Що нового на Балканах? Хорватія

 Дайджест новин за тиждень 07.09-16.09.2026

Уряд визначив 45-денний строк для вивезення 650 тонн відходів із незаконного звалища біля Госпича

10 вересня уряд Хорватії оголосив, що 650 тонн небезпечного для подальшого зберігання, але класифікованого як нешкідливий відхід із незаконного звалища біля Госпича мають бути вивезені протягом 45 днів. Паралельно влада планує накрити близько 33 тис. тонн відходів, закопаних на території звалища, до початку осінніх дощів.

Після масового протесту «Ходімо за Ліку, ходімо за Хорватію» 5 вересня ситуація навколо незаконного звалища в Госпичі отримала новий розвиток. 9 вересня Хорватський інститут громадського здоров’я повідомив, що PFAS («вічні хімікати») були виявлені у відходах і підземних водах безпосередньо біля звалища, але не були виявлені в жодному з 73 досліджених зразків води централізованого водопостачання. Окремо 9 вересня гідрогеолог Йосип Терзич заявив, що він не бачить гідрогеологічних підстав вважати, що забруднення досягло міського водопроводу, хоча приватну воду з колодязів безпосередньо біля звалища він радив не вживати. 12 вересня санітарна служба, своєю чергою, повідомила про мікробіологічну непридатність води у досліджених приватних колодязях у Госпичі та Перушичі.

Уряд запропонував запровадити кримінальну відповідальність за екоцид

Уряд направив до Сабору пакет змін до кримінального законодавства. З 1 січня 2027 року пропонується запровадити можливість довічного ув’язнення за 15 найтяжчих злочинів, скасувати строки давності для злочинів, за які передбачено довготривале або довічне покарання, а також ввести окремий злочин проти довкілля – екоцид – за катастрофічну, довготривалу та незворотну шкоду повітрю, воді, ґрунтам і екосистемам. Одночасно пропонується посилити відповідальність за навмисне спричинення пожеж та жорстоке поводження з тваринами.

Поховання Ратка Младича спричинило нові суперечки щодо євроінтеграції Сербії

Поховання засудженого воєнного злочинця Ратка Младича 7 вересня в Белграді з військовими почестями спричинило нову хвилю критики з боку Хорватії та ЄС. 7 вересня Андрей Пленкович розкритикував недостатньо жорстку, на його думку, реакцію Єврокомісії. Після цього вже 8 вересня Урсула фон дер Ляєн та Антоніу Кошта назвали кадри з поховання «шокуючими» та такими, що суперечать європейським цінностям.

11 вересня голова Сабору Гордан Яндрокович заявив, що Хорватія може не підтримати подальше просування переговорів Сербії про вступ до ЄС, якщо Белград продовжить нинішній політичний курс. До закликів переглянути відносини із Сербією приєдналися також 23 депутати Європарламенту, серед яких семеро хорватських.

Контекст: Ратко Младич був засуджений Міжнародним кримінальним трибуналом щодо колишньої Югославії до довічного ув'язнення за геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини. Його поховання в Белграді за участю представників сербської влади спричинило критику не лише Хорватії, а й Боснії і Герцеговини та окремих політиків ЄС.

Хорватія продовжує активну військову модернізацію: закупила Chunmoo, модернізує Rafale та проводить спільні навчання з Німеччиною

9 вересня Хорватія підписала з Thales та хорватською компанією Odašiljači i veze контракт на модернізацію бойової системи зв’язку ВПС вартістю 33,2 млн євро. Проєкт має забезпечити захищені передачу даних і зв’язок для Rafale та створити умови для їхнього майбутнього переходу зі стандарту F3-R на F4.

10 вересня Хорватія підписала з південнокорейською Hanwha Aerospace контракт на 18 реактивних систем K239 Chunmoo із боєприпасами та супутнім обладнанням загальною вартістю 435,2 млн євро без ПДВ. Одночасно було підписано угоду щодо системи управління C2 та меморандум про оборонну співпрацю з Південною Кореєю. Поставки мають завершитися до 2029 року. Chunmoo дозволяє використовувати боєприпаси з дальністю від 30 до понад 300 км і має доповнити вже замовлені американські HIMARS.

11 вересня міністр оборони Іван Анушич повідомив про спільні навчання хорватських Rafale з німецькими транспортними літаками A400M: у повітрі відпрацьовувалося дозаправлення Rafale паливом.

13 вересня під час візиту до США Анушич заявив, що Хорватія продовжує переговори щодо ракет для HIMARS із дальністю понад 150 км. Таким чином, на цьому тижні одночасно просувалися кілька компонентів довготривалої програми переозброєння – далекобійна артилерія, винищувальна авіація, військовий зв’язок та співпраця із союзниками.

На острові Брач лісова пожежа охопила близько 3000 гектарів і спричинила евакуацію людей морем

Пожежа, яка спалахнула 10 вересня між Ложишчою та Грабовицею на острові Брач, до 13 вересня поширилася в напрямку Мілни. За оцінкою пожежної служби, вигоріло близько 3000 гектарів лісу та низької рослинності. Через наближення вогню до узбережжя рятувальні служби евакуювали морем близько 500 людей, серед яких були діти та літні люди.

Евакуацією займалися берегова охорона, морська поліція, рятувальні служби, HGSS, буксири, туристичні та приватні судна. Дві людини отримали медичну допомогу, одна з них перебувала у важкому стані. Станом на вечір 13 вересня пожежа залишалася активною, але безпосередню загрозу Мілні вдалося відбити.

Розслідують обставини масштабної пожежі біля Оміша – збитки від серпневої пожежі оцінюються в більш ніж у 110 млн євро

Продовжилося розслідування причин масштабної пожежі в районі Локви-Рогозниці біля Оміша, яка спалахнула 13 серпня. Вогонь охопив близько 1000 гектарів, загинула одна людина, близько 40 людей були травмовані. До 27 серпня пожежу офіційно оголосили загашеною, однак протягом наступних тижнів тривало встановлення її причин та оцінювання збитків.

Мер Оміша Звонко Мочич повідомив, що попередній обсяг матеріальної шкоди від масштабної серпневої пожежі на ширшій території міста перевищує 110 млн євро. Попередньо пошкоджено близько 310 об’єктів, 110 автомобілів та 50 човнів; до оцінки також включені насадження, ліси та інші втрати. Остаточна сума має бути встановлена після роботи експертної комісії. Причина пожежі станом на цей тиждень усе ще розслідувалася.

У Загребі учень поранив ножем іншого учня та працівницю школи

11 вересня в Електростроярській школі Загреба учень поранив гострим предметом іншого учня та працівницю школи. Обох потерпілих госпіталізували, нападника затримала поліція.

12 вересня поліція повідомила, що неповнолітньому висунуто підозру у замаху на тяжке вбивство. Після нападу він нетривалий час перебував у психіатричному закладі, а потім був переданий кримінальній поліції. У школі почала роботу кризова психологічна група, яка протягом вихідних працювала з учнями, батьками та працівниками. Мотив нападу на цей момент не був встановлений.

Після інциденту Хорватське журналістське товариство закликало медіа не поширювати неперевірену інформацію, спекуляції щодо мотивів нападника та деталі, за якими можна ідентифікувати неповнолітніх потерпілих. Міністр юстиції Дамір Хабіян заявив, що у боротьбі з насильством серед молоді необхідно робити більший акцент на профілактиці та освіті.

У Рієці відбувся «Марш за свободу» на підтримку права на аборт та доступної медицини

У центрі Рієки відбувся щорічний «Hod za slobodu» під гаслом «Наш вибір, наш закон!». Учасниці вимагали безпечного, доступного та безкоштовного аборту, якісної державної медицини, соціальної та економічної безпеки батьків, доступних дитячих садків, безпечних шкіл і захисту довкілля. Організаторки назвали акцію відповіддю на посилення вимог щодо обмеження репродуктивних прав.

Контекст: аборт у Хорватії залишається легальним, але його регулює закон 1978 року. Конституційний суд у 2017 році зобов’язав парламент ухвалити новий закон протягом двох років, однак нового закону досі немає. На практиці доступ до процедури ускладнює право лікарів на «відмову за совістю»: у частині лікарень лікарі відмовляються проводити аборти, що змушує пацієнток звертатися до інших медичних закладів. За тиждень до «Маршу за свободу», 5 вересня, у Рієці відбувся «Марш за життя», учасники якого закликали ухвалити новий закон та обмежити право на аборт.

У США заарештували хорватського економіста Вука Вуковича у справі про шахрайство з інвестиціями

11 вересня американські правоохоронні органи заарештували хорватського економіста Вука Вуковича, засновника Oraclum Capital та керівника фонду Orca Bason Fund. Його підозрюють у шахрайстві з цінними паперами та електронними комунікаціями, зокрема у поданні інвесторам неправдивої інформації про прибутковість фонду. Хорватське агентство з нагляду за фінансовими послугами HANFA повідомило, що ще у 2025 році виявило порушення, пов'язані з пропозицією інвестицій у цей фонд у Хорватії, та заборонило подальше надання відповідних інвестиційних послуг.

Контекст: Вук Вукович є одним із трьох співзасновників Oraclum Intelligence Systems, створеної у 2016 році на основі академічного проєкту з прогнозування виборів. Команда розробила методологію BASON, яка поєднує «мудрість натовпу» з мережевим аналізом. Спочатку її використовували для прогнозування політичних подій, а з 2021 року – для прогнозування руху фінансових ринків. Згодом Вукович та його партнери створили на її основі хедж-фонд Oraclum Capital

У Загребі новобудови за рік подорожчали майже на 19%, у Спліті ціна квадратного метра перевищила 5000 євро

Середня ціна квадратного метра новобудови в Загребі досягла 3518 євро, що майже на 19% більше, ніж роком раніше. У Спліті ціни на новобудови починаються приблизно від 5000 євро за м². Водночас кількість проданих нових квартир у Хорватії скорочується. Серед основних чинників зростання називають збільшення вартості будівництва та інших витрат.

Підготувала Аделія Волошина,

Стажер Аналітичного центру балканських досліджень