річного громадянина Молдови Ніколає Кочу, якого підозрюють у замаху на генерала Ніколая Варпаховіча у Саратовській області – за версією фсб, молдаванина нібито завербували українські спецслужби через соцмережі, він пройшов підготовку в Києві та здійснив замах на Варпаховіча. Нагадаємо, раніше  СБУ заочно висунули підозру Ніколає Кочу у справі про удар по дитячій лікарні «Охмадит».

Російський «шахед» пролетів територією Молдови та впав поблизу кордону з Румунією

8 вересня Міністерство оборони Молдови повідомило про порушення повітряного простору країни безпілотником типу «шахед», який близько 16:20 перетнув кордон з боку України поблизу Слов'яносербки та прямував у напрямку Бендер, а о 16:37 залишив територію Молдови у бік румунського міста Голеешти.

Згодом, о 17:26 у Рибницькому районі, поблизу села Старі Міхайляни впав той самий «шахед», спричинивши займання сухостою. Постраждалих внаслідок падіння немає.

У зв'язку з інцидентом повітряний простір у центральній частині країни та роботу аеропорту в Кишиневі тимчасово обмежували з 16:30 до моменту зникнення дронової загрози.

Румунська сторона також зупиняла роботу аеропорта в Яссах, оголошувала тривогу в повітах Сучава, Ботошань, Нямц та піднімала в повітря два винищувачі після фіксації порушення свого повітряного простору.

Посол рф видав перші паспорти жителям Придністров'я за спрощеною процедурою

8 вересня посол рф в Молдові олєг озєров у Тирасполі особисто вручив перші вісім російських паспортів жителям Придністров'я отримані за спрощеною процедурою. За його словами, понад 60 тисяч осіб уже подали документи на отримання громадянства.

Рф також зберегла пільговий збір у розмірі 65 доларів замість нещодавно введених 600 для жителів регіону, що спікер парламенту Молдови Ігор Гросу назвав «відчайдушним кроком» Москви, оскільки економічно активне населення не виявляє значного інтересу до отримання громадянства.

Раніше міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой попереджав, що російський паспорт для жителів регіону – це «квиток на фронт», оскільки громадяни рф можуть бути мобілізовані до бойових дій проти України.

В Інституті вивчення війни (ISW) наголосили, що Кремль продовжує політику «паспортизації» для посилення впливу, використовуючи механізми, подібні до тих, що застосовувалися на окупованих територіях України.

Контекст: у травні 2026 року президент рф підписав указ про спрощене отримання громадянства для жителів Придністров'я, який у МЗС Молдови назвали таким, що має «виразний геополітичний та пропагандистський характер». Віцепрем'єр з реінтеграції Валеріу Ківерь тоді зазначав, що озвучені Тирасполем цифри охочих отримати паспорт рф «могли бути і більш завищеними», а у Кишинева немає реальних даних щодо цього.

Російські БпЛА атакували пункт пропуску «Тудора–Старокозаче» на кордоні з Молдовою: є загиблі та поранені

У ніч на 9 вересня російські БпЛА завдали удару по пункту пропуску «Тудора–Старокозаче» на кордоні України з Молдовою, пошкодивши інфраструктуру та спричинивши пожежу.

Внаслідок атаки загинули двоє громадян України та двоє отримали поранення, серед них – громадянин Молдови, який відмовився від госпіталізації.

МЗС Молдови та Майя Санду різко засудили атаку, заявивши, що бойові дії поблизу кордону становлять пряму загрозу безпеці країни та її громадян, а також підкреслили солідарність з Україною.

Наразі оформлення осіб і рух транспорту на цьому напрямку вже відновлено.

Це перший випадок атаки БпЛА на пункт пропуску на кордоні з Молдовою, що призвів до жертв.

Міністр оборони Молдови Анатоліє Носатий попередив, що не виключає повторних летальних випадків вже серед громадян країни через такі інциденти, закликавши інвестувати в системи ППО та оповіщення населення.

За його словами, від початку війни в Україні зафіксовано близько 70 інцидентів з дронами, а країна має значні проблеми з протидією безпілотникам останнього покоління.

Для україномовних шкіл Придністров'я хочуть перекласти підручники мединського

У Придністров'ї планують перекласти українською мовою підручники з історії для 7–11 класів володимира мединського для використання у школах з українською мовою навчання замість частини українських підручників, які автори ініціативи вважають неприйнятними «з ідеологічних мотивів».

У цих підручниках повномасштабне вторгнення називається «спеціальною воєнною операцією», Україна описана як «ультранаціоналістична держава», а окуповані росією території – як «нові регіони».

Загалом для україномовних шкіл планують випустити 500 примірників підручників, виділивши на всю літературу 151,1 тис. придністровських рублів на п'ять років.

Примітно, що підручники мединського вперше перекладуть українською саме в Придністров'ї, тоді як на окупованих росією територіях України навчання ведеться виключно російською мовою.

Коментар: у регіоні під контролем сепаратистів працюють три школи з українською мовою навчання – у Рибниці, Тирасполі та Бендерах, а станом на вересень 2026 року в усіх школах регіону навчаються 417 дітей-біженців з України.

У Кишиневі вшанували пам'ять жертв терактів 11 вересня 2001 року в США

11 вересня, у посольстві США в Кишиневі відбулася церемонія вшанування пам'яті 2977 загиблих унаслідок терактів 25-ти річної давнини – 11 вересня 2001 року.

В церемонії взяли участь президентка Майя Санду, спікер Ігор Гросу, прем'єр-міністр Василе Тофан, члени уряду, депутати та мер Кишинева Іон Чебан.

Майя Санду у своїй промові наголосила, що Молдова знає різницю між свободою та страхом, і підтвердила відданість країни принципам людської гідності, демократії та партнерства зі США.

Сторони згадали єдиного загиблого внаслідок теракту громадянина Молдови та уродженця Кишинева Аркадія Зальцмана — архітектора, який загинув на 105-му поверсі Південної вежі, а представники американського посольства підкреслили солідарність Молдови після трагедії.

У Центральному парку Кишинева також відкрилася фотовиставка, присвячена 25-й річниці терактів, яка триватиме до середини жовтня. 

Санду обговорила з Мадяром євроінтеграцію Молдови після блокування Угорщиною переговорних кластерів

Президентка Молдови Майя Санду 11 вересня провела телефонну розмову з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром, під час якої обговорила двосторонні відносини, економічні зв'язки, європейський шлях Молдови та регіональну безпеку.

Санду подякувала Угорщині за підтримку європейського курсу країни та підтвердила відданість реформам і модернізації держави відповідно до європейських стандартів.

Розмова відбулася після того, як 8 вересня Угорщина втретє заблокувала затвердження результатів скринінгу кластерів 2 і 3 у переговорах про вступ України до ЄС, що також блокує відкриття цих кластерів для Молдови.

Сторони також обговорили можливості розширення торгівлі та інвестицій і домовилися продовжувати діалог на високому рівні.

Підготував Гліб Скоков,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень