Що нового на Балканах? Хорватія

 14.09-28.09.2026

Страйк у Загребі зупинив громадський транспорт і регулярне вивезення сміття

28 вересня о 03:30 розпочався страйк працівників ZET і «Загребського холдингу» після провалу переговорів про зарплати, матеріальні права та нові колективні договори. Майже всі трамваї й автобуси залишилися в депо. За денним повідомленням міста, працювали лише два трамваї та один автобус; фунікулер продовжував рух. Зросла кількість пасажирів у приміських поїздах і попит на таксі та велосипеди.

Працівники служби «Чистота» також припинили регулярне вивезення побутового сміття, а майданчики приймання вторсировини зачинилися. Зберігалося необхідне обслуговування лікарень, шкіл, дитсадків і будинків для літніх людей. Лікарні загалом працювали у звичайному режимі, хоча траплялися запізнення пацієнтів і персоналу.

Міські підприємства звернулися до суду з вимогою визнати страйк незаконним. Мер Томислав Томашевич заявив про готовність до фінансово посильного компромісу, але позиції сторін залишалися далекими. Станом на вечір 28 вересня домовленості не досягли, профспілки оголосили про продовження страйку.

Уряд представив план очищення звалища в Госпичі, але громадськість оскаржує строки його реалізації

22 вересня міністерка охорони довкілля Марія Вучкович представила план очищення території колишнього підприємства PPK Velebit у Госпичі. За оновленою оцінкою, там перебуває близько 44 тис. тонн небезпечних і безпечних відходів. План передбачає чотири етапи: утилізацію приблизно 4500 тонн небезпечних відходів біля силосу, 650 тонн відходів у мішках, майже 33 тис. тонн закопаних відходів та близько 6000 тонн у будівлях і силосі.

Для 4500 тонн небезпечних відходів обрали підрядників, які мають забезпечити спалювання за межами Хорватії; вартість робіт становить 8,8 млн євро. Відходи у мішках, класифіковані як безпечні, планують утилізувати на цементних заводах у Нашицях і Коромачно протягом 45 днів. Паралельно розпочали тимчасове накриття закопаних відходів.

Після суперечливих повідомлень про строки Вучкович уточнила: окремі етапи розраховані щонайбільше на 13 місяців, а загальна тривалість очищення  орієнтовно 18 місяців. Представники ініціативи «Госпич – наш дім» заявили, що план недостатньо конкретний, зокрема щодо початку відліку строків і попередніх дозвільних процедур. 25 вересня міністерство оприлюднило повний документ.

Опозиція подала пропозицію про недовіру Пленковичу через незаконні звалища в Ліці

25 вересня Соціал-демократична партія передала до Сабору пропозицію про розгляд питання довіри прем’єр-міністру Андрею Пленковичу. Ініціативу підтримали підписами 54 депутати, зокрема представники «Можемо!», «Мосту» та низки інших опозиційних сил.

Опозиція пов’язує справу про незаконне складування відходів у Ліці з політичною відповідальністю прем’єра за роботу контрольних органів, призначення посадовців і правила поводження з відходами. Представники Хорватської демократичної співдружності заявили, що ініціатива не матиме успіху. Подання документа означає початок парламентської процедури, а не ухвалене рішення про відставку уряду.

Уряд запропонував відстежувати перевезення відходів через GPS і посилити контроль за звалищами

14 вересня уряд направив до Сабору зміни до закону про поводження з відходами. Серед запропонованих заходів – безперервний відеонагляд на в’їздах до відповідних об’єктів зі зберіганням записів протягом 30 днів та GPS-відстеження транспорту, що перевозить відходи. Дані про маршрути мають зберігатися щонайменше два роки.

Законопроєкт також передбачає публічний перелік осіб, яким заборонено працювати у сфері поводження з відходами, регулярні перевірки об’єктів і посилення фінансової відповідальності забруднювачів. Витрати на очищення мають покладатися на винуватців, а не на місцеві громади. Пленкович наголосив, що підготовка змін почалася до загострення ситуації в Госпичі. На момент цієї події йшлося про урядову пропозицію до парламенту.

Хорватія викликала російського посла через безпекові інциденти в країнах ЄС

16 вересня МЗС Хорватії викликало російського посла Александра Нурізаде; про зміст розмови міністерство повідомило 17 вересня. Хорватська сторона засудила порушення повітряного простору й територіальних вод держав ЄС, інциденти з безпілотниками та посилення російської гібридної активності в регіоні. У повідомленні згадано Румунію, Литву, Польщу, Німеччину й Данію.

Загреб закликав Росію поважати суверенітет і територіальну цілісність країн ЄС та попередив про можливі серйозні наслідки для регіональної безпеки. Російське посольство відкинуло звинувачення. Таким чином, хорватська дипломатична реакція стосувалася ширшої європейської безпеки на тлі російської агресії проти України.

Пленкович в ООН підтвердив підтримку України та наголосив, що Крим є українським

23 вересня, виступаючи на 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, Андрей Пленкович назвав російську агресію проти України порушенням міжнародних правил і підтвердив подальшу хорватську підтримку. Він наголосив на значенні міжнародного права для безпеки держав і необхідності відновлення довіри до багатосторонньої співпраці.

Того ж дня на шостому саміті Кримської платформи прем’єр повторив: «Крим – це Україна». Він нагадав, що Статут ООН і резолюція Генасамблеї 2014 року підтверджують територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах та відкидають спробу анексії Криму.

Окремо Пленкович порушив питання реформування ООН: через блокування рішень у Раді Безпеки організація не завжди здатна ефективно реагувати на війни. Серед можливих змін він назвав розширення складу Ради Безпеки для кращого представництва держав.

Домовленість зі США про пришвидшення постачання Black Hawk і HIMARS

15 вересня під час візиту до авіаційного центру Yulista в Алабамі міністр оборони Іван Анушич обговорив із представниками США виконання хорватських оборонних замовлень. Переговори стосувалися восьми гелікоптерів Black Hawk, восьми систем HIMARS і бойових машин піхоти Bradley. За повідомленням Міністерства оборони, постачання гелікоптерів і ракетних систем домовилися прискорити: замість третього кварталу 2028 року їх очікують наприкінці 2027-го або на початку 2028-го. Анушич також повідомив про переговори щодо ракет великої дальності. Це продовження вже укладених угод і модернізації хорватської армії, проте повідомлення про переговори щодо ракет не означає, що їхню закупівлю вже остаточно погоджено.

Пожежу на Брачі взяли під контроль, уряд пообіцяв допомогу постраждалому бізнесу

14 вересня пожежні повідомили, що масштабна пожежа на острові Брач перебуває під контролем, хоча окремі осередки знову активізувалися. За оновленою оцінкою HRT, площа вигорілої території сягнула приблизно 4000 гектарів. Пожежні залишалися на місці через ризик повторного поширення вогню при зміні вітру.

Міністр туризму Тончі Главіна заявив про підготовку допомоги пошкодженим туристичним і ресторанним об’єктам за моделлю підтримки після пожежі біля Оміша. Йшлося про відновлення, збереження робочих місць і звільнення від окремих платежів для постраждалих підприємств.

Інфляція знову прискорилася до 4,2 відсотка, найбільше подорожчали транспорт і утримання житла

15 вересня Державне бюро статистики оприлюднило уточнені дані за серпень: споживчі ціни були на 4,2% вищими, ніж роком раніше, і на 0,4% вищими, ніж у липні. Це перервало тримісячне уповільнення річної інфляції; у липні показник становив 3,9%.

Найбільше за рік подорожчали транспорт – на 13,5% – та категорія житла, води, електроенергії, газу й інших видів палива – на 10,8%. Водночас продукти харчування й безалкогольні напої подешевшали на 0,6%. Отже, зростання загального індексу не означало однакового подорожчання всіх споживчих категорій. Гармонізований індекс, який використовують для порівняння з іншими країнами ЄС, становив 3,7% у річному вимірі.

Уряд коригував акцизи на пальне та оголосив про зниження ціни дизелю

21 вересня уряд ухвалив чергове рішення про регулювання граничних роздрібних цін на пальне. Для пом’якшення подорожчання акциз на дизель додатково зменшили на 0,03 євро за літр. За повідомленням уряду, за згодою Єврокомісії його рівень у результаті став на 0,10 євро за літр нижчим за мінімум, передбачений відповідною директивою ЄС.

Новий режим набув чинності 22 вересня на сім днів. Уряд зберіг обмежені торговельні надбавки та розрахунок цін за показниками попереднього семиденного періоду. Таким чином, влада продовжила стримувати вплив подорожчання нафтопродуктів через податкові поступки й цінове регулювання.

28 вересня уряд ухвалив наступне рішення про ціни на пальне й оголосив, що з 29 вересня дизель подешевшає. Водночас акциз на нього підвищили на 0,02 євро за літр порівняно з попереднім рівнем. Отже, частину попереднього податкового послаблення згорнули; оголошене зниження роздрібної ціни мало набути чинності вже наступного дня.

Колишню державну секретарку Йосипу Плеслич засудили до 20 місяців ув’язнення

21 вересня колишня державна секретарка та ексмерка Кніна Йосипа Плеслич визнала провину у справі «Спорт і музика». На підставі угоди з обвинуваченням Загребський жупанійський суд призначив їй один рік і вісім місяців позбавлення волі та штраф у розмірі 130 тис. євро.

25 вересня розвиток справи продовжився: ще семеро обвинувачених визнали провину та уклали угоди з Управлінням боротьби з корупцією й організованою злочинністю (USKOK). За повідомленням HRT, після цих рішень із початкових 27 обвинувачених судовий розгляд у цій справі залишився лише щодо інспекторки Нади Будимир.

Контекст: Йосипа Плеслич, відома раніше під прізвищем Римац, зробила кар’єру в Хорватській демократичній співдружності: десять років очолювала Кнін, була депутаткою Сабору та державною секретаркою в Міністерстві державного управління. У 2015 році тодішній лідер партії Томислав Карамарко доручив їй керувати виборчою кампанією. Тому справа привернула увагу не лише через посадовий статус Плеслич, а й через її зв’язки з політичною верхівкою.

У 2020 році її затримали в межах справи «Вітроелектростанції», пов’язаної з проєктом Крш-Паджене: слідство підозрювало використання політичного впливу на користь інвесторів. Подальше дослідження її контактів і листування спричинило кілька окремих проваджень. «Спорт і музика» — умовна назва одного з них. Воно стосувалося сприяння у складанні державних професійних іспитів, працевлаштуванні, отриманні аграрних дотацій і доступі до сільськогосподарських земель.

Центральним у цій справі був механізм обміну послугами через особисті й партійні контакти: можливості державної служби використовували для надання переваг конкретним людям. Визнання провини та вирок від 21 вересня стосуються саме цього провадження. Окремі обвинувачення у справі вітроелектростанції та у справі, пов’язаній з Університетом Задара, не можна подавати як уже доведену цим вироком провину.

П’ятеро мігрантів загинули під час переходу річки Купи на кордоні зі Словенією

25 вересня хорватська поліція повідомила про загибель п’ятьох мігрантів, які намагалися перетнути річку Купу на кордоні зі Словенією. Ще п’ятьох людей вдалося врятувати; поліцейський, який першим прибув на місце, стрибнув у воду й допоміг із порятунком. Інша частина групи дісталася словенського берега. Хорватія розташована на балканському міграційному маршруті до Західної Європи. На момент первинного повідомлення поліція не оприлюднила детальніших відомостей про загиблих та обставини переходу.

Пленкович запропонував перевірити можливість скасування конкурсу на новий «Максимир»

24 вересня в Загребі представили переможця міжнародного конкурсу на проєкт нового стадіону «Максимир» і спортивно-рекреаційного центру «Светице». Переміг італійський архітектурний колектив VG13; його проєкт обрали серед 88 робіт із понад 20 країн. Запропонований стадіон розрахований на 35 тис. місць. За оприлюдненими планами, стару споруду мають демонтувати 2027 року, а будівництво нової розпочати 2029-го.

Після презентації дизайн викликав критику частини вболівальників і громадськості. 26 вересня політична сила «Дріто» заявила про намір домагатися референдуму щодо зупинення реалізації обраного рішення, зокрема через збір підписів, якщо ініціатива не дістане підтримки міської скупщини. Водночас керівництво «Динамо» й представники конкурсного журі захищали проєкт.

28 вересня до критики приєднався Андрей Пленкович. Він заявив, що незадоволений запропонованим виглядом стадіону, і закликав з’ясувати, чи існують правові підстави для скасування конкурсу та швидкого проведення нового, можливо закритого конкурсу із запрошенням учасників. Позиція прем’єра має значення, оскільки уряд і Загреб є співінвесторами проєкту. Станом на цю заяву рішення про скасування конкурсу ще не було ухвалено.

Роботодавці закликали скасувати спеціальний податок на каву

25 вересня Хорватська асоціація роботодавців закликала скасувати спеціальний податок на каву. За її даними, ставка становить 0,80 євро за кілограм обсмаженої кави та 2,65 євро за кілограм кавових екстрактів, есенцій і концентратів. Окрім самого платежу, підприємства несуть витрати на облік і регулярну звітність.

Асоціація вважає, що скасування податку зменшило б витрати виробників, переробників і дистриб’юторів та створило більше можливостей для інвестицій. Просування цієї вимоги стало пріоритетом нового керівництва галузевої координації на чолі з Іваном Артуковичем. Нарахі йдеться лише про ініціативу, це не означає, що уряд уже скасував податок або що роздрібні ціни на каву автоматично знизяться.

Із печери на Брачі підняли боєприпаси часів Другої світової війни

21-23 вересня поліцейські вибухотехніки за підтримки Хорватської гірської рятувальної служби провели операцію в печері Густрішиця на острові Брач. Із глибини понад 200 метрів підняли близько 15 вибухонебезпечних предметів, переважно часів Другої світової війни. Частину пошкоджених боєприпасів, зокрема італійських ручних гранат, знищили контрольованими вибухами на дні печери.

Особливо складним було підняття німецької авіабомби масою приблизно 50 кілограмів. Вона не мала активного підривача, однак знищувати її під землею було небезпечно через ризик обвалу. За уточненням рятувальників, роботи проводили на глибині 218 метрів; в операції брали участь дев’ятеро рятувальників із чотирьох підрозділів. Подальше знищення авіабомби запланували у відповідному місці з урахуванням пожежної небезпеки.

Хорватія приєдналася до угод «Артеміда» про мирне дослідження космосу

23 вересня в Загребі Хорватія стала 74-ю державою, що приєдналася до угод «Артеміда». Від хорватської сторони документ підписав міністр науки, освіти й молоді Радован Фукс. У церемонії взяли участь посол США Ніколь Макгроу та представник НАСА в Європі Грегорі Манн.

Угоди визначають принципи мирного, безпечного й прозорого дослідження Місяця, Марса та інших небесних тіл. Вони передбачають обмін науковими даними, взаємодопомогу, координацію діяльності й захист космічної спадщини. Фукс пов’язав приєднання з новими можливостями для хорватських науковців і компаній, розвитку технологій та міжнародної співпраці. Цей крок продовжує розбудову космічних спроможностей країни після запуску її першого супутника «КроКуб» у грудні 2024 року.

Випуск колекційних монет на честь Івана Вучетича

18 вересня представили нумізматичний випуск «Інновації Івана Вучетича» із серії «Хорватські інноватори», а 24 вересня монети надійшли у продаж. Випуск присвячений одному з піонерів дактилоскопії – уродженцю Хвара, який, працюючи в Аргентині, розробив систему класифікації відбитків пальців для встановлення особи.

Серія складається із золотих монет номіналом 100 і 20 євро та срібної номіналом 4 євро. Максимальні тиражі становлять відповідно 50, 150 і 1000 примірників. Авторка дизайну Міріам Маццалі використала мотиви зняття відбитків пальців та ідентифікації людини за унікальним папілярним візерунком.

Підготувала Аделія Волошина,

стажер Аналітичного центру балканських досліджень